2 Хронік

Розділ 1

1 І Соломон, син Давида, зміцнився у своєму царстві, і Єшуа, його Єшуа, був із ним і надзвичайно звеличив його.

2 Тоді Соломон говорив до всього Ізраїля, до тисяцьких і соцьких, і до суддів, і до кожного правителя в усьому Ізраїлі, голів батьківських родів.

3 І Соломон, і все зібрання з ним, пішли на узвишшя, що в Ґів’оні; бо там була скинія заповіту Єшуа, яку Мойсей, слуга Єшуа, зробив у пустелі.

4 А ковчег Єшуа Давид приніс із Кір’ят-Єаріма на місце, що Давид приготував для нього; бо він напнув для нього намет в Єрусалимі.

5 Також мідний жертівник, що зробив Бецалеїл, син Урі, сина Хура, він поставив перед скинією Єшуа; і Соломон та зібрання зверталися до нього.

6 І Соломон піднявся туди до мідного жертівника перед Єшуа, що був при скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопалень.

7 Тієї ночі Єшуа з’явився Соломонові й сказав йому: Проси, що Я маю дати тобі.

8 І Соломон сказав Єшуа: Ти виявив велику милість Давидові, моєму батькові, і поставив мене царем на його місце.

9 Тепер, о Єшуа, нехай Твоя обіцянка Давидові, моєму батькові, буде тверда; бо Ти поставив мене царем над народом, численним, як порох землі.

10 Дай мені тепер мудрість і знання, щоб я міг виходити й входити перед цим народом; бо хто може судити цей Твій народ, що такий великий?

11 І Єшуа сказав до Соломона: Через те, що це було в твоєму серці, і ти не просив багатства, маєтку чи слави, ані життя твоїх ворогів, і також не просив довгого життя, але просив мудрості й знання для себе, щоб ти міг судити Мій народ, над яким Я поставив тебе царем:

12 Мудрість і знання даровані тобі; і Я дам тобі багатство, і маєток, і славу, яких не мали царі, що були перед тобою, і після тебе ніхто не матиме таких.

13 Тоді Соломон прийшов зі своєї подорожі на узвишшя, що в Ґів’оні, до Єрусалима, з-перед скинії заповіту, і царював над Ізраїлем.

14 І Соломон зібрав колісниці й вершників; і він мав тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких він розмістив у містах колісниць і при царі в Єрусалимі.

15 І цар зробив срібло й золото в Єрусалимі таким рясним, як каміння, а кедрові дерева зробив він такими, як сикомори, що в долині, через їхню кількість.

16 А Соломон мав коней, приведених із Єгипту, і полотняну пряжу; царські купці одержували полотняну пряжу за ціну.

17 І вони підвозили й вивозили з Єгипту колісницю за шістсот шеклів срібла, а коня — за сто п’ятдесят; і так вони вивозили коней для всіх царів хіттеїв і для царів Сирії їхніми засобами.

Розділ 2

1 І Соломон постановив збудувати дім для імені Єшуа і дім для свого царства.

2 І Соломон відлічив сімдесят тисяч чоловіків, щоб носити тягарі, і вісімдесят тисяч, щоб тесати в горах, і три тисячі шістсот, щоб наглядати за ними.

3 І Соломон послав до Хурама, царя Тира, кажучи: Як ти вчинив із Давидом, моїм батьком, і послав йому кедри, щоб збудувати йому дім, у якому жити, так вчини й зі мною.

4 Ось, я будую дім для імені Єшуа, мого Єшуа, щоб посвятити його Йому, і щоб палити перед Ним запашне куріння, і для постійних показних хлібів, і для цілопалень уранці й увечері, у суботи, і в новомісяччя, і в урочисті свята Єшуа, нашого Єшуа. Це постанова навіки для Ізраїля.

5 А дім, який я будую, великий; бо великий наш Ягве понад усіх богів.

6 Та хто спроможний збудувати Йому дім, коли небо й небо небес не можуть вмістити Його? І хто я, щоб будувати Йому дім, хіба тільки щоб приносити жертви перед Ним?

7 Тож пошли мені тепер чоловіка, майстерного працювати в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в кармазині, і в блакиті, і який уміє різьбити разом із майстерними чоловіками, що зі мною в Юді та в Єрусалимі, яких Давид, мій батько, приготував.

8 Пошли мені також кедрові дерева, кипарисові дерева й альґумові дерева з Ливану; бо я знаю, що твої слуги вміють рубати дерево на Ливані; і ось, мої слуги будуть із твоїми слугами,

9 щоб приготувати мені дерева вдосталь; бо дім, який я маю збудувати, буде дивовижно великий.

10 І ось, я дам твоїм слугам, рубачам, що рубають дерево, двадцять тисяч мір битої пшениці, і двадцять тисяч мір ячменю, і двадцять тисяч батів вина, і двадцять тисяч батів олії.

11 Тоді Хурам, цар Тира, відповів письмом, яке послав до Соломона: Через те, що Єшуа полюбив Свій народ, Він поставив тебе царем над ними.

12 Хурам сказав також: Благословенний Ягве Ізраїля, що створив небо й землю, що дав цареві Давидові мудрого сина, наділеного розсудливістю й розумом, щоб збудувати дім для Єшуа і дім для свого царства.

13 І тепер я послав майстерного чоловіка, наділеного розумом, від Хурама, мого батька,

14 сина жінки з дочок Дана, а його батько був чоловік із Тира, вмілий працювати в золоті, і в сріблі, у міді, у залізі, у камені й у дереві, у пурпурі, у блакиті, і у вісоні, і в кармазині; також різьбити всяку різьбу й знаходити всякий задум, який буде даний йому, з твоїми майстерними чоловіками і з майстерними чоловіками мого пана Давида, твого батька.

15 Тож тепер пшеницю, і ячмінь, олію й вино, про які мій пан говорив, нехай він пошле своїм слугам;

16 а ми нарубаємо дерева з Ливану, стільки, скільки тобі треба, і привеземо його тобі плотами морем до Яффи, а ти повезеш його до Єрусалима.

17 І Соломон перелічив усіх чужинців, що були в Ізраїлевому краї, за переліком, яким Давид, його батько, перелічив їх; і їх знайдено сто п’ятдесят тисяч і три тисячі шістсот.

18 І він поставив сімдесят тисяч із них носіями тягарів, і вісімдесят тисяч тесачами в горах, і три тисячі шістсот наглядачами, щоб приставляти народ до роботи.

Розділ 3

1 Тоді Соломон почав будувати дім Єшуа в Єрусалимі на горі Морія, де Єшуа з’явився Давидові, його батькові, на місці, що Давид приготував на току Орнана, євусеянина.

2 Він почав будувати другого дня другого місяця, четвертого року свого царювання.

3 А ось те, у чому Соломон був наставлений для будови дому Єшуа. Довжина в ліктях за першою мірою була шістдесят ліктів, а ширина — двадцять ліктів.

4 А притвор, що був спереду дому, його довжина була за шириною дому, двадцять ліктів, а висота — сто двадцять; і він покрив його всередині чистим золотом.

5 А більший дім він обшивав кипарисовим деревом, яке покрив добрим золотом, і вирізьбив на ньому пальми й ланцюги.

6 І він прикрасив дім дорогоцінним камінням для краси; а золото було золотом із Парваїму.

7 Він покрив також дім, балки, стовпи й його стіни, і його двері золотом; і вирізьбив херувимів на стінах.

8 І він зробив дім Святого Святих, його довжина була за шириною дому, двадцять ліктів, а його ширина — двадцять ліктів; і він покрив його добрим золотом, на шістсот талантів.

9 А вага цвяхів була п’ятдесят шеклів золота. І він покрив верхні кімнати золотом.

10 А в домі Святого Святих він зробив двох херувимів різьбленої роботи й покрив їх золотом.

11 А крила херувимів були двадцять ліктів завдовжки: одне крило одного херувима було п’ять ліктів, і досягало стіни дому, а друге крило було так само п’ять ліктів, і досягало крила другого херувима.

12 І одне крило другого херувима було п’ять ліктів, і досягало стіни дому, а друге крило було п’ять ліктів також, і сполучалося з крилом другого херувима.

13 Крила цих херувимів розпростиралися на двадцять ліктів; і вони стояли на своїх ногах, а їхні обличчя були всередину.

14 І він зробив завісу з блакиті, і пурпуру, і кармазину, і вісону, і виткав на ній херувимів.

15 Він зробив також перед домом два стовпи, тридцять п’ять ліктів заввишки, а капітель, що була на верху кожного з них, була п’ять ліктів.

16 І він зробив ланцюги, як у внутрішньому святилищі, і поклав їх на верхи стовпів; і зробив сто гранатових яблук, і поклав їх на ланцюги.

17 І він поставив стовпи перед храмом, один праворуч, а другий ліворуч; і назвав ім’я того, що праворуч, Яхін, а ім’я того, що ліворуч, Боаз.

Розділ 4

1 Крім того, він зробив мідний жертівник, двадцять ліктів його довжини, і двадцять ліктів його ширини, і десять ліктів його висоти.

2 Він зробив також лите море, десять ліктів від краю до краю, кругле навколо, а п’ять ліктів його висоти; і шнур у тридцять ліктів обіймав його навколо.

3 А під ним була подоба волів, що обіймали його навколо: десять на лікоть, обіймаючи море навколо. Два ряди волів були вилиті, коли воно було вилите.

4 Воно стояло на дванадцяти волах: три дивилися на північ, і три дивилися на захід, і три дивилися на південь, і три дивилися на схід; а море було поставлене вгорі на них, а всі їхні задні частини були всередину.

5 А його товщина була в долоню, а його край, як робота краю чаші, з квітами лілій; і воно вміщало й держало три тисячі батів.

6 Він зробив також десять умивальниць і поставив п’ять праворуч, і п’ять ліворуч, щоб умиватися в них: такі речі, що приносили на цілопалення, вони вмивали в них; а море було для священиків, щоб умиватися в ньому.

7 І він зробив десять золотих світильників за їхньою формою, і поставив їх у храмі, п’ять праворуч, і п’ять ліворуч.

8 Він зробив також десять столів і поставив їх у храмі, п’ять праворуч, і п’ять ліворуч. І він зробив сто золотих чаш.

9 Крім того, він зробив подвір’я священиків, і велике подвір’я, і двері для подвір’я, і покрив їхні двері міддю.

10 І він поставив море з правого боку східного кінця, навпроти півдня.

11 І Хурам зробив горщики, і лопатки, і чаші. І Хурам закінчив роботу, яку мав зробити для царя Соломона для дому Єшуа;

12 а саме: два стовпи, і кулі, і капітелі, що були на верху двох стовпів, і дві сітки, щоб покривати дві кулі капітелів, що були на верху стовпів;

13 і чотириста гранатових яблук на дві сітки; два ряди гранатових яблук на кожну сітку, щоб покривати дві кулі капітелів, що були на стовпах.

14 Він зробив також підстави, а на підставах зробив умивальниці;

15 одне море й дванадцять волів під ним.

16 Також горщики, і лопатки, і виделки для м’яса, і все їхнє знаряддя зробив Хурам, його батько, цареві Соломонові для дому Єшуа з блискучої міді.

17 На Йорданській рівнині цар вилив їх, у глинистій землі між Суккотом і Цередатою.

18 Так Соломон зробив усі ці посудини у великій кількості; бо ваги міді не можна було довідатися.

19 І Соломон зробив усі посудини, що були для дому Єшуа, також золотий жертівник, і столи, на яких клали показні хліби;

20 також світильники з їхніми лампадами, щоб вони горіли за звичаєм перед внутрішнім святилищем, із чистого золота;

21 і квіти, і лампади, і щипці зробив він із золота, і то досконалого золота;

22 і знімачі, і чаші, і ложки, і кадильниці з чистого золота; а вхід дому, його внутрішні двері для Святого Святих, і двері дому храму були з золота.

Розділ 5

1 Так уся робота, яку Соломон зробив для дому Єшуа, була закінчена; і Соломон вніс усі речі, що Давид, його батько, посвятив; а срібло, і золото, і все знаряддя він поклав до скарбниць дому Єшуа.

2 Тоді Соломон зібрав старійшин Ізраїля, і всіх голів племен, начальників батьків Ізраїлевих синів, до Єрусалима, щоб винести ковчег заповіту Єшуа з Давидового міста, що є Сіон.

3 Тому всі Ізраїлеві чоловіки зібралися до царя на свято, що було сьомого місяця.

4 І прийшли всі старійшини Ізраїля; і левити взяли ковчег.

5 І вони винесли ковчег, і скинію заповіту, і всі святі посудини, що були в скинії; це винесли священики й левити.

6 Також цар Соломон і все Ізраїлеве зібрання, що зібралося до нього перед ковчегом, приносили в жертву овець і волів, яких не можна було ні розповісти, ні перелічити через безліч.

7 І священики внесли ковчег заповіту Єшуа на його місце, до внутрішнього святилища дому, до Святого Святих, аж під крила херувимів;

8 бо херувими простягали свої крила над місцем ковчега, і херувими покривали ковчег і його держаки згори.

9 І вони витягли держаки ковчега, так що кінці держаків були видні від ковчега перед внутрішнім святилищем, але їх не було видко назовні. І там він є аж до цього дня.

10 У ковчезі не було нічого, крім двох таблиць, що Мойсей поклав туди на Хориві, коли Єшуа склав заповіт із Ізраїлевими синами, коли вони вийшли з Єгипту.

11 І сталося, коли священики вийшли зі святого місця: (бо всі священики, що були присутні, освятилися, і тоді не чекали за чергами;

12 також левити, що були співаками, усі вони, від Асафа, від Гемана, від Єдутуна, з їхніми синами й їхніми братами, зодягнені у вісон, із цимбалами, і псалтирями, і арфами, стояли на східному кінці жертівника, а з ними сто двадцять священиків, що сурмили в сурми;)

13 сталося навіть так, як сурмачі й співаки були як один, щоб видати один звук, щоб його було чути, хвалячи й дякуючи Єшуа; і коли вони піднесли свій голос із сурмами, і цимбалами, і музичними інструментами, і хвалили Єшуа, кажучи: Бо Він добрий, бо Його милість навіки, тоді дім наповнився хмарою, саме дім Єшуа;

14 так що священики не могли стояти, щоб служити, через хмару; бо слава Єшуа наповнила дім Єшуа.

Розділ 6

1 Тоді Соломон сказав: Єшуа сказав, що Він буде жити в густій темряві.

2 А я збудував дім на оселю для Тебе, і місце для Твого перебування навіки.

3 І цар обернув своє обличчя, і поблагословив усе Ізраїлеве зібрання; а все Ізраїлеве зібрання стояло.

4 І він сказав: Благословенний Ягве Ізраїля, що Своїми руками виконав те, що говорив Своїми устами Давидові, моєму батькові, кажучи:

5 Від дня, коли Я вивів Свій народ із єгипетського краю, Я не вибрав жодного міста серед усіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати дім, щоб Моє ім’я було там; і Я не вибрав жодного чоловіка, щоб бути правителем над Моїм народом Ізраїлем;

6 але Я вибрав Єрусалим, щоб Моє ім’я було там; і Я вибрав Давида, щоб бути над Моїм народом Ізраїлем.

7 І було на серці Давида, мого батька, збудувати дім для імені Єшуа Ізраїля.

8 Але Ягве сказав Давидові, моєму батькові: Через те, що було на твоєму серці збудувати дім для Мого імені, ти добре зробив, що це було на твоєму серці;

9 однак ти не збудуєш дому; а твій син, що вийде з твоїх стегон, він збудує дім для Мого імені.

10 Тож Ягве виконав Своє слово, що Він говорив; бо я встав на місце Давида, мого батька, і сів на Ізраїлевому престолі, як Ягве обіцяв, і збудував дім для імені Єшуа Ізраїля.

11 І я поклав у ньому ковчег, у якому заповіт Єшуа, що Він склав із Ізраїлевими синами.

12 І він став перед жертівником Єшуа в присутності всього Ізраїлевого зібрання, і простяг свої руки;

13 бо Соломон зробив мідне підніжжя, п’ять ліктів завдовжки, і п’ять ліктів завширшки, і три лікті заввишки, і поставив його посеред подвір’я; і на ньому він стояв, і схилився на коліна перед усім Ізраїлевим зібранням, і простяг свої руки до неба.

14 І сказав: О Ягве Ізраїля, немає Ягве, як Ти, на небі, ані на землі; що бережеш заповіт і чиниш милість Своїм слугам, що ходять перед Тобою всім своїм серцем;

15 Ти, що дотримав Своєму слузі Давидові, моєму батькові, те, що Ти обіцяв йому; і говорив Своїми устами, і виконав Своєю рукою, як цього дня.

16 Тож тепер, о Ягве Ізраїля, дотримай Своєму слузі Давидові, моєму батькові, те, що Ти обіцяв йому, кажучи: Не забракне тобі чоловіка перед Моїм лицем, щоб сидіти на Ізраїлевому престолі; тільки якщо твої діти будуть пильнувати своєї дороги, щоб ходити в Моєму законі, як ти ходив переді Мною.

17 Тож тепер, о Ягве Ізраїля, нехай Твоє слово буде потверджене, що Ти говорив Своєму слузі Давидові.

18 Та чи справді Ягве буде жити з людьми на землі? Ось, небо й небо небес не можуть вмістити Тебе; тим менше цей дім, який я збудував!

19 Тож зглянься на молитву Твого слуги і на його благання, о Ягве, мій Ягве, щоб вислухати голосіння й молитву, якою Твій слуга молиться перед Тобою;

20 щоб Твої очі були відкриті на цей дім удень і вночі, на місце, про яке Ти сказав, що Ти покладеш там Своє ім’я; щоб вислухати молитву, якою Твій слуга молиться до цього місця.

21 Вислухай же благання Твого слуги й Твого народу Ізраїля, які вони будуть чинити до цього місця; вислухай Ти зі Свого місця перебування, саме з неба; а коли вислухаєш, прости.

22 Якщо чоловік згрішить проти свого ближнього, і буде покладена на нього присяга, щоб примусити його присягнути, і присяга прийде перед Твій жертівник у цьому домі;

23 тоді вислухай Ти з неба, і вчини, і суди Своїх слуг, відплачуючи безбожному, обертаючи його дорогу на його власну голову, і виправдовуючи праведного, даючи йому за його праведністю.

24 А якщо Твій народ Ізраїль буде побитий перед ворогом, через те, що вони згрішили проти Тебе, і повернуться, і визнають Твоє ім’я, і будуть молитися й чинити благання перед Тобою в цьому домі;

25 тоді вислухай Ти з небес, і прости гріх Твого народу Ізраїля, і поверни їх до краю, що Ти дав їм та їхнім батькам.

26 Коли небо буде замкнене, і не буде дощу, через те, що вони згрішили проти Тебе, та якщо вони будуть молитися до цього місця, і визнавати Твоє ім’я, і повернуться від свого гріха, коли Ти будеш впокорювати їх;

27 тоді вислухай Ти з неба, і прости гріх Своїх слуг і Свого народу Ізраїля, коли Ти навчиш їх доброї дороги, якою вони мають ходити; і пошли дощ на Свій край, що Ти дав Своєму народові в спадок.

28 Якщо буде голод у краї, якщо буде пошесть, якщо буде посуха або іржа, сарана або гусениця; якщо їхні вороги обляжуть їх у містах їхнього краю; яка б то не була пораза чи яка б то не була хвороба;

29 тоді кожну молитву, кожне благання, яке буде чинити кожен чоловік або весь Твій народ Ізраїль, коли кожен пізнає свою власну поразу й свій власний біль, і простягне свої руки в цьому домі;

30 тоді вислухай Ти з неба, місця Твого перебування, і прости, і віддай кожному чоловікові за всіма його дорогами, чиє серце Ти знаєш; (бо Ти, лише Ти, знаєш серця людських синів;)

31 щоб вони боялися Тебе, щоб ходити Твоїми дорогами, доки вони живуть у краї, що Ти дав нашим батькам.

32 Також щодо чужинця, що він не з Твого народу Ізраїля, а прийшов із далекого краю ради Твого великого імені, і Твоєї могутньої руки, і Твого простягненого рамена; якщо вони прийдуть і будуть молитися в цьому домі;

33 тоді вислухай Ти з небес, саме з місця Твого перебування, і вчини за всім, до чого чужинець буде кликати до Тебе; щоб усі народи землі пізнали Твоє ім’я, і боялися Тебе, як Твій народ Ізраїль, і щоб пізнали, що цей дім, який я збудував, названий Твоїм іменем.

34 Якщо Твій народ вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою Ти пошлеш їх, і вони будуть молитися до Тебе в напрямі цього міста, що Ти вибрав, і дому, що я збудував для Твого імені;

35 тоді вислухай Ти з небес їхню молитву й їхнє благання, і підтримай їхню справу.

36 Якщо вони згрішать проти Тебе, (бо немає чоловіка, що не грішить,) і Ти розгніваєшся на них, і видаси їх перед їхніми ворогами, і ті заберуть їх у полон до краю далекого або близького;

37 та якщо вони схаменуться в краї, куди їх забрано в полон, і навернуться, і будуть молитися до Тебе в краї свого полону, кажучи: Ми згрішили, ми вчинили криво, і ми діяли безбожно;

38 якщо вони повернуться до Тебе всім своїм серцем і всією своєю душею в краї свого полону, куди їх забрали в полон, і будуть молитися в напрямі свого краю, що Ти дав їхнім батькам, і міста, що Ти вибрав, і дому, що я збудував для Твого імені;

39 тоді вислухай Ти з небес, саме з місця Твого перебування, їхню молитву й їхні благання, і підтримай їхню справу, і прости Своєму народові, що згрішив проти Тебе.

40 Тепер, мій Ягве, нехай, благаю Тебе, Твої очі будуть відкриті, а Твої вуха нехай будуть уважні до молитви, що чиниться на цьому місці.

41 Тож тепер встань, о Єшуа, до місця Твого спочинку, Ти й ковчег Твоєї сили; нехай Твої священики, о Єшуа, будуть зодягнені в спасіння, а Твої святі нехай радіють добром.

42 О Єшуа, не відверни лиця Твого помазаника; згадай милості Давида, Твого слуги.

Розділ 7

1 А коли Соломон закінчив молитися, вогонь зійшов із неба й пожер цілопалення й жертви; а слава Єшуа наповнила дім.

2 А священики не могли ввійти до дому Єшуа, бо слава Єшуа наповнила дім Єшуа.

3 А коли всі Ізраїлеві сини побачили, як вогонь зійшов, і славу Єшуа на домі, вони схилилися своїми обличчями до землі на мощення, і поклонялися, і хвалили Єшуа, кажучи: Бо Він добрий, бо Його милість навіки.

4 Тоді цар і весь народ принесли жертви перед Єшуа.

5 А цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець; так цар і весь народ посвятили дім Єшуа.

6 А священики стояли на своїх службах; також левити з музичними інструментами Єшуа, що цар Давид зробив, щоб хвалити Єшуа, бо Його милість навіки, коли Давид хвалив їхнім служінням; а священики сурмили перед ними, а весь Ізраїль стояв.

7 Крім того, Соломон освятив середину подвір’я, що перед домом Єшуа; бо там він приніс цілопалення й жир мирних жертв, бо мідний жертівник, що Соломон зробив, не міг вмістити цілопалень, і хлібних жертв, і жиру.

8 Також того самого часу Соломон справляв свято сім днів, і весь Ізраїль із ним, дуже велике зібрання, від входу до Хамату аж до єгипетської ріки.

9 А восьмого дня вони зробили урочисте зібрання; бо вони справляли посвячення жертівника сім днів, і свято сім днів.

10 А двадцять третього дня сьомого місяця він відпустив народ до їхніх наметів, радісних і веселих серцем за добро, що Єшуа вчинив Давидові, і Соломонові, і Ізраїлеві, Своєму народові.

11 Так Соломон закінчив дім Єшуа і дім царя; а все, що прийшло Соломонові на серце зробити в домі Єшуа і у власному домі, він успішно виконав.

12 І Єшуа з’явився Соломонові вночі й сказав йому: Я вислухав твою молитву, і вибрав це місце для Себе на дім жертви.

13 Якщо Я замкну небо, щоб не було дощу, або якщо Я накажу сарані пожерти край, або якщо Я пошлю пошесть на Свій народ;

14 якщо Мій народ, що названий Моїм іменем, упокориться, і буде молитися, і буде шукати Мого лиця, і повернеться від своїх злих доріг, тоді Я вислухаю з неба, і прощу їхній гріх, і зцілю їхній край.

15 Тепер Мої очі будуть відкриті, а Мої вуха уважні до молитви, що чиниться на цьому місці.

16 Бо тепер Я вибрав і освятив цей дім, щоб Моє ім’я було там навіки; а Мої очі й Моє серце будуть там повсякденно.

17 А щодо тебе, якщо ти будеш ходити переді Мною, як ходив Давид, твій батько, і чинити за всім, що Я наказав тобі, і будеш берегти Мої постанови й Мої присуди;

18 тоді Я зміцню престол твого царства, як Я склав заповіт із Давидом, твоїм батьком, кажучи: Не забракне тобі чоловіка, щоб бути правителем в Ізраїлі.

19 А якщо ви відвернетеся, і покинете Мої постанови й Мої заповіді, що Я дав перед вами, і підете, і будете служити іншим богам, і будете поклонятися їм;

20 тоді Я вирву їх із коренем із Мого краю, що Я дав їм; а цей дім, що Я освятив для Свого імені, Я відкину від Свого лиця, і зроблю його прислів’ям і посміховиськом серед усіх народів.

21 А цей дім, що високий, буде подивом для кожного, хто проходитиме біля нього; так що він скаже: Чому Ягве вчинив так із цим краєм і з цим домом?

22 І буде відповідано: Через те, що вони покинули Єшуа своїх батьків, що вивів їх із єгипетського краю, і вхопилися інших богів, і поклонялися їм, і служили їм; тому Він навів на них усе це лихо.

Розділ 8

1 І сталося наприкінці двадцяти років, у які Соломон збудував дім Єшуа і свій власний дім,

2 що міста, які Хурам повернув Соломонові, Соломон збудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.

3 І Соломон пішов до Хамат-Цови, і переміг її.

4 І він збудував Тадмор у пустелі, і всі міста для запасів, що він збудував у Хаматі.

5 Він збудував також Бет-Хорон верхній і Бет-Хорон нижній, укріплені міста, з мурами, брамами й засувами;

6 і Баалат, і всі міста для запасів, що мав Соломон, і всі міста для колісниць, і міста вершників, і все, що Соломон бажав збудувати в Єрусалимі, і на Ливані, і по всьому краю свого панування.

7 Щодо всього народу, що позостався від хіттеїв, і амореїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, що вони не з Ізраїля,

8 а з їхніх дітей, що позосталися після них у краї, яких Ізраїлеві сини не вигубили, тих Соломон змусив платити данину аж до цього дня.

9 А з Ізраїлевих синів Соломон не зробив слуг для своєї роботи; а вони були вояками, і начальниками його начальників, і начальниками його колісниць і вершників.

10 А ці були начальниками начальників царя Соломона, двісті п’ятдесят, що панували над народом.

11 І Соломон вивів фараонову дочку з Давидового міста до дому, що він збудував для неї; бо він сказав: Моя жінка не буде жити в домі Давида, царя Ізраїля, бо святі ті місця, до яких увійшов ковчег Єшуа.

12 Тоді Соломон приніс цілопалення для Єшуа на жертівнику Єшуа, що він збудував перед притвором,

13 за певною мірою кожного дня, приносячи за Мойсеєвою заповіддю, у суботи, і в новомісяччя, і в урочисті свята, три рази на рік, саме на свято опрісноків, і на свято тижнів, і на свято кучок.

14 І він настановив, за порядком Давида, свого батька, черги священиків до їхньої служби, і левитів до їхніх обов’язків, щоб хвалити й служити перед священиками, як обов’язок кожного дня вимагав; також придверних за їхніми чергами при кожній брамі; бо так наказав Давид, чоловік Ягве.

15 І вони не відступили від заповіді царя до священиків і левитів щодо кожної справи, або щодо скарбів.

16 А вся Соломонова робота була приготована аж до дня закладення дому Єшуа, і аж поки він не був закінчений. Так дім Єшуа був завершений.

17 Тоді Соломон пішов до Еціон-Ґевера і до Елота, на березі моря в едомському краї.

18 А Хурам послав йому руками своїх слуг кораблі, і слуг, що мали знання моря; і вони пішли зі слугами Соломона до Офіру, і взяли звідти чотириста п’ятдесят талантів золота, і принесли їх до царя Соломона.

Розділ 9

1 А коли цариця Шеви почула про славу Соломона, вона прийшла випробувати Соломона тяжкими запитаннями до Єрусалима, з дуже великим почтом, і з верблюдами, що несли пахощі, і золото вдосталь, і дорогоцінне каміння; а коли вона прийшла до Соломона, вона розмовляла з ним про все, що було в її серці.

2 І Соломон відповів їй на всі її запитання; і не було нічого захованого від Соломона, чого він не сказав би їй.

3 А коли цариця Шеви побачила мудрість Соломона, і дім, що він збудував,

4 і їжу його столу, і сидіння його слуг, і слугування його служителів, і їхній одяг; також його чашників, і їхній одяг; і його вхід, яким він входив до дому Єшуа; то в неї не стало більше духу.

5 І вона сказала цареві: Правдива була та звістка, що я чула у своєму власному краї про твої діла і про твою мудрість;

6 однак я не вірила їхнім словам, аж поки не прийшла, і мої очі не побачили; і ось, половини величі твоєї мудрості мені не розповіли; бо ти перевищуєш славу, що я чула.

7 Щасливі твої чоловіки, і щасливі ці твої слуги, що постійно стоять перед тобою і слухають твою мудрість.

8 Благословенний Єшуа, твій Єшуа, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Своєму престолі, щоб бути царем для Єшуа, твого Єшуа; через те, що твій Єшуа полюбив Ізраїля, щоб утвердити їх навіки, тому Він поставив тебе царем над ними, щоб чинити суд і правосуддя.

9 І вона дала цареві сто двадцять талантів золота, і пахощів велику кількість, і дорогоцінне каміння; і не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові.

10 Також слуги Хурама і слуги Соломона, що привозили золото з Офіру, привозили альґумові дерева й дорогоцінне каміння.

11 І цар зробив з альґумових дерев сходи до дому Єшуа, і до царського палацу, і арфи, і псалтирі для співаків; і таких не було видно раніше в Юдиному краї.

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все її бажання, усе, чого вона просила, крім того, що вона принесла цареві. І вона обернулася, і пішла до свого власного краю, вона та її слуги.

13 А вага золота, що приходило до Соломона за один рік, була шістсот шістдесят шість талантів золота;

14 крім того, що приносили крамарі й купці. А всі царі Аравії й намісники краю приносили золото й срібло Соломонові.

15 І цар Соломон зробив двісті великих щитів із кутого золота; шістсот шеклів кутого золота пішло на один великий щит.

16 І триста щитів зробив він із кутого золота; триста шеклів золота пішло на один щит. І цар поклав їх до дому Ливанського лісу.

17 Крім того, цар зробив великий престол із слонової кістки, і покрив його чистим золотом.

18 А до престолу було шість східців, із золотим підніжжям, що були прикріплені до престолу, і поручні з кожного боку місця сидіння, і два леви, що стояли при поручнях;

19 а дванадцять левів стояли там з одного боку й з другого на шести східцях. Такого не було зроблено в жодному царстві.

20 А весь питний посуд царя Соломона був із золота, і весь посуд дому Ливанського лісу був із чистого золота; жоден не був зі срібла; воно не вважалося ні за що за днів Соломона.

21 Бо царські кораблі ходили до Таршішу зі слугами Хурама; раз на три роки приходили таршіські кораблі, привозячи золото, і срібло, слонову кістку, і мавп, і павичів.

22 І цар Соломон перевищив усіх царів землі багатством і мудрістю.

23 І всі царі землі шукали присутності Соломона, щоб слухати його мудрість, що Єшуа вклав у його серце.

24 І вони приносили, кожен чоловік, свій дар: срібний посуд, і золотий посуд, і одяг, зброю, і пахощі, коней, і мулів, міру рік у рік.

25 А Соломон мав чотири тисячі стаєнь для коней і колісниць, і дванадцять тисяч вершників; яких він розмістив у містах колісниць і при царі в Єрусалимі.

26 І він панував над усіма царями від ріки аж до краю филистимлян, і до єгипетської границі.

27 І цар зробив срібло в Єрусалимі, як каміння, а кедрові дерева зробив, як сикомори, що на низьких рівнинах, через кількість.

28 І вони привозили Соломонові коней із Єгипту, і з усіх країв.

29 А решта діл Соломона, перші й останні, чи вони не написані в книзі пророка Натана, і в пророцтві Ахії, шилонянина, і у видіннях Іддо, провидця, проти Єровоама, сина Невата?

30 А Соломон царював у Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.

31 І Соломон спочив зі своїми батьками, і він був похований у місті Давида, свого батька; а Ровоам, його син, зацарював замість нього.

Розділ 10

1 А Ровоам пішов до Сихема; бо до Сихема прийшов увесь Ізраїль, щоб поставити його царем.

2 І сталося, коли Єровоам, син Невата, що був у Єгипті, куди він утік від присутності царя Соломона, почув це, то Єровоам повернувся з Єгипту.

3 І вони послали й покликали його. Тож Єровоам і весь Ізраїль прийшли й говорили до Ровоама, кажучи:

4 Твій батько зробив наше ярмо тяжким; тож тепер полегши трохи тяжку неволю твого батька і його тяжке ярмо, що він поклав на нас, і ми будемо служити тобі.

5 І він сказав їм: Прийдіть знову до мене по трьох днях. І народ пішов.

6 І цар Ровоам радився зі старшими, що стояли перед Соломоном, його батьком, коли він ще жив, кажучи: Яку раду даєте ви мені, щоб відповісти цьому народові?

7 І вони говорили до нього, кажучи: Якщо ти будеш добрий до цього народу, і вгодиш їм, і будеш говорити їм добрі слова, вони будуть тобі слугами навіки.

8 Але він покинув раду, що старші дали йому, і радився з молодиками, що виросли з ним, що стояли перед ним.

9 І він сказав їм: Яку раду даєте ви, щоб ми могли відповісти цьому народові, що говорив до мене, кажучи: Полегши трохи ярмо, що твій батько поклав на нас?

10 І молодики, що виросли з ним, говорили до нього, кажучи: Так відповіси народові, що говорив до тебе, кажучи: Твій батько зробив наше ярмо тяжким, а ти зроби його трохи легшим для нас; так скажеш їм: Мій мізинець буде грубший від стегон мого батька.

11 Бо хоча мій батько поклав на вас тяжке ярмо, я додам до вашого ярма; мій батько карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.

12 Тож Єровоам і весь народ прийшли до Ровоама третього дня, як цар наказав, кажучи: Прийдіть знову до мене третього дня.

13 І цар відповів їм суворо; і цар Ровоам покинув раду старших,

14 і відповів їм за радою молодиків, кажучи: Мій батько зробив ваше ярмо тяжким, а я додам до нього; мій батько карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.

15 Тож цар не послухав народу; бо та справа була від Ягве, щоб Ягве виконав Своє слово, що Він говорив рукою Ахії, шилонянина, до Єровоама, сина Невата.

16 А коли весь Ізраїль побачив, що цар не хоче слухати їх, народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частка в Давиді? І немає нам спадку в сині Єссея; кожен до своїх наметів, о Ізраїлю; а тепер, Давиде, подбай про свій власний дім. Тож увесь Ізраїль пішов до своїх наметів.

17 А щодо Ізраїлевих синів, що жили в Юдиних містах, Ровоам царював над ними.

18 Тоді цар Ровоам послав Гадорама, що був над даниною; а Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. Але цар Ровоам поспішив сісти на свою колісницю, щоб утекти до Єрусалима.

19 І Ізраїль збунтувався проти Давидового дому аж до цього дня.

Розділ 11

1 А коли Ровоам прийшов до Єрусалима, він зібрав із дому Юди й Веніямина сто вісімдесят тисяч вибраних чоловіків, що були вояками, щоб воювати проти Ізраїля, щоб повернути царство Ровоамові.

2 Але слово Ягве прийшло до Шемаї, чоловіка Ягве, кажучи:

3 Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і всьому Ізраїлеві в Юді та Веніямині, кажучи:

4 Так говорить Ягве: Не підете вгору, і не будете воювати проти своїх братів; поверніться, кожен чоловік, до свого дому, бо ця річ сталася від Мене. І вони послухалися слів Ягве, і повернулися від походу проти Єровоама.

5 А Ровоам жив в Єрусалимі, і збудував міста на оборону в Юді.

6 Він збудував саме Віфлеєм, і Етам, і Текою,

7 і Бет-Цур, і Соко, і Адуллам,

8 і Ґат, і Марешу, і Зіф,

9 і Адораїм, і Лахіш, і Азеку,

10 і Цор’у, і Айялон, і Хеврон, що в Юді та у Веніямині, укріплені міста.

11 І він укріпив твердині, і поставив у них начальників, і запаси їжі, і олії, і вина.

12 А в кожному окремому місті він поклав щити й списи, і зробив їх надзвичайно міцними, маючи Юду й Веніямина на своєму боці.

13 А священики й левити, що були в усьому Ізраїлі, збиралися до нього з усіх своїх околиць.

14 Бо левити покинули свої пасовиська й свою власність, і прийшли до Юди та до Єрусалима; бо Єровоам і його сини відкинули їх від виконування священичої служби для Єшуа;

15 і він настановив собі священиків для узвиш, і для бісів, і для тельців, яких він зробив.

16 А після них із усіх Ізраїлевих племен ті, що віддали свої серця, щоб шукати Єшуа Ізраїля, приходили до Єрусалима, щоб приносити жертви Єшуа своїх батьків.

17 Так вони зміцнили Юдине царство, і зробили Ровоама, сина Соломона, сильним на три роки; бо три роки вони ходили дорогою Давида й Соломона.

18 І Ровоам узяв собі Магалат, дочку Єрімота, сина Давида, за жінку, та Авіхаїл, дочку Еліава, сина Єссея;

19 яка породила йому дітей: Єуша, і Шемарію, і Загама.

20 А після неї він узяв Мааху, дочку Авесалома; яка породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і Шеломіта.

21 А Ровоам любив Мааху, дочку Авесалома, понад усіх своїх жінок і своїх наложниць; (бо він узяв вісімнадцять жінок і шістдесят наложниць; і породив двадцять вісім синів і шістдесят дочок.)

22 І Ровоам зробив Авійю, сина Маахи, начальником, щоб бути правителем серед своїх братів; бо він думав зробити його царем.

23 І він діяв мудро, і розпорошив усіх своїх дітей по всіх краях Юди й Веніямина, до кожного укріпленого міста; і він дав їм їжі вдосталь. І він бажав багато жінок.

Розділ 12

1 І сталося, коли Ровоам утвердив царство і зміцнився, він покинув закон Ягве, і весь Ізраїль із ним.

2 І сталося, що п’ятого року царя Ровоама Шішак, цар Єгипту, прийшов проти Єрусалима, через те, що вони переступили проти Ягве,

3 з тисячею двомастами колісниць і шістдесятьма тисячами вершників; а народу, що прийшов із ним із Єгипту, не було числа: лубіми, суккійці й етіопи.

4 Він узяв укріплені міста, що належали до Юди, і прийшов до Єрусалима.

5 Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама і до Юдиних князів, що зібралися до Єрусалима через Шішака, і сказав їм: Так говорить Ягве: Ви покинули Мене, тому й Я покинув вас у руці Шішака.

6 Тоді князі Ізраїля й цар упокорилися; і вони сказали: Ягве праведний.

7 А коли Ягве побачив, що вони упокорилися, слово Ягве прийшло до Шемаї, кажучи: Вони упокорилися; тому Я не знищу їх, а дам їм трохи визволення; а Мій гнів не виллється на Єрусалим рукою Шішака.

8 Однак вони будуть його слугами, щоб вони пізнали Мою службу і службу царств країв.

9 Тож Шішак, цар Єгипту, прийшов проти Єрусалима, і забрав скарби дому Єшуа, і скарби царського дому; він забрав усе; він забрав також золоті щити, що Соломон зробив.

10 Замість них цар Ровоам зробив мідні щити, і передав їх до рук начальників сторожі, що берегли вхід царського дому.

11 А коли цар входив до дому Єшуа, сторожа приходила й приносила їх, і знову відносила їх до кімнати сторожі.

12 А коли він упокорився, гнів Ягве відвернувся від нього, щоб не знищити його до кінця; а також в Юді справи йшли добре.

13 Тож цар Ровоам зміцнився в Єрусалимі й царював; бо Ровоамові був сорок один рік, коли він зацарював, і він царював сімнадцять років в Єрусалимі, місті, що Ягве вибрав з усіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє ім’я. А ім’я його матері було Наама, аммонітка.

14 І він чинив зло, бо не приготував свого серця, щоб шукати Ягве.

15 А діла Ровоама, перші й останні, чи вони не написані в книзі пророка Шемаї, і Іддо, провидця, щодо родословних? А між Ровоамом і Єровоамом були війни постійно.

16 І Ровоам спочив зі своїми батьками, і був похований у місті Давида; а Авійя, його син, зацарював замість нього.

Розділ 13

1 А вісімнадцятого року царя Єровоама почав Авійя царювати над Юдою.

2 Він царював три роки в Єрусалимі. Ім’я його матері також було Міхаія, дочка Уріїла з Ґів’ї. А між Авійєю та Єровоамом була війна.

3 І Авійя вишикував битву з військом хоробрих вояків, чотириста тисяч вибраних чоловіків; Єровоам також вишикував битву проти нього з вісьмомастами тисячами вибраних чоловіків, що були хоробрими вояками.

4 І Авійя став на горі Цемараїм, що в Єфремових горах, і сказав: Послухайте мене, ти, Єровоаме, і весь Ізраїлю;

5 Чи ви не повинні знати, що Ягве Ізраїля дав царство над Ізраїлем Давидові навіки, саме йому та його синам, заповітом солі?

6 Та Єровоам, син Невата, слуга Соломона, сина Давида, повстав і збунтувався проти свого пана.

7 І до нього зібралися пусті чоловіки, сини Веліяла, і зміцнилися проти Ровоама, сина Соломона, коли Ровоам був молодий і м’якосердий, і не міг протистояти їм.

8 А тепер ви думаєте протистояти царству Ягве в руці Давидових синів; а ви — велика безліч, і з вами золоті тельці, яких Єровоам зробив вам за богів.

9 Чи не ви вигнали священиків Ягве, синів Аарона, та Левитів, і понаставляли собі священиків, як народи інших країв? Тож кожен, хто приходить, щоб посвятити себе молодим бичком і сімома баранами, той стає священиком тих, що не боги.

10 А ми — Ягве є наш Ягве, і ми не залишили Його; а священики, що служать Ягве, — сини Ааронові, а Левити — при своїй справі:

11 І вони палять Ягве щоранку та щовечора цілопалення та запашне кадило; і хліби показу кладуть у порядку на чистому столі; і золотий свічник із його лампадами, щоб горіти щовечора; бо ми дотримємося сторожі Ягве, нашого Ягве; а ви залишили Його.

12 І ось, сам Єшуа з нами як наш вождь, і Його священики з гучними сурнами, щоб сурмити тривогу проти вас. Сини Ізраїлеві, не воюйте проти Єшуа ваших батьків; бо не пощастить вам.

13 А Єровоам послав засідку, щоб зайти їм іззаду; тож вони були перед Юдою, а засідка була позаду них.

14 І оглянувся Юда, аж ось — битва спереду й ззаду; і вони закричали до Єшуа, а священики засурмили в сурми.

15 Тоді мужі Юдині закричали; і сталося, як закричали мужі Юдині, Єшуа побив Єровоама й усього Ізраїля перед Авійєю та Юдою.

16 І повтікали Ізраїлеві сини перед Юдою, і Єшуа віддав їх у їхню руку.

17 І Авійя та його народ завдали їм великої поразки; і полягло вбитих з Ізраїля п’ятсот тисяч вибраних мужів.

18 Так були приборкані Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини змогутніли, бо вони покладалися на Єшуа своїх батьків.

19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел із його містечками, і Єшану з її містечками, і Єфраїм із його містечками.

20 І Єровоам уже не відновив сили за днів Авійї; і Ягве вразив його, і він помер.

21 А Авійя змогутнів, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять двох синів і шістнадцять дочок.

22 А решта діянь Авійї, і його дороги, і його слова — вони описані в оповіді пророка Іддо.

Розділ 14

1 І спочив Авійя зі своїми батьками, і поховали його в Давидовому місті; і зацарював замість нього його син Аса. За його днів земля була спокійна десять років.

2 І робив Аса добре та праве в очах Ягве, його Ягве:

3 Бо він повикидав жертовники чужих богів і узвишшя, і порозбивав бовванів, і повирубував священні гаї;

4 і наказав Юді шукати Ягве своїх батьків і виконувати закон та заповідь.

5 І він повикидав з усіх Юдиних міст узвишшя та стовпи сонця, і царство було спокійне перед ним.

6 І він побудував укріплені міста в Юді, бо земля мала спокій, і не було в нього війни в ті роки, бо Ягве дав йому відпочинок.

7 Тому він сказав до Юди: Збудуймо ці міста й обведемо їх мурами та баштами, брамами й засувами, поки земля ще перед нами; бо ми шукали Ягве, нашого Ягве, ми шукали Його, і Він дав нам відпочинок з усіх боків. І вони будували та мали успіх.

8 І було в Аси військо, що носило великі щити та списи: з Юди триста тисяч, а з Веніямина, що носили щити та натягували лука, двісті вісімдесят тисяч; усі вони були хоробрі вояки.

9 І вийшов проти них Зерах, етіоплянин, із військом у тисячу тисяч і з трьомастами колісниць, і прийшов до Мареші.

10 І вийшов Аса проти нього, і вони вишикувалися до бою в долині Цефата при Мареші.

11 І закликав Аса до Єшуа, свого Єшуа, і сказав: Єшуа, для Тебе ніщо — допомогти чи то численним, чи тим, що не мають сили; допоможи нам, о Єшуа, наш Єшуа; бо ми на Тебе покладаємося, і в Твоє ім’я ми йдемо проти цієї безлічі. О Єшуа, Ти — наш Єшуа; нехай не переможе чоловік проти Тебе!

12 І побив Єшуа етіопів перед Асою та перед Юдою, і етіопи повтікали.

13 І гналися за ними Аса та народ, що був із ним, аж до Ґерару; і попадали етіопи, так що не могли оговтатися, бо вони були розбиті перед Єшуа та перед Його військом; і вони понесли дуже велику здобич.

14 І вони побили всі міста навколо Ґерару, бо страх Єшуа напав на них; і вони пограбували всі міста, бо в них була надзвичайно велика здобич.

15 Вони побили також намети власників худоби, і забрали овець та верблюдів у великій кількості, і вернулися до Єрусалима.

Розділ 15

1 І Дух Ягве зійшов на Азарію, сина Одеда;

2 і він вийшов назустріч Асі й сказав йому: Послухайте мене, Асо, і ввесь Юдо й Веніямине! Єшуа з вами, коли ви з Ним; і якщо ви шукатимете Його, Він дасть вам знайти Себе; а якщо ви залишите Його, Він залишить вас.

3 І довгий час Ізраїль був без правдивого Ягве, і без священика-вчителя, і без закону.

4 А коли вони у своїй недолі навернулися до Єшуа Ізраїля і шукали Його, Він дав їм знайти Себе.

5 І в ті часи не було миру для того, хто виходив, ані для того, хто входив, бо великі тривоги були на всіх мешканців країв.

6 І народ розбивав народ, а місто — місто, бо Ягве бентежив їх усяким лихом.

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода за вашу працю.

8 І коли Аса почув ці слова та пророцтво пророка Одеда, він підбадьорився й повикидав огидних ідолів з усього краю Юди та Веніямина й з міст, що здобув на Єфремовій горі, і відновив жертовник Ягве, що був перед притвором Ягве.

9 І він зібрав усього Юду й Веніямина та приходьків, що були з ними з Єфрема, і Манасії, і Симеона; бо до нього переходило з Ізраїля багато, коли вони бачили, що Єшуа, його Єшуа, був із ним.

10 І зібралися вони до Єрусалима третього місяця, п’ятнадцятого року царювання Аси.

11 І вони принесли в жертву Ягве того часу зі здобичі, що привели: сімсот волів і сім тисяч овець.

12 І вони вступили в умову, щоб шукати Ягве своїх батьків усім своїм серцем і всією своєю душею;

13 а кожен, хто не шукатиме Ягве Ізраїля, буде забитий, чи малий, чи великий, чи чоловік, чи жінка.

14 І вони заприсяглися Ягве гучним голосом, і з окриками, і з сурмами, і з рогами.

15 І ввесь Юда радів тією присягою, бо вони присяглися всім своїм серцем і шукали Його всією своєю волею; і Він дав їм знайти Себе, і Ягве дав їм відпочинок з усіх боків.

16 І також Мааху, матір царя Аси, він позбавив царської гідності, бо вона зробила ідола для гаю; і Аса зрубав її ідола, і потовк його, і спалив при потоці Кедрон.

17 А узвишшя не були усунені з Ізраїля; та серце Аси було щире по всі його дні.

18 І він вніс до дому Ягве речі, посвячені його батьком, і речі, посвячені ним самим: срібло, і золото, і посуд.

19 І не було війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.

Розділ 16

1 Тридцять шостого року царювання Аси виступив Бааша, цар Ізраїлів, проти Юди й будував Раму, щоб не дозволити нікому виходити або входити до Аси, царя Юдиного.

2 І виніс Аса срібло та золото зі скарбниць дому Ягве та дому царя, і послав до Бен-Гадада, царя Сирії, що жив у Дамаску, говорячи:

3 Умова між мною та тобою, як між моїм батьком і твоїм батьком; ось, я послав тобі срібло та золото; іди, розірви твою умову з Баашею, царем Ізраїлевим, щоб він відійшов від мене.

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав начальників своїх військ проти міст Ізраїлевих; і вони побили Ійон, і Дан, і Авел-Маїм, і всі міста-скарбниці Нефталима.

5 І сталося, коли почув Бааша, він перестав будувати Раму й припинив свою працю.

6 Тоді цар Аса взяв усього Юду, і вони понесли каміння Рами та її дерево, з яких будував Бааша; і він збудував із них Ґеву та Міцпу.

7 І того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, царя Юдиного, і сказав йому: За те, що ти покладався на царя Сирії, а не покладався на Єшуа, твого Єшуа, тому військо царя Сирії втекло з твоєї руки.

8 Хіба етіопи та лівійці не були величезним військом, з дуже великою кількістю колісниць і вершників? Та через те, що ти покладався на Єшуа, Він віддав їх у твою руку.

9 Бо очі Єшуа оббігають усю землю, щоб зміцнювати тих, чиє серце цілком віддане Йому. У цьому ти зробив нерозумно; тому відтепер у тебе будуть війни.

10 І розгнівався Аса на прозорливця, і вкинув його до в’язниці, бо він розлютився на нього за це. І Аса утискав деяких із народу того самого часу.

11 І ось діяння Аси, перші й останні, — вони описані в книзі царів Юди та Ізраїля.

12 І захворів Аса тридцять дев’ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була надзвичайно тяжка; та й у хворобі своїй він не звернувся до Єшуа, а до лікарів.

13 І спочив Аса зі своїми батьками, і помер сорок першого року свого царювання.

14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому місті, і поклали його на ложі, наповненому запашними речовинами та різними пахощами, приготованими мистецтвом мастильників; і зробили для нього дуже велике спалення.

Розділ 17

1 І зацарював замість нього його син Йосафат, і зміцнився проти Ізраїля.

2 І він розмістив війська по всіх укріплених містах Юди, і поставив залоги в Юдиному краї та в містах Єфрема, що здобув його батько Аса.

3 І Єшуа був із Йосафатом, бо він ходив першими дорогами свого батька Давида й не звертався до Ваалів;

4 але звертався до Ягве свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за ділами Ізраїля.

5 І Ягве зміцнив царство в його руці; і ввесь Юда приносив Йосафатові дари, і в нього було багатство та слава у великій кількості.

6 І його серце піднеслося на дорогах Ягве; і він також повикидав узвишшя та гаї з Юди.

7 А третього року свого царювання він послав своїх князів: Бен-Хаїла, і Овадію, і Захарію, і Натанаїла, і Михаю, щоб навчали в містах Юди.

8 А з ними Левитів: Шемаю, і Нетанію, і Зевадію, і Асаїла, і Шемірамота, і Єгонатана, і Адонію, і Товійю, і Тов-Адонійю, Левитів; а з ними Елішаму та Єгорама, священиків.

9 І вони навчали в Юді, і мали з собою книгу закону Ягве, і обходили всі міста Юди, і навчали народ.

10 І страх Ягве напав на всі царства країв, що були навколо Юди, тож вони не воювали проти Йосафата.

11 А також деякі з филистимлян приносили Йосафатові дари та данину сріблом; а араби приводили йому отари: сім тисяч сімсот баранів і сім тисяч сімсот козлів.

12 І Йосафат ставав дедалі величнішим, і побудував у Юді замки та міста-скарбниці.

13 І в нього було багато роботи в містах Юди; а вояки, хоробрі мужі, були в Єрусалимі.

14 І ось їхній перелік за домами їхніх батьків: від Юди — тисячники: начальник Адна, а з ним триста тисяч хоробрих вояків;

15 а при ньому начальник Єгоганан, а з ним двісті вісімдесят тисяч;

16 а при ньому Амасія, син Зіхрі, який добровільно посвятив себе Ягве, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.

17 А від Веніямина: Ел’яда, хоробрий вояк, а з ним двісті тисяч озброєних луком і щитом;

18 а при ньому Єгозавад, а з ним сто вісімдесят тисяч, готових до війни.

19 Ці служили цареві, окрім тих, кого цар розмістив по укріплених містах по всій Юді.

Розділ 18

1 І мав Йосафат багатство та славу у великій кількості, і породичався з Ахавом.

2 І по певних роках він пішов до Ахава в Самарію. І Ахав зарізав для нього овець та худоби у великій кількості, і для народу, що був із ним, і намовив його йти з ним до Рамот-Ґілеаду.

3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зі мною до Рамот-Ґілеаду? І він відповів йому: Я — як ти, і мій народ — як твій народ; і ми будемо з тобою на війні.

4 І сказав Йосафат до царя Ізраїлевого: Запитай, прошу тебе, сьогодні слово Ягве.

5 І зібрав цар Ізраїлів пророків, чотириста мужів, і сказав до них: Чи йти нам до Рамот-Ґілеаду на війну, чи я маю втриматися? І вони сказали: Іди, бо Єшуа віддасть його в руку царя.

6 А Йосафат сказав: Чи немає тут ще пророка Ягве, щоб ми запитали його?

7 І сказав цар Ізраїлів до Йосафата: Є ще один муж, через якого можна запитати Ягве; але я ненавиджу його, бо він ніколи не пророкував мені доброго, а тільки лихе; це Михей, син Імли. А Йосафат сказав: Нехай не говорить так цар.

8 І покликав цар Ізраїлів одного зі своїх урядовців і сказав: Приведи швидко Михея, сина Імли.

9 А цар Ізраїлів і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на своєму троні, убрані в царські шати, і сиділи на тоці при вході до брами Самарії; а всі пророки пророкували перед ними.

10 А Седекія, син Кенаани, зробив собі залізні роги й сказав: Так говорить Ягве: Цими ти будеш бити Сирію, аж поки вони не будуть знищені.

11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Іди до Рамот-Ґілеаду й май успіх, бо Єшуа віддасть його в руку царя.

12 А посланець, що пішов покликати Михея, говорив до нього, кажучи: Ось, слова пророків одностайно звіщають цареві добре; нехай же, прошу тебе, і твоє слово буде, як одного з них, і говори добре.

13 А Михей сказав: Як живий Ягве, — те, що скаже мій Ягве, те я говоритиму.

14 І коли він прийшов до царя, цар сказав до нього: Михею, чи йти нам до Рамот-Ґілеаду на війну, чи я маю втриматися? І він сказав: Ідіть і майте успіх, і вони будуть віддані у вашу руку.

15 І цар сказав до нього: Скільки разів я маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду в ім’я Ягве?

16 Тоді він сказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, як овець, що не мають пастиря; і Ягве сказав: Немає в них пана; нехай вернуться кожен до свого дому в мирі.

17 І сказав цар Ізраїлів до Йосафата: Хіба я не казав тобі, що він не пророкуватиме мені доброго, а тільки лихе?

18 І він сказав знову: Тому послухайте слово Ягве: Я бачив Ягве, що сидить на Своєму троні, а все небесне військо стоїть праворуч Нього та ліворуч Нього.

19 І Ягве сказав: Хто намовить Ахава, царя Ізраїлевого, щоб він пішов і впав у Рамот-Ґілеаді? І один говорив так, а інший говорив інакше.

20 Тоді вийшов дух і став перед Ягве, і сказав: Я намовлю його. І Ягве сказав йому: Чим?

21 І він сказав: Я вийду й буду духом неправди в устах усіх його пророків. І Ягве сказав: Ти намовиш його і також переможеш; вийди й зроби так.

22 Тож тепер ось, Ягве вклав духа неправди в уста цих твоїх пророків, і Ягве говорив лихе проти тебе.

23 Тоді підійшов Седекія, син Кенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: Куди це перейшов Дух Ягве від мене, щоб говорити до тебе?

24 І Михей сказав: Ось, ти побачиш того дня, коли будеш бігати з кімнати до кімнати, щоб сховатися.

25 Тоді цар Ізраїлів сказав: Візьміть Михея і відведіть його назад до Амона, начальника міста, і до Йоаша, царевого сина;

26 і скажіть: Так говорить цар: Посадіть цього до в’язниці й годуйте його хлібом утиску та водою утиску, аж поки я не вернуся в мирі.

27 І Михей сказав: Якщо ти справді вернешся в мирі, то Ягве не говорив через мене. І він сказав: Слухайте, усі народи!

28 І пішов цар Ізраїлів і Йосафат, цар Юдин, до Рамот-Ґілеаду.

29 І сказав цар Ізраїлів до Йосафата: Я переберуся й піду до бою, а ти вбери свої шати. І перебрався цар Ізраїлів, і вони пішли до бою.

30 А цар Сирії наказав начальникам колісниць, що були в нього, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з царем Ізраїлевим.

31 І сталося, коли начальники колісниць побачили Йосафата, вони сказали: Це цар Ізраїлів! І вони оточили його, щоб воювати; та Йосафат закричав, і Єшуа допоміг йому, і Єшуа відвернув їх від нього.

32 Бо сталося, коли начальники колісниць побачили, що це не цар Ізраїлів, вони вернулися від погоні за ним.

33 А один чоловік натягнув лука навмання й поранив царя Ізраїлевого між з’єднаннями панцира; тому він сказав своєму візникові: Поверни свою руку й вивези мене з табору, бо я поранений.

34 І бій того дня посилився; а цар Ізраїлів стояв у колісниці проти сирійців аж до вечора, і помер під час заходу сонця.

Розділ 19

1 І вернувся Йосафат, цар Юдин, у мирі до свого дому в Єрусалим.

2 І вийшов йому назустріч Єгу, син прозорливця Ханані, і сказав до царя Йосафата: Чи слід допомагати нечестивому й любити тих, що ненавидять Ягве? За це на тобі гнів від Ягве.

3 Та знайшлися в тебе й добрі речі, бо ти повикидав гаї з краю й спрямував своє серце, щоб шукати Ягве.

4 І жив Йосафат в Єрусалимі; і він знову вийшов до народу від Беер-Шеви аж до Єфремової гори, і навертав їх до Ягве їхніх батьків.

5 І він настановив суддів у краї по всіх укріплених містах Юди, місто за містом,

6 і сказав до суддів: Зважайте на те, що ви робите; бо ви судите не для людини, а для Ягве, і Він із вами в справі суду.

7 Тож тепер нехай буде на вас страх Ягве; пильнуйте й робіть, бо немає неправди в Ягве, нашого Ягве, ані упередження до особи, ані хабарництва.

8 А також в Єрусалимі Йосафат настановив із Левитів, і священиків, і голів батьківських родів Ізраїля для суду Ягве та для спорів, коли вони вернулися до Єрусалима.

9 І він наказав їм, говорячи: Так робіть у страху Ягве, вірно й щирим серцем.

10 А всяку справу, що прийде до вас від ваших братів, що живуть у своїх містах, — між кров’ю та кров’ю, між законом та заповіддю, постановами та приписами, — ви будете наставляти їх, щоб вони не провинилися перед Ягве, і щоб не прийшов гнів на вас і на ваших братів; так робіть, і ви не провинитеся.

11 І ось, первосвященик Амарія над вами в усіх справах Ягве; а Зевадія, син Ізмаїла, начальник Юдиного дому, у всіх справах царя; також Левити будуть урядовцями перед вами. Будьте мужні й дійте, і Єшуа буде з добрим.

Розділ 20

1 І сталося після цього, що прийшли проти Йосафата на війну сини Моава, і сини Аммона, а з ними й інші, крім аммонітян.

2 І прийшли й сповістили Йосафата, говорячи: Іде проти тебе велика безліч з-за моря, з Сирії; і ось вони в Хацацон-Тамарі, тобто Ен-Ґеді.

3 І Йосафат злякався, і спрямував своє обличчя, щоб шукати Єшуа, і оголосив піст по всій Юді.

4 І зібрався Юда, щоб просити допомоги від Єшуа; навіть з усіх міст Юди прийшли вони шукати Єшуа.

5 І став Йосафат у зібранні Юди та Єрусалима, у домі Ягве, перед новим двором,

6 і сказав: О Ягве наших батьків, чи не Ти Ягве на небі? І чи не Ти пануєш над усіма царствами народів? І у Твоїй руці сила та могутність, і ніхто не може встояти перед Тобою.

7 Чи не Ти, наш Єшуа, прогнав мешканців цього краю перед Твоїм народом Ізраїлем і віддав його нащадкам Авраама, Твого друга, навіки?

8 І вони жили в ньому, і збудували в ньому Тобі святиню для Твого імені, говорячи:

9 Якщо прийде на нас лихо: меч, суд, чи моровиця, чи голод, і ми станемо перед цим домом і перед Тобою, (бо Твоє ім’я в цьому домі,) і закричимо до Тебе в нашій недолі, то Ти почуєш і допоможеш.

10 А тепер ось сини Аммона, і Моав, і гора Сеїр, яким Ти не дозволив Ізраїлеві ввійти, коли вони йшли з єгипетського краю, але вони обминули їх і не вигубили їх;

11 Ось, як вони відплачують нам, прийшовши, щоб вигнати нас із Твого володіння, яке Ти дав нам у спадщину.

12 О наш Ягве, чи не розсудиш Ти їх? Бо в нас немає сили проти цієї великої безлічі, що йде проти нас, і ми не знаємо, що робити, але наші очі — до Тебе.

13 І ввесь Юда стояв перед Єшуа, також їхні діти, їхні жінки та їхні сини.

14 Тоді на Яхазіїла, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єіїла, сина Маттанії, Левита з синів Асафа, зійшов Дух Ягве посеред зібрання;

15 і він сказав: Слухайте, ввесь Юдо, і мешканці Єрусалима, і ти, царю Йосафате: Так говорить Єшуа до вас: Не бійтеся й не лякайтеся перед цією великою безліччю, бо війна — не ваша, а Єшуа.

16 Завтра вийдіть проти них; ось, вони підіймаються схилом Ціц, і ви знайдете їх у кінці долини, перед пустелею Єруїл.

17 Не вам воювати в цій битві; станьте, стійте й побачите спасіння Єшуа з вами, о Юдо та Єрусалиме! Не бійтеся й не лякайтеся; завтра вийдіть проти них, бо Єшуа буде з вами.

18 І Йосафат схилився обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалима впали перед Єшуа, поклоняючись Єшуа.

19 І встали Левити, з синів кегатівців і з синів корахівців, щоб хвалити Єшуа Ізраїля гучним голосом угору.

20 І встали вони рано вранці й вийшли до пустині Текоа; а коли вони виходили, Йосафат став і сказав: Послухайте мене, о Юдо, і мешканці Єрусалима: Вірте в Єшуа, вашого Єшуа, і будете тверді; вірте Його пророкам, і матимете успіх.

21 І порадившись із народом, він настановив для Єшуа співців, які мали хвалити велич святості, коли вони виходили перед військом, і говорити: Хваліть Єшуа, бо Його милість — навіки!

22 І коли вони почали співати й хвалити, Єшуа поставив засідки проти синів Аммона, Моава та гори Сеїр, що прийшли проти Юди, і вони були побиті.

23 Бо сини Аммона та Моава повстали проти мешканців гори Сеїр, щоб цілком вигубити й знищити їх; а коли вони покінчили з мешканцями Сеїру, кожен допомагав нищити іншого.

24 А коли Юда прийшов до сторожової вежі в пустині, вони глянули на безліч, аж ось — мертві тіла, що лежали на землі, і ніхто не врятувався.

25 І коли Йосафат та його народ прийшли забрати їхню здобич, вони знайшли між ними у великій кількості багатство при мертвих тілах і дорогоцінні речі, і познімали для себе більше, ніж могли понести; і вони три дні збирали здобич, така велика вона була.

26 А четвертого дня вони зібралися в долині Бераха; бо там вони благословили Єшуа; тому й названо те місце: долина Бераха, аж до цього дня.

27 Тоді вернулися всі мужі Юди та Єрусалима, а Йосафат на чолі їх, щоб знову йти до Єрусалима з радістю, бо Єшуа дав їм радіти над їхніми ворогами.

28 І вони прийшли до Єрусалима з гуслами, і арфами, і сурмами до дому Ягве.

29 І страх Єшуа був на всіх царствах тих країв, коли вони почули, що Єшуа воював проти ворогів Ізраїля.

30 І царство Йосафата було спокійне, бо його Ягве дав йому відпочинок з усіх боків.

31 І царював Йосафат над Юдою; він був віку тридцяти п’яти років, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять п’ять років. А ім’я його матері — Азува, дочка Шілхі.

32 І він ходив дорогою Аси, свого батька, і не відхилявся від неї, роблячи праве в очах Ягве.

33 Та узвишшя не були усунені, бо народ ще не спрямував своїх сердець до Ягве своїх батьків.

34 А решта діянь Йосафата, перші й останні, ось вони описані в книзі Єгу, сина Ханані, який згаданий у книзі царів Ізраїля.

35 А після цього Йосафат, цар Юдин, поєднався з Ахазією, царем Ізраїлевим, який чинив дуже злочинно;

36 і він поєднався з ним, щоб робити кораблі, аби йти до Таршішу; і вони зробили кораблі в Еційон-Ґевері.

37 Тоді Елієзер, син Додавагу з Мареші, пророкував проти Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, Ягве зруйнував твої діла. І кораблі розбилися, і не змогли йти до Таршішу.

Розділ 21

1 І спочив Йосафат зі своїми батьками, і був похований зі своїми батьками в Давидовому місті. І зацарював замість нього його син Єгорам.

2 А він мав братів, синів Йосафата: Азарію, і Єхіїла, і Захарію, і Азарію, і Михаїла, і Шефатію; усі вони були синами Йосафата, царя Ізраїля.

3 І їхній батько дав їм великі дари срібла, і золота, і дорогоцінностей, разом з укріпленими містами в Юді; а царство він віддав Єгорамові, бо він був первороджений.

4 А коли Єгорам піднявся до царства свого батька, він зміцнився й повбивав мечем усіх своїх братів, а також декого з князів Ізраїля.

5 Єгорам був віку тридцяти двох років, коли зацарював, і царював вісім років в Єрусалимі.

6 І він ходив дорогою царів Ізраїлевих, як робив дім Ахава, бо в нього була за жінку дочка Ахава; і він робив лихе в очах Ягве.

7 Та Ягве не хотів вигубити Давидів дім через умову, яку Він уклав із Давидом, і як Він обіцяв дати світильника йому та його синам на всі дні.

8 За його днів едомляни відпали з-під влади Юди й настановили собі царя.

9 Тоді Єгорам пішов зі своїми князями, а всі колісниці — з ним; і він устав уночі й побив едомлян, що оточили його, і начальників колісниць.

10 І відпали едомляни з-під руки Юди аж до цього дня. Того самого часу відпала й Лівна з-під його руки, бо він залишив Ягве своїх батьків.

11 Він також поробив узвишшя на Юдиних горах, і спонукав мешканців Єрусалима чинити перелюб, і звів Юду до того.

12 І прийшло до нього письмо від пророка Іллі, говорячи: Так говорить Ягве Давида, твого батька: За те, що ти не ходив дорогами Йосафата, твого батька, ані дорогами Аси, царя Юдиного,

13 але ходив дорогою царів Ізраїлевих, і спонукав Юду та мешканців Єрусалима чинити перелюб, як перелюби дому Ахава, і також повбивав своїх братів з дому свого батька, що були кращі за тебе:

14 ось, Ягве вразить великою поразкою твій народ, і твоїх синів, і твоїх жінок, і все твоє майно;

15 а ти будеш тяжко хворіти хворобою свого нутра, аж поки твоє нутро не вийде через хворобу день у день.

16 І Ягве збудив проти Єгорама дух филистимлян та арабів, що жили біля етіопів;

17 і вони прийшли до Юди, і вдерлися до неї, і забрали все майно, що знайшлося в царському домі, а також його синів і його жінок; тож не залишилося в нього жодного сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з його синів.

18 А після всього цього Ягве вразив його в його нутро невиліковною хворобою.

19 І сталося з часом, після кінця двох років, його нутро вийшло через його хворобу, і він помер від тяжких хвороб. А його народ не зробив для нього спалення, як спалення його батьків.

20 Він був віку тридцяти двох років, коли зацарював, і царював в Єрусалимі вісім років, і відійшов небажаним; та поховали його в Давидовому місті, але не в гробницях царів.

Розділ 22

1 І мешканці Єрусалима настановили царем замість нього Ахазію, його наймолодшого сина, бо всіх старших повбивала ватага, що прийшла з арабами до табору. І зацарював Ахазія, син Єгорама, царя Юдиного.

2 Ахазія був віку сорока двох років, коли зацарював, і царював один рік в Єрусалимі. А ім’я його матері — Аталія, дочка Омрі.

3 Він також ходив дорогами дому Ахава, бо його мати була його порадницею, щоб чинити злочинно.

4 Тому він робив лихе в очах Ягве, як дім Ахава, бо вони були його порадниками після смерті його батька, на його загибель.

5 Він також ходив за їхньою порадою й пішов з Єгорамом, сином Ахава, царя Ізраїлевого, на війну проти Газаїла, царя Сирії, до Рамот-Ґілеаду; і сирійці поранили Йорама.

6 І він вернувся, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, що їх завдали йому в Рамі, коли він воював із Газаїлом, царем Сирії. А Азарія, син Єгорама, царя Юдиного, пішов униз побачити Єгорама, сина Ахава, в Ізреелі, бо той був хворий.

7 А загибель Ахазії була від Ягве через його прихід до Йорама; бо коли він прийшов, він вийшов з Єгорамом проти Єгу, сина Німші, якого Ягве помазав, щоб вигубити дім Ахава.

8 І сталося, коли Єгу чинив суд над домом Ахава й знайшов князів Юди та синів братів Ахазії, що служили Ахазії, він повбивав їх.

9 І він шукав Ахазію; і вони спіймали його, (бо він ховався в Самарії,) і привели його до Єгу; а коли вони вбили його, то поховали його, бо, сказали вони, він син Йосафата, який шукав Ягве всім своїм серцем. І дім Ахазії не мав сили утримати царство.

10 А Аталія, мати Ахазії, коли побачила, що її син помер, вона встала й вигубила все царське насіння Юдиного дому.

11 А Єгошева, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, і викрала його з-поміж царських синів, що їх повбивали, і помістила його та його годувальницю в спальні. І Єгошева, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, (бо вона була сестра Ахазії,) сховала його від Аталії, тож вона не вбила його.

12 І він був із ними схований у домі Ягве шість років, а Аталія царювала над краєм.

Розділ 23

1 А сьомого року Єгояда зміцнився й узяв в умову з собою сотників: Азарію, сина Єрохама, і Ізмаїла, сина Єгоганана, і Азарію, сина Оведа, і Маасею, сина Адаї, і Елішафата, сина Зіхрі.

2 І вони обійшли Юду, і зібрали Левитів з усіх міст Юди та голів батьківських родів Ізраїля, і прийшли до Єрусалима.

3 І все зібрання склало умову з царем у домі Ягве. І він сказав до них: Ось, син царя буде царювати, як Ягве говорив про синів Давида.

4 Ось що ви зробите: третина з вас, що приходять у суботу, із священиків і Левитів, будуть придверними при порогах;

5 а третина — при царському домі, а третина — при брамі основи; а весь народ — на дворах дому Ягве.

6 А ніхто нехай не входить до дому Ягве, окрім священиків і тих Левитів, що служать; вони ввійдуть, бо вони святі; а весь народ нехай дотримується сторожі Ягве.

7 А Левити оточать царя навколо, кожен зі своєю зброєю в руці; а кожен, хто ввійде до дому, буде забитий; і будьте з царем, коли він входить і коли виходить.

8 І зробили Левити та ввесь Юда за всім тим, що наказав священик Єгояда, і взяли кожен своїх людей, що мали приходити в суботу, разом із тими, що мали відходити в суботу, бо священик Єгояда не відпустив черг.

9 І дав священик Єгояда сотникам списи, і малі щити, і великі щити, що були царя Давида, які були в домі Ягве.

10 І він поставив увесь народ, кожного зі своєю зброєю в руці, від правого боку храму до лівого боку храму, уздовж жертовника та храму, навколо царя.

11 Тоді вони вивели царевого сина, і поклали на нього корону, і дали йому свідоцтво, і настановили його царем. І Єгояда та його сини помазали його, і сказали: Ягве, збережи царя!

12 А коли Аталія почула шум народу, що біг і славив царя, вона прийшла до народу до дому Ягве:

13 і вона глянула, аж ось — цар стоїть при своєму стовпі при вході, а князі та сурми — при царі; а весь народ краю радіє й сурмить у сурми, також співці з музичними інструментами й ті, що вчать співати хвалу. Тоді Аталія роздерла свої шати й сказала: Змова! Змова!

14 Тоді священик Єгояда вивів сотників, поставлених над військом, і сказав до них: Виведіть її за ряди; а хто піде за нею, нехай буде забитий мечем. Бо священик сказав: Не вбивайте її в домі Ягве.

15 І вони дали їй місце; і коли вона прийшла до входу Кінської брами при царському домі, вони вбили її там.

16 І Єгояда склав умову між собою, і між усім народом, і між царем, щоб вони були народом Ягве.

17 І ввесь народ пішов до дому Ваала, і вони розвалили його, а його жертовники та його образи порозбивали, а Маттана, священика Ваала, вбили перед жертовниками.

18 І Єгояда доручив уряди дому Ягве руці священиків-Левитів, яких Давид розподілив у домі Ягве, щоб приносити цілопалення Ягве, як написано в законі Мойсея, з радістю та зі співом, як установив Давид.

19 І він поставив придверних при брамах дому Ягве, щоб не входив ніхто, нечистий у чому-небудь.

20 І він узяв сотників, і вельмож, і правителів народу, і ввесь народ краю, і вивів царя з дому Ягве; і вони прийшли через верхню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.

21 І радів увесь народ краю, а місто було спокійне, після того як Аталію вбили мечем.

Розділ 24

1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і царював сорок років в Єрусалимі. А ім’я його матері — Ців’я з Беер-Шеви.

2 І Йоаш робив праве в очах Ягве по всі дні священика Єгояди.

3 І Єгояда взяв для нього дві жінки, і він породив синів і дочок.

4 І сталося після цього, Йоаш задумав відновити дім Ягве.

5 І він зібрав священиків і Левитів і сказав до них: Вийдіть до міст Юди й збирайте від усього Ізраїля срібло на направу дому вашого Ягве з року в рік, і пильнуйте, щоб поспішати в цій справі. Та Левити не поспішали.

6 І цар покликав Єгояду, головного, і сказав до нього: Чому ти не вимагав від Левитів приносити з Юди та з Єрусалима збір, за наказом Мойсея, слуги Ягве, і зібрання Ізраїля, для скинії свідоцтва?

7 Бо сини Аталії, тієї злочинної жінки, понівечили дім Ягве, а також усі посвячені речі дому Ягве віддали Ваалам.

8 І за наказом царя вони зробили скриню й поставили її зовні при брамі дому Ягве.

9 І вони оголосили в Юді та в Єрусалимі, щоб приносити Ягве збір, що Мойсей, слуга Ягве, наклав на Ізраїля в пустині.

10 І раділи всі князі та ввесь народ, і приносили, і кидали до скрині, аж поки не скінчили.

11 І сталося, що кожного разу, коли скриню приносили до царського уряду рукою Левитів, і коли вони бачили, що срібла багато, приходили царський писар і урядовець первосвященика, і вони випорожнювали скриню, і брали її, і знову відносили на її місце. Так вони робили день у день і зібрали срібла у великій кількості.

12 І цар та Єгояда віддали його тим, що робили роботу служби дому Ягве, і вони найняли каменярів і теслів, щоб направляти дім Ягве, а також тих, що обробляли залізо та мідь, щоб направляти дім Ягве.

13 І робили робітники, і робота була виконана ними, і вони поставили дім Ягве у його стан і зміцнили його.

14 А коли вони скінчили, вони принесли решту срібла перед царя та Єгояду, і з нього були зроблені речі для дому Ягве: речі для служіння та для приношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І вони приносили цілопалення в домі Ягве постійно по всі дні Єгояди.

15 А Єгояда постарівся й був ситий днями, коли помер; він був віку ста тридцяти років, коли помер.

16 І поховали його в Давидовому місті разом із царями, бо він робив добро в Ізраїлі, і щодо Ягве, і щодо його дому.

17 А після смерті Єгояди прийшли князі Юди й вклонилися цареві. Тоді цар послухався їх.

18 І вони залишили дім Ягве своїх батьків і служили гаям та ідолам; і прийшов гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

19 Та Він посилав до них пророків, щоб навернути їх до Ягве; і вони свідчили проти них, але ті не слухали.

20 І Дух Ягве зійшов на Захарію, сина священика Єгояди, і він став над народом і сказав до них: Так говорить Ягве: Чому ви переступаєте заповіді Ягве, тож не матимете успіху? Бо ви залишили Ягве, то й Він залишив вас.

21 І вони змовилися проти нього й укаменували його камінням за наказом царя на дворі дому Ягве.

22 І цар Йоаш не пам’ятав милості, яку Єгояда, його батько, вчинив йому, але вбив його сина. А коли той помирав, він сказав: Нехай Ягве побачить і відплатить!

23 І сталося наприкінці року, військо Сирії виступило проти нього; і вони прийшли до Юди та Єрусалима, і вигубили всіх князів народу з-поміж народу, а всю їхню здобич послали до царя Дамаску.

24 Бо військо сирійців прийшло з малою кількістю людей, а Ягве віддав у їхню руку дуже велике військо, бо ті залишили Ягве своїх батьків. І вони виконали суд над Йоашем.

25 А коли вони відійшли від нього, (бо вони залишили його у тяжких хворобах,) його власні слуги змовилися проти нього за кров синів священика Єгояди, і вбили його на його ложі, і він помер; і поховали його в Давидовому місті, але не поховали його в гробницях царів.

26 А оце ті, що змовилися проти нього: Завад, син Шім’ат, аммонітянки, і Єгозавад, син Шімріт, моавітянки.

27 А щодо його синів, і величини тягарів, накладених на нього, і направи дому Ягве, ось вони описані в оповіді книги царів. І зацарював замість нього його син Амація.

Розділ 25

1 Амація був віку двадцяти п’яти років, коли зацарював, і царював двадцять дев’ять років в Єрусалимі. А ім’я його матері — Єгоаддан з Єрусалима.

2 І він робив праве в очах Ягве, але не цілим серцем.

3 І сталося, коли царство зміцнилося в нього, він повбивав своїх слуг, що вбили царя, його батька.

4 А їхніх дітей він не повбивав, але зробив, як написано в законі, у книзі Мойсея, де Ягве наказав, говорячи: Батьки не будуть забиті за дітей, і діти не будуть забиті за батьків, але кожен буде забитий за свій власний гріх.

5 І Амація зібрав Юду, і настановив їх тисяцькими й соцькими, за домами їхніх батьків, по всій Юді та Веніямину; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч вибраних мужів, здатних виходити на війну, що володіють списом і щитом.

6 Він також найняв з Ізраїля сто тисяч хоробрих вояків за сто талантів срібла.

7 Але прийшов до нього чоловік Ягве, говорячи: О царю, нехай військо Ізраїля не йде з тобою, бо Єшуа не з Ізраїлем, тобто з усіма синами Єфрема.

8 А якщо ти підеш, то роби це, будь сильний до бою: Ягве дасть тобі впасти перед ворогом, бо Ягве має силу допомагати й повалити.

9 І сказав Амація до чоловіка Ягве: А що ж нам робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? І відповів чоловік Ягве: Ягве може дати тобі багато більше від цього.

10 І Амація відокремив їх, військо, що прийшло до нього з Єфрема, щоб ішли додому; і сильно запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися додому в лютому гніві.

11 А Амація зміцнився, і повів свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив сеїрських синів десять тисяч.

12 А десять тисяч, залишених живими, юдині сини взяли в полон, і привели їх на верхів’я скелі, і скинули їх із верхів’я скелі, і всі вони розбилися на шматки.

13 А вояки того війська, що Амація відіслав назад, щоб не йшли з ним на війну, напали на юдині міста, від Самарії й аж до Бет-Хорону, і побили в них три тисячі, і набрали багато здобичі.

14 І сталося, коли Амація вернувся з побиття едомлян, то він приніс богів сеїрських синів, і поставив їх собі за богів, і вклонявся перед ними, і кадив їм.

15 І запалився гнів Ягве на Амацію, і Він послав до нього пророка, і той сказав йому: Чому ти шукав богів того народу, що не врятували свого народу від твоєї руки?

16 І сталося, коли він говорив із ним, цар сказав йому: Чи тебе поставили царським дорадником? Перестань, щоб не побили тебе! І перестав пророк, і сказав: Я знаю, що Ягве постановив погубити тебе, бо ти зробив це, і не послухав моєї поради.

17 Тоді Амація, цар Юдин, порадився, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, царя Ізраїлевого, говорячи: Ходи, побачимося обличчям в обличчя.

18 І послав Йоаш, цар Ізраїлів, до Амації, царя Юдиного, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедра, що на Ливані, говорячи: Дай свою дочку моєму синові за жінку! Та перейшов польовий звір, що на Ливані, і потоптав тернину.

19 Ти кажеш: Ось ти побив едомлян, і піднеслося твоє серце, щоб хвалитися. Сиди тепер удома; нащо тобі встрявати на своє лихо, щоб упав ти, і Юда з тобою?

20 Та не послухав Амація, бо це було від Ягве, щоб видати їх у руку ворогів, бо вони шукали богів Едому.

21 І піднявся Йоаш, цар Ізраїлів, і побачилися обличчям в обличчя, він і Амація, цар Юдин, у Бет-Шемеші, що належить до Юди.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до свого намету.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, царя Юдиного, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до Наріжної брами, на чотириста ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, і всі посудини, що знайшлися в домі Єшуа при Овед-Едомі, і скарби царського дому, і заложників, і вернувся до Самарії.

25 І жив Амація, син Йоаша, цар Юдин, по смерті Йоаша, сина Єгоахаза, царя Ізраїлевого, п’ятнадцять років.

26 А решта діл Амації, перші й останні, ото, чи ж вони не написані в книзі царів Юдиних та Ізраїлевих?

27 А від часу, коли Амація відвернувся від слідування за Єшуа, зробили на нього змову в Єрусалимі, і він утік до Лахішу; та послали за ним до Лахішу, і вбили його там.

28 І привезли його на конях, і поховали його з його батьками в Юдиному місті.

Розділ 26

1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, що був віку шістнадцяти років, і настановив його царем замість його батька Амації.

2 Він збудував Елот, і вернув його Юді, після того, як цар спочив із своїми батьками.

3 Уззійя був віку шістнадцяти років, коли він зацарював, і царював п’ятдесят два роки в Єрусалимі. Ім’я його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

4 І робив він те, що вгодне в очах Ягве, усе так, як робив його батько Амація.

5 І шукав він Єшуа за днів Захарії, що розумівся на видіннях Єшуа; і за днів, коли він шукав Єшуа, Ягве давав йому успіх.

6 І вийшов він, і воював проти филистимлян, і зруйнував мур Ґату, і мур Явне, і мур Ашдоду, і побудував міста при Ашдоді та серед филистимлян.

7 І допомагав йому Єшуа проти филистимлян і проти арабів, що жили в Ґур-Ваалі, та меунітів.

8 І аммонітяни давали данину Уззійї; і розійшлося його ім’я аж до входу до Єгипту, бо він надзвичайно зміцнився.

9 І побудував Уззійя башти в Єрусалимі, при Наріжній брамі, і при Долинній брамі, і при розі муру, і укріпив їх.

10 І побудував він башти в пустелі, і повикопував багато ям, бо мав багато худоби, і на долині, і на рівнині, хліборобів і виноградарів у горах і на Кармелі, бо любив хліборобство.

11 І було в Уззійї військо, що провадило війну відділами, за числом їхнього перепису, під рукою писаря Єіїла та урядника Маасеї, під рукою Хананії, одного з царських зверхників.

12 Усе число голів батьківських родів, хоробрих вояків, було дві тисячі шістсот.

13 А під їхньою рукою було військо, триста тисяч і сім тисяч і п’ятсот, що воювало могутньою силою, допомагаючи цареві проти ворога.

14 І наготовив Уззійя для них, для всього війська, щити, і списи, і шоломи, і панцирі, і луки, і пращне каміння.

15 І наробив він в Єрусалимі машин, видуманих майстрами, щоб були на баштах і на рогах, щоб стріляти стрілами та великим камінням. І розійшлося його ім’я далеко, бо він був дивно підкріплений, аж поки став сильний.

16 А коли він став сильним, піднеслося його серце на його погибель, і він спротивився Ягве, своєму Ягве, і ввійшов до храму Єшуа, щоб кадити на жертівнику кадіння.

17 І ввійшов за ним священик Азарія, а з ним вісімдесят священиків Єшуа, мужі хоробрі.

18 І стали вони проти царя Уззійї, і сказали йому: Не тобі, Уззійє, кадити для Єшуа, а священикам, Аароновим синам, що посвячені кадити. Вийди зо святині, бо ти спротивився, і не буде тобі це на честь від Ягве.

19 І розгнівався Уззійя, а в його руці була кадильниця на кадіння; і коли він розгнівався на священиків, то проказа показалася на його чолі перед священиками в домі Єшуа, біля жертівника кадіння.

20 І глянув на нього головний священик Азарія та всі священики, аж ось — він прокажений на чолі! І вони швидко вивели його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вдарив його Ягве.

21 І був цар Уззійя прокаженим аж до дня своєї смерті, і жив в окремому домі, бувши прокаженим, бо був він вилучений від дому Єшуа; а його син Йотам був над царським домом, судячи народ краю.

22 А решту діл Уззійї, перші й останні, написав пророк Ісая, син Амоца.

23 І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з його батьками на полі царських гробів, бо казали: Він прокажений. І зацарював його син Йотам замість нього.

Розділ 27

1 Йотам був віку двадцяти п’яти років, коли зацарював, і царював шістнадцять років в Єрусалимі. Ім’я його матері — Єруша, дочка Садока.

2 І робив він те, що вгодне в очах Ягве, усе так, як робив його батько Уззійя, тільки не входив він до храму Єшуа. Та народ усе ще псувався.

3 Він збудував верхню браму дому Єшуа, і на мурі Офелу набудував багато.

4 І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував замки та башти.

5 І воював він із царем аммонітян, і переміг їх. І дали йому аммонітські сини того року сто талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці, і десять тисяч ячменю. Стільки платили йому аммонітські сини і другого року, і третього.

6 І став Йотам могутнім, бо спрямував свої дороги перед Ягве, своїм Ягве.

7 А решта діл Йотама, і всі його війни, і його дороги, ото, вони написані в книзі царів Ізраїлевих та Юдиних.

8 Він був віку двадцяти п’яти років, коли зацарював, і царював шістнадцять років в Єрусалимі.

9 І спочив Йотам із своїми батьками, і поховали його в Давидовому місті, а замість нього зацарював його син Ахаз.

Розділ 28

1 Ахаз був віку двадцяти років, коли зацарював, і царював шістнадцять років в Єрусалимі; та не робив він того, що вгодне в очах Ягве, як Давид, його батько.

2 Бо ходив він дорогами Ізраїлевих царів, і також наробив литих бовванів для Ваалів.

3 І сам він кадив у долині Бен-Гінном, і спалив своїх синів в огні, за гидотами тих народів, яких Ягве повиганяв перед Ізраїлевими синами.

4 І жертвував він, і кадив на пагірках, і на згір’ях, і під кожним зеленим деревом.

5 І видав його Ягве, його Ягве, в руку сирійського царя, і вони побили його, і взяли від нього в полон велику кількість, і привели до Дамаску. І також він був виданий у руку Ізраїлевого царя, і той побив його великою поразкою.

6 І Пеках, син Ремалії, вбив у Юді сто двадцять тисяч одного дня, самих хоробрих мужів, за те, що вони покинули Ягве своїх батьків.

7 А Зіхрі, єфремський силач, убив Маасею, царського сина, і Азрікама, володаря дому, і Елкану, другого по царі.

8 І взяли Ізраїлеві сини в полон зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів і дочок, і також набрали від них багато здобичі, і принесли ту здобич до Самарії.

9 А там був пророк Ягве, ім’я йому Одед; і вийшов він перед військо, що йшло до Самарії, і сказав їм: Ось через гнів Ягве ваших батьків на Юду, Він видав їх у вашу руку, а ви вбили їх у люті, що досягла аж до небес.

10 А тепер ви думаєте підкорити Юдиних синів та Єрусалим собі за рабів та за невільниць; та ж чи нема з вами, власне з вами, провин проти Ягве, вашого Ягве?

11 А тепер послухайте мене, і верніть бранців, яких ви взяли в полон зо своїх братів, бо лють гніву Ягве на вас!

12 І встали деякі з голів єфремських синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемота, і Єхізкійя, син Шаллума, і Амаса, син Хадлая, проти тих, що йшли з війни,

13 І сказали їм: Не приводьте сюди цих бранців, бо ми вже винні перед Ягве, а ви думаєте додати ще до наших гріхів та до нашої провини; велика бо наша провина, і лють гніву — на Ізраїля!

14 І оставило озброєне військо бранців та здобич перед зверхниками та всім збором.

15 І встали ті мужі, що були названі іменами, і взяли бранців, і зо здобичі зодягли всіх нагих із них, і зодягли їх, і взули їх, і нагодували їх, і напоїли, і намастили їх, і провели всіх ослаблих із них на ослах, і привели їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів; тоді вернулися до Самарії.

16 Того часу цар Ахаз послав до ассирійських царів, щоб допомогли йому.

17 І знову прийшли едомляни, і побили Юду, і взяли в полон.

18 А филистимляни напали на міста Долини та півдня Юди, і здобули Бет-Шемеш, і Аялон, і Ґедерот, і Сохо з його дочірніми містами, і Тімну з її дочірніми містами, і Ґімзо та його дочірні міста, і осілися там.

19 Бо впокорив Ягве Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо він розбестив Юду, і тяжко спротивився Ягве.

20 І прийшов до нього Тілґат-Пілнезер, цар ассирійський, і тиснув його, а не підкріпив його.

21 Бо Ахаз забрав частину з дому Єшуа, і з дому царя, і від зверхників, і дав ассирійському цареві, та не допомогло йому це.

22 А в час свого утиску він ще більше спротивився Ягве, цей цар Ахаз.

23 І жертвував він богам Дамаску, що побили його, і казав: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то я буду жертвувати їм, і вони допоможуть мені. Та вони стали причиною упадку йому та всьому Ізраїлеві.

24 І позбирав Ахаз посуд дому Єшуа, і порубав посуд дому Єшуа, і замкнув двері дому Єшуа, і наробив собі жертівників на кожному розі в Єрусалимі.

25 І в кожному окремому Юдиному місті поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і гнівив Ягве своїх батьків.

26 А решта його діл та всі його дороги, перші й останні, ото, вони написані в книзі царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 І спочив Ахаз із своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не принесли його до гробів Ізраїлевих царів; і зацарював його син Єзекія замість нього.

Розділ 29

1 Єзекія зацарював, коли був віку двадцяти п’яти років, і царював двадцять дев’ять років в Єрусалимі. Ім’я його матері — Авійя, дочка Захарії.

2 І робив він те, що вгодне в очах Ягве, усе так, як робив Давид, його батько.

3 Він першого року свого царювання, першого місяця, відчинив двері дому Єшуа, і понаправляв їх.

4 І привів він священиків та левитів, і зібрав їх на східній площі,

5 І сказав до них: Послухайте мене, левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Єшуа ваших батьків, і винесіть нечистоту зо святині.

6 Бо наші батьки спротивилися, і робили зло в очах Ягве, нашого Ягве, і покинули Його, і відвернули свої обличчя від мешкання Єшуа, і обернулися спиною.

7 Також вони замкнули двері притвору, і погасили світильники, і не кадили кадіння, і не приносили цілопалення в святині для Єшуа Ізраїля.

8 І був гнів Ягве на Юду та на Єрусалим, і Він видав їх на трясіння, на спустошення й на посміх, як ви бачите своїми очима.

9 Бо ось, наші батьки попадали від меча, а наші сини, і наші дочки, і наші жінки — у полоні через це.

10 А тепер у моєму серці — скласти заповіта з Ягве Ізраїля, щоб Він відвернув від нас лють Свого гніву.

11 Сини мої, не будьте тепер недбалі, бо вас вибрав Єшуа, щоб ви стояли перед Ним, щоб служили Йому, і щоб ви були Йому служителями та кадильниками.

12 І встали левити: Махат, син Амасая, і Йоїл, син Азарії, з кегатівських синів; а з мераріївських синів: Кіш, син Авді, і Азарія, син Єгалелеїла; а з ґершонівців: Йоах, син Зімми, і Еден, син Йоаха.

13 І з синів Еліцафана: Шімрі та Єіїл; а з синів Асафа: Захарія та Маттанія.

14 А з синів Гемана: Єхіїл та Шім’ї; а з синів Єдутуна: Шемая та Уззіїл.

15 І зібрали вони своїх братів, і освятилися, і прийшли, за наказом царя, за словами Єшуа, щоб очистити дім Єшуа.

16 І ввійшли священики до середини дому Єшуа, щоб очистити, і повиносили всю нечистоту, що знайшли в храмі Єшуа, на подвір’я дому Єшуа; а левити взяли це, щоб винести надвір до кедронського потоку.

17 І почали вони першого дня першого місяця освячувати, а восьмого дня місяця прийшли до притвору Єшуа; і освячували дім Єшуа вісім днів, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.

18 І прийшли вони до царя Єзекії, і сказали: Ми очистили ввесь дім Єшуа, і жертівника цілопалення з усім його посудом, і стола покладних хлібів з усім його посудом.

19 А ввесь посуд, що цар Ахаз за свого царювання відкинув у своїм спротиві, ми приготовили та освятили, і ось він перед жертівником Єшуа.

20 І встав цар Єзекія рано, і зібрав зверхників міста, і ввійшов до дому Єшуа.

21 І привели вони сім бичків, і сім баранів, і сім овець, і сім козлів на жертву за гріх, за царство, і за святиню, і за Юду. І він наказав священикам, Аароновим синам, принести їх на жертівнику Єшуа.

22 І зарізали бичків, а священики взяли кров і покропили на жертівника; і зарізали баранів, і покропили кров’ю на жертівника; і зарізали овець, і покропили кров’ю на жертівника.

23 І привели козлів жертви за гріх перед царя та збір, і вони поклали свої руки на них.

24 І зарізали їх священики, і очистили їхньою кров’ю жертівника, щоб зробити примирення за всього Ізраїля, бо цар наказав, щоб цілопалення та жертва за гріх були за всього Ізраїля.

25 І поставив він левитів у домі Єшуа з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида, і Ґада, царського провидця, і пророка Натана, бо цей наказ був від Ягве через Його пророків.

26 І стояли левити з Давидовими музичними знаряддями, а священики — із сурмами.

27 І наказав Єзекія принести цілопалення на жертівнику. А коли почалося цілопалення, почалася й пісня Єшуа, при сурмах і при музичних знаряддях Давида, царя Ізраїлевого.

28 І ввесь збір поклонився, і співаки співали, і сурмачі сурмили; усе це тривало, аж поки не закінчилося цілопалення.

29 А коли закінчили приносити, цар та всі, що були з ним, схилилися й поклонилися.

30 І наказав цар Єзекія та зверхники левитам хвалити Єшуа словами Давида та провидця Асафа. І вони хвалили з радістю, і схилили свої голови, і поклонилися.

31 І відповів Єзекія, і сказав: Тепер ви посвятилися для Єшуа; приступіть, і принесіть жертви та вдячні приноси до дому Єшуа. І збір приніс жертви та вдячні приноси, а кожен, хто мав охоче серце, — цілопалення.

32 А число цілопалень, що приніс збір, було: сімдесят бичків, сто баранів і двісті овець; усе це — на цілопалення для Єшуа.

33 А посвячених речей було: шістсот худоби великої і три тисячі худоби дрібної.

34 Та священиків було мало, і вони не могли оббілувати всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати левити, аж поки не закінчилася робота, і аж поки не освятилися інші священики, бо левити були щиріші серцем до освячення, ніж священики.

35 І також цілопалень було багато, з лоєм мирних жертв, і з литими жертвами при кожному цілопаленні. І була впорядкована служба дому Єшуа.

36 І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Ягве приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано.

Розділ 30

1 І послав Єзекія до всього Ізраїля та Юди, і написав листи також до Єфрема та Манасії, щоб приходили до дому Єшуа в Єрусалимі справляти Пасху для Єшуа Ізраїля.

2 Бо цар, і його зверхники, і ввесь збір в Єрусалимі урадили справляти Пасху другого місяця.

3 Бо не могли справити її того часу, бо священики ще не освятилися в достатній кількості, і народ не зібрався до Єрусалиму.

4 І та річ була вгодна в очах царя та всього збору.

5 І постановили вони оголосити по всьому Ізраїлі, від Беер-Шеви й аж до Дану, щоб приходили справляти Пасху для Єшуа Ізраїля в Єрусалимі, бо давно не справляли її так, як написано.

6 І пішли гінці з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юді, за наказом царя, говорячи: Ізраїлеві сини! Верніться до Єшуа Авраама, Ісака та Ізраїля, і Він вернеться до останку вас, що врятувалися від руки ассирійських царів.

7 І не будьте ви, як ваші батьки та як ваші брати, що спротивилися Ягве своїх батьків, і Він видав їх на спустошення, як ви бачите.

8 Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки; дайте руку Єшуа, і ввійдіть до Його святині, яку Він освятив навіки, і служіть Єшуа, вашому Єшуа, і Він відверне від вас лють Свого гніву.

9 Бо якщо ви вернетеся до Єшуа, то ваші брати та ваші сини знайдуть милосердя перед тими, що взяли їх у полон, і вони вернуться до цього краю; бо милостивий і милосердний Єшуа, ваш Єшуа, і Він не відверне Свого лиця від вас, якщо ви вернетеся до Нього.

10 І ходили гінці від міста до міста в краю Єфрема та Манасії, і аж до Завулона, та сміялися з них і насміхалися з них.

11 Та деякі з Асира, і Манасії, і Завулона впокорилися, і прийшли до Єрусалиму.

12 Також у Юді була рука Єшуа, щоб дати їм одне серце, щоб виконувати наказ царя та зверхників, за словом Єшуа.

13 І зібралося до Єрусалиму багато народу справляти свято Опрісноків другого місяця, збір дуже великий.

14 І встали вони, і усунули жертівники, що були в Єрусалимі, і всі жертівники кадіння усунули, і кинули до кедронського потоку.

15 І зарізали пасхальну жертву чотирнадцятого дня другого місяця; а священики та левити засоромилися, і освятилися, і принесли цілопалення до дому Єшуа.

16 І стали вони на своєму місці, за своїм звичаєм, за законом Мойсея, чоловіка Ягве; священики кропили кров’ю, що брали з руки левитів.

17 Бо багато було в зборі таких, що не освятилися, тому левити мали обов’язок різати пасхальні жертви за кожного нечистого, щоб освятити їх для Єшуа.

18 Бо багато народу, багато з Єфрема, і Манасії, Іссахара та Завулона, не очистилися, а їли Пасху не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Єшуа нехай простить кожному

19 Хто спрямовує своє серце, щоб шукати Єшуа, Єшуа своїх батьків, хоч він не очищений за очищенням святині.

20 І послухав Єшуа Єзекію, і оздоровив народ.

21 І справляли Ізраїлеві сини, що були в Єрусалимі, свято Опрісноків сім днів з великою радістю; а левити та священики хвалили Єшуа щодня, співаючи гучними музичними знаряддями для Єшуа.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх левитів, що добре вчили про Єшуа; і їли святкові страви сім днів, приносячи мирні жертви й визнаючи Єшуа своїх батьків.

23 І ввесь збір урадив справляти інші сім днів; і справляли інші сім днів з радістю.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав зборові тисячу бичків і сім тисяч овець, а зверхники дали зборові тисячу бичків і десять тисяч овець; і велика кількість священиків освятилася.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики, і левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що прийшли з Ізраїлевого краю, і що жили в Юді.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, сина Давида, царя Ізраїлевого, не було такого в Єрусалимі.

27 І встали священики-левити, і поблагословили народ; і був почутий їхній голос, і їхня молитва дійшла до святого Його мешкання, до небес.

Розділ 31

1 А коли все це закінчилося, ввесь Ізраїль, що був там, вийшов до Юдиних міст, і поламали стовпи, і постинали ашери, і порозбивали пагірки та жертівники з усієї Юди та Веніямина, і в Єфрема та Манасії, аж поки не знищили їх усіх зовсім. Тоді всі Ізраїлеві сини вернулися, кожен до своєї посілості, до своїх міст.

2 І призначив Єзекія черги священиків та левитів, за їхніми чергами, кожного за його службою, священиків і левитів, для цілопалень і для мирних жертв, щоб служити, і дякувати, і хвалити в брамах таборів Єшуа.

3 І цар установив частку зо свого маєтку на цілопалення: на ранкові та вечірні цілопалення, і на цілопалення на суботи, і на молодики, і на свята, як написано в законі Ягве.

4 І наказав він народові, що жив в Єрусалимі, давати частку священиків та левитів, щоб вони трималися закону Ягве.

5 А як тільки той наказ розійшовся, Ізраїлеві сини принесли множество первоплодів збіжжя, вина, і оливи, і меду, і всякого врожаю поля; і десятину зо всього приносили в достатку.

6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що жили в Юдиних містах, також вони принесли десятину худоби великої та дрібної, і десятину святих речей, посвячених Єшуа, їхньому Єшуа, і складали їх купами.

7 Третього місяця почали вони класти основи тих куп, а сьомого місяця закінчили.

8 І прийшов Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Єшуа та Його народ Ізраїля.

9 І запитав Єзекія священиків та левитів про ті купи.

10 І відповів йому священик Азарія, головний у домі Садока, і сказав: Відколи народ став приносити приноси до дому Єшуа, ми їли, і наситилися, і багато залишилося, бо Єшуа поблагословив Свій народ; а те, що залишилося, — це оця велика кількість.

11 І наказав Єзекія приготовити комори в домі Єшуа; і приготовили,

12 І вносили приноси, і десятини, і посвячені речі вірно; а над ними був зверхником левит Кононія, а його брат Шім’ї — другим.

13 А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асаїл, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були наглядачами під рукою Кононії та його брата Шім’ї, за наказом царя Єзекії та Азарії, володаря дому Єшуа.

14 А Коре, син Їмни, левит, придверник на сході, був над добровільними дарами Єшуа, щоб роздавати приноси Єшуа та найсвятіші речі.

15 А під ним були: Еден, і Мініямін, і Єшуя, і Шемая, Амарія та Шеханія, у містах священиків, за їхнім сталим урядом, щоб роздавати своїм братам за чергами, як великому, так і малому:

16 Крім їхнього родоводу чоловічої статі, від віку трьох років і вище, кожному, хто входить до дому Єшуа, його денну частку за їхню службу в їхніх обов’язках, за їхніми чергами;

17 І за родоводом священиків, за домом їхніх батьків, і левитів, від віку двадцяти років і вище, у їхніх обов’язках, за їхніми чергами;

18 І за родоводом усіх їхніх дітей, їхніх жінок, і їхніх синів, і їхніх дочок, для всього збору, бо в своєму сталому уряді вони посвячувалися в святості:

19 І для священиків, Ааронових синів, що були на полях пасовисьок їхніх міст, у кожному окремому місті, мужі, що були названі іменами, щоб давати частки всім чоловічої статі серед священиків і всім, що були пораховані за родоводами серед левитів.

20 І так робив Єзекія по всій Юді, і чинив він добре, і вгодне, і правдиве перед Ягве, своїм Ягве.

21 А в кожній праці, що він починав у службі дому Єшуа, і в законі, і в заповідях, щоб шукати свого Єшуа, він робив це всім своїм серцем, і мав успіх.

Розділ 32

1 Після цих подій і цієї вірності прийшов Сеннахерів, цар ассирійський, і ввійшов до Юди, і таборував при укріплених містах, і думав здобути їх собі.

2 І побачив Єзекія, що прийшов Сеннахерів, і що його намір — воювати проти Єрусалиму,

3 І радився він зо своїми зверхниками та своїми силачами, щоб загатити води джерел, що поза містом; і вони допомогли йому.

4 І зібралося багато народу, і загатили всі джерела та потік, що пливе серединою краю, говорячи: Нащо прийдуть ассирійські царі та знайдуть багато води?

5 І зміцнився він, і збудував увесь зруйнований мур, і підніс його аж до башт, і другий мур знадвору, і укріпив Мілло в Давидовому місті, і наробив багато списів та щитів.

6 І настановив він військових зверхників над народом, і зібрав їх до себе на площу при міській брамі, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

7 Будьте сильні та відважні, не бійтеся й не жахайтеся перед ассирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним:

8 З ним — рамено тілесне, а з нами — Єшуа, наш Єшуа, щоб допомогти нам і воювати наші війни. І сперся народ на слова Єзекії, царя Юдиного.

9 Після цього Сеннахерів, цар ассирійський, послав своїх рабів до Єрусалиму (а сам він облягав Лахіш, і вся його сила з ним) до Єзекії, царя Юдиного, і до всього Юди, що в Єрусалимі, говорячи:

10 Так говорить Сеннахерів, цар ассирійський: На що ви надієтеся, що сидите в облозі в Єрусалимі?

11 Чи ж не зводить вас Єзекія, щоб видати вас на смерть від голоду та спраги, говорячи: Єшуа, наш Єшуа, урятує нас від руки ассирійського царя?

12 Чи ж не той самий Єзекія усунув його пагірки та його жертівники, і наказав Юді та Єрусалимові, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися, і на ньому будете кадити?

13 Чи ви не знаєте, що зробили я та мої батьки всім народам інших країв? Чи ж могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

14 Хто був серед усіх богів тих народів, що їх мої батьки зовсім вигубили, хто міг урятувати свій народ від моєї руки, щоб ваш Єшуа міг урятувати вас від моєї руки?

15 А тепер нехай не зводить вас Єзекія, і нехай не підмовляє вас так, і не вірте йому, бо жоден бог жодного народу чи царства не міг урятувати свого народу від моєї руки та від руки моїх батьків; тим менше ваш Єшуа урятує вас від моєї руки!

16 І ще говорили його раби проти Єшуа, і проти Його раба Єзекії.

17 І писав він листи, щоб ганьбити Єшуа Ізраїля, і говорити проти Нього, кажучи: Як боги народів інших країв не врятували свого народу від моєї руки, так не врятує Єшуа Єзекії свого народу від моєї руки.

18 І кричали вони гучним голосом юдейською мовою до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх і стривожити їх, щоб здобути місто.

19 І говорили вони про Єшуа Єрусалиму так, як про богів народів землі, що є діло рук людських.

20 І молився за це цар Єзекія та пророк Ісая, син Амоца, і кликали до небес.

21 І послав Ягве ангола, і він вигубив усіх хоробрих вояків, і володарів, і зверхників у таборі ассирійського царя. І той вернувся зо соромом обличчя до свого краю. А коли він увійшов до дому свого бога, то ті, що вийшли з його черева, вбили його там мечем.

22 І врятував Єшуа Єзекію та мешканців Єрусалиму від руки Сеннахеріва, царя ассирійського, і від руки всіх інших, і провадив їх усюди.

23 І багато хто приносив дари для Єшуа до Єрусалиму та дарунки для Єзекії, царя Юдиного; і він піднісся в очах усіх народів відтоді.

24 Тими днями Єзекія смертельно захворів, і молився до Єшуа; і Він промовив до нього, і дав йому знак.

25 Та Єзекія не віддав відповідно до вчиненого йому добра, бо піднеслося його серце; і був гнів на нього, і на Юду, і на Єрусалим.

26 Та впокорився Єзекія за пиху свого серця, він і мешканці Єрусалиму, і гнів Ягве не прийшов на них за днів Єзекії.

27 А Єзекія мав надзвичайно багато багатства та слави; і наробив він собі скарбниць на срібло, і на золото, і на дорогоцінне каміння, і на пахощі, і на щити, і на всякий дорогий посуд;

28 І комори на врожай збіжжя, і вина, і оливи; і стайні для всякої худоби, і загороди для отар.

29 І набудував він собі міст, і майна отар та черед дуже багато, бо Ягве дав йому дуже великий маєток.

30 Він, той самий Єзекія, загатив і верхню течію Ґіхону, і спровадив її просто вниз, на західний бік Давидового міста. І Єзекія мав успіх у всіх своїх ділах.

31 Та в справі послів вавилонських зверхників, що послали до нього, щоб довідатися про чудо, що сталося в краю, Ягве оставив його, щоб випробувати його, щоб пізнати все, що в його серці.

32 А решта діл Єзекії та його милосердні вчинки, ото, вони написані у видінні пророка Ісаї, сина Амоца, і в книзі царів Юдиних та Ізраїлевих.

33 І спочив Єзекія з своїми батьками, і поховали його при підйомі гробів Давидових синів; і віддали йому честь при його смерті вся Юда та мешканці Єрусалиму. І зацарював його син Манасія замість нього.

Розділ 33

1 Манасія був віку дванадцяти років, коли зацарював, і царював п’ятдесят п’ять років в Єрусалимі.

2 І робив він зло в очах Ягве, за гидотами тих народів, яких Ягве повиганяв перед Ізраїлевими синами.

3 І знову побудував він пагірки, що їх поруйнував був його батько Єзекія, і понаставляв жертівників для Ваалів, і поробив ашери, і вклонявся всьому небесному війську, і служив йому.

4 І побудував він жертівники в домі Єшуа, про який Єшуа сказав був: В Єрусалимі буде Моє Ім’я навіки.

5 І побудував він жертівники для всього небесного війська на обох подвір’ях дому Єшуа.

6 І провів він своїх синів через огонь у долині Бен-Гінном, і ворожбив, і чарував, і чаклував, і настановив заклиначів духів та віщунів; він сильно множив зло в очах Ягве, щоб гнівити Його.

7 І поставив він різьбленого боввана, ідола, якого зробив, у домі Єшуа, про який Єшуа сказав був до Давида та до його сина Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, який Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу Я Своє Ім’я навіки.

8 І більше не рушу ноги Ізраїля з того краю, що Я призначив вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати виконувати все, що Я наказав їм, за всім законом, і постановами, і установами через Мойсея.

9 Та Манасія звів Юду та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Ягве повигублював перед Ізраїлевими синами.

10 І говорив Ягве до Манасії та до його народу, та вони не слухали.

11 І привів Ягве на них зверхників війська ассирійського царя, і вони схопили Манасію в тернині, і закували його в мідні кайдани, і відвели його до Вавилону.

12 А коли він був утискуваний, то благав Єшуа, свого Єшуа, і сильно впокорився перед Єшуа своїх батьків,

13 І молився він до Нього, і Він дав Себе вблагати, і почув його благання, і вернув його до Єрусалиму, до його царства. І пізнав Манасія, що Єшуа — Він є Єшуа.

14 А після цього збудував він зовнішній мур для Давидового міста, на захід від Ґіхону, у долині, аж до входу до Рибної брами, і обвів довкола Офел, і підніс його дуже високо, і настановив військових зверхників по всіх укріплених містах у Юді.

15 І усунув він чужих богів та ідола з дому Єшуа, і всі жертівники, що побудував на горі дому Єшуа та в Єрусалимі, і викинув їх геть із міста.

16 І відбудував він жертівника Єшуа, і приніс на ньому мирні жертви та вдячні жертви, і наказав Юді служити Єшуа Ізраїля.

17 Та народ усе ще жертвував на пагірках, хоч тільки для Єшуа, свого Єшуа.

18 А решта діл Манасії, і його молитва до свого Єшуа, і слова провидців, що говорили до нього Ім’ям Єшуа Ізраїля, ото, вони написані в книзі Ізраїлевих царів.

19 А його молитва, і як Єшуа дав Себе вблагати йому, і ввесь його гріх та його переступ, і місця, де він будував пагірки й ставив ашери та різьблені боввани перед своїм упокоренням, ото, вони написані серед слів провидців.

20 І спочив Манасія з своїми батьками, і поховали його в його домі; і зацарював його син Амон замість нього.

21 Амон був віку двадцяти двох років, коли зацарював, і царював два роки в Єрусалимі.

22 І робив він зло в очах Ягве, як робив його батько Манасія; і всім різьбленим бовванам, що наробив його батько Манасія, Амон жертвував і служив їм.

23 І не впокорився він перед Єшуа, як упокорився був його батько Манасія, а Амон множив провину ще більше.

24 І зробили його раби змову на нього, і вбили його в його домі.

25 Та народ краю повбивав усіх, що зробили змову на царя Амона; і народ краю настановив царем його сина Йосію замість нього.

Розділ 34

1 Йосія був віку восьми років, коли зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять один рік.

2 І робив він те, що вгодне в очах Ягве, і ходив дорогами свого батька Давида, і не відступав ні праворуч, ні ліворуч.

3 Бо восьмого року свого царювання, коли він був ще юнаком, він став шукати Єшуа Давида, свого батька; а дванадцятого року став очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і ашер, і різьблених бовванів, і литих бовванів.

4 І порозбивали перед ним жертівники Ваалів, а стовпи сонця, що були на них згори, він постинав; а ашери, і різьблені боввани, і литі боввани він поламав, і стер на порох, і розсипав на гроби тих, що їм жертвували.

5 А кості священиків він спалив на їхніх жертівниках, і очистив Юду та Єрусалим.

6 І в містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима, в їхніх руїнах довкола, так само робив він.

7 І коли він порозбивав жертівники та ашери, і різьблені боввани стер на порох, і постинав усіх ідолів по всьому Ізраїлевому краю, він вернувся до Єрусалиму.

8 А вісімнадцятого року свого царювання, коли очистив край та дім, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею, володаря міста, і Йоаха, сина Йоахаза, літописця, щоб відновити дім Єшуа, свого Єшуа.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і віддали срібло, принесене до дому Єшуа, що зібрали левити-придверники з руки Манасії та Єфрема, і зо всього останку Ізраїля, і зо всієї Юди та Веніямина; і вернулися до Єрусалиму.

10 І дали вони його в руку виконавців роботи, що були поставлені при домі Єшуа, а вони дали його робітникам, що працювали в домі Єшуа, щоб відновлювати та направляти дім.

11 І давали вони теслярам та будівничим, щоб купувати тесаний камінь та дерево на з’єднання, і на покрівлю домів, що їх поруйнували Юдині царі.

12 А ті мужі робили роботу вірно; а наглядачами над ними були: Яхат та Овадія, левити, з мераріївських синів, і Захарія та Мешуллам, з кегатівських синів, щоб наглядати; та інші левити, усі, що вміли грати на музичних знаряддях.

13 І вони були над носіями тягарів, і наглядачами над усіма, що робили роботу в усякій службі; а з левитів були писарі, і урядники, і придверники.

14 А коли вони виносили срібло, принесене до дому Єшуа, священик Хілкійя знайшов книгу закону Ягве, даного через Мойсея.

15 І відповів Хілкійя, і сказав до писаря Шафана: Я знайшов книгу закону в домі Єшуа. І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і вернув цареві слово, говорячи: Усе, що було доручено твоїм рабам, вони роблять.

17 І висипали вони срібло, знайдене в домі Єшуа, і дали його в руку наглядачів та в руку робітників.

18 І розповів писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І читав її Шафан перед царем.

19 І сталося, коли цар почув слова закону, то роздер свої шати.

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, синові Шафана, і Авдонові, синові Міхи, і писареві Шафанові, і Асаї, царському рабові, говорячи:

21 Підіть, зверніться до Єшуа за мене, і за тих, що залишилися в Ізраїлі та в Юді, про слова знайденої книги, бо великий гнів Ягве, що виллявся на нас, через те, що наші батьки не додержували слова Ягве, щоб робити все так, як написано в цій книзі.

22 І пішов Хілкійя та ті, що цар призначив, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тіквата, сина Хасри, сторожа шат; (а вона жила в Єрусалимі, у другій частині міста;) і говорили до неї про це.

23 І сказала вона їм: Так говорить Ягве Ізраїля: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 Так говорить Ягве: Ось Я приведу зло на це місце та на його мешканців, усі прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 За те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук; і виллявся Мій гнів на це місце, і не погасне.

26 А до Юдиного царя, що послав вас звернутися до Ягве, так скажете йому: Так говорить Ягве Ізраїля про слова, які ти чув:

27 За те, що зм’якло твоє серце, і ти впокорився перед Ягве, коли почув Його слова проти цього місця та проти його мешканців, і ти впокорився переді Мною, і роздер свої шати, і плакав переді Мною, то Я також почув тебе, говорить Ягве.

28 Ось Я прилучу тебе до твоїх батьків, і ти будеш прилучений до свого гробу в мирі, і твої очі не побачать усього того зла, що Я приведу на це місце та на його мешканців. І вони вернули цареві слово.

29 Тоді цар послав і зібрав усіх старійшин Юди та Єрусалима.

30 І цар піднявся до дому Єшуа, і всі мужі Юди, і мешканці Єрусалима, і священики, і левити, і весь народ, від малого до великого; і він прочитав їм на слух усі слова книги заповіту, що була знайдена в домі Єшуа.

31 І цар став на своєму місці й уклав заповіт перед Єшуа — ходити за Єшуа й дотримувати Його заповіді, і Його свідоцтва, і Його постанови всім своїм серцем і всією своєю душею, щоб виконувати слова заповіту, записані в цій книзі.

32 І він звелів усім присутнім в Єрусалимі та Веніямині стати до цього. І мешканці Єрусалима вчинили за заповітом Ягве, Ягве своїх батьків.

33 І Йосія усунув усі гидоти з усіх країв, що належали Ізраїлевим синам, і звелів усім присутнім в Ізраїлі служити — служити Єшуа, їхньому Єшуа. В усі його дні вони не відступали від слідування за Єшуа, Єшуа своїх батьків.

Розділ 35

1 І Йосія справив також Пасху для Єшуа в Єрусалимі; і закололи Пасху чотирнадцятого дня першого місяця.

2 І він поставив священиків на їхні сторожі й підбадьорив їх до служби дому Єшуа,

3 І сказав левитам, які навчали всього Ізраїля й були святі для Єшуа: Покладіть святий ковчег у домі, що його збудував Соломон, син Давида, цар Ізраїлів; він уже не буде тягарем на ваших плечах; служіть тепер Єшуа, вашому Єшуа, і Його народові Ізраїлю,

4 І приготуйтеся за домами ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, царя Ізраїлевого, і за писанням Соломона, його сина.

5 І станьте у святому місці за поділом родин батьків ваших братів, народу, і за поділом родин левитів.

6 І заколіть Пасху, і освятіться, і приготуйте ваших братів, щоб вони чинили за словом Ягве рукою Мойсея.

7 І Йосія дав народові з дрібної худоби ягнят і козенят, усіх на пасхальні жертви, для всіх присутніх, числом тридцять тисяч, і три тисячі волів; це було з царського майна.

8 І його князі дали добровільно народові, священикам і левитам: Хілкійя, і Захарія, і Єхієль, начальники дому Єшуа, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі шістсот дрібної худоби і триста волів.

9 І Конанія, і Шемаія, і Натанаїл, його брати, і Хашав’я, і Єіїл, і Йозавад, начальники левитів, дали левитам на пасхальні жертви п’ять тисяч дрібної худоби і п’ять сотень волів.

10 Так була приготована служба, і священики стали на своєму місці, і левити — за своїми чергами, за наказом царя.

11 І закололи Пасху, і священики покропили кров’ю з їхніх рук, а левити здирали шкіру.

12 І вони відклали цілопалення, щоб роздати їх за поділом родин народу, щоб приносити Єшуа, як написано в книзі Мойсея. І так само вчинили з волами.

13 І спекли Пасху на вогні за постановою; а інші святі жертви варили в горщиках, і в казанах, і в мисках, і швидко роздали всьому народові.

14 А потім приготували для себе і для священиків, бо священики, сини Аарона, були зайняті приношенням цілопалень і жиру аж до ночі; тому левити приготували для себе і для священиків, синів Аарона.

15 І співаки, сини Асафа, були на своєму місці, за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царського провидця; і придверні стояли при кожній брамі; їм не треба було відходити від своєї служби, бо їхні брати левити приготували для них.

16 Так уся служба Єшуа була приготована того самого дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на жертівнику Єшуа, за наказом царя Йосії.

17 І Ізраїлеві сини, що були присутні, справили Пасху того часу і свято опрісноків сім днів.

18 І не було Пасхи, подібної до тієї, яку справляли в Ізраїлі від днів пророка Самуїла; і всі царі Ізраїля не справляли такої Пасхи, яку справив Йосія, і священики, і левити, і весь Юда та Ізраїль, що були присутні, і мешканці Єрусалима.

19 У вісімнадцятому році царювання Йосії була справлена ця Пасха.

20 Після всього цього, коли Йосія приготував храм, Нехо, цар Єгипту, піднявся воювати проти Каркеміша над Євфратом; і Йосія вийшов проти нього.

21 Але він послав до нього послів, кажучи: Що мені до тебе, царю Юди? Я йду сьогодні не проти тебе, а проти дому, з яким у мене війна; і Ягве наказав мені поспішати; стримайся й не ставай проти Єшуа, що зі мною, щоб Він не знищив тебе.

22 Та Йосія не відвернув свого обличчя від нього, а переодягнувся, щоб воювати з ним, і не послухав слів Нехо з уст Єшуа, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 І стрільці поцілили царя Йосію; і цар сказав своїм слугам: Заберіть мене, бо я тяжко поранений.

24 І його слуги зняли його з тієї колісниці й посадили на другу колісницю, що була в нього; і привезли його до Єрусалима, і він помер, і був похований в одній із гробниць своїх батьків. І весь Юда та Єрусалим оплакували Йосію.

25 І Єремія оплакав Йосію; і всі співаки й співачки говорили про Йосію у своїх жалобних піснях аж до цього дня й зробили їх постановою в Ізраїлі; і ось, вони записані в жалобних піснях.

26 А решта діянь Йосії та його доброта, за тим, що написано в законі Ягве,

27 І його діяння, перші й останні, — ось, вони записані в книзі царів Ізраїля та Юди.

Розділ 36

1 Тоді народ краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і зробив його царем замість його батька в Єрусалимі.

2 Єгоахаз мав двадцять три роки, коли почав царювати, і царював три місяці в Єрусалимі.

3 І цар Єгипту скинув його в Єрусалимі й наклав на край данину — сто талантів срібла і талант золота.

4 І цар Єгипту зробив Еліякима, його брата, царем над Юдою та Єрусалимом і змінив його ім’я на Єгояким. А Нехо взяв Єгоахаза, його брата, і відвів його до Єгипту.

5 Єгояким мав двадцять п’ять років, коли почав царювати, і царював одинадцять років в Єрусалимі; і він чинив зло на очах Ягве, свого Ягве.

6 Проти нього піднявся Навуходоносор, цар Вавилону, і закував його в кайдани, щоб відвести його до Вавилону.

7 Навуходоносор також забрав частину посуду дому Єшуа до Вавилону й поставив його у своєму храмі у Вавилоні.

8 А решта діянь Єгоякима, і його гидоти, які він чинив, і те, що було знайдено в нього, — ось, вони записані в книзі царів Ізраїля та Юди; і Єгояхін, його син, став царем замість нього.

9 Єгояхін мав вісім років, коли почав царювати, і царював три місяці й десять днів в Єрусалимі; і він чинив зло на очах Ягве.

10 І коли рік минув, цар Навуходоносор послав і привів його до Вавилону, з дорогоцінним посудом дому Єшуа, і зробив Седекію, його брата, царем над Юдою та Єрусалимом.

11 Седекія мав двадцять один рік, коли почав царювати, і царював одинадцять років в Єрусалимі.

12 І він чинив зло на очах Ягве, свого Ягве, і не впокорився перед Єремією, пророком, що говорив з уст Єшуа.

13 І він також повстав проти царя Навуходоносора, який звелів йому присягнути Ягве; та він зробив твердою свою шию й запеклим своє серце, щоб не навернутися до Єшуа Ізраїля.

14 І також усі начальники священиків і народ дуже грішили за всіма гидотами народів і опоганили дім Єшуа, який Він освятив в Єрусалимі.

15 І Ягве їхніх батьків посилав до них через Своїх посланців, рано встаючи й посилаючи, бо Він мав співчуття до Свого народу і до Своєї оселі:

16 Та вони глузували з посланців Ягве, і нехтували Його словами, і знущалися з Його пророків, аж доки гнів Ягве не піднявся на Його народ, аж доки не було порятунку.

17 І Він навів на них царя халдеїв, який повбивав їхніх юнаків мечем у домі їхньої святині й не мав співчуття ні до юнака, ні до дівиці, ні до старого, ні до того, хто похилився від віку; Він віддав усіх у його руку.

18 І весь посуд дому Єшуа, великий і малий, і скарби дому Єшуа, і скарби царя та його князів, — усе це він відвіз до Вавилону.

19 І вони спалили дім Єшуа, і зруйнували мур Єрусалима, і спалили вогнем усі його палаци, і знищили весь його дорогоцінний посуд.

20 А тих, хто врятувався від меча, він відвів до Вавилону; і там вони були слугами йому та його синам аж до царювання Перського царства:

21 Щоб сповнилося слово Ягве, вимовлене устами Єремії, доки край не відбув своїх субот; бо ввесь час свого спустошення він зберігав суботу, щоб сповнилося сімдесят років.

22 І в першому році Кіра, царя Персії, щоб сповнилося слово Ягве, вимовлене устами Єремії, Ягве збудив духа Кіра, царя Персії, і він проголосив по всьому своєму царству й також дав це на письмі, кажучи:

23 Так говорить Кір, цар Персії: Усі царства землі дав мені Ягве небес; і Він доручив мені збудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є між вами з усього Його народу? Єшуа, його Єшуа, нехай буде з ним, і нехай він підіймається.