Заповіт Йосифа

ЗАПОВІТ ЙОСИФА, ОДИНАДЦЯТОГО СИНА ЯКОВА Й РАХІЛІ.

Розділ 1

1 1 Копія Заповіту Йосифа. Коли він мав померти, він покликав своїх синів і своїх братів разом і сказав їм: — 2 Мої браття й мої діти, слухайте Йосифа, улюбленого Ізраїля. Прислухайтеся, мої сини, до вашого батька. 3 Я бачив у своєму житті заздрість і смерть. Проте я не збився зі шляху, але тримався істини Ягве. 4 Ці мої брати ненавиділи мене, але Ягве любив мене: Вони хотіли вбити мене, але Ягве моїх батьків беріг мене. Вони спустили мене в яму, а Всевишній підняв мене знову. 5 Я був проданий у рабство, а Ягве всього зробив мене вільним: Мене взяли в полон, і Його сильна рука допомогла мені. Я був оточений голодом, а Ягве Сам живив мене. 6 Я був сам, і Ягве втішав мене: Я був хворий, і Ягве відвідував мене: Я був у в’язниці, і мій Ягве виявляв мені милість; в оковах, і Він звільнив мене; 7 Обмовлений, і Він заступався за мою справу; Гірко говорено проти мене єгиптянами, і Він визволив мене; Заздрили мені мої співраби, і Він підніс мене.

2 1, 2 І цей головний начальник фараона довірив мені свій дім. І я боровся проти безсоромної жінки, що спонукала мене переступити з нею; але Ягве Ізраїля, мого батька, визволив мене від 3 палаючого полум’я. Мене кинули до в’язниці, мене били, з мене глузували; але Ягве дав мені знайти милість в очах наглядача в’язниці. 4 Бо Ягве не залишає тих, хто боїться Його, ані в темряві, ані в оковах, ані в скорботах, ані в потребах. 5 Бо Ягве не осоромлюється, як людина, ані як син людський Він не боїться. Ані як народжений на землі Він не є [слабкий чи] наляканий. 6 Але в усіх тих речах Він дає захист, і різними способами Він утішає, (хоч) на короткий час Він відходить, щоб випробувати схильність душі. 7 У десяти спокусах Він показав мене випробуваним, і в усіх них я витерпів; бо терпеливість — могутні чари, а терпіння дає багато добрих речей.

Розділ 3

3 1 Як часто єгипетська жінка погрожувала мені смертю! Як часто вона віддавала мене на кару, а потім кликала мене назад і погрожувала мені, і коли я не хотів спілкуватися з 2 нею, вона сказала мені: Ти будеш паном наді мною й усім, що в моєму домі, якщо ти віддаси себе 3 мені, і ти будеш як наш господар. Але я згадав слова мого батька й, увійшовши 4 до своєї кімнати, я плакав і молився до Ягве. І я постив у ті сім років, і я здавався єгиптянам як той, хто живе розкішно, бо ті, хто постить заради Ягве, отримують красу обличчя. 5 І якщо мій пан був відсутній удома, я не пив вина; ані три дні я не брав своєї їжі, але 6 я давав її бідним і хворим. І я шукав Ягве рано, і я плакав через єгипетську жінку з Мемфіса, бо вона дуже безперестанно турбувала мене, бо також уночі вона приходила до мене під приводом відвідати мене. 7 І оскільки вона не мала дитини чоловічої статі, вона вдавала, що вважає мене сином, і так я молився до Ягве, і вона породила дитину чоловічої статі. 8 І якийсь час вона обіймала мене як сина, і я не знав цього; але пізніше вона прагнула втягнути мене 9 у розпусту. І коли я усвідомив це, я сумував аж до смерті; і коли вона вийшла, я прийшов до себе й оплакував її багато днів, бо я розпізнав її лукавство й її обман. 10 І я проголосив їй слова Всевишнього, чи не навернеться вона від своєї злісної похоті.

Розділ 4

4 1 Часто отже вона лестила мені словами як святому чоловікові й лукаво у своїй розмові хвалила мою 2 цнотливість перед своїм чоловіком, бажаючи звабити мене, коли ми були самі. Бо вона вихваляла мене відкрито як цнотливого, а потаємно вона сказала мені: Не бійся свого чоловіка; бо він переконаний щодо 3 твоєї цнотливості: бо навіть якщо хтось скаже йому про нас, він не повірить. Через усі ці речі я лежав на землі й благав Ягве, щоб Ягве визволив мене від її 4 обману.

[4, завершено] І коли вона тим нічого не досягла, вона знову прийшла до мене під приводом 5 навчання, щоб вона могла навчитися слова Ягве. І вона сказала мені: Якщо ти хочеш, щоб я залишила своїх ідолів, ляж зі мною, і я переконаю мого чоловіка відійти від його ідолів, і 6 ми ходитимемо в законі твого Ягве. І я сказав їй: Ягве не хоче, щоб ті, хто шанує Його, були в нечистоті, ані Він не має вподобання в тих, хто чинить перелюб, 7 але в тих, хто наближається до Нього з чистим серцем і нескверненими устами. Але вона мовчала, 8 прагнучи здійснити своє зле бажання. І я віддав себе ще більше посту й молитві, щоб Ягве міг визволити мене від неї.

Розділ 5

5 1 І знову, іншого разу, вона сказала мені: Якщо ти не вчиниш перелюбу, я вб’ю мого 2 чоловіка отрутою; і візьму тебе собі за чоловіка. Я отже, коли почув це, роздер свій одяг і сказав їй: Жінко, шануй Ягве й не чини 3 цього злого діла, щоб ти не була 3 знищена; бо знай справді, що я оголошу цей твій задум усім людям. Вона отже, бувши 4 налякана, благала, щоб я не оголошував цього задуму. І вона відійшла, заспокоюючи мене дарами й посилаючи мені всяку насолоду синів людських.

6 1, 2 А після цього вона послала мені їжу, змішану з чарами. І коли євнух, що приніс її, прийшов, я поглянув угору й побачив страшного чоловіка, що давав мені з блюдом меч, і 3 я усвідомив, що (її) задум був звабити мене. І коли він вийшов, я плакав, ані не 4 куштував тієї чи будь-якої іншої її їжі. Тож після одного дня вона прийшла до мене й побачила їжу, 5 і сказала мені: Чому ти не їв її? І я сказав їй: Тому що ти наповнила її смертельними чарами; і як ти сказала: Я не наближаюся до 6 ідолів, але лише до Ягве. Тепер отже знай, що Ягве мого батька відкрив мені через Свого ангела твою злісність, і я зберіг її, щоб викрити тебе, чи не побачиш ти й не покаєшся. 7 Але щоб ти могла навчитися, що злісність безбожних не має сили над тими, хто поклоняється Ягве з цнотливістю, ось я візьму з неї й їстиму перед тобою. І, сказавши так, я молився так: Ягве моїх батьків і ангел Авраама, будь зі мною; і їв. 8 І коли вона побачила це, вона впала на своє обличчя біля моїх ніг, плачучи; і я підняв її й докорив їй. І вона обіцяла більше не чинити цього беззаконня.

Розділ 7

7 1 Але її серце все ще було схильне до зла, і вона оглядалася, як звабити мене, і, глибоко зітхаючи, вона занепала духом, хоч вона не була хвора. 2 І коли її чоловік побачив її, він сказав їй: Чому твоє обличчя занепало? І вона сказала йому: Я маю біль у своєму серці, і стогони мого духа гнітять мене; і так 3 він утішав її, яка не була хвора. Тоді, відповідно вхопивши нагоду, вона кинулася до мене, поки її чоловік був ще надворі, і сказала мені: Я повішуся або кинуся зі скелі, 4 якщо ти не ляжеш зі мною. І коли я побачив, що дух Веліяра турбував її, я молився до Ягве й сказав їй: Чому, нещасна жінко, ти стурбована й стривожена, засліплена через гріхи? Пам’ятай, що ти вб’єш себе. Астего, наложниця твого чоловіка, [твоя] суперниця, 6 битиме твоїх дітей, і ти знищиш свою пам’ять із землі. І вона сказала мені: Ось, отже ти любиш мене; нехай цього мені вистачить: лише дбай про моє життя й моїх дітей, і 7 я сподіваюся, що я також здійсню своє бажання. Але я сказав їй: Бо якщо чоловік упав перед пристрастю злого бажання й став поневолений нею, так само як вона, усе, що він може почути щодо тієї пристрасті, він сприймає це з поглядом на своє зле бажання.

Розділ 8

8 1 Я проголошую отже вам, мої діти, що було близько шостої години, коли вона відійшла від мене; і я стояв на колінах перед Ягве весь день і всю ніч; і близько світанку я встав, плачучи 2 тим часом і молячись про визволення від неї. Нарешті отже вона схопила мій одяг, силоміць тягнучи мене, щоб мати зв’язок зі мною. 3 Коли отже я побачив, що в своєму божевіллі вона міцно трималася за мій одяг, я залишив його позаду й утік голий. 4 І, міцно тримаючись за одяг, вона фальшиво звинуватила мене, і коли її чоловік прийшов, він кинув мене до в’язниці у своєму домі; а наступного дня він бичував мене й послав мене до в’язниці фараона. 5 І коли я був в оковах, єгипетська жінка була пригнічена горем, і вона прийшла й почула, як я дякував Ягве й співав хвали в оселі темряви, і радісним голосом радів, прославляючи мій Ягве, що я був визволений від похітливого бажання єгипетської жінки.

Розділ 9

9 1 І часто вона посилала до мене, кажучи: Згодься здійснити моє бажання, і я звільню тебе від твоїх оков, і я визволю тебе від темряви. І навіть у думці я не схилився до 2 неї. Бо Ягве любить того, хто в лігві злоби поєднує піст із цнотливістю, радше ніж чоловіка, хто в царських покоях поєднує розкіш із розпустою. І якщо чоловік живе в цнотливості й бажає також слави, і Всевишній знає, що це корисно для нього, Він дарує це 3 також мені. Як часто, хоч вона була хвора, вона сходила до мене в несподівані часи 5 і слухала мій голос, коли я молився! І коли я чув її стогони, я тримав свій мир. Бо коли я був у її домі, вона мала звичай оголювати свої руки, і груди, і ноги, щоб я ліг із нею; бо вона була дуже вродлива, пишно прикрашена, щоб звабити мене. І Ягве беріг мене від її задумів.

10 1, 2 Ви бачите отже, мої діти, які великі речі чинить терпеливість, і молитва з постом. Так і ви, якщо ви підете за цнотливістю й чистотою з терпеливістю й молитвою, з постом у смиренні 3 серця, Ягве житиме серед вас, бо Він любить цнотливість. І де б Всевишній не жив, навіть якщо заздрість, чи рабство, чи наклеп спіткає (чоловіка), Ягве, Хто живе в ньому, заради його цнотливості не лише визволяє його від зла, але також підносить його, як і мене. 4, 5 Бо в усякий спосіб чоловік підноситься, чи в ділі, чи в слові, чи в думці. Мої брати знали, як мій батько любив мене, і все ж я не підносив себе у своєму розумі: хоч я був дитиною, 6 я мав страх Ягве у своєму серці; бо я знав, що всі речі минуть. І я не підносив себе (проти них) зі злим наміром, але я шанував моїх братів; і з поваги до них, навіть коли мене продавали, я утримався від того, щоб сказати ізмаїльтянам, що я був сином Якова, великого й могутнього чоловіка.

Розділ 11

11 1 Робіть і ви, мої діти, страх Ягве в усіх ваших ділах перед вашими очима й шануйте 2 ваших братів. Бо кожен, хто чинить закон Ягве, буде люблений Ним. І коли я прийшов до індоколпітів з ізмаїльтянами, вони запитали мене, кажучи: Чи ти раб? І 3 я сказав, що я був рабом, народженим у домі, щоб я не осоромив моїх братів. І найстарший із них сказав мені: Ти не раб, бо навіть твоя зовнішність робить це явним. Але 4 я сказав, що я був їхнім рабом. Тепер, коли ми прийшли до Єгипту, вони сперечалися щодо мене, хто з 5 них має купити мене й узяти мене. Тому здалося добрим усім, щоб я залишився в Єгипті 6 з купцем їхньої торгівлі, поки вони не повернуться, принісши товар. І Ягве 7 дав мені милість в очах купця, і він довірив мені свій дім. І Ягве благословив 8 його через мене й примножив його в золоті й сріблі та в домашніх слугах. І я був із ним три місяці й п’ять днів.

Розділ 12

12 1 І близько того часу мемфійська жінка, дружина Пентефрі, зійшла на колісниці, з 2 великою пишністю, бо вона почула від своїх євнухів про мене. І вона сказала своєму чоловікові, що купець розбагатів через юного єврея, і вони кажуть, що він напевно 3 був украдений із землі Ханаан. Тепер отже вчини правосуддя

[12, завершено] йому й забери юнака до твого дому; так Ягве євреїв благословить тебе, бо благодать із неба на ньому.

Розділ 13

13 1 І Пентефріс був переконаний її словами й наказав привести купця й сказав йому: Що це я чую про тебе, що ти крадеш людей із землі 2 Ханаан і продаєш їх за рабів? Але купець упав до його ніг і благав його, кажучи: 3 Я благаю тебе, мій пане, я не знаю, що ти кажеш. І Пентефріс сказав йому: Звідки ж тоді єврейський раб? І він сказав: Ізмаїльтяни довірили його мені, поки вони не повернуться. 4 Але він не повірив йому, але наказав його роздягнути й бити. І коли він наполягав 5 на цьому твердженні, Пентефріс сказав: Нехай приведуть юнака. І коли мене привели, я вклонився 6 Пентефрісові (бо він був третім за рангом серед урядовців фараона). І він відвів мене окремо 7 від нього й сказав мені: Чи ти раб, чи вільний? І я сказав: Раб. І він сказав: 8 Чий? І я сказав: Ізмаїльтян. І він сказав: Як ти став їхнім рабом? І 9 я сказав: Вони купили мене із землі Ханаан. І він сказав мені: Справді ти брешеш; і відразу він наказав роздягнути мене й бити.

Розділ 14

14 1 Тепер мемфійська жінка дивилася через вікно на мене, поки мене били, бо її дім був близько, і вона послала до нього, кажучи: Твій суд несправедливий; бо ти караєш 2 вільного чоловіка, який був украдений, ніби він був переступником. І коли я не змінив свого твердження, хоч мене били, він наказав ув’язнити мене, поки, сказав він, власники 3 хлопця не прийдуть. І жінка сказала своєму чоловікові: Чому ти тримаєш 4 полоненого й шляхетно народженого юнака в оковах, який радше мав би бути звільнений і щоб йому прислужували? Бо 5 вона бажала бачити мене з бажання гріха, але я не знав про всі ці речі. І він сказав їй: Не є звичаєм єгиптян брати те, що належить іншим, перш ніж 6 буде дано доказ. Це отже він сказав щодо купця; але щодо юнака, він мусить бути ув’язнений.

Розділ 15

15 1 Тепер після двадцяти чотирьох днів прийшли ізмаїльтяни; бо вони почули, що Яків, мій батько, 2 дуже сумував за мною. І вони прийшли й сказали мені: Як це ти сказав, що ти був рабом? і ось, ми дізналися, що ти є сином могутнього чоловіка в землі 3 Ханаан, і твій батько все ще сумує за тобою у веретищі й попелі. Коли я почув це, мої нутрощі розчинилися й моє серце розтануло, і я дуже бажав плакати, але я стримав себе, щоб не осоромити моїх братів. І я сказав їм: Я не знаю, я раб. 4, 5 Тоді отже вони радилися продати мене, щоб мене не знайшли в їхніх руках. Бо вони боялися мого батька, щоб він [не прийшов і] не вчинив над ними тяжкої помсти. Бо вони 6 чули, що він був могутній із Ягве й із людьми. Тоді сказав купець їм: Звільніть 7 мене від суду Пентифрі. І вони прийшли й просили мене, кажучи: Скажи, що ти був куплений нами за гроші, і він звільнить нас.

Розділ 16

16 1 Тепер мемфійська жінка сказала своєму чоловікові: Купи юнака; бо я чую, сказала вона, що вони продають його. 2 І відразу вона послала євнуха до 3 ізмаїльтян і попросила їх продати мене. Але оскільки євнух не погодився купити мене (за їхньою ціною), він повернувся, випробувавши їх, і сповістив своїй пані, що вони просили велику ціну за свого раба. 4 І вона послала іншого євнуха, кажучи: Навіть якщо вони вимагають дві міни, дай їм, не шкодуй золота; лише купи хлопця й приведи його до мене. 5 Євнух отже пішов і дав їм вісімдесят шматків золота, і він прийняв мене; але єгипетській жінці він сказав: Я дав сто. 6 І хоч я знав (це), я тримав свій мир, щоб євнух не був осоромлений.

Розділ 17

17 1 Ви бачите отже, мої діти, які великі речі я витерпів, щоб не осоромити моїх братів. 2 Робіть і ви отже: любіть один одного й з довготерпінням приховуйте один одного 3 провини. Бо Ягве втішається єдністю братів і наміром серця, що має 4 вподобання в любові. І коли мої брати прийшли до Єгипту, вони дізналися, що я повернув їхні 5 гроші їм, і не докоряв їм, і втішав їх. І після смерті Якова, мого батька, я любив їх ще більше, і все, що він наказав, я робив дуже 6 ретельно для них. І я не допускав, щоб вони були пригноблені в найменшій речі; і все, що 7 було в моїй руці, я дав їм. І їхні діти були моїми дітьми, а мої діти — як їхні слуги; і їхнє життя було моїм життям, і все їхнє страждання було моїм стражданням, і вся їхня хвороба 8 була моєю недугою. Моя земля була їхньою землею, а їхня рада — моєю радою. І я не підносив себе серед них у гордості через мою земну славу, але я був серед них як один із найменших.

Розділ 18

18 1 Якщо ви також отже ходите в заповідях Ягве, мої діти, Він піднесе вас там 2 і благословить вас добрими речами на віки вічні. І якщо хтось прагне вчинити зло вам, 3 робіть йому добро й моліться за нього, і ви будете визволені Ягве від усякого зла. [Бо], ось, ви бачите, що зі своєї смиренності й довготерпіння я взяв собі за дружину дочку жерця Геліополя. І сто талантів золота було дано мені з нею, і Ягве зробив 4 їх, щоб вони служили мені. І Він дав мені також красу, як квітку, понад вродливих Ізраїля, і Він зберіг мене до старості в силі й у красі, бо я був подібний у всіх речах до Якова.

Розділ 19

19 1 Слухайте отже моє видіння, яке я бачив. 2 Я бачив дванадцять оленів, що паслися. І дев’ять із них були розпорошені. Тепер троє були збережені, але наступного дня вони також були розпорошені. 3 І я бачив, що троє оленів стали трьома ягнятами, і вони закричали до Ягве, і Він вивів їх у квітуче й добре зрошене місце, так, Він вивів їх із темряви у світло. 4 І там вони закричали до Ягве, поки не зібралися разом до них дев’ять оленів, і вони стали як дванадцять овець, і через короткий час вони примножилися й стали багатьма 5 отарами. І після цих речей я бачив, і ось, дванадцять биків ссали одну корову, яка давала море молока, і там пили з нього дванадцять отар і незліченні стада. 6 І роги четвертого бика піднялися до неба й стали як стіна для отар, і посеред двох рогів виріс 7 інший ріг. І я бачив теля-бичка, що оточило їх дванадцять разів, і воно стало допомогою бикам повністю. 8 І я бачив посеред рогів діву [що носила багатобарвний одяг, і від неї] вийшло ягня; і праворуч від нього (був ніби лев; і) всі звірі й усі плазуни кинулися (проти нього), і ягня пере 9 міг їх і знищило їх. І бики раділи через нього, а корова [і 10 олені] раділи разом із ними. І ці 11 речі мусять статися у свій час. Робіть отже, мої діти, заповіді Ягве й шануйте Левія та Юду; бо від них постане для вас [Агнець Ягве, Хто забирає гріх світу] — той, хто спасає [усіх поган і] Ізраїль. 12 Бо Його царство — вічне царство, яке не мине; але моє царство серед вас прийде до кінця, як гамак сторожа, який після літа зникає.

Розділ 20

20 1 Бо я знаю, що після моєї смерті єгиптяни гнобитимуть вас, але Ягве помститься за вас і 2 приведе вас до того, що Він обіцяв вашим батькам. Але ви понесете мої кості з вами; бо коли мої кості будуть понесені туди, Ягве буде з вами у світлі, а Веліяр буде в темряві з єгиптянами. 3 І понесіть Асенет, вашу матір, до Іподрому й біля Рахилі, вашої матері, поховайте її. 4, 5 І

[Йосип, завершено; тоді починається ЗАПОВІТ ВЕНІАМІНА]

[20, завершено] коли він сказав ці речі, він випростав свої ноги й помер у добрій старості. І весь Ізраїль оплакував його, і весь Єгипет, великим плачем. 6 І коли діти Ізраїля вийшли з Єгипту, вони взяли з собою кості Йосифа й поховали його в Хевроні з його батьками, а роки його життя були сто десять років.