Неємія

Розділ 1

1 Слова Неємії, сина Хахалії. І сталося місяця Кіслева, двадцятого року, коли я був у Шушані, у палаці,

2 що прийшов Ханані, один із моїх братів, він і деякі мужі з Юдеї; і я запитав їх про юдеїв, що врятувалися, що залишилися з полону, і про Єрусалим.

3 І вони сказали мені: Залишені, що зосталися з полону там в окрузі, перебувають у великому лихові та в ганьбі; мур Єрусалима зруйнований, а брами його спалені вогнем.

4 І сталося, коли я почув ці слова, я сів і плакав, і сумував кілька днів, і постив, і молився перед Ягве небес,

5 і сказав: Благаю Тебе, о Ягве небес, великий і страшний Ягве, що дотримує заповіт і милість для тих, хто любить Його й дотримує Його заповіді:

6 Нехай Твоє вухо буде уважне, а Твої очі відкриті, щоб Ти почув молитву Твого слуги, яку я молюся перед Тобою тепер, удень і вночі, за дітей Ізраїля, Твоїх слуг, і визнаю гріхи дітей Ізраїля, якими ми згрішили проти Тебе: і я, і дім мого батька згрішили.

7 Ми дуже зіпсуто діяли проти Тебе, і не дотримували заповідей, ані постанов, ані присудів, що Ти наказав Своєму слузі Мойсеєві.

8 Згадай, благаю Тебе, слово, що Ти наказав Своєму слузі Мойсеєві, говорячи: Якщо ви переступите, Я розпорошу вас поміж народами;

9 але якщо ви навернетеся до Мене, і будете дотримувати Мої заповіді й виконувати їх, то хоч би були з вас вигнані аж до краю неба, і звідти Я зберу їх, і приведу їх до місця, що Я вибрав, щоб там перебувало Моє ім’я.

10 А тепер це — Твої слуги й Твій народ, що Ти викупив Своєю великою силою і Своєю міцною рукою.

11 О Ягве, благаю Тебе, нехай Твоє вухо буде уважне до молитви Твого слуги й до молитви Твоїх слуг, що бажають боятися Твого імені; і дай успіх, благаю Тебе, Своєму слузі сьогодні, і дай йому милість перед цим мужем. Бо я був чашником царя.

Розділ 2

1 І сталося місяця Нісана, двадцятого року царя Артаксеркса, вино було перед ним; і я взяв вино й подав цареві. А перед тим я не був сумний перед ним.

2 І сказав мені цар: Чому твоє обличчя сумне, адже ти не хворий? Це не що інше, як журба серця. Тоді я дуже сильно злякався,

3 і сказав цареві: Нехай цар живе навіки! Чому б моє обличчя не було сумне, коли місто, місце гробів моїх батьків, лежить спустошене, а брами його спалені вогнем?

4 Тоді цар сказав мені: Чого ж ти просиш? І я помолився до Ягве небес.

5 І сказав я цареві: Якщо цареві вгодно, і якщо твій слуга знайшов ласку перед твоїм обличчям, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів моїх батьків, щоб я відбудував його.

6 І сказав мені цар, (а цариця сиділа біля нього,) на який час буде твоя подорож, і коли ти повернешся? І вгодно було цареві послати мене, і я призначив йому час.

7 І ще сказав я цареві: Якщо цареві вгодно, нехай дадуть мені листи до намісників за рікою, щоб вони переправили мене, аж поки я не прийду до Юдеї;

8 і листа до Асафа, доглядача царського лісу, щоб він дав мені деревини зробити балки для брам палацу, що належав до дому, і для міського муру, і для дому, до якого я ввійду. І цар дав мені, за доброю рукою мого Єшуа наді мною.

9 І прийшов я до намісників за рікою, і дав їм царські листи. А цар послав зі мною військових начальників і вершників.

10 Коли Санваллат, хоронянин, і Товія, слуга, аммонітянин, почули про це, їм було дуже прикро, що прийшов чоловік шукати добра для дітей Ізраїля.

11 І прийшов я до Єрусалима, і був там три дні.

12 І встав я вночі, я і кілька мужів зі мною, і нікому не розповів, що мій Єшуа вклав у моє серце зробити в Єрусалимі; і не було зі мною ніякої худоби, крім тієї худоби, на якій я їхав.

13 І вийшов я вночі брамою Долини, аж перед Драконове джерело, і до Гнойової брами, і оглянув мури Єрусалима, що були зруйновані, а брами його спалені вогнем.

14 Тоді я пішов далі до брами Джерела і до царського ставу, але не було місця, щоб худоба, що була піді мною, пройшла.

15 Тоді я піднявся вночі вздовж потоку, і оглянув мур, і повернувся назад, і ввійшов брамою Долини, і так вернувся.

16 А начальники не знали, куди я ходив і що я робив; і я ще не розповів цього юдеям, ані священикам, ані вельможам, ані начальникам, ані іншим, що виконували роботу.

17 Тоді сказав я їм: Ви бачите лихо, у якому ми є, як Єрусалим лежить спустошений, а брами його спалені вогнем; ходіть, і відбудуймо мур Єрусалима, щоб ми більше не були в ганьбі.

18 І розповів я їм про руку мого Єшуа, що була добра наді мною, а також слова царя, що він сказав мені. І вони сказали: Встаньмо й будуймо! І вони зміцнили свої руки на це добре діло.

19 Та коли Санваллат, хоронянин, і Товія, слуга, аммонітянин, і Гешем, аравітянин, почули це, вони сміялися з нас і зневажали нас, і сказали: Що це за річ, що ви робите? Чи ви бунтуєте проти царя?

20 Тоді я відповів їм і сказав їм: Ягве небес, Він дасть нам успіх; тому ми, Його слуги, встанемо й будуватимемо; а ви не маєте ані частки, ані права, ані пам’яті в Єрусалимі.

Розділ 3

1 Тоді встав первосвященик Еліяшив зі своїми братами, священиками, і вони збудували Овечу браму; вони освятили її і поставили її двері; аж до вежі Меа вони освятили її, аж до вежі Хананеїла.

2 А біля нього будували мужі Єрихону. А біля них будував Заккур, син Імрі.

3 А Рибну браму будували сини Гассенаа, вони також поклали її балки й поставили її двері, її замки та її засуви.

4 А біля них лагоджував Меремот, син Урії, сина Коца. А біля них лагоджував Мешуллам, син Берехії, сина Мешезавеїла. А біля них лагоджував Садок, син Баани.

5 А біля них лагоджували текояни; але їхні вельможі не схилили своїх ший до роботи свого Єшуа.

6 А Стару браму лагоджував Єгояда, син Пасеаха, і Мешуллам, син Бесодії; вони поклали її балки й поставили її двері, і її замки, і її засуви.

7 А біля них лагоджував Мелатія, ґів’онянин, і Ядон, меронотянин, мужі Ґів’ону й Міцпи, аж до трону намісника по цей бік ріки.

8 Біля нього лагоджував Уззієл, син Хархаї, із золотарів. Біля нього також лагоджував Хананія, син одного з аптекарів, і вони укріпили Єрусалим аж до Широкого муру.

9 А біля них лагоджував Рефая, син Хура, начальник половини округи Єрусалима.

10 А біля них лагоджував Єдая, син Харумафа, аж навпроти свого дому. А біля нього лагоджував Хаттуш, син Хашавнії.

11 Малкія, син Харіма, і Хашув, син Пахат-Моава, лагоджували другу ділянку й вежу Печей.

12 А біля нього лагоджував Шаллум, син Галлохеша, начальник половини округи Єрусалима, він і його дочки.

13 Браму Долини лагоджував Ханун і мешканці Заноаха; вони збудували її й поставили її двері, її замки та її засуви, і тисячу ліктів муру аж до Гнойової брами.

14 А Гнойову браму лагоджував Малкія, син Рехава, начальник округи Бет-Гаккерему; він збудував її й поставив її двері, її замки та її засуви.

15 А браму Джерела лагоджував Шаллун, син Кол-Хозе, начальник округи Міцпи; він збудував її й покрив її, і поставив її двері, її замки та її засуви, і мур ставу Силоам біля царського саду, аж до сходів, що спускаються з міста Давида.

16 Після нього лагоджував Неємія, син Азбука, начальник половини округи Бет-Цуру, аж до місця навпроти гробів Давида, і до зробленого ставу, і до дому силачів.

17 Після нього лагоджували левити: Рехум, син Бані. Біля нього лагоджував Хашавія, начальник половини округи Кеїли, у своїй окрузі.

18 Після нього лагоджували їхні брати: Баввай, син Хенадада, начальник половини округи Кеїли.

19 А біля нього лагоджував Езер, син Єшуї, начальник Міцпи, другу ділянку навпроти підйому до зброярні при повороті муру.

20 Після нього Барух, син Заввая, ревно лагоджував другу ділянку, від повороту муру аж до дверей дому первосвященика Еліяшива.

21 Після нього лагоджував Меремот, син Урії, сина Коца, другу ділянку, від дверей дому Еліяшива аж до кінця дому Еліяшива.

22 А після нього лагоджували священики, мужі рівнини.

23 Після нього лагоджували Веніямин і Хашув навпроти свого дому. Після нього лагоджував Азарія, син Маасеї, сина Ананії, біля свого дому.

24 Після нього лагоджував Біннуй, син Хенадада, другу ділянку, від дому Азарії аж до повороту муру, аж до наріжжя.

25 Палал, син Узая, навпроти повороту муру й вежі, що виступає з верхнього царського дому, що був біля двору в’язниці. Після нього Педая, син Пароша.

26 А нетінеї жили на Офелі, аж до місця навпроти Водної брами на схід, і вежі, що виступає.

27 Після них текояни лагоджували другу ділянку, навпроти великої вежі, що виступає, аж до муру Офелу.

28 Від місця над Кінською брамою лагоджували священики, кожен навпроти свого дому.

29 Після них лагоджував Садок, син Іммера, навпроти свого дому. Після нього також лагоджував Шемая, син Шеханії, сторож Східної брами.

30 Після нього лагоджував Хананія, син Шелемії, і Ханун, шостий син Цалафа, другу ділянку. Після нього лагоджував Мешуллам, син Берехії, навпроти своєї кімнати.

31 Після нього лагоджував Малкія, син золотаря, аж до місця нетінеїв і купців, навпроти брами Міфкад, і до підйому наріжжя.

32 А між підйомом наріжжя й Овечою брамою лагоджували золотарі й купці.

Розділ 4

1 І сталося, коли Санваллат почув, що ми будуємо мур, він розгнівався і дуже обурився, і глузував із юдеїв.

2 І говорив він перед своїми братами й військом Самарії, і сказав: Що роблять ці немічні юдеї? Чи вони укріплять себе? Чи вони приноситимуть жертви? Чи вони закінчать за один день? Чи вони оживлять каміння з куп сміття, що спалене?

3 А Товія, аммонітянин, був біля нього, і він сказав: Навіть те, що вони будують, — якщо лис підніметься, він зруйнує їхній кам’яний мур.

4 Почуй, о наш Єшуа, бо ми в погорді; і поверни їхню ганьбу на їхню власну голову, і віддай їх на здобич у країні полону;

5 і не покривай їхнього беззаконня, і нехай їхній гріх не буде стертий перед Тобою, бо вони гнівили Тебе перед будівничими.

6 І будували ми мур; і ввесь мур був з’єднаний докупи аж до половини його, бо народ мав охоту працювати.

7 І сталося, коли Санваллат, і Товія, і аравітяни, і аммонітяни, і ашдодяни почули, що мури Єрусалима відновлюються і що проломи почали закладатися, тоді вони дуже розгнівалися,

8 і змовилися всі вони разом, щоб прийти й воювати проти Єрусалима і перешкодити йому.

9 Проте ми молилися до нашого Єшуа, і поставили проти них сторожу вдень і вночі через них.

10 І сказав Юда: Сила носіїв тягарів ослабла, а сміття багато; тож ми не спроможні будувати мур.

11 А наші вороги сказали: Вони не знатимуть і не побачать, аж поки ми не прийдемо в середину між них, і не повбиваємо їх, і не припинимо роботу.

12 І сталося, коли юдеї, що жили біля них, приходили, вони говорили нам десять разів: З усіх місць, звідки ви повернетеся до нас, вони будуть на вас.

13 Тому я поставив на нижчих місцях за муром, і на вищих місцях, я поставив народ за їхніми родами з їхніми мечами, їхніми списами та їхніми луками.

14 І я поглянув, і встав, і сказав вельможам, і начальникам, і решті народу: Не бійтеся їх; пам’ятайте Єшуа, великого й страшного, і воюйте за своїх братів, своїх синів і своїх дочок, своїх дружин і свої доми.

15 І сталося, коли наші вороги почули, що нам стало відомо, і Єшуа звів їхню раду нанівець, ми всі повернулися до муру, кожен до своєї роботи.

16 І сталося від того часу, що половина моїх слуг виконувала роботу, а друга половина їх тримала списи, і щити, і луки, і панцири; а начальники були за всім домом Юди.

17 Ті, що будували на мурі, і ті, що носили тягарі, з тими, що навантажували, кожен однією своєю рукою виконував роботу, а другою рукою тримав зброю.

18 Бо будівничі, кожен мав свій меч, прив’язаний до свого боку, і так будував. А той, що сурмив у сурму, був біля мене.

19 І сказав я вельможам, і начальникам, і решті народу: Робота велика й простора, а ми розділені на мурі, один далеко від одного.

20 Тому в якому місці ви почуєте звук сурми, туди збирайтеся до нас; наш Єшуа воюватиме за нас.

21 І працювали ми над роботою; а половина їх тримала списи від сходу ранку аж до появи зірок.

22 Так само в той час я сказав народові: Нехай кожен зі своїм слугою ночує всередині Єрусалима, щоб уночі вони були нам сторожею, а вдень працювали.

23 Тож ані я, ані мої брати, ані мої слуги, ані мужі сторожі, що йшли за мною, ніхто з нас не знімав свого одягу, хіба що кожен знімав його для миття.

Розділ 5

1 І був великий крик народу та їхніх дружин проти їхніх братів, юдеїв.

2 Бо були такі, що говорили: Нас, наших синів і наших дочок, багато; тому беремо зерно для них, щоб нам їсти й жити.

3 Були також такі, що говорили: Ми заставили свої поля, свої виноградники й свої доми, щоб купити зерно через дорожнечу.

4 Були також такі, що говорили: Ми позичили гроші на царську данину, і то під свої поля та свої виноградники.

5 А тепер наше тіло — як тіло наших братів, наші діти — як їхні діти; і ось, ми віддаємо в неволю наших синів і наших дочок, щоб вони були слугами, а деякі з наших дочок уже віддані в неволю; і не в нашій силі викупити їх, бо інші мужі мають наші поля та наші виноградники.

6 І я дуже розгнівався, коли почув їхній крик і ці слова.

7 Тоді я порадився сам із собою, і докоряв вельможам і начальникам, і сказав їм: Ви стягуєте лихву, кожен зі свого брата. І я скликав проти них великі збори.

8 І сказав я їм: Ми, за своєю спроможністю, викупили своїх братів, юдеїв, що були продані поганам; а ви навіть продаватимете своїх братів? Або чи вони будуть продані нам? Тоді вони мовчали й не знайшли, що відповісти.

9 Також я сказав: Недобра це річ, що ви робите; хіба ви не повинні ходити в страху нашого Ягве через ганьбу поган, наших ворогів?

10 Я так само, і мої брати, і мої слуги, могли б стягувати з них гроші й зерно; благаю вас, облишмо цю лихву.

11 Поверніть їм, благаю вас, уже сьогодні їхні поля, їхні виноградники, їхні оливкові сади й їхні доми, а також соту частину грошей, і зерна, вина та олії, що ви стягуєте з них.

12 Тоді вони сказали: Ми повернемо їх і нічого не вимагатимемо від них; так ми зробимо, як ти кажеш. Тоді я покликав священиків і взяв із них присягу, що вони зроблять за цією обіцянкою.

13 Також я витрусив свою полу, і сказав: Так нехай Ягве витрусить кожного чоловіка з його дому й з його праці, хто не виконає цієї обіцянки, — саме так нехай він буде витрушений і спорожнений. І всі збори сказали: Амінь, — і хвалили Єшуа. І народ зробив за цією обіцянкою.

14 Крім того, від часу, коли я був призначений бути їхнім намісником у країні Юди, від двадцятого року й аж до тридцять другого року царя Артаксеркса, тобто дванадцять років, я і мої брати не їли хліба намісника.

15 А попередні намісники, що були переді мною, обтяжували народ і брали від них хліб і вино, крім сорока шеклів срібла; ба навіть їхні слуги панували над народом; але я так не робив через страх Ягве.

16 Так, також я тримався роботи над цим муром, і ми не купували ніякої землі; і всі мої слуги були зібрані там на роботу.

17 Крім того, за моїм столом було сто п’ятдесят юдеїв і начальників, крім тих, що приходили до нас із поган, що навколо нас.

18 А те, що готувалося для мене щодня, було: один віл і шість добірних овець; також птицю готували для мене, і раз на десять днів запас усякого вина; та при всьому цьому я не вимагав хліба намісника, бо неволя була тяжка на цьому народі.

19 Згадай про мене, мій Ягве, на добро, за все, що я зробив для цього народу.

Розділ 6

1 І сталося, коли Санваллат, і Товія, і Гешем, аравітянин, і решта наших ворогів почули, що я збудував мур і що не залишилося в ньому пролому; (хоча на той час я ще не поставив дверей у брамах;)

2 то Санваллат і Гешем послали до мене, говорячи: Прийди, зустріньмося разом в одному з сіл на рівнині Оно. Але вони задумали зробити мені зло.

3 І послав я до них посланців, говорячи: Я виконую велику роботу, тож не можу зійти; чому робота мала б припинитися, поки я залишу її й зійду до вас?

4 Та вони посилали до мене чотири рази таким самим чином, а я відповідав їм таким самим чином.

5 Тоді Санваллат послав до мене свого слугу таким самим чином уп’яте з відкритим листом у його руці;

6 у якому було написано: Чується між поганами, і Ґашму каже це, що ти й юдеї замишляєте бунтувати; з цієї причини ти будуєш мур, щоб ти міг бути їхнім царем, за цими словами.

7 І ти також призначив пророків проповідувати про тебе в Єрусалимі, говорячи: Є цар у Юді; і тепер це буде донесено цареві за цими словами. Тож прийди тепер, і порадьмося разом.

8 Тоді я послав до нього, говорячи: Немає таких речей, зроблених, як ти кажеш, але ти вигадуєш їх із власного серця.

9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: Їхні руки ослабнуть від роботи, щоб вона не була виконана. Тож тепер, о Єшуа, зміцни мої руки.

10 Після цього я прийшов до дому Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавеїла, що був замкнутий; і він сказав: Зустріньмося разом у домі Єшуа, всередині храму, і замкнімо двері храму, бо вони прийдуть убити тебе; так, уночі вони прийдуть убити тебе.

11 І сказав я: Чи такий чоловік, як я, мав би тікати? І хто є такий, будучи як я, хто ввійшов би до храму, щоб врятувати своє життя? Я не ввійду.

12 І ось, я зрозумів, що Ягве не посилав його, але що він виголосив це пророцтво проти мене, бо Товія й Санваллат найняли його.

13 Тому він був найнятий, щоб я злякався, і зробив так, і згрішив, і щоб вони мали підставу для злої слави, щоб ганьбити мене.

14 Мій Ягве, згадай про Товію й Санваллата за цими їхніми вчинками, і про пророчицю Ноадію, і решту пророків, що хотіли налякати мене.

15 І мур був закінчений двадцять п’ятого дня місяця Елула, за п’ятдесят два дні.

16 І сталося, коли всі наші вороги почули про це, і всі погани, що навколо нас, побачили ці речі, вони дуже впали у власних очах, бо зрозуміли, що ця робота була зроблена нашим Єшуа.

17 Крім того, у ті дні вельможі Юди посилали багато листів до Товії, а листи Товії приходили до них.

18 Бо багато в Юді були пов’язані присягою з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Араха, а його син Йоханан узяв дочку Мешуллама, сина Берехії.

19 Також вони розповідали про його добрі вчинки переді мною й переказували йому мої слова. А Товія посилав листи, щоб лякати мене.

Розділ 7

1 І сталося, коли мур був збудований, і я поставив двері, і були призначені придверники, і співаки, і левити,

2 я дав своєму братові Ханані й Хананії, начальникові палацу, нагляд над Єрусалимом, бо він був вірний чоловік і боявся Ягве понад багатьох.

3 І сказав я їм: Нехай брами Єрусалима не відчиняються, аж поки сонце не стане гарячим; а поки вони стоять на варті, нехай вони зачиняють двері й замикають їх на засуви; і призначте варти з мешканців Єрусалима, кожного на його варті, і кожного навпроти його дому.

4 А місто було широке й велике, але народу в ньому було мало, а доми не були збудовані.

5 І мій Єшуа вклав у моє серце зібрати вельмож, і начальників, і народ, щоб вони були пораховані за родоводом. І я знайшов реєстр родоводу тих, що прийшли на початку, і знайшов написано в ньому:

6 Це — діти округи, що вийшли з полону тих, що були переселені, яких Навуходоносор, цар вавилонський, переселив, і повернулися до Єрусалима й до Юди, кожен до свого міста;

7 що прийшли із Зоровавелем, Єшуєю, Неємією, Азарією, Раамією, Нахамані, Мардохеєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число, кажу, мужів народу Ізраїля було таке:

8 Сини Пароша: дві тисячі сто сімдесят два.

9 Сини Шефатії: триста сімдесят два.

10 Сини Араха: шістсот п’ятдесят два.

11 Сини Пахат-Моава, із синів Єшуї та Йоава: дві тисячі вісімсот вісімнадцять.

12 Сини Елама: тисяча двісті п’ятдесят чотири.

13 Сини Затту: вісімсот сорок п’ять.

14 Сини Заккая: сімсот шістдесят.

15 Сини Біннуя: шістсот сорок вісім.

16 Сини Бевая: шістсот двадцять вісім.

17 Сини Азґада: дві тисячі триста двадцять два.

18 Сини Адонікама: шістсот шістдесят сім.

19 Сини Біґвая: дві тисячі шістдесят сім.

20 Сини Адіна: шістсот п’ятдесят п’ять.

21 Сини Атера, з Єзекії: дев’яносто вісім.

22 Сини Хашума: триста двадцять вісім.

23 Сини Бецая: триста двадцять чотири.

24 Сини Харіфа: сто дванадцять.

25 Сини Ґів’ону: дев’яносто п’ять.

26 Мужі Вифлеєма й Нетофи: сто вісімдесят вісім.

27 Мужі Анатота: сто двадцять вісім.

28 Мужі Бет-Азмавета: сорок два.

29 Мужі Кір’ят-Єаріма, Кефіри й Беерота: сімсот сорок три.

30 Мужі Рами й Ґави: шістсот двадцять один.

31 Мужі Міхмаса: сто двадцять два.

32 Мужі Бет-Ела й Ая: сто двадцять три.

33 Мужі другого Нево: п’ятдесят два.

34 Сини другого Елама: тисяча двісті п’ятдесят чотири.

35 Сини Харіма: триста двадцять.

36 Сини Єрихону: триста сорок п’ять.

37 Сини Лода, Хадіда й Оно: сімсот двадцять один.

38 Сини Сенаа: три тисячі дев’ятсот тридцять.

39 Священики: сини Єдаї, з дому Єшуї: дев’ятсот сімдесят три.

40 Сини Іммера: тисяча п’ятдесят два.

41 Сини Пашхура: тисяча двісті сорок сім.

42 Сини Харіма: тисяча сімнадцять.

43 Левити: сини Єшуї, з Кадмієла, і з синів Годеви: сімдесят чотири.

44 Співаки: сини Асафа: сто сорок вісім.

45 Придверники: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатіти, сини Шовая: сто тридцять вісім.

46 Нетінеї: сини Ціхи, сини Хашуфи, сини Таббаота,

47 сини Кероса, сини Сіа, сини Падона,

48 сини Левани, сини Хагави, сини Шалмая,

49 сини Ханана, сини Ґіддела, сини Ґахара,

50 сини Реаї, сини Реціна, сини Некоди,

51 сини Ґаззама, сини Уззи, сини Пасеаха,

52 сини Бесая, сини Меуніма, сини Нефішесіма,

53 сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,

54 сини Бацліта, сини Мехіди, сини Харші,

55 сини Баркоса, сини Сісери, сини Тамаха,

56 сини Неції, сини Хатіфи.

57 Сини слуг Соломона: сини Сотая, сини Соферета, сини Періди,

58 сини Яали, сини Даркона, сини Ґіддела,

59 сини Шефатії, сини Хаттіла, сини Похерета з Цеваїма, сини Амона.

60 Усі нетінеї й сини слуг Соломона були триста дев’яносто два.

61 А ці були ті, що також вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харші, Керуву, Аддона й Іммера, але вони не могли показати дім своїх батьків, ані своє насіння, чи вони з Ізраїля.

62 Сини Делаї, сини Товії, сини Некоди: шістсот сорок два.

63 А зі священиків: сини Хабаї, сини Коца, сини Барзіллая, який узяв одну з дочок Барзіллая, ґілеадянина, за дружину, і називався за їхнім іменем.

64 Ці шукали свій реєстр серед тих, що були пораховані за родоводом, але його не було знайдено; тому вони, як опоганені, були усунені від священства.

65 І тіршата сказав їм, щоб вони не їли з найсвятіших речей, аж поки не встане священик з Урімом і Туммімом.

66 Усі збори разом були сорок дві тисячі триста шістдесят,

67 крім їхніх слуг і їхніх служниць, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і вони мали двісті сорок п’ять співаків і співачок.

68 Їхніх коней: сімсот тридцять шість; їхніх мулів: двісті сорок п’ять;

69 їхніх верблюдів: чотириста тридцять п’ять; шість тисяч сімсот двадцять ослів.

70 А деякі з голів батьків дали на роботу. Тіршата дав до скарбниці тисячу драхм золота, п’ятдесят чаш, п’ятсот тридцять священичих одеж.

71 А деякі з голів батьків дали до скарбниці роботи двадцять тисяч драхм золота, і дві тисячі двісті фунтів срібла.

72 А те, що дала решта народу, було двадцять тисяч драхм золота, і дві тисячі фунтів срібла, і шістдесят сім священичих одеж.

73 І жили священики, і левити, і придверники, і співаки, і деякі з народу, і нетінеї, і весь Ізраїль у своїх містах; і коли настав сьомий місяць, діти Ізраїля були у своїх містах.

Розділ 8

1 І зібрався весь народ, як один чоловік, на майдан, що був перед Водною брамою; і сказали вони книжникові Ездрі принести книгу закону Мойсея, що Ягве наказав Ізраїлеві.

2 І священик Ездра приніс закон перед збори, як чоловіків, так і жінок, і всіх, що могли слухати з розумінням, першого дня сьомого місяця.

3 І він читав у ній перед майданом, що був перед Водною брамою, від ранку аж до полудня, перед чоловіками й жінками, і тими, що могли розуміти; а вуха всього народу були уважні до книги закону.

4 А книжник Ездра стояв на дерев’яному помості, що вони зробили для цієї мети; а біля нього стояли Маттітія, і Шема, і Аная, і Урія, і Хілкія, і Маасея по його правицю; а по його лівицю — Педая, і Мішаєл, і Малкія, і Хашум, і Хашбаддана, Захарія й Мешуллам.

5 І Ездра відкрив книгу на очах усього народу; (бо він був вище всього народу;) а коли він відкрив її, весь народ встав.

6 І Ездра поблагословив Ягве, великого Ягве. І весь народ відповів: Амінь, амінь! — з підняттям своїх рук; і вони схилили свої голови й поклонилися Ягве обличчям до землі.

7 Також Єшуя, і Бані, і Шеревія, Ямін, Аккув, Шавбетай, Годія, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая і левити приводили народ до розуміння закону; а народ стояв на своєму місці.

8 І вони читали в книзі, у законі Ягве, виразно, і давали зміст, і приводили їх до розуміння прочитаного.

9 І Неємія, що є тіршатою, і священик Ездра, книжник, і левити, що навчали народ, сказали всьому народові: Цей день святий для Ягве, вашого Ягве; не сумуйте й не плачте. Бо весь народ плакав, коли почув слова закону.

10 Тоді він сказав їм: Ідіть своїм шляхом, їжте жирне й пийте солодке, і посилайте частки тим, для кого нічого не приготовлено, бо цей день святий для нашого Ягве; і не журіться, бо радість Єшуа — ваша сила.

11 І левити заспокоювали весь народ, говорячи: Мовчіть, бо день святий, і не журіться.

12 І пішов весь народ своїм шляхом їсти, і пити, і посилати частки, і справляти велику радість, бо вони зрозуміли слова, що були їм проголошені.

13 А другого дня зібралися голови батьків усього народу, священики й левити до книжника Ездри, щоб розуміти слова закону.

14 І вони знайшли написано в законі, що Ягве наказав через Мойсея, щоб діти Ізраїля жили в кучках у свято сьомого місяця;

15 І щоб вони оповістили й оголосили по всіх своїх містах і в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору й принесіть оливкового віття, і соснового віття, і миртового віття, і пальмового віття, і віття густих дерев, щоб зробити кучки, як написано.

16 І вийшов народ, і принесли, і поробили собі кучки, кожен на даху свого дому, і на своїх подвір’ях, і на подвір’ях дому Єшуа, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.

17 І вся громада тих, що вернулися з полону, поробила кучки й сиділа під кучками, бо від днів Єгошуа, сина Нуна, аж до того дня сини Ізраїля так не робили. І була дуже велика радість.

18 І день у день, від першого дня аж до останнього дня, він читав у книзі закону Ягве. І справляли свято сім днів, а восьмого дня було святочне зібрання, за звичаєм.

Розділ 9

1 А двадцять четвертого дня того місяця сини Ізраїля зібралися з постом, і в веретах, і з землею на собі.

2 І відділилося насіння Ізраїля від усіх чужинців, і стали, і визнавали свої гріхи та провини своїх батьків.

3 І стали вони на своєму місці, і читали в книзі закону Ягве, свого Ягве, четверту частину дня; а іншу четверту частину визнавали гріхи й поклонялися Ягве, своєму Ягве.

4 Тоді стали на сходах, з левитів, Єшуя, і Бані, Кадмієл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані й Хенані, і кликали гучним голосом до Ягве, свого Ягве.

5 Тоді левити, Єшуя, і Кадмієл, Бані, Хашавія, Шеревія, Годія, Шеванія й Петахія, сказали: Встаньте й благословіть Ягве, свого Ягве, від віку й до віку; і благословенне славне ім’я Твоє, що піднесене понад усяке благословення й хвалу.

6 Ти, саме Ти, єси сам Ягве; Ти створив небо, небо небес, з усім їхнім військом, землю й усе, що на ній, моря й усе, що в них, і Ти все це оживляєш; і небесне військо Тобі поклоняється.

7 Ти — Ягве, Єшуа, що вибрав Аврама, і вивів його з Уру халдеїв, і дав йому ім’я Авраам;

8 і знайшов його серце вірним перед Тобою, і склав із ним заповіт дати землю ханаанян, хіттеян, амореян, і періззеян, і євусеян, і ґірґашеян, — дати її, кажу, його насінню, — і Ти сповнив Свої слова, бо Ти праведний.

9 І Ти бачив біду наших батьків у Єгипті, і почув їхній крик біля Червоного моря;

10 і явив знаки й чуда над фараоном, і над усіма його рабами, і над усім народом його краю, бо Ти знав, що вони діяли проти них зухвало. І Ти зробив Собі ім’я, як воно є цього дня.

11 І Ти розділив море перед ними, і вони пройшли серединою моря по суші; а їхніх переслідувачів Ти кинув у глибини, як камінь у могутні води.

12 І Ти вів їх удень стовпом хмари, а вночі стовпом вогню, щоб освітлювати їм дорогу, якою вони мали йти.

13 І Ти зійшов також на гору Синай, і говорив із ними з неба, і дав їм праведні присуди, і правдиві закони, добрі постанови й заповіді;

14 і Ти оголосив їм Свою святу суботу, і наказав їм приписи, постанови й закони рукою Мойсея, Свого слуги;

15 і Ти дав їм хліб із неба на їхній голод, і вивів їм воду зі скелі на їхню спрагу, і обіцяв їм, що вони підуть, щоб посісти землю, яку Ти присягнув дати їм.

16 Але вони й наші батьки діяли зухвало, і зробили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей,

17 і відмовилися слухати, і не пам’ятали Твоїх чуд, що Ти чинив поміж ними, а зробили твердою свою шию, і в своєму бунті поставили начальника, щоб вернутися до своєї неволі; але Ти — Єшуа, готовий прощати, ласкавий і милосердний, довготерпеливий і багатомилостивий, і Ти не покинув їх.

18 Так, коли вони зробили собі лите теля й сказали: Оце твій Єшуа, що вивів тебе з Єгипту, — і вчинили великі зневаги;

19 то Ти в Своєму великому милосерді не покинув їх у пустині: стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, ані стовп вогню вночі, щоб освітлювати їм і дорогу, якою вони мали йти.

20 І Ти дав Свого доброго Духа, щоб наставляти їх, і не затримав Своєї манни від їхніх уст, і дав їм воду на їхню спрагу.

21 Так, сорок літ Ти годував їх у пустині, і вони ні в чому не мали нестачі; їхня одежа не зношувалася, і їхні ноги не пухли.

22 І Ти дав їм царства й народи, і поділив їх по закутках; і вони посіли землю Сигона, і землю царя Хешбону, і землю Оґа, царя Башану.

23 І їхніх синів Ти розмножив, як зорі неба, і привів їх до землі, про яку Ти обіцяв їхнім батькам, що вони підуть посісти її.

24 І сини пішли й посіли землю, і Ти впокорив перед ними мешканців землі, ханаанян, і дав їх у їхні руки, з їхніми царями та народами землі, щоб вони чинили з ними, як їм до вподоби.

25 І вони здобули укріплені міста й ситу землю, і посіли доми, повні всякого добра, викопані криниці, виноградники й оливні сади, і плодові дерева в безлічі; і вони їли, і наситилися, і потовстіли, і розкошували в Твоїй великій доброті.

26 Та вони були неслухняні й бунтувалися проти Тебе, і кинули Твій закон за свої плечі, і повбивали Твоїх пророків, що свідчили проти них, щоб навернути їх до Тебе, і вчинили великі зневаги.

27 Тому Ти віддав їх у руку їхніх ворогів, що гнобили їх; а в час їхньої біди, коли вони кликали до Тебе, Ти чув із неба; і за Своїм великим милосердям Ти давав їм спасителів, що спасали їх із руки їхніх ворогів.

28 А коли вони мали спочинок, вони знову чинили зло перед Тобою; тому Ти залишав їх у землі їхніх ворогів, і ті панували над ними; та коли вони наверталися й кликали до Тебе, Ти чув із неба, і багато разів Ти визволяв їх за Своїм милосердям;

29 і свідчив проти них, щоб навернути їх знову до Свого закону; та вони діяли зухвало й не слухали Твоїх заповідей, а грішили проти Твоїх присудів, — хто їх виконує, той житиме ними, — і відвертали плече, і робили твердою свою шию, і не хотіли слухати.

30 Та багато років Ти терпів їх, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків; та вони не прислухалися; тому Ти віддав їх у руку народів земель.

31 Та ради Свого великого милосердя Ти не вигубив їх до кінця й не покинув їх, бо Ти — ласкавий і милосердний Єшуа.

32 А тепер, наш Ягве, великий, могутній і страшний Ягве, що дотримує заповіт і милість, нехай не видасться малою перед Тобою вся та біда, що спіткала нас, наших царів, наших князів, і наших священиків, і наших пророків, і наших батьків, і весь Твій народ від часу асирійських царів аж до цього дня.

33 Та Ти справедливий у всьому, що спіткало нас, бо Ти чинив правду, а ми чинили беззаконня;

34 ані наші царі, наші князі, наші священики, ані наші батьки не виконували Твого закону, ані не слухали Твоїх заповідей і Твоїх свідчень, якими Ти свідчив проти них.

35 Бо вони не служили Тобі в своєму царстві, і в Твоїй великій доброті, що Ти дав їм, і в широкій та ситій землі, що Ти дав перед ними, ані не відвернулися від своїх злих учинків.

36 Ось ми сьогодні раби, і щодо землі, що Ти дав нашим батькам, щоб їсти її плід і її добро, — ось ми раби в ній;

37 і вона дає великий прибуток царям, яких Ти поставив над нами через наші гріхи; і вони панують над нашими тілами й над нашою худобою, як їм до вподоби, а ми в великій біді.

38 І через усе це ми складаємо твердий заповіт і записуємо його; а наші князі, левити й священики прикладають до нього печатки.

Розділ 10

1 А ті, що приклали печатки, були: Неємія, Тіршата, син Хахалії, і Зідкія,

2 Серая, Азарія, Єремія,

3 Пашхур, Амарія, Малкія,

4 Хаттуш, Шеванія, Маллух,

5 Харім, Меремот, Овадія,

6 Даниїл, Ґіннетон, Барух,

7 Мешуллам, Авійя, Міямін,

8 Маазія, Білґай, Шемаія: це були священики.

9 І левити: і Єшуя, син Азанії, Біннуй із синів Хенадада, Кадмієл;

10 і їхні брати, Шеванія, Годія, Келіта, Пелая, Ханан,

11 Міха, Рехов, Хашавія,

12 Заккур, Шеревія, Шеванія,

13 Годія, Бані, Беніну.

14 Начальники народу: Парош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,

15 Бунні, Азґад, Бевай,

16 Адонійя, Біґвай, Адін,

17 Атер, Хізкія, Аззур,

18 Годія, Хашум, Бецай,

19 Харіф, Анатот, Невай,

20 Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,

21 Мешезавел, Садок, Яддуа,

22 Пелатія, Ханан, Аная,

23 Ошея, Хананія, Хашув,

24 Халлохеш, Пілха, Шовек,

25 Рехум, Хашавна, Маасея,

26 і Ахійя, Ханан, Анан,

27 Маллух, Харім, Баана.

28 А решта народу, священики, левити, придверники, співці, нетінеї й усі, що відділилися від народів земель до закону Ягве, їхні жінки, їхні сини й їхні дочки, кожен, хто має пізнання і має розум,

29 вони пристали до своїх братів, своїх шляхетних, і ввійшли в прокляття й у присягу — ходити в законі Ягве, даному через Мойсея, слугу Ягве, і дотримувати й виконувати всі заповіді Ягве, нашого Ягве, і Його присуди, і Його постанови;

30 і що ми не будемо давати наших дочок народам землі, ані брати їхніх дочок для наших синів;

31 і якщо народи землі приноситимуть товари чи якусь поживу в суботній день на продаж, ми не будемо купувати в них у суботу ані в святий день; і ми будемо залишати сьомий рік і стягнення кожного боргу.

32 Також ми встановили для себе постанови, щоб стягувати з себе щороку третину шекля на службу дому нашого Єшуа;

33 на показові хліби, і на постійну хлібну жертву, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на встановлені свята, і на святощі, і на жертви за гріх, щоб чинити примирення за Ізраїля, і на всю працю дому нашого Єшуа.

34 І ми кинули жереби поміж священиками, левитами й народом про принесення дров, щоб приносити їх до дому нашого Єшуа, за домами наших батьків, у встановлені часи, рік у рік, щоб палити на жертівнику Єшуа, нашого Єшуа, як написано в законі;

35 і щоб приносити первоплоди нашої землі й первоплоди всіх плодів усіх дерев, рік у рік, до дому Єшуа;

36 також первородних наших синів і нашої худоби, як написано в законі, і первородних наших черід та наших отар, щоб приносити до дому нашого Єшуа, священикам, що служать у домі нашого Єшуа;

37 і щоб ми приносили первоплоди нашого тіста, і наші підношення, і плід усіляких дерев, вина й оливи, священикам, до кімнат дому нашого Єшуа; а десятини нашої землі — левитам, щоб ті самі левити мали десятини по всіх містах нашого рільництва.

38 І священик, син Аарона, буде з левитами, коли левити будуть брати десятини; а левити будуть приносити десятину десятин до дому нашого Єшуа, до кімнат, до скарбниці.

39 Бо сини Ізраїля й сини Левія будуть приносити підношення збіжжя, нового вина й оливи до кімнат, де є посуд святилища, і священики, що служать, і придверники, і співці; і ми не покинемо дому нашого Єшуа.

Розділ 11

1 І начальники народу жили в Єрусалимі; а решта народу також кинула жереби, щоб привести одного з десяти жити в Єрусалимі, святому місті, а дев’ять частин — жити в інших містах.

2 І народ поблагословив усіх людей, що охоче зголосилися жити в Єрусалимі.

3 А оце начальники округи, що жили в Єрусалимі; а по містах Юдеї кожен жив у своїй посілості в їхніх містах: Ізраїль, священики й левити, і нетінеї, і сини Соломонових рабів.

4 І в Єрусалимі жили дехто з синів Юди й дехто з синів Веніямина. З синів Юди: Атая, син Уззійї, сина Захарії, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магалалела, з синів Переца;

5 і Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарії, сина Шілоні.

6 Усіх синів Переца, що жили в Єрусалимі, було чотириста шістдесят вісім хоробрих мужів.

7 І оце сини Веніямина: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Колаї, сина Маасеї, сина Ітієла, сина Єсаї.

8 А за ним Ґаббай, Саллай, дев’ятсот двадцять вісім.

9 І Йоель, син Зіхрі, був їхнім наглядачем; а Юда, син Сенуї, був другим над містом.

10 Із священиків: Єдая, син Йояріва, Яхін.

11 Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, був начальником дому Єшуа.

12 І їхні брати, що виконували працю дому, — вісімсот двадцять два; і Адая, син Єрогама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарії, сина Пашхура, сина Малкії.

13 І його брати, начальники батьків, — двісті сорок два; і Амашай, син Азарела, сина Ахасая, сина Мешіллемота, сина Іммера,

14 і їхні брати, хоробрі мужі, — сто двадцять вісім; а їхнім наглядачем був Завдієл, син одного з вельмож.

15 Також із левитів: Шемаія, син Хашува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні;

16 і Шавбетай, і Йозавад, з начальників левитів, мали нагляд над зовнішніми справами дому Єшуа.

17 І Маттанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафа, був головним, щоб починати подяку в молитві; і Бакбукія, другий поміж його братами, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутуна.

18 Усіх левитів у святому місті було двісті вісімдесят чотири.

19 А придверники, Аккув, Талмон, і їхні брати, що стерегли брами, — сто сімдесят два.

20 А решта Ізраїля, священиків і левитів, була по всіх містах Юдеї, кожен у своїй спадщині.

21 А нетінеї жили в Офелі; а Зіха й Ґіспа були над нетінеями.

22 А наглядачем левитів у Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи. З синів Асафа співці були над справами дому Єшуа.

23 Бо був про них царів наказ, щоб певна частка була для співців, — належне на кожен день.

24 І Петахія, син Мешезавела, з синів Зераха, сина Юди, був при царській руці в усіх справах щодо народу.

25 А щодо сіл із їхніми полями: дехто з синів Юди жив у Кір’ят-Арбі та в її селах, і в Дівоні та в його селах, і в Єкавцеїлі та в його селах,

26 і в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,

27 і в Хацар-Шуалі, і в Беер-Шеві та в її селах,

28 і в Ціклаґу, і в Мехоні та в її селах,

29 і в Ен-Ріммоні, і в Цорі, і в Ярмуті,

30 Заноах, Адуллам, і в їхніх селах, у Лахіші та його полях, у Азекі та в її селах. І вони жили від Беер-Шеви аж до долини Гіннома.

31 Також сини Веніямина від Ґеви жили в Міхмаші, і Айї, і Бет-Елі, і в їхніх селах,

32 і в Анатоті, Нові, Ананії,

33 Хацор, Рама, Ґіттаїм,

34 Хадід, Цевоїм, Неваллат,

35 Лод і Оно, долина ремісників.

36 А з левитів були відділи в Юдеї та у Веніямині.

Розділ 12

1 А оце священики й левити, що пішли з Зоровавелем, сином Шеалтієла, і Єшуя: Серая, Єремія, Ездра,

2 Амарія, Маллух, Хаттуш,

3 Шеханія, Рехум, Меремот,

4 Іддо, Ґіннето, Авійя,

5 Міямін, Маадія, Білґа,

6 Шемаія, і Йоярів, Єдая,

7 Саллу, Амок, Хілкія, Єдая. Це були начальники священиків та їхніх братів за днів Єшуя.

8 Також левити: Єшуя, Біннуй, Кадмієл, Шеревія, Юда й Маттанія, що був над подякою, він і його брати.

9 Також Бакбукія і Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожах.

10 І Єшуя породив Йоякима, а Йояким породив Еліяшіва, а Еліяшів породив Йояду,

11 а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуа.

12 А за днів Йоякима були священики, начальники батьків: від Сераї — Мерая; від Єремії — Хананія;

13 від Ездри — Мешуллам; від Амарії — Єгоханан;

14 від Меліху — Йонатан; від Шеванії — Йосип;

15 від Харіма — Адна; від Мерайота — Хелкай;

16 від Іддо — Захарія; від Ґіннетона — Мешуллам;

17 від Авійї — Зіхрі; від Мініямина, від Моадії — Пілтай;

18 від Білґи — Шаммуа; від Шемаї — Єгонатан;

19 і від Йояріва — Маттенай; від Єдаї — Уззі;

20 від Саллая — Каллай; від Амока — Евер;

21 від Хілкійї — Хашавія; від Єдаї — Нетанеїл.

22 Левити за днів Еліяшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуа, були записані начальниками батьків; також і священики, — аж до царювання Дарія персіянина.

23 Сини Левія, начальники батьків, були записані в книзі хронік аж до днів Йоханана, сина Еліяшіва.

24 І начальники левитів: Хашавія, Шеревія й Єшуя, син Кадмієла, з їхніми братами навпроти них, щоб хвалити й дякувати, за наказом Давида, чоловіка Ягве, сторожа навпроти сторожі.

25 Маттанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув були придверниками, що тримали сторожу при порогах брам.

26 Це були за днів Йоякима, сина Єшуя, сина Йоцадака, і за днів Неємії, намісника, і Ездри, священика, книжника.

27 А при посвяченні єрусалимського муру вони шукали левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалима, щоб справляти посвячення з радістю, і з подяками, і зі співом, із кимвалами, псалтирами й арфами.

28 І зібралися сини співців, і з рівнини навколо Єрусалима, і з сіл нетофатців;

29 також із дому Ґілґала, і з полів Ґеви й Азмавета, бо співці побудували собі села навколо Єрусалиму.

30 І священики та левити очистили себе, і очистили народ, і брами, і мур.

31 Тоді я звів князів Юдеї на мур, і поставив дві великі групи тих, що дякували, з яких одна пішла праворуч по муру до Гнойової брами;

32 А за ними пішов Гошая й половина князів Юдеї,

33 і Азарія, Ездра й Мешуллам,

34 Юда, і Веніямин, і Шемаія, і Єремія,

35 і дехто з синів священиків із сурмами, а саме: Захарія, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафа,

36 і його брати, Шемаія, і Азараїл, Мілалай, Ґілалай, Маай, Нетанеїл, і Юда, Ханані, з музичними інструментами Давида, чоловіка Ягве, а Ездра, книжник, перед ними.

37 А при Джерельній брамі, що була навпроти них, вони пішли вгору сходами міста Давида, підйомом муру, над домом Давида, аж до Водної брами на схід.

38 А друга група тих, що дякували, пішла навпроти них, а я за ними, і половина народу по муру, відпоза Башти Печей аж до Широкого муру;

39 і понад брамою Єфрема, і понад Старою брамою, і понад Рибною брамою, і баштою Хананеїла, і баштою Меа, аж до Овечої брами; і вони стали у В’язничній брамі.

40 І стали обидві групи тих, що дякували, у домі Єшуа, і я, і половина начальників зі мною;

41 і священики: Еліяким, Маасея, Мініямин, Міхая, Еліоенай, Захарія й Хананія, із сурмами;

42 і Маасея, і Шемаія, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкія, і Елам, і Езер. І співці голосно співали, а Їзрахія був їхнім наглядачем.

43 Також того дня вони принесли великі жертви й раділи, бо Єшуа вчинив їм радість великою радістю; також жінки й діти раділи, так що радість Єрусалиму чути було аж здалеку.

44 І того часу дехто був призначений над кімнатами для скарбів, для підношень, для первоплодів і для десятин, щоб збирати до них із полів міст частки за законом для священиків і левитів; бо Юдея раділа священиками й левитами, що стояли при службі.

45 І співці та придверники тримали сторожу свого Ягве й сторожу очищення, за наказом Давида й Соломона, його сина.

46 Бо за днів Давида й Асафа, віддавна, були начальники співців і пісні хвали й подяки для Єшуа.

47 І весь Ізраїль за днів Зоровавеля й за днів Неємії давав частки співців і придверників, кожен день його частку; і вони посвячували святощі левитам, а левити посвячували їх синам Аарона.

Розділ 13

1 Того дня читали в книзі Мойсея в слух народу; і в ній знайдено написано, що аммонітянин і моавітянин не повинні входити до громади Ягве навіки;

2 Бо вони не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою, а найняли проти них Валаама, щоб він прокляв їх; та наш Єшуа перемінив прокляття на благословення.

3 І сталося, коли вони почули закон, вони відділили від Ізраїля все різноплемінне.

4 А перед цим Еліяшів, священик, що мав нагляд над кімнатою дому нашого Єшуа, був у спорідненні з Товійєю;

5 і він приготував для нього велику кімнату, де перед тим клали хлібні жертви, ладан і посуд, і десятини збіжжя, нового вина й оливи, що було наказано давати левитам, і співцям, і придверникам, і підношення священиків.

6 Та ввесь цей час мене не було в Єрусалимі, бо року тридцять другого Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов до царя, а по певних днях отримав я дозвіл від царя;

7 І я прийшов до Єрусалима і довідався про зло, що Еліяшів учинив для Товійї, приготувавши йому кімнату на подвір’ях дому Єшуа.

8 І це дуже засмутило мене; тому я викинув усі домашні речі Товійї геть із кімнати.

9 Тоді я наказав, і вони очистили кімнати; і я знову приніс туди посуд дому Єшуа, із хлібною жертвою й ладаном.

10 І я довідався, що часток левитів не дано їм; бо левити й співці, що виконували працю, повтікали кожен до свого поля.

11 Тоді я сперечався з начальниками й сказав: Чому покинуто дім Єшуа? І я зібрав їх докупи й поставив їх на їхнє місце.

12 Тоді вся Юдея принесла десятину збіжжя, і нового вина, і оливи до скарбниць.

13 І я поставив скарбниками над скарбницями Шелемію, священика, і Садока, книжника, а з левитів — Педаю; а поруч із ними був Ханан, син Заккура, сина Маттанії, бо вони вважалися вірними, і їхньою справою було розподіляти своїм братам.

14 Згадай мене, о мій Ягве, про це, і не зітри моїх добрих учинків, що я вчинив для дому мого Єшуа і для його служб.

15 Тими днями я бачив у Юдеї таких, що топтали чавила в суботу, і привозили снопи, і навантажували ослів, а також вино, виноград і фіги, і всілякі тягарі, що вони приносили до Єрусалима в суботній день; і я свідчив проти них у день, коли вони продавали поживу.

16 Жили там також тиряни, що приносили рибу й всілякі товари, і продавали в суботу синам Юдеї, і в Єрусалимі.

17 Тоді я сперечався з шляхетними Юдеї й сказав їм: Що це за зла річ, що ви чините й опоганюєте суботній день?

18 Чи не так чинили ваші батьки, і чи не навів наш Ягве все це зло на нас і на це місто? А ви примножуєте гнів на Ізраїля, опоганюючи суботу.

19 І сталося, коли брами Єрусалиму почали темніти перед суботою, я наказав, щоб брами були замкнені, і звелів, щоб їх не відчиняли аж по суботі; і дехто з моїх слуг я поставив при брамах, щоб жоден тягар не приносили в суботній день.

20 І купці й продавці всіляких товарів ночували поза Єрусалимом раз чи двічі.

21 Тоді я свідчив проти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо ви зробите так знову, я простягну на вас руку. Від того часу вони не приходили більш у суботу.

22 І я наказав левитам, щоб вони очищалися й приходили й стерегли брами, щоб святити суботній день. Згадай мене, о мій Ягве, також про це, і помилуй мене за величчю Свого милосердя.

23 Тими днями я також бачив юдеїв, що одружилися з жінками ашдодськими, аммонітянськими й моавітянськими;

24 а їхні діти говорили наполовину мовою Ашдоду, і не вміли говорити юдейською мовою, а лише мовою кожного народу.

25 І я сперечався з ними, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їхнє волосся, і примусив їх присягнути Ягве, говорячи: Ви не будете давати своїх дочок їхнім синам, ані брати їхніх дочок своїм синам або собі.

26 Чи не згрішив цим Соломон, цар Ізраїля? Та поміж багатьма народами не було царя, подібного до нього, що був улюбленим свого Ягве, і Ягве поставив його царем над усім Ізраїлем; та навіть його чужинські жінки довели до гріха.

27 То чи станемо ми слухати вас, щоб чинити все це велике зло, переступати проти нашого Ягве, одружуючись із чужинськими жінками?

28 А один із синів Йояди, сина Еліяшіва, первосвященика, був зятем Санваллата, хоронітянина; тому я прогнав його від себе.

29 Згадай їх, о мій Ягве, бо вони опоганили священство й заповіт священства та левитів.

30 Так я очистив їх від усього чужого, і встановив сторожі священиків і левитів, кожного в його справі;

31 і для принесення дров у встановлені часи, і для первоплодів. Згадай мене, о мій Ягве, на добро.