Даниїл

Розділ 1

1 Третього року царювання Єгоякима, царя Юди, прийшов Навуходоносор, цар Вавилона, до Єрусалима й обложив його.

2 І Ягве віддав Єгоякима, царя Юди, в його руку, з частиною посуду дому Ягве, який він відніс до землі Шинар, до дому свого бога; і він вніс посуд до скарбниці свого бога.

3 І сказав цар Ашпеназові, начальникові своїх євнухів, щоб він привів деяких із дітей Ізраїля, і з царського насіння, і з князів;

4 Дітей, у яких не було жодної вади, але гарних на вигляд, і вправних у всякій мудрості, і знаючих у знанні, і розуміючих науку, і таких, що мали в собі здатність стояти в царському палаці, і яких могли б навчити науки й мови халдеїв.

5 І цар призначив їм щоденну частку з царської їжі й вина, яке він пив, так годуючи їх три роки, щоб наприкінці їх вони могли стояти перед царем.

6 А між ними були з дітей Юди: Даниїл, Ананія, Мисаїл і Азарія;

7 Яким начальник євнухів дав імена: бо він дав Даниїлові ім'я Валтасар; а Ананії — Шадрах; а Мисаїлові — Мешах; а Азарії — Авед-Него.

8 Але Даниїл поклав у своєму серці, що він не оскверниться часткою царської їжі ані вином, яке той пив; тому він попросив начальника євнухів, щоб йому не осквернятися.

9 А Єшуа дав Даниїлові милість і ніжну любов перед начальником євнухів.

10 І начальник євнухів сказав Даниїлові: Я боюся мого пана, царя, що призначив вашу їжу й ваше пиття; бо чому він має бачити ваші обличчя гіршими на вигляд, ніж у дітей, що є вашого роду? Тоді ви зробите, що моя голова буде в небезпеці перед царем.

11 Тоді сказав Даниїл Мельцарові, якого начальник євнухів поставив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом і Азарією:

12 Випробуй своїх рабів, благаю тебе, десять днів; і нехай дають нам овочі їсти і воду пити.

13 Тоді нехай наші обличчя будуть оглянуті перед тобою, і обличчя дітей, що їдять частку царської їжі; і як побачиш, так і вчини зі своїми рабами.

14 І він погодився з ними в цій справі й випробовував їх десять днів.

15 А наприкінці десяти днів їхні обличчя виявилися гарнішими й повнішими тілом, ніж у всіх дітей, що їли частку царської їжі.

16 Так Мельцар забирав частку їхньої їжі й вино, яке вони мали пити, і давав їм овочі.

17 А цим чотирьом дітям Єшуа дав знання й вправність у всякій науці й мудрості; а Даниїл мав розуміння у всяких видіннях і снах.

18 А наприкінці днів, коли цар сказав привести їх, начальник євнухів привів їх перед Навуходоносора.

19 І цар розмовляв із ними; і між ними всіма не знайшлося нікого, подібного до Даниїла, Ананії, Мисаїла й Азарії; тому вони стояли перед царем.

20 І в усяких справах мудрості й розуміння, про які цар запитував їх, він знаходив їх удесятеро кращими за всіх ворожбитів і астрологів, що були в усьому його царстві.

21 І Даниїл пробув аж до першого року царя Кіра.

Розділ 2

1 І другого року царювання Навуходоносора снилися Навуходоносорові сни, від яких стривожився його дух, і сон відступив від нього.

2 Тоді цар наказав покликати ворожбитів, астрологів, чарівників і халдеїв, щоб вони показали цареві його сни. І вони прийшли й стали перед царем.

3 І сказав їм цар: Мені снився сон, і стривожився мій дух, щоб пізнати той сон.

4 Тоді халдеї сказали цареві по-сирійськи: О царю, живи повіки! Розкажи своїм рабам сон, і ми покажемо його тлумачення.

5 Цар відповів і сказав халдеям: Слово відступило від мене; якщо ви не звістите мені сну з його тлумаченням, вас порубають на шматки, а ваші доми обернуть на гноїще.

6 Але якщо ви покажете сон і його тлумачення, ви отримаєте від мене дари, нагороди й велику честь; тому покажіть мені сон і його тлумачення.

7 Вони відповіли вдруге й сказали: Нехай цар розкаже своїм рабам сон, і ми покажемо його тлумачення.

8 Цар відповів і сказав: Я напевно знаю, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово відступило від мене.

9 Але якщо ви не звістите мені сну, для вас лише один присуд, бо ви приготували брехливі й зіпсовані слова, щоб говорити переді мною, доки не зміниться час; тому розкажіть мені сон, і я знатиму, що ви можете показати мені його тлумачення.

10 Халдеї відповіли перед царем і сказали: Немає людини на землі, що могла б показати цареву справу; тому немає царя, пана чи володаря, що питав би про таке в якогось ворожбита, астролога чи халдея.

11 І це рідкісна річ, якої вимагає цар, і немає іншого, хто міг би показати її перед царем, крім богів, чиє житло не з тілом.

12 Через це цар розгнівався й дуже розлютився, і наказав вигубити всіх мудреців Вавилона.

13 І вийшов наказ, щоб мудреців було вбито; і шукали Даниїла та його товаришів, щоб убити їх.

14 Тоді Даниїл відповів із розсудом і мудрістю Аріохові, начальникові царської сторожі, що вийшов убивати мудреців Вавилона:

15 Він відповів і сказав Аріохові, царському начальникові: Чому наказ від царя такий поспішний? Тоді Аріох звістив справу Даниїлові.

16 Тоді Даниїл увійшов і попросив царя, щоб він дав йому часу, і він покаже цареві тлумачення.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому й звістив справу Ананії, Мисаїлові й Азарії, своїм товаришам:

18 Щоб вони просили милості в Ягве небес щодо цієї таємниці; щоб Даниїл і його товариші не загинули з рештою мудреців Вавилона.

19 Тоді таємниця була відкрита Даниїлові в нічному видінні. Тоді Даниїл благословив Ягве небес.

20 Даниїл відповів і сказав: Благословенне ім’я Ягве повік-віки, бо Його — мудрість і сила:

21 І Він змінює часи й пори; Він скидає царів і настановляє царів; Він дає мудрість мудрим і знання тим, хто знає розуміння:

22 Він відкриває глибоке й приховане; Він знає, що в темряві, і світло перебуває з Ним.

23 Я дякую Тобі й хвалю Тебе, о Ти, Єшуа моїх батьків, що дав мені мудрість і силу, і звістив мені тепер те, чого ми просили в Тебе, бо Ти звістив нам цареву справу.

24 Тому Даниїл увійшов до Аріоха, якого цар призначив вигубити мудреців Вавилона; він пішов і сказав йому так: Не губи мудреців Вавилона; введи мене перед царя, і я покажу цареві тлумачення.

25 Тоді Аріох поспішно ввів Даниїла перед царя й сказав йому так: Я знайшов мужа з полонених Юди, що звістить цареві тлумачення.

26 Цар відповів і сказав Даниїлові, чиє ім’я було Валтасар: Чи ти здатний звістити мені сон, що я бачив, і його тлумачення?

27 Даниїл відповів перед царем і сказав: Таємниці, якої зажадав цар, не можуть показати цареві ні мудреці, ні астрологи, ні ворожбити, ні віщуни;

28 Але є на небі Ягве, що відкриває таємниці й звіщає цареві Навуходоносорові, що буде в останні дні. Твій сон і видіння твоєї голови на твоєму ложі — ось вони;

29 Щодо тебе, о царю, твої думки прийшли тобі на ум на твоєму ложі, що має статися потому; і Той, Хто відкриває таємниці, звіщає тобі, що має статися.

30 А щодо мене, ця таємниця відкрита мені не за якусь мудрість, що я мав би більше за всякого живого, а задля тих, хто звістить тлумачення цареві, і щоб ти пізнав думки свого серця.

31 Ти, о царю, бачив, і ось — великий бовван. Цей великий бовван, чия ясність була чудова, стояв перед тобою, а його вигляд був страшний.

32 Голова цього боввана була з чистого золота, його груди й руки — зі срібла, його черево й стегна — з міді,

33 Його ноги — із заліза, його стопи — частково із заліза, а частково з глини.

34 Ти бачив, аж доки камінь не був відсічений без рук, який ударив боввана по його стопах, що були із заліза й глини, і розбив їх на шматки.

35 Тоді залізо, глина, мідь, срібло й золото були розбиті на шматки разом і стали, немов полова з літніх токів; і вітер розніс їх, так що не знайшлося для них місця; а камінь, що вдарив боввана, став великою горою й наповнив усю землю.

36 Це — сон; і ми скажемо його тлумачення перед царем.

37 Ти, о царю, — цар царів, бо Ягве небес дав тобі царство, владу, силу й славу.

38 І всюди, де живуть людські діти, польових звірів і небесних птахів Він дав у твою руку й зробив тебе володарем над усіма ними. Ти — ця золота голова.

39 А після тебе постане інше царство, менше за твоє, і ще третє царство з міді, що пануватиме над усією землею.

40 А четверте царство буде міцне, як залізо, оскільки залізо розбиває на шматки й підкорює все; і як залізо, що розбиває все це, воно розбиватиме на шматки й трощитиме.

41 А що ти бачив стопи й пальці частково з гончарної глини, а частково із заліза, царство буде поділене; але в ньому буде міцність заліза, оскільки ти бачив залізо, змішане з багнистою глиною.

42 А як пальці стоп були частково із заліза, а частково з глини, так царство буде частково міцне, а частково крихке.

43 А що ти бачив залізо, змішане з багнистою глиною, вони змішуватимуться з насінням людей, але не приліпляться одне до одного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів цих царів Ягве небес поставить царство, що повіки не зруйнується; і царство не буде залишене іншому народові, а воно розіб’є на шматки й пожере всі ці царства, і стоятиме повіки.

45 Оскільки ти бачив, що камінь був відсічений від гори без рук і що він розбив на шматки залізо, мідь, глину, срібло й золото; великий Ягве звістив цареві, що буде потому; і сон вірний, і його тлумачення певне.

46 Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя, поклонився Даниїлові й наказав, щоб йому принесли жертву й приємні пахощі.

47 Цар відповів Даниїлові й сказав: Істинно, ваш Ягве — це Ягве над богами і Ягве над царями, і Відкривач таємниць, бо ти міг відкрити цю таємницю.

48 Тоді цар зробив Даниїла великим мужем, дав йому багато великих дарів і зробив його володарем над усією вавилонською областю та начальником над правителями над усіма мудрецями Вавилона.

49 Тоді Даниїл попросив царя, і він поставив Шадраха, Мешаха й Авед-Него над справами вавилонської області; а Даниїл сидів у царській брамі.

Розділ 3

1 Цар Навуходоносор зробив боввана із золота, висота його — шістдесят ліктів, а ширина його — шість ліктів; він поставив його на рівнині Дура, у вавилонській області.

2 Тоді цар Навуходоносор послав зібрати князів, правителів, воєвод, суддів, скарбників, радників, урядників і всіх правителів областей, щоб прийшли на посвячення боввана, що поставив цар Навуходоносор.

3 Тоді князі, правителі й воєводи, судді, скарбники, радники, урядники й усі правителі областей зібралися на посвячення боввана, що поставив цар Навуходоносор; і вони стали перед бовваном, що поставив Навуходоносор.

4 Тоді оповісник закричав голосно: Вам наказано, о народи, племена й мови,

5 Щоб тієї години, коли ви почуєте звук рога, сопілки, арфи, самбуки, псалтиря, цимбалів і всякого роду музики, ви впали й поклонилися золотому бовванові, що поставив цар Навуходоносор:

6 А хто не впаде й не поклониться, тієї ж години буде вкинутий до середини розпаленої вогненної печі.

7 Тому тієї години, коли всі народи почули звук рога, сопілки, арфи, самбуки, псалтиря й всякого роду музики, усі народи, племена й мови впали й поклонилися золотому бовванові, що поставив цар Навуходоносор.

8 Тому тієї години деякі халдеї наблизилися й звинуватили юдеїв.

9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: О царю, живи повіки!

10 Ти, о царю, видав наказ, що кожна людина, яка почує звук рога, сопілки, арфи, самбуки, псалтиря й цимбалів та всякого роду музики, має впасти й поклонитися золотому бовванові:

11 А хто не падає й не кланяється, той має бути вкинутий до середини розпаленої вогненної печі.

12 Є деякі юдеї, яких ти поставив над справами вавилонської області: Шадрах, Мешах і Авед-Него; ці мужі, о царю, не зважили на тебе: вони не служать твоїм богам і не кланяються золотому бовванові, що ти поставив.

13 Тоді Навуходоносор у своєму гніві й люті наказав привести Шадраха, Мешаха й Авед-Него. Тоді вони привели цих мужів перед царя.

14 Навуходоносор заговорив і сказав їм: Чи правда, о Шадраху, Мешаху й Авед-Него, що ви не служите моїм богам і не кланяєтеся золотому бовванові, що я поставив?

15 Тепер, якщо ви готові тієї години, коли почуєте звук рога, сопілки, арфи, самбуки, псалтиря й цимбалів та всякого роду музики, впасти й поклонитися бовванові, що я зробив, — добре; а якщо не поклонитеся, тієї ж години будете вкинуті до середини розпаленої вогненної печі; і хто той Єшуа, що визволить вас із моїх рук?

16 Шадрах, Мешах і Авед-Него відповіли й сказали цареві: О Навуходоносоре, нам не треба відповідати тобі в цій справі.

17 Якщо так, наш Єшуа, Якому ми служимо, здатний визволити нас із розпаленої вогненної печі, і Він визволить нас із твоєї руки, о царю.

18 А якщо ні, нехай буде тобі відомо, о царю, що ми не служитимемо твоїм богам і не кланятимемося золотому бовванові, що ти поставив.

19 Тоді Навуходоносор сповнився люті, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха й Авед-Него; тому він заговорив і наказав розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювали.

20 І він наказав найдужчим мужам, що були в його війську, зв’язати Шадраха, Мешаха й Авед-Него й вкинути їх до розпаленої вогненної печі.

21 Тоді ці мужі були зв’язані у своїх плащах, своїх шароварах, своїх шапках та іншій своїй одежі й вкинуті до середини розпаленої вогненної печі.

22 Тому, що царський наказ був нагальний, а піч — надзвичайно розпалена, полум’я вогню вбило тих мужів, що підняли Шадраха, Мешаха й Авед-Него.

23 А ці три мужі, Шадрах, Мешах і Авед-Него, упали зв’язані до середини розпаленої вогненної печі.

24 Тоді цар Навуходоносор здивувався, поспішно встав, заговорив і сказав своїм радникам: Чи не трьох мужів ми вкинули зв’язаними до середини вогню? Вони відповіли й сказали цареві: Правда, о царю.

25 Він відповів і сказав: Ось, я бачу чотирьох мужів, розв’язаних, що ходять посеред вогню, і їм немає шкоди; а вигляд четвертого подібний до Сина Єшуа.

26 Тоді Навуходоносор наблизився до уст розпаленої вогненної печі, заговорив і сказав: Шадраху, Мешаху й Авед-Него, ви, раби Всевишнього Єшуа, вийдіть і підійдіть сюди! Тоді Шадрах, Мешах і Авед-Него вийшли з середини вогню.

27 А князі, правителі, воєводи й царські радники, зібравшись разом, побачили цих мужів, над чиїми тілами вогонь не мав влади, і волосся їхньої голови не було обпалене, і їхні плащі не змінилися, і запах вогню не перейшов на них.

28 Тоді Навуходоносор заговорив і сказав: Благословенний Ягве Шадраха, Мешаха й Авед-Него, що послав Свого ангела й визволив Своїх рабів, які надіялися на Нього, і змінили царське слово, і віддали свої тіла, щоб не служити й не кланятися жодному богові, крім їхнього власного Єшуа.

29 Тому я видаю наказ: Усякий народ, плем’я й мова, що скажуть щось погане проти Єшуа Шадраха, Мешаха й Авед-Него, будуть порубаті на шматки, а їхні доми обернені на гноїще, бо немає іншого Єшуа, що міг би визволяти таким чином.

30 Тоді цар підвищив Шадраха, Мешаха й Авед-Него у вавилонській області.

Розділ 4

1 Цар Навуходоносор — усім народам, племенам і мовам, що живуть по всій землі: Нехай помножиться ваш мир!

2 Я вважав за добре показати знаки й чудеса, що високий Єшуа вчинив щодо мене.

3 Які великі Його знаки! І які могутні Його чудеса! Його царство — вічне царство, а Його панування — з роду в рід.

4 Я, Навуходоносор, був спокійний у своєму домі й квітучий у своєму палаці:

5 Я бачив сон, що налякав мене, а думки на моєму ложі й видіння моєї голови стривожили мене.

6 Тому я видав наказ привести перед мене всіх мудреців Вавилона, щоб вони звістили мені тлумачення сну.

7 Тоді прийшли ворожбити, астрологи, халдеї й віщуни; і я розповів перед ними сон, але вони не звістили мені його тлумачення.

8 Але нарешті прийшов перед мене Даниїл, чиє ім’я — Валтасар, за ім’ям мого бога, і в якому дух святих богів; і перед ним я розповів сон, кажучи:

9 О Валтасаре, начальнику ворожбитів, бо я знаю, що дух святих богів у тобі й жодна таємниця не турбує тебе, розкажи мені видіння мого сну, що я бачив, і його тлумачення.

10 Ось видіння моєї голови на моєму ложі: я бачив, і ось дерево посеред землі, а його висота була велика.

11 Дерево виросло й зміцніло, і його висота сягнула неба, і його було видно до краю всієї землі:

12 Його листя було гарне, а його плоду — багато, і в ньому була їжа для всіх; польові звірі мали тінь під ним, а небесні птахи жили в його гілках, і всяке тіло живилося від нього.

13 Я бачив у видіннях моєї голови на моєму ложі, і ось — сторож і святий зійшов із неба;

14 Він закричав голосно й сказав так: Зрубайте дерево й обріжте його гілки, обтрусіть його листя й розкидайте його плід; нехай звірі втечуть з-під нього, а птахи — з його гілок:

15 Проте залиште пень його коріння в землі, навіть із залізною й мідною пов’яззю, у ніжній польовій траві; і нехай він мокне від небесної роси, і нехай його частка буде зі звірами в земній траві:

16 Нехай його серце зміниться з людського, і нехай йому буде дано серце звіра; і нехай сім часів перейде над ним.

17 Ця справа — за наказом сторожів, а вимога — за словом святих, щоб живі пізнали, що Всевишній панує в царстві людей і дає його, кому хоче, і настановляє над ним найнижчого з людей.

18 Цей сон бачив я, цар Навуходоносор. Тепер ти, о Валтасаре, скажи його тлумачення, оскільки всі мудреці мого царства не здатні звістити мені тлумачення; а ти здатний, бо дух святих богів у тобі.

19 Тоді Даниїл, чиє ім’я — Валтасар, був остовпілий одну годину, і його думки тривожили його. Цар заговорив і сказав: Валтасаре, нехай сон ані його тлумачення не тривожать тебе. Валтасар відповів і сказав: Мій пане, нехай сон буде для тих, хто ненавидить тебе, а його тлумачення — для твоїх ворогів.

20 Дерево, що ти бачив, яке виросло й зміцніло, чия висота сягнула неба, і його було видно по всій землі;

21 Чиє листя було гарне, а його плоду — багато, і в ньому була їжа для всіх; під яким жили польові звірі, а на чиїх гілках мали житло небесні птахи:

22 Це ти, о царю, що виріс і зміцнів, бо твоя велич виросла й сягає неба, а твоє панування — до краю землі.

23 А що цар бачив сторожа й святого, що сходив із неба й казав: Зрубайте дерево й знищте його, проте залиште пень його коріння в землі, навіть із залізною й мідною пов’яззю, у ніжній польовій траві; і нехай він мокне від небесної роси, і нехай його частка буде з польовими звірами, доки сім часів не перейде над ним;

24 Це — тлумачення, о царю, і це — наказ Всевишнього, що прийшов на мого пана, царя:

25 Що вони виженуть тебе від людей, і твоє житло буде з польовими звірами, і вони даватимуть тобі їсти траву, як волам, і вони мочитимуть тебе небесною росою, і сім часів перейде над тобою, доки ти не пізнаєш, що Всевишній панує в царстві людей і дає його, кому хоче.

26 А що вони наказали залишити пень коріння дерева, твоє царство буде певне для тебе після того, як ти пізнаєш, що небеса панують.

27 Тому, о царю, нехай моя порада буде приємна тобі, і відірви свої гріхи праведністю, а свої беззаконня — явленням милості вбогим; можливо, це буде продовженням твого спокою.

28 Усе це прийшло на царя Навуходоносора.

29 Наприкінці дванадцяти місяців він ходив у палаці царства Вавилона.

30 Цар заговорив і сказав: Чи це не великий Вавилон, що я збудував для дому царства могутністю моєї сили й на честь моєї величі?

31 Поки слово ще було в царських устах, упав голос із неба, кажучи: О царю Навуходоносоре, тобі сказано: Царство відійшло від тебе.

32 І вони виженуть тебе від людей, і твоє житло буде з польовими звірами; вони даватимуть тобі їсти траву, як волам, і сім часів перейде над тобою, доки ти не пізнаєш, що Всевишній панує в царстві людей і дає його, кому хоче.

33 Тієї ж години слово сповнилося на Навуходоносорові: і він був вигнаний від людей, і їв траву, як воли, і його тіло мокло від небесної роси, доки його волосся не виросло, як орлине пір’я, а його нігті — як пташині пазурі.

34 А наприкінці днів я, Навуходоносор, підняв свої очі до неба, і мій розум повернувся до мене, і я благословив Всевишнього, і я хвалив і шанував Того, Хто живе повіки, Чиє панування — вічне панування, а Його царство — з роду в рід:

35 І всі мешканці землі вважаються за ніщо; і Він чинить за Своєю волею у небесному війську й серед мешканців землі; і ніхто не може стримати Його руку або сказати Йому: Що Ти робиш?

36 Тієї ж години мій розум повернувся до мене; і для слави мого царства моя честь і ясність повернулися до мене; і мої радники й мої пани шукали мене; і я був утверджений у своєму царстві, і мені було додано чудову велич.

37 Тепер я, Навуходоносор, хвалю, звеличую й шаную Царя небес, усі діла Якого — правда, а Його дороги — суд; а тих, хто ходить у гордості, Він здатний упокорити.

Розділ 5

1 Цар Валтасар зробив великий бенкет для тисячі своїх панів і пив вино перед тисячею.

2 Валтасар, скуштувавши вина, наказав принести золотий і срібний посуд, що його батько Навуходоносор узяв із храму, що був у Єрусалимі, щоб цар, його князі, його жінки й його наложниці пили з нього.

3 Тоді принесли золотий посуд, що був узятий із храму дому Ягве, що був у Єрусалимі; і цар, його князі, його жінки й його наложниці пили з нього.

4 Вони пили вино й хвалили богів із золота, і зі срібла, з міді, із заліза, з дерева й з каменя.

5 Тієї ж години вийшли пальці людської руки й писали навпроти свічника на тиньку стіни царського палацу; і цар бачив частину руки, що писала.

6 Тоді вигляд царського обличчя змінився, і його думки стривожили його, так що суглоби його стегон ослабли, а його коліна билися одне об одне.

7 Цар закричав голосно, щоб привели астрологів, халдеїв і віщунів. І цар заговорив і сказав мудрецям Вавилона: Хто прочитає це писання й покаже мені його тлумачення, той буде зодягнений у багряницю і матиме золотий ланцюг на своїй шиї, і буде третім володарем у царстві.

8 Тоді прийшли всі царські мудреці, але вони не могли прочитати писання ані звістити цареві його тлумачення.

9 Тоді цар Валтасар дуже стривожився, і вигляд його обличчя змінився в ньому, а його пани були остовпілі.

10 А цариця через слова царя й його панів увійшла до бенкетного дому; і цариця заговорила й сказала: О царю, живи повіки! Нехай твої думки не тривожать тебе, і нехай вигляд твого обличчя не змінюється:

11 Є муж у твоєму царстві, в якому дух святих богів; а за днів твого батька в ньому були знайдені світло, розуміння й мудрість, як мудрість богів; його цар Навуходоносор, твій батько — цар, кажу, твій батько, — зробив начальником ворожбитів, астрологів, халдеїв і віщунів;

12 Оскільки чудовий дух, знання й розуміння, тлумачення снів, і роз’яснення важких речень, і розв’язання сумнівів були знайдені в тому самому Даниїлі, якого цар назвав Валтасаром; тепер нехай покличуть Даниїла, і він покаже тлумачення.

13 Тоді Даниїла привели перед царя. І цар заговорив і сказав Даниїлові: Чи ти той Даниїл, що з дітей полону Юди, яких цар, мій батько, вивів із Юдеї?

14 Я навіть чув про тебе, що дух богів у тобі, і що світло, розуміння й чудова мудрість знайдені в тобі.

15 А тепер мудреці, астрологи, були приведені перед мене, щоб прочитали це писання й звістили мені його тлумачення; але вони не могли показати тлумачення цієї речі:

16 А я чув про тебе, що ти можеш робити тлумачення й розв’язувати сумніви; тепер, якщо ти можеш прочитати писання й звістити мені його тлумачення, ти будеш зодягнений у багряницю і матимеш золотий ланцюг на своїй шиї, і будеш третім володарем у царстві.

17 Тоді Даниїл відповів і сказав перед царем: Нехай твої дари будуть тобі самому, а свої нагороди дай іншому; проте я прочитаю цареві писання й звіщу йому тлумачення.

18 О царю, Всевишній Ягве дав Навуходоносорові, твоєму батькові, царство, і велич, і славу, і честь:

19 І за велич, що Він дав йому, усі народи, племена й мови тремтіли й боялися перед ним: кого хотів, він убивав; а кого хотів, зберігав живим; а кого хотів, підносив; а кого хотів, понижував.

20 Але коли його серце піднялося, а його ум затвердів у гордості, він був скинутий зі свого царського престолу, і вони забрали його славу від нього:

21 І він був вигнаний від людських синів; і його серце було зроблене, як у звірів, а його житло було з дикими ослами; вони годували його травою, як волів, і його тіло мокло від небесної роси, доки він не пізнав, що Всевишній Ягве панує в царстві людей і що Він настановляє над ним, кого хоче.

22 А ти, його сину, о Валтасаре, не впокорив свого серця, хоч ти знав усе це;

23 Але піднявся проти Ягве небес; і вони принесли посуд Його дому перед тебе, і ти, і твої пани, твої жінки й твої наложниці пили в них вино; і ти хвалив богів зі срібла, і золота, з міді, заліза, дерева й каменя, що не бачать, не чують і не знають; а Ягве, у Чиїй руці твоє дихання і Чиї всі твої дороги, ти не прославив:

24 Тоді частина руки була послана від Нього, і це писання було написане.

25 А це — писання, що було написане: МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УФАРСІН.

26 Це — тлумачення речі: МЕНЕ — Ягве порахував твоє царство й закінчив його.

27 ТЕКЕЛ — ти зважений на вазі й знайдений легким.

28 ПЕРЕС — твоє царство поділене й дане мідянам і персам.

29 Тоді Валтасар наказав, і вони зодягли Даниїла в багряницю, і поклали золотий ланцюг на його шию, і зробили проголошення про нього, що він має бути третім володарем у царстві.

30 Тієї ночі Валтасар, цар халдеїв, був убитий.

31 А Дарій Мідянин узяв царство, маючи близько шістдесяти двох років.

Розділ 6

1 Вгодно було Дарієві поставити над царством сто двадцять князів, що мали бути над усім царством;

2 А над ними — трьох начальників, з яких Даниїл був першим, щоб князі давали їм звіти, а цареві не було шкоди.

3 Тоді цей Даниїл був піднесений понад начальників і князів, бо в ньому був чудовий дух; і цар думав поставити його над усім царством.

4 Тоді начальники й князі шукали знайти нагоду проти Даниїла щодо царства; але вони не могли знайти жодної нагоди ані провини, оскільки він був вірний, і не було знайдено в ньому жодної помилки ані провини.

5 Тоді ці мужі сказали: Ми не знайдемо жодної нагоди проти цього Даниїла, хіба що знайдемо її проти нього щодо закону його Ягве.

6 Тоді ці начальники й князі зібралися разом до царя й сказали йому так: Царю Дарію, живи повіки!

7 Усі начальники царства, правителі й князі, радники й воєводи радилися разом, щоб установити царський статут і видати твердий наказ, що хто проситиме прохання в якогось бога чи людини тридцять днів, крім тебе, о царю, той буде вкинутий до лев’ячої ями.

8 Тепер, о царю, установи наказ і підпиши писання, щоб воно не було змінене, за законом мідян і персів, що не змінюється.

9 Тому цар Дарій підписав писання й наказ.

10 Тепер, коли Даниїл дізнався, що писання підписане, він пішов до свого дому; і, маючи вікна своєї світлиці відчинені в бік Єрусалима, він ставав на свої коліна тричі на день, і молився, і дякував перед своїм Ягве, як він робив і раніше.

11 Тоді ці мужі зібралися й знайшли Даниїла, що молився й благав перед своїм Ягве.

12 Тоді вони наблизилися й заговорили перед царем щодо царського наказу: Чи ти не підписав наказу, що кожна людина, яка проситиме прохання в якогось бога чи людини протягом тридцяти днів, крім тебе, о царю, буде вкинута до лев’ячої ями? Цар відповів і сказав: Річ правдива, за законом мідян і персів, що не змінюється.

13 Тоді вони відповіли й сказали перед царем: Той Даниїл, що з дітей полону Юди, не зважає на тебе, о царю, ані на наказ, що ти підписав, а подає своє прохання тричі на день.

14 Тоді цар, коли почув ці слова, був дуже незадоволений собою й поклав своє серце на Даниїла, щоб визволити його; і він трудився аж до заходу сонця, щоб визволити його.

15 Тоді ці мужі зібралися до царя й сказали цареві: Знай, о царю, що закон мідян і персів такий: Жоден наказ ані статут, що його цар установляє, не може бути змінений.

16 Тоді цар наказав, і вони привели Даниїла й вкинули його до лев’ячої ями. Тепер цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Єшуа, Якому ти служиш постійно, Він визволить тебе.

17 І був принесений камінь і покладений на устя ями; і цар запечатав його своєю власною печаткою та печаткою своїх панів, щоб намір щодо Даниїла не був змінений.

18 Тоді цар пішов до свого палацу й провів ніч у пості; і музичні інструменти не були принесені перед нього; і сон відійшов від нього.

19 Тоді цар устав дуже рано вранці й поспішно пішов до лев'ячої ями.

20 І коли він підійшов до ями, він закричав жалібним голосом до Даниїла; і цар промовив і сказав Даниїлові: О Даниїле, рабе живого Єшуа, чи твій Єшуа, якому ти служиш постійно, зміг визволити тебе від левів?

21 Тоді Даниїл сказав цареві: О царю, живи повіки!

22 Мій Ягве послав Свого ангела й замкнув пащі левів, так що вони не заподіяли мені шкоди, бо перед Ним знайшлася в мені невинність; і також перед тобою, о царю, я не вчинив жодної шкоди.

23 Тоді цар надзвичайно зрадів за нього й наказав підняти Даниїла з ями. І Даниїла підняли з ями, і жодної шкоди не знайшлося на ньому, бо він вірив у свого Єшуа.

24 І наказав цар, і привели тих мужів, що звинуватили Даниїла, і кинули їх до лев'ячої ями — їх, їхніх дітей і їхніх дружин; і леви подолали їх і розтрощили всі їхні кості на шматки, перш ніж вони досягли дна ями.

25 Тоді цар Дарій написав до всіх народів, націй і мов, що живуть по всій землі: Нехай примножиться вам мир!

26 Я видаю указ: у кожній області мого царства нехай люди тремтять і бояться перед Ягве Даниїла, бо Він — живий Ягве, і непохитний повіки, і Його царство — те, що не буде зруйноване, і Його влада — аж до кінця.

27 Він визволяє і рятує, і Він чинить знамення й чудеса на небі й на землі, Той, Хто визволив Даниїла з-під влади левів.

28 Так цей Даниїл процвітав за царювання Дарія і за царювання Кіра Перського.

Розділ 7

1 Першого року Валтасара, царя Вавилона, Даниїл мав сон і видіння своєї голови на своєму ложі; тоді він записав той сон і розповів суть подій.

2 Даниїл промовив і сказав: Я бачив у своєму нічному видінні, і ось, чотири небесні вітри збурили велике море.

3 І чотири великі звірі вийшли з моря, відмінні один від одного.

4 Перший був подібний до лева і мав орлині крила; я дивився, аж поки його крила були вирвані, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і йому було дано людське серце.

5 І ось інший звір, другий, подібний до ведмедя, і він піднявся на один бік, і в його пащі, між його зубами, було три ребра; і йому сказали так: Устань, пожирай багато м'яса!

6 Після цього я дивився, і ось інший, подібний до леопарда, що мав на своїй спині чотири пташині крила; у звіра було також чотири голови, і йому була дана влада.

7 Після цього я бачив у нічних видіннях, і ось четвертий звір, страшний і грізний, і надзвичайно сильний; і він мав великі залізні зуби: він пожирав і трощив на шматки, а решту топтав своїми ногами; і він був відмінний від усіх звірів, що були перед ним; і він мав десять рогів.

8 Я розглядав роги, і ось, між ними піднявся інший, малий ріг, перед яким три з перших рогів були вирвані з корінням; і ось, у цьому розі були очі, подібні до людських очей, і уста, що говорили великі речі.

9 Я дивився, аж поки престоли були повалені, і Ветхий днями сів, Чия одежа була біла, як сніг, і волосся Його голови — як чиста вовна; Його престол був як полум'я вогню, і Його колеса — як палаючий вогонь.

10 Вогненний потік виходив і випливав з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч разів по десять тисяч стояли перед Ним; суд сів, і книги були розгорнуті.

11 Тоді я дивився через голос великих слів, які говорив ріг; я дивився, аж поки звір був убитий, і його тіло знищене, і віддане палаючому полум'ю.

12 Щодо решти звірів, то в них була відібрана їхня влада, але їхнє життя було продовжене на певну пору й час.

13 Я бачив у нічних видіннях, і ось, Один, подібний до Сина людського, прийшов із хмарами небесними, і підійшов до Ветхого днями, і Його привели близько перед Нього.

14 І Йому була дана влада, і слава, і царство, щоб усі народи, нації й мови служили Йому; Його влада — вічна влада, що не мине, і Його царство — те, що не буде зруйноване.

15 Я, Даниїл, був засмучений у своєму дусі посеред свого тіла, і видіння моєї голови турбували мене.

16 Я наблизився до одного з тих, що стояли поруч, і запитав його про істину всього цього. І він розповів мені й дав мені знати тлумачення цих речей.

17 Ці великі звірі, яких чотири, — це чотири царі, що постануть із землі.

18 Але святі Всевишнього приймуть царство й володітимуть царством повіки, навіть повік-віків.

19 Тоді я захотів знати істину про четвертого звіра, що був відмінний від усіх інших, надзвичайно страшний, чиї зуби були залізні, а його пазурі — мідні, що пожирав, трощив на шматки й топтав решту своїми ногами;

20 І про десять рогів, що були на його голові, і про іншого, що піднявся, і перед яким три впали, — про той ріг, що мав очі й уста, які говорили дуже великі речі, чий вигляд був відважніший, ніж у його товаришів.

21 Я дивився, і той самий ріг вів війну зі святими й перемагав їх;

22 Аж поки не прийшов Ветхий днями, і суд був даний святим Всевишнього, і настав час, коли святі заволоділи царством.

23 Він сказав так: Четвертий звір буде четвертим царством на землі, що буде відмінне від усіх царств, і пожере всю землю, і потопче її, і розтрощить її на шматки.

24 А десять рогів із цього царства — це десять царів, що постануть; і інший постане після них; і він буде відмінний від перших, і він підкорить трьох царів.

25 І він говоритиме великі слова проти Всевишнього, і знесилюватиме святих Всевишнього, і думатиме змінити часи й закони; і вони будуть віддані в його руку аж до часу, і часів, і половини часу.

26 Але суд сяде, і в нього відберуть владу, щоб знищити й до кінця вигубити її.

27 А царство, і влада, і велич царства під усім небом будуть дані народові святих Всевишнього, Чиє царство — вічне царство, і всі влади служитимуть Йому й коритимуться Йому.

28 Досі кінець справи. Щодо мене, Даниїла, мої думки дуже турбували мене, і вигляд мого обличчя змінився в мені; але я зберіг цю справу у своєму серці.

Розділ 8

1 Третього року царювання царя Валтасара мені явилося видіння, — мені, Даниїлові, — після того, що явилося мені спочатку.

2 І я бачив у видінні; і сталося, коли я бачив, що я був у Шушані, у палаці, що в області Елам; і я бачив у видінні, і я був біля річки Улай.

3 Тоді я підняв свої очі й побачив, і ось, перед річкою стояв баран, що мав два роги; і обидва роги були високі, але один був вищий за іншого, і вищий піднявся останнім.

4 Я бачив, як баран бив на захід, і на північ, і на південь, так що жоден звір не міг устояти перед ним, і не було нікого, хто міг би визволити з його руки; але він чинив за своєю волею й став великим.

5 І коли я розглядав, ось, козел прийшов із заходу по поверхні всієї землі й не торкався землі; і козел мав визначний ріг між своїми очима.

6 І він прийшов до барана, що мав два роги, якого я бачив, що стояв перед річкою, і побіг на нього в люті своєї сили.

7 І я бачив, як він наблизився до барана, і він розлютився на нього, і вдарив барана, і зламав його два роги; і в барана не було сили встояти перед ним, але він кинув його на землю й потоптав його; і не було нікого, хто міг би визволити барана з його руки.

8 Тому козел став дуже великим; і коли він зміцнів, великий ріг був зламаний, а замість нього піднялися чотири визначні в напрямку чотирьох вітрів небесних.

9 А з одного з них вийшов малий ріг, що став надзвичайно великим, на південь, і на схід, і до прекрасної землі.

10 І він виріс аж до небесного війська, і кинув додолу декого з війська й із зірок, і потоптав їх.

11 Так, він звеличив себе аж до князя війська, і ним щоденна жертва була відібрана, і місце святині було повалене.

12 І військо було віддане йому проти щоденної жертви через переступ, і він кинув істину на землю; і він діяв та мав успіх.

13 Тоді я почув, як один святий говорив, і інший святий сказав тому певному святому, що говорив: Як довго триватиме видіння про щоденну жертву й переступ спустошення, щоб і святиня, і військо були віддані на топтання?

14 І він сказав мені: До двох тисяч трьохсот днів; тоді святиня буде очищена.

15 І сталося, коли я, саме я, Даниїл, побачив видіння й шукав його значення, тоді ось, переді мною став хтось, подібний на вигляд до людини.

16 І я почув людський голос між берегами Улаю, що кликав і сказав: Гавриїле, дай цьому чоловікові зрозуміти видіння!

17 І він підійшов туди, де я стояв; і коли він прийшов, я злякався й упав на своє обличчя; але він сказав мені: Зрозумій, о сину людський, бо видіння стосується кінця часу.

18 І коли він говорив зі мною, я був у глибокому сні, обличчям до землі; але він торкнувся мене й поставив мене прямо.

19 І він сказав: Ось, я дам тобі знати, що буде в останній кінець гніву, бо в призначений час буде кінець.

20 Баран, якого ти бачив, що мав два роги, — це царі Мідії та Персії.

21 А волохатий козел — це цар Греції, а великий ріг, що між його очима, — це перший цар.

22 А те, що він був зламаний, а замість нього постали чотири, — чотири царства постануть із нації, але не в його силі.

23 А в останній час їхнього царства, коли переступники дійдуть до повноти, постане цар із суворим обличчям, що розуміє темні вислови.

24 І його сила буде могутня, але не його власною силою; і він дивовижно нищитиме, і матиме успіх, і діятиме, і нищитиме могутніх і святий народ.

25 І через свою хитрість він також зробить, що підступ процвітатиме в його руці; і він звеличить себе у своєму серці, і в мирі знищить багатьох; він також постане проти Князя князів, але буде зламаний без руки.

26 А видіння про вечір і ранок, що було сказане, — правдиве; тому запечатай ти видіння, бо воно на багато днів.

27 І я, Даниїл, знесилився й хворів кілька днів; після того я піднявся й виконував царські справи; і я був вражений видінням, але ніхто не розумів його.

Розділ 9

1 Першого року Дарія, сина Ахашвероша, з насіння мідійців, що був поставлений царем над царством халдеїв,

2 Першого року його царювання я, Даниїл, зрозумів із книг число років, про які слово Єшуа прийшло до пророка Єремії, що Він сповнить сімдесят років у спустошеннях Єрусалима.

3 І я звернув своє обличчя до Ягве, щоб шукати молитвою й благаннями, з постом, і веретищем, і попелом.

4 І я молився до мого Ягве й сповідався, і сказав: О Ягве, великий і страшний Ягве, що зберігає завіт і милість для тих, що люблять Його, і для тих, що тримаються Його заповідей;

5 Ми згрішили, і вчинили беззаконня, і діяли нечестиво, і збунтувалися, навіть відступивши від Твоїх вказівок і від Твоїх присудів;

6 І ми не слухали Твоїх рабів, пророків, що говорили в Твоє Ім'я до наших царів, наших князів і наших батьків, і до всього народу землі.

7 О Ягве, Тобі належить праведність, а нам — сором обличчя, як цього дня; мужам Юди, і мешканцям Єрусалима, і всьому Ізраїлеві, близьким і далеким, по всіх країнах, куди Ти їх вигнав, через їхній переступ, яким вони переступили проти Тебе.

8 О Ягве, нам належить сором обличчя, нашим царям, нашим князям і нашим батькам, бо ми згрішили проти Тебе.

9 Нашому Єшуа належать милості й прощення, хоч ми збунтувалися проти Нього;

10 І ми не слухали голосу нашого Ягве, щоб ходити в Його законах, що Він поставив перед нами через Своїх рабів, пророків.

11 Так, увесь Ізраїль переступив Твій закон, навіть відступивши, щоб не слухати Твого голосу; тому прокляття вилилося на нас, і клятва, що записана в Законі Мойсея, раба Ягве, бо ми згрішили проти Нього.

12 І Він потвердив Свої слова, що говорив проти нас і проти наших суддів, що судили нас, навівши на нас велике зло; бо під усім небом не було вчинено так, як було вчинено над Єрусалимом.

13 Як написано в Законі Мойсея, усе це зло прийшло на нас; а ми не молилися перед нашим Ягве, щоб відвернутися від наших беззаконь і зрозуміти Твою істину.

14 Тому Ягве пильнував над злом і навів його на нас, бо наш Ягве праведний у всіх Своїх ділах, що Він чинить, а ми не слухали Його голосу.

15 А тепер, о наш Єшуа, що вивів Свій народ із єгипетської землі могутньою рукою й здобув Собі славу, як цього дня, — ми згрішили, ми вчинили нечестиво.

16 О Ягве, за всією Твоєю праведністю, благаю Тебе, нехай Твій гнів і Твоя лють відвернуться від Твого міста Єрусалима, Твоєї святої гори; бо через наші гріхи й через беззаконня наших батьків Єрусалим і Твій народ стали посміховиськом для всіх, що навколо нас.

17 Тому тепер, о наш Єшуа, почуй молитву Твого раба й його благання, і нехай Твоє обличчя засяє над Твоєю святинею, що спустошена, заради Єшуа.

18 О мій Єшуа, прихили Своє вухо й почуй; відкрий Свої очі й поглянь на наші спустошення й на місто, що назване Твоїм Ім'ям; бо ми приносимо наші благання перед Тебе не за наші праведності, а за Твої великі милості.

19 О Єшуа, почуй; о Єшуа, прости; о Єшуа, прислухайся й учини; не зволікай, заради Самого Себе, о мій Єшуа, бо Твоє місто й Твій народ названі Твоїм Ім'ям.

20 І коли я говорив, і молився, і сповідав свій гріх і гріх мого народу Ізраїля, і приносив своє благання перед мого Ягве за святу гору мого Ягве,

21 Так, коли я говорив у молитві, саме той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні на початку, змушений летіти швидко, торкнувся мене близько часу вечірнього приношення.

22 І він повчив мене, і говорив зі мною, і сказав: О Даниїле, тепер я вийшов, щоб дати тобі вміння й розуміння.

23 На початку твоїх благань вийшло повеління, і я прийшов, щоб показати тобі, бо ти дуже улюблений; тому зрозумій цю справу й розглянь видіння.

24 Сімдесят тижнів визначено для твого народу й для твого святого міста, щоб покінчити з переступом, і покласти край гріхам, і примирити за беззаконня, і принести вічну праведність, і запечатати видіння й пророцтво, і помазати Найсвятішого.

25 Тому знай і зрозумій: від виходу повеління відновити й збудувати Єрусалим до Месія, Князя, буде сім тижнів і шістдесят два тижні; вулиця буде знову збудована, і стіна, навіть у тривожні часи.

26 А після шістдесяти двох тижнів Месія буде відтятий, але не за Себе; і народ князя, що прийде, знищить місто й святиню; і його кінець буде з повінню, і аж до кінця війни визначені спустошення.

27 І він потвердить завіт із багатьма на один тиждень; а в половині тижня він припинить жертву й приношення, і через поширення огид він зробить його спустошеним, аж до завершення, і визначене буде вилите на спустошеного.

Розділ 10

1 Третього року Кіра, царя Персії, Даниїлові, чиє ім'я було назване Валтасар, була відкрита річ; і та річ була правдива, але призначений час був довгий; і він зрозумів ту річ і мав розуміння видіння.

2 У ті дні я, Даниїл, був у жалобі три повні тижні.

3 Я не їв смачного хліба, і ні м'ясо, ні вино не входили в мої уста, і я зовсім не намащував себе, аж поки три цілі тижні не сповнилися.

4 А двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої річки, що є Хіддекель,

5 Тоді я підняв свої очі й поглянув, і ось, якийсь чоловік, одягнений у льон, чиї стегна були оперезані щирим золотом з Уфазу;

6 Його тіло також було подібне до берилу, а його обличчя — як вигляд блискавки, а його очі — як вогняні лампи, а його руки й його ноги — на колір як полірована мідь, а голос його слів — як голос юрби.

7 І я, Даниїл, один бачив видіння, бо мужі, що були зі мною, не бачили видіння; але великий трепет напав на них, так що вони втекли, щоб сховатися.

8 Тому я залишився один і бачив це велике видіння, і в мені не залишилося сили, бо моя краса обернулася в мені на спотворення, і я не зберіг жодної сили.

9 Але я почув голос його слів; і коли я почув голос його слів, тоді я був у глибокому сні, обличчям униз, і моє обличчя було до землі.

10 І ось, рука торкнулася мене, що поставила мене на мої коліна й на долоні моїх рук.

11 І він сказав мені: О Даниїле, чоловіче дуже улюблений, зрозумій слова, що я говорю тобі, і стань прямо, бо тепер я посланий до тебе. І коли він промовив до мене це слово, я став, тремтячи.

12 Тоді він сказав мені: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти поклав своє серце, щоб зрозуміти, і щоб упокоряти себе перед твоїм Ягве, твої слова були почуті, і я прийшов за твоїми словами.

13 Але князь перського царства протистояв мені двадцять один день; але ось, Михаїл, один із головних князів, прийшов допомогти мені; і я залишився там із царями Персії.

14 Тепер я прийшов, щоб дати тобі зрозуміти, що спіткає твій народ в останні дні, бо видіння ще на багато днів.

15 І коли він промовив до мене такі слова, я схилив своє обличчя до землі й занімів.

16 І ось, один, подібний до подоби синів людських, торкнувся моїх губ; тоді я відкрив свої уста й заговорив, і сказав тому, хто стояв переді мною: О мій Єшуа, через видіння мої болі навернулися на мене, і я не зберіг жодної сили.

17 Бо як раб цього мого Єшуа може говорити з цим моїм Єшуа? Бо щодо мене, одразу ж не залишилося в мені сили, і не залишилося в мені дихання.

18 Тоді знову прийшов і торкнувся мене один, подібний на вигляд до людини, і він зміцнив мене,

19 І сказав: О чоловіче дуже улюблений, не бійся; мир тобі, будь сильний, так, будь сильний. І коли він промовив до мене, я зміцнився й сказав: Нехай говорить мій Єшуа, бо ти зміцнив мене.

20 Тоді він сказав: Чи ти знаєш, навіщо я приходжу до тебе? А тепер я повернуся, щоб воювати з князем Персії; і коли я вийду, ось, прийде князь Греції.

21 Але я покажу тобі те, що відзначено в Писанні істини; і немає нікого, хто тримається зі мною в цих речах, крім Михаїла, вашого князя.

Розділ 11

1 Також я, першого року Дарія Мідійця, — саме я стояв, щоб потверджувати й зміцнювати його.

2 А тепер я покажу тобі істину. Ось, у Персії постануть ще три царі, а четвертий буде набагато багатший за них усіх; і своєю силою, через своє багатство, він збудить усіх проти царства Греції.

3 І постане могутній цар, що правитиме з великою владою й чинитиме за своєю волею.

4 І коли він постане, його царство буде зламане й буде поділене в напрямку чотирьох вітрів небесних; і не його нащадкам, і не за його владою, якою він правив, бо його царство буде вирване, навіть для інших, крім тих.

5 І цар півдня буде сильний, і один із його князів; і він буде сильний понад нього й матиме владу; його влада буде великою владою.

6 А наприкінці років вони з'єднаються разом, бо царська дочка півдня прийде до царя півночі, щоб укласти угоду; але вона не збереже сили рамена, і він не встоїть, ані його рамено; але вона буде віддана, і ті, що привели її, і той, що породив її, і той, що зміцнював її в ці часи.

7 Але з пагона її коріння постане один на його місці, що прийде з військом, і ввійде до твердині царя півночі, і діятиме проти них, і переможе;

8 І він також забере в полон до Єгипту їхніх богів, із їхніми князями, і з їхніми дорогоцінними посудинами зі срібла й золота; і він триватиме більше років, ніж цар півночі.

9 Так цар півдня прийде до свого царства й повернеться до своєї землі.

10 Але його сини збуряться й зберуть безліч великих сил; і один неодмінно прийде, і заллє, і пройде; тоді він повернеться й збуриться аж до його твердині.

11 І цар півдня розлютиться, і вийде, і воюватиме з ним, саме з царем півночі; і він виставить велику безліч, але безліч буде віддана в його руку.

12 І коли він забере безліч, його серце піднесеться, і він повалить багато десятків тисяч, але не зміцніє від того.

13 Бо цар півночі повернеться й виставить безліч більшу, ніж попередня, і неодмінно прийде по певних роках із великим військом і з великим багатством.

14 І в ті часи багато постануть проти царя півдня; також розбійники твого народу піднесуть себе, щоб здійснити видіння, але вони впадуть.

15 Так цар півночі прийде, і насипле насип, і здобуде найбільш укріплені міста; і рамена півдня не встоять, ані його вибраний народ, і не буде жодної сили встояти.

16 Але той, хто приходить проти нього, чинитиме за своєю власною волею, і ніхто не встоїть перед ним; і він стане в славній землі, що його рукою буде знищена.

17 Він також зверне своє обличчя, щоб увійти з силою всього свого царства, і з ним — праведні; так він учинить; і він дасть йому дочку жінок, нищачи її; але вона не встоїть на його боці й не буде за нього.

18 Після цього він зверне своє обличчя до островів і здобуде багато; але князь заради себе самого зробить, що ганьба, заподіяна ним, припиниться; без своєї власної ганьби він оберне її на нього.

19 Тоді він зверне своє обличчя до твердині своєї землі; але він спіткнеться й упаде, і не знайдеться.

20 Тоді на його місці постане збирач податків у славі царства; але за кілька днів він буде знищений, ані в гніві, ані в битві.

21 А на його місці постане нікчемна особа, якій не дадуть честі царства; але він прийде мирно й здобуде царство лестощами.

22 І раменами повені вони будуть затоплені перед ним і будуть зламані; так, також князь завіту.

23 А після угоди, укладеної з ним, він діятиме підступно, бо він підніметься й зміцніє з малим народом.

24 Він увійде мирно навіть у найбагатші місця області й учинить те, чого не чинили його батьки, ані батьки його батьків; він розкидає між ними здобич, і грабіж, і багатства; так, і він замишлятиме свої задуми проти твердинь, навіть на певний час.

25 І він збудить свою силу й свою відвагу проти царя півдня з великим військом; а цар півдня буде збуджений до битви з дуже великим і могутнім військом; але він не встоїть, бо проти нього замишлятимуть задуми.

26 Так, ті, що живляться часткою його їжі, знищать його, і його військо заллє, і багато впаде вбитими.

27 І серця обох цих царів будуть до того, щоб чинити шкоду, і вони говоритимуть брехню за одним столом; але це не матиме успіху, бо кінець ще буде в призначений час.

28 Тоді він повернеться до своєї землі з великим багатством; і його серце буде проти святого завіту; і він учинить подвиги й повернеться до своєї землі.

29 У призначений час він повернеться й прийде на південь; але не буде, як раніше або як пізніше.

30 Бо кораблі Кіттіма прийдуть проти нього; тому він засмутиться й повернеться, і матиме гнів проти святого завіту; так він учинить; він навіть повернеться й матиме розуміння з тими, що покидають святий завіт.

31 І рамена стануть з його боку, і вони осквернять святиню сили, і відберуть щоденну жертву, і поставлять огиду, що чинить спустошення.

32 А тих, що нечестиво діють проти завіту, він зіпсує лестощами; але народ, що знає свого Ягве, буде сильний і чинитиме подвиги.

33 А ті, що розуміють серед народу, навчатимуть багатьох; але вони падатимуть від меча, і від полум'я, полоном і грабежем, багато днів.

34 А коли вони падатимуть, їм буде надана мала допомога; але багато приєднаються до них із лестощами.

35 І декотрі з тих, що розуміють, упадуть, щоб їх випробувати, і очистити, і зробити білими, аж до часу кінця, бо це ще на призначений час.

36 І цар чинитиме за своєю волею; і він піднесеться й звеличить себе понад кожного бога, і говоритиме дивовижні речі проти Ягве богів, і матиме успіх, аж поки гнів не сповниться, бо те, що визначено, буде вчинено.

37 І він не зважатиме на Ягве своїх батьків, ані на бажання жінок, ані на жодного бога, бо він звеличить себе понад усе.

38 Але на своєму місці він вшанує бога сил; і бога, якого не знали його батьки, він вшанує золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і приємними речами.

39 Так він учинить у найміцніших твердинях із чужим богом, якого він визнає й примножить славою; і він зробить, що вони правитимуть над багатьма, і поділить землю за вигоду.

40 А в час кінця цар півдня штовхне його; і цар півночі прийде проти нього, як вихор, із колісницями, і з вершниками, і з багатьма кораблями; і він увійде до країн, і заллє, і пройде.

41 Він увійде також до славної землі, і багато країн будуть повалені; але ці врятуються з його руки: Едом, і Моав, і найголовніші з дітей Аммона.

42 Він простягне свою руку також на країни, і єгипетська земля не врятується.

43 Але він матиме владу над скарбами золота й срібла, і над усіма дорогоцінними речами Єгипту; і лівійці та ефіопи будуть при його кроках.

44 Але вістки зі сходу й з півночі турбуватимуть його; тому він вийде з великою люттю, щоб нищити й цілковито вигубити багатьох.

45 І він розставить шатра свого палацу між морями на славній святій горі; але він дійде до свого кінця, і ніхто не допоможе йому.

Розділ 12

1 І того часу постане Михаїл, великий князь, що стоїть за дітей твого народу; і буде час скрути, якого не було відколи існує нація, аж до того самого часу; і того часу твій народ буде визволений, кожен, хто знайдеться записаним у книзі.

2 І багато з тих, що сплять у земному поросі, прокинуться, одні до вічного життя, а інші до ганьби й вічної зневаги.

3 А ті, що мудрі, сяятимуть, як сяйво небозводу, а ті, що навертають багатьох до праведності, — як зорі, повік-віків.

4 А ти, Даниїле, замкни слова й запечатай книгу, аж до часу кінця; багато бігатимуть туди й сюди, і знання примножиться.

5 Тоді я, Даниїл, поглянув, і ось, стояли інші два: один на цьому боці берега річки, а інший на тому боці берега річки.

6 І один сказав чоловікові, одягненому в льон, що був над водами річки: Як довго буде до кінця цих чудес?

7 І я почув чоловіка, одягненого в льон, що був над водами річки, коли він підняв свою праву руку й свою ліву руку до неба й поклявся Тим, Хто живе повіки, що це буде на час, часи й половину; і коли він завершить розсіювати силу святого народу, усі ці речі будуть закінчені.

8 І я почув, але не зрозумів; тоді я сказав: О мій Єшуа, що буде кінцем цих речей?

9 І він сказав: Іди своєю дорогою, Даниїле, бо слова замкнені й запечатані аж до часу кінця.

10 Багато будуть очищені, і зроблені білими, і випробувані; але нечестиві чинитимуть нечестиво, і ніхто з нечестивих не зрозуміє, а мудрі зрозуміють.

11 А від часу, коли щоденна жертва буде відібрана, і огида, що чинить спустошення, буде поставлена, буде тисяча двісті дев'яносто днів.

12 Блаженний той, хто чекає й досягає тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів.

13 А ти йди своєю дорогою, аж поки не буде кінця, бо ти спочинеш і станеш у своїй долі наприкінці днів.