Євангеліє Марії Магдалини
Слухати й читати — вашими мовами
Задум Девіда для цього єдиного сайту: слухати однією мовою, читаючи іншою — чути книгу французькою, а очима стежити за іспанською, і мова вчить сама себе. Два вибори нижче незалежні один від одного.
Читати мовою:
Кожне видання іншою мовою несе цю книгу настільки, наскільки дійшов його переклад; де переклад ще триває, те видання каже про це на своїй сторінці. Перша книга Адама і Єви несе повністю підключений паралельний читач — спробуйте його там.
Слухати: аудіоверсія
Аудіоверсія в підготовці — записаної аудіокниги цієї книги ще немає жодною мовою. Коли записи буде доставлено, вони звучатимуть тут, розділ за розділом (ebooks/audio/<language>/gospel-of-mary-magdalene/001.mp3 …). До того часу чистий текст цієї сторінки може озвучити ваш пристрій — див. Аудіокниги з читанням вголос про чесний стан виробництва.
Слухати голосом вашого пристрою
Ваш пристрій читає вголос текст цієї сторінки. Це не записана аудіокнига — записана аудіоверсія, якщо вона збережена, знаходиться в аудіоблоці цієї сторінки.
ПЕРЕДМОВА — с. 458: Історія Євангелія Марії Магдалини
Подорожуючи і проводячи дослідження в Каїрі 1896 року, німецький учений д-р Карл Райнгардт придбав папірус, що містив коптські тексти під назвами Одкровення Івана, Мудрість Єшуа Месії та Євангеліє Марії. Перш ніж узятися до перекладу своєї захопливої знахідки, минули дві світові війни, що відклали публікацію аж до 1955 року. До того часу було також відкрито збірку Наг-Гаммаді.
Два тексти з його кодексу — Одкровення Івана та Мудрість Єшуа Месії — увійшли й до тієї збірки. Важливо, що саме цей кодекс зберігає найповніший зі збережених примірників Євангелія Марії, названого на честь його гаданої авторки, Марії з Магдали. Два інші фрагменти Євангелія Марії, написані грецькою, пізніше було викопано під час археологічних розкопок в Оксіринху в Північному Єгипті.
Усі різноманітні фрагменти було зібрано докупи, щоб утворити переклад, поданий тут. Однак, навіть коли всі фрагменти зібрано, у рукописі Євангелія Марії бракує сторінок з 1 по 6 і сторінок з 11 по 14. Ці сторінки містили частини тексту аж до розділу 4, а також частини розділів з 5 по 8. Хоча текст Євангелія Марії неповний, поданий нижче текст здатний похитнути самі наші уявлення про раннє месіанство, а також про можливі стосунки Месії з Марією з Магдали, яку ми називаємо Марією Магдалиною.
ЄВАНГЕЛІЄ МАРІЇ МАГДАЛИНИ (сс. 459–461)
(Сторінки з 1 по 6, що містять розділи 1–3, не вдалося відновити. Текст починається на сторінці 7, розділ 4)
Розділ 4
21) (І вони запитали Єшуа): «Чи буде тоді матерія знищена, чи ні?»
22) Спаситель сказав: «Уся природа, усі сотворені речі й усі створіння існують одне в одному і одне з одним, і вони знову розчиняться у свої власні первні (початки).
23) Бо такою є природа матерії — повертатися до своїх первісних первнів.
24) Хто має вухо, щоб слухати, нехай слухає це».
25) Петро сказав Йому: «Оскільки Ти пояснив нам усе, скажи нам і це: який гріх учинив світ (який гріх є у світі)?»
26) Спаситель сказав: «Немає гріха (світу). Кожна людина сама чинить свій гріх, коли робить речі, подібні до перелюбу (тієї самої природи, що й перелюб). Це й називається гріхом.
27) Ось чому Добро прийшло до вас. Воно прийшло, щоб відновити кожну природу до її основного кореня».
28) Потім Він продовжив: «Ви хворієте і помираєте, бо не мали доступу до (пізнання) Того, Хто може вас зцілити.
29) Хто має хоч трохи розуму, мусить це зрозуміти.
30) Матеріальний світ породив велику пристрасть (бажання або страждання), якій немає рівної. Це суперечило природній рівновазі. Через це був збентежений увесь космос (тіло).
31) Ось чому Я сказав вам: мужайтеся, а якщо ви знеохочені, мужайтеся, коли бачите різні форми, яких набула природа.
32) Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».
33) Коли Блаженний сказав це, Він привітав усіх їх і мовив: «Мир вам. Прийміть Мій мир у себе.
34) Стережіться, щоб ніхто не звів вас, кажучи: “Дивіться, (Він) тут” або “дивіться, (Він) там”. Син Людський — усередині вас.
35) Ідіть за Ним туди.
36) Ті, хто шукає Його, знайдуть Його.
37) Ідіть тепер і проповідуйте євангеліє (цю добру новину) Царства.
38) Не встановлюйте жодних правил понад те, що Я вам сказав, і не давайте закону, як законодавці (фарисеї), або вас буде притягнуто до відповідальности за ті самі закони».
39) Коли Він сказав це, Він відійшов.
Розділ 5
1) Тоді вони занепокоїлися і голосно заплакали, кажучи: «Як ми підемо до поган і проповідуватимемо євангеліє Царства Сина Людського? Якщо Його не пощадили, то як ми можемо сподіватися, що пощадять нас?»
2) Тоді Марія встала, привітала всіх їх і сказала своїм співвірникам: «Не плачте, не турбуйтеся і не вагайтеся, бо Його благодать буде з вами повністю і захищатиме вас.
3) Натомість прославляймо Його велич, бо Він приготував нас і зробив нас зрілими (довершеними або завершеними) людьми».
4) Слова Марії обернули їхні серця до Добра, і вони почали обговорювати слова Спасителя.
5) Петро сказав Марії: «Сестро, ми знаємо, що Спаситель любив тебе більше за всіх інших жінок.
6) Скажи нам слова Спасителя, які ти пам’ятаєш і знаєш, а ми не чули і не знаємо».
7) Марія відповіла йому і сказала: «Я розповім вам те, що Він приховав від вас».
8) І вона почала говорити їм ці слова. Вона сказала: «Я бачила Єшуа у видінні і сказала Йому: “Єшуа, я бачила Тебе сьогодні у видінні”.
9) Він відповів і сказав мені: “Ти будеш щаслива, що не завагалася, побачивши Мене. Де розум, там і скарб”.
10) Я сказала Йому: “Єшуа, чи людина бачить видіння через душу, чи через духа?”
11) Спаситель відповів і сказав: “Видіння бачать ані через душу, ані через духа. Їх бачать через розум, що перебуває між ними двома. Саме він бачить видіння, і саме там видіння існує”».
(Сторінок 11–14 бракує. Текст поновлюється з розділу 8)
Розділ 8
10) І Бажання, (менший бог), сказало: «Раніше я не бачило тебе, коли ти сходила, а тепер бачу тебе, як ти підіймаєшся. Чому ти брешеш, якщо ти належиш мені?»
11) Душа відповіла і сказала: «Я бачила тебе, а ти не бачило мене й не впізнало мене. Я вкривала тебе, як одяг, а ти не знало мене».
12) Коли вона сказала це, душа відійшла з великою радістю.
13) Знову вона прийшла до третьої сили (меншого бога), що називається Невіглаством.
14) Сила запитала душу, кажучи: «Куди ти йдеш? Ти поневолена (схоплена) злом. Оскільки ти його полонянка, ти не можеш судити (не маєш суду)».
15) І душа сказала: «Чому ти судиш мене, коли я не судила?»
16) «Мене було схоплено, хоча я нікого не схоплювала».
17) «Мене не було впізнано. Але я впізнала, що Ягве (Все) перебуває (розчиняючись) і в земних речах, і в небесних (речах)».
18) Коли душа подолала третю силу, вона піднялася і побачила четверту силу, що набула семи форм.
19) Перша форма — темрява, друга — бажання, третя — невігластво, четверта — пожадливість смерти, п’ята — панування плоті, шоста — порожня, марна мудрість плоті, сьома — мудрість помсти і гніву. Це сім сил гніву.
20) Вони запитали душу: «Звідки ти приходиш, убивце людей, і куди ти йдеш, переможнице простору?»
21) Душа відповіла і сказала: «Те, що мене тримало, убито, а те, що тримало мене в клітці, подолано».
22) «Моє бажання скінчилося, а невігластво померло».
23) «У віці (устрої) я була визволена від світу в символічному образі, і я була визволена від ланцюгів забуття, які були лише тимчасовими (у цьому минущому світі)».
24) «Від цього часу я досягну спочинку віків і часів тиші».
Розділ 9
1) Коли Марія сказала це, вона замовкла, бо поділилася всім, що Спаситель їй сказав.
2) Але Андрій сказав іншим вірникам: «Кажіть що хочете про те, що вона сказала, але я не вірю, що Спаситель казав це. Ці вчення — дуже дивні ідеї».
3) Петро відповів йому і заговорив про ці речі.
4) Він запитав їх про Спасителя: «Чи справді Він говорив приватно з жінкою, а не відкрито з нами? Невже ми маємо розвернутися і всі слухати її? Невже Він надав їй перевагу перед нами?»
5) Тоді Марія заплакала і сказала Петрові: «Брате мій Петре, що ти думаєш? Чи ти думаєш, що я все це вигадала сама у своєму серці? Чи ти думаєш, що я брешу про Спасителя?»
6) Левій сказав Петрові: «Петре, ти завжди мав гарячий норов.
7) Тепер я бачу, як ти воюєш проти цієї жінки, немов вона твій ворог».
8) Якщо Спаситель зробив її достойною, то хто ти такий, щоб відкидати її? Що ти собі думаєш? Напевно Спаситель добре її знає.
9) Ось чому Він любив її більше за нас. Засороммося цього, одягнімося в досконалу Людину і розійдімося один від одного, як Він нам звелів, щоб проповідувати євангеліє, не встановлюючи жодного іншого правила чи іншого закону понад те, що Спаситель нам сказав».
10) І коли вони почули це, вони почали виходити, щоб звіщати і проповідувати.
[Кінець друкованого тексту — с. 461 закінчується тут; твір завершується.]