Єшуа Навин

Розділ 1

1 І сталося після смерті Мойсея, раба Ягве, що Ягве промовив до Єшуа, сина Нуна, служителя Мойсея, кажучи:

2 Мойсей, раб Мій, помер; тепер же встань, перейди цей Йордан, ти й увесь цей народ, до землі, яку Я даю їм, синам Ізраїля.

3 Кожне місце, на яке ступить стопа вашої ноги, те Я дав вам, як Я сказав Мойсеєві.

4 Від пустелі й цього Ливану аж до великої річки, річки Євфрату, уся земля хіттеїв, і аж до великого моря в бік заходу сонця буде вашою границею.

5 Жоден чоловік не зможе встояти перед тобою по всі дні твого життя; як Я був із Мойсеєм, так Я буду з тобою; Я не залишу тебе й не покину тебе.

6 Будь сильний і мужній, бо ти цьому народові розділиш у спадщину землю, яку Я присягнув їхнім батькам дати їм.

7 Тільки будь сильний і дуже мужній, щоб пильнувати чинити за всім законом, який повелів тобі Мойсей, раб Мій; не відхиляйся від нього ані праворуч, ані ліворуч, щоб тобі щастило, куди б ти не пішов.

8 Ця книга закону нехай не відходить від твоїх уст, а роздумуй над нею вдень і вночі, щоб пильнувати чинити за всім, що написано в ній, бо тоді ти зробиш свою дорогу щасливою, і тоді матимеш добрий успіх.

9 Хіба Я не повелів тобі? Будь сильний і мужній; не бійся й не жахайся, бо Єшуа, твій Єшуа, з тобою, куди б ти не пішов.

10 Тоді Єшуа повелів урядовцям народу, кажучи:

11 Пройдіть через табір і накажіть народові, кажучи: Приготуйте собі припаси, бо за три дні ви перейдете цей Йордан, щоб увійти й посісти землю, яку Єшуа, ваш Єшуа, дає вам, щоб посісти її.

12 А рувимлянам, і гадянам, і половині племені Манасії промовив Єшуа, кажучи:

13 Згадайте слово, яке повелів вам Мойсей, раб Ягве, кажучи: Єшуа, ваш Єшуа, дав вам спокій і дав вам цю землю.

14 Ваші дружини, ваші малі діти й ваша худоба залишаться в землі, яку дав вам Мойсей по цей бік Йордану; а ви пройдете перед вашими братами озброєні, усі могутні мужі хоробрості, і допоможете їм;

15 Аж поки Єшуа дасть вашим братам спокій, як дав вам, і вони також посідуть землю, яку Єшуа, ваш Єшуа, дає їм; тоді ви повернетеся до землі вашого володіння й насолоджуватиметеся нею, яку дав вам Мойсей, раб Ягве, по цей бік Йордану в бік сходу сонця.

16 І вони відповіли Єшуа, кажучи: Усе, що ти нам наказуєш, ми зробимо, і куди б ти нас не послав, ми підемо.

17 Як ми слухалися Мойсея в усьому, так слухатимемося й тебе; тільки нехай Єшуа, твій Єшуа, буде з тобою, як Він був із Мойсеєм.

18 Хто б то не був, хто повстане проти твого наказу й не слухатиметься твоїх слів у всьому, що ти йому накажеш, той буде відданий на смерть; тільки будь сильний і мужній.

Розділ 2

1 Єгошуа, син Нуна, послав із Шіттіму двох чоловіків таємно вивідати, кажучи: Ідіть, огляньте землю, а зокрема Єрихон. І вони пішли, і прийшли до дому блудниці на ім'я Рахав, і ночували там.

2 І було сказано цареві Єрихону, кажучи: Ось, цієї ночі прийшли сюди чоловіки з синів Ізраїля, щоб розвідати край.

3 І послав цар Єрихону до Рахав, кажучи: Видай чоловіків, що прийшли до тебе, що увійшли до твого дому, бо вони прийшли розвідати весь край.

4 І жінка взяла тих двох чоловіків, і сховала їх, і сказала так: Приходили до мене чоловіки, але я не знала, звідки вони;

5 І сталося, коли зачиняли браму, коли стемніло, ті чоловіки вийшли; куди вони пішли, я не знаю; женіться за ними швидко, бо ви їх доженете.

6 А вона вивела їх на дах дому й сховала їх у стеблах льону, які розклала на даху.

7 І чоловіки погналися за ними дорогою до Йордану аж до бродів; і як тільки ті, що гналися за ними, вийшли, зачинили браму.

8 І перш ніж вони лягли, вона піднялася до них на дах;

9 І сказала вона чоловікам: Я знаю, що Єшуа дав вам цю землю, і що ваш страх упав на нас, і що всі мешканці землі зомліли через вас.

10 Бо ми чули, як Єшуа висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вийшли з Єгипту; і що ви зробили двом царям амореїв, що були по той бік Йордану, Сигонові й Огові, яких ви повністю знищили.

11 І щойно ми почули це, розтануло наше серце, і не лишилося більше мужності в жодному чоловікові через вас; бо Ягве, ваш Ягве, Він є Ягве на небі вгорі й на землі внизу.

12 Тож тепер, прошу вас, присягнути мені Ягве, що як я вчинила вам милість, так і ви вчините милість домові мого батька, і дасте мені правдивий знак;

13 І що ви збережете живими мого батька, і мою матір, і моїх братів, і моїх сестер, і все, що вони мають, і врятуєте наше життя від смерті.

14 І чоловіки відповіли їй: Наше життя за ваше, якщо ви не розголосите цієї нашої справи. І буде, коли Єшуа дасть нам цю землю, ми вчинимо тобі милість і правду.

15 Тоді вона спустила їх на мотузці через вікно, бо її дім був при міському мурі, і вона жила на мурі.

16 І сказала вона їм: Ідіть у гори, щоб вас не зустріли гонителі; і ховайтеся там три дні, аж поки гонителі не повернуться, а потім підете своєю дорогою.

17 І чоловіки сказали їй: Ми будемо вільні від цієї твоєї присяги, яку ти взяла з нас.

18 Ось, коли ми увійдемо в землю, ти прив'яжеш цю нитку з червоної пряжі у вікні, через яке ти спустила нас; і збереш до себе додому твого батька, і твою матір, і твоїх братів, і весь дім твого батька.

19 І буде: хто вийде з дверей твого дому на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо невинні; а хто буде з тобою в домі, кров його буде на нашій голові, якщо чиясь рука торкнеться його.

20 І якщо ти розголосиш цю нашу справу, то ми будемо вільні від твоєї присяги, яку ти взяла з нас.

21 І сказала вона: За вашими словами, нехай так буде. І відпустила їх, і вони пішли; а вона прив'язала червону нитку у вікні.

22 І вони пішли, і прийшли в гори, і перебували там три дні, аж поки гонителі не повернулися; і гонителі шукали їх по всій дорозі, але не знайшли їх.

23 І повернулися ті два чоловіки, і зійшли з гір, і перейшли, і прийшли до Єгошуа, сина Нуна, і розповіли йому все, що сталося з ними;

24 І сказали вони Єгошуа: Справді Єшуа віддав у наші руки всю землю; бо навіть усі мешканці краю зомліли через нас.

Розділ 3

1 І встав Єгошуа рано вранці; і рушили вони з Шіттіму, і прийшли до Йордану, він і всі сини Ізраїля, і ночували там, перш ніж перейти.

2 І сталося по трьох днях, що урядовці пройшли через табір;

3 І наказали вони народові, кажучи: Коли побачите ковчег завіту Ягве, вашого Ягве, і священиків, левитів, що несуть його, то рушите зі свого місця й підете за ним.

4 Та нехай буде відстань між вами й ним, мірою близько двох тисяч ліктів; не наближайтеся до нього, щоб ви знали дорогу, якою маєте йти, бо ви не ходили цією дорогою раніше.

5 І сказав Єгошуа народові: Освятіться, бо завтра Єшуа вчинить чудеса серед вас.

6 І промовив Єгошуа до священиків, кажучи: Візьміть ковчег завіту й перейдіть перед народом. І вони взяли ковчег завіту й пішли перед народом.

7 І сказав Єшуа Єгошуа: Цього дня Я почну звеличувати тебе в очах усього Ізраїля, щоб вони знали, що як Я був із Мойсеєм, так буду й з тобою.

8 А ти накажи священикам, що несуть ковчег завіту, кажучи: Коли підійдете до краю води Йордану, спиніться в Йордані.

9 І сказав Єгошуа синам Ізраїля: Підійдіть сюди й послухайте слів Єшуа, вашого Єшуа.

10 І сказав Єгошуа: З цього ви пізнаєте, що живий Єшуа є серед вас, і що Він неодмінно вижене перед вами ханаанеїв, і хіттеїв, і хіввеїв, і періззеїв, і ґірґашеїв, і амореїв, і євусеїв.

11 Ось, ковчег завіту Ягве всієї землі переходить перед вами через Йордан.

12 Тож тепер візьміть собі дванадцять чоловіків із племен Ізраїля, по одному чоловікові з кожного племені.

13 І буде: щойно стопи ніг священиків, що несуть ковчег Ягве, Ягве всієї землі, спочинуть у водах Йордану, води Йордану будуть відтяті від вод, що течуть згори, і стануть однією купою.

14 І сталося, коли народ рушив зі своїх наметів, щоб перейти Йордан, і священики несли ковчег завіту перед народом;

15 І коли ті, що несли ковчег, підійшли до Йордану, і ноги священиків, що несли ковчег, занурилися в край води (бо Йордан виступає з усіх своїх берегів у весь час жнив),

16 То води, що текли згори, спинилися й піднялися однією купою дуже далеко від міста Адама, що біля Царетана; а ті, що текли до моря рівнини, до Солоного моря, зникли й були відтяті; і народ перейшов прямо перед Єрихоном.

17 І священики, що несли ковчег завіту Ягве, стояли твердо на сухій землі посеред Йордану, і всі ізраїльтяни переходили по сухій землі, аж поки весь народ повністю не перейшов Йордан.

Розділ 4

1 І сталося, коли весь народ повністю перейшов Йордан, що Ягве промовив до Єгошуа, кажучи:

2 Візьміть собі дванадцять чоловіків із народу, по одному чоловікові з кожного племені,

3 І накажіть їм, кажучи: Візьміть звідси, з середини Йордану, з місця, де твердо стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесіть їх із собою, і покладіть їх на місці ночівлі, де ви ночуватимете цієї ночі.

4 Тоді Єгошуа покликав дванадцять чоловіків, яких він приготував із синів Ізраїля, по одному чоловікові з кожного племені;

5 І сказав їм Єгошуа: Перейдіть перед ковчегом Ягве, вашого Ягве, до середини Йордану, і візьміть кожен із вас по каменю на своє плече, за числом племен синів Ізраїля;

6 Щоб це було знаком серед вас, щоб коли ваші діти запитають своїх батьків у майбутньому, кажучи: Що означають для вас ці камені?

7 Тоді ви відповісте їм: Що води Йордану були відтяті перед ковчегом завіту Ягве; коли він переходив Йордан, води Йордану були відтяті; і ці камені будуть пам'яткою для синів Ізраїля навіки.

8 І сини Ізраїля зробили так, як наказав Єгошуа, і взяли дванадцять каменів із середини Йордану, як Ягве промовив до Єгошуа, за числом племен синів Ізраїля, і перенесли їх із собою до місця, де вони ночували, і поклали їх там.

9 І поставив Єгошуа дванадцять каменів посеред Йордану, на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчег завіту; і вони там аж до цього дня.

10 Бо священики, що несли ковчег, стояли посеред Йордану, аж поки не було закінчено все, що Ягве наказав Єгошуа сказати народові, за всім, що Мойсей наказав Єгошуа; і народ поспішив і перейшов.

11 І сталося, коли весь народ повністю перейшов, що ковчег Ягве перейшов, і священики, перед очима народу.

12 І сини Рувима, і сини Ґада, і половина племені Манасії перейшли озброєні перед синами Ізраїля, як Мойсей сказав їм;

13 Близько сорока тисяч, приготовлених до війни, перейшло перед Єшуа на битву до рівнин Єрихону.

14 Того дня Ягве звеличив Єгошуа в очах усього Ізраїля; і вони боялися його, як боялися Мойсея, по всі дні його життя.

15 І промовив Ягве до Єгошуа, кажучи:

16 Накажи священикам, що несуть ковчег свідоцтва, щоб вони вийшли з Йордану.

17 І наказав Єгошуа священикам, кажучи: Вийдіть із Йордану.

18 І сталося, коли священики, що несли ковчег завіту Ягве, вийшли з середини Йордану, і стопи ніг священиків піднялися на суху землю, що води Йордану повернулися на своє місце й потекли по всіх його берегах, як і раніше.

19 І народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, і отаборився в Ґілґалі, на східній границі Єрихону.

20 А ті дванадцять каменів, які вони взяли з Йордану, поставив Єгошуа в Ґілґалі.

21 І промовив він до синів Ізраїля, кажучи: Коли ваші діти запитають своїх батьків у майбутньому, кажучи: Що означають ці камені?

22 Тоді дайте знати вашим дітям, кажучи: Ізраїль перейшов цей Йордан по сухій землі.

23 Бо Єшуа, ваш Єшуа, висушив води Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як Єшуа, ваш Єшуа, зробив із Червоним морем, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли;

24 Щоб усі народи землі пізнали руку Єшуа, що вона могутня; щоб ви боялися Ягве, вашого Ягве, навіки.

Розділ 5

1 І сталося, коли всі царі амореїв, що були по цей бік Йордану на захід, і всі царі ханаанеїв, що були біля моря, почули, що Єшуа висушив води Йордану перед синами Ізраїля, аж поки ми не перейшли, що розтануло їхнє серце, і не було більше духу в них через синів Ізраїля.

2 Того часу Ягве сказав Єгошуа: Зроби собі гострі ножі й обріж знову синів Ізраїля вдруге.

3 І зробив собі Єгошуа гострі ножі, й обрізав синів Ізраїля на пагорбі крайньої плоті.

4 І ось причина, чому Єгошуа обрізував: Увесь народ, що вийшов із Єгипту, чоловічої статі, усі воїни, померли в пустелі по дорозі, після того як вийшли з Єгипту.

5 Увесь народ, що вийшов, був обрізаний; але всього народу, що народився в пустелі по дорозі, коли вони виходили з Єгипту, їх не обрізували.

6 Бо сини Ізраїля ходили сорок років у пустелі, аж поки не загинув увесь народ, що був воїнами, які вийшли з Єгипту, бо вони не слухалися голосу Ягве; яким Ягве присягнув, що не покаже їм землю, яку Ягве присягнув їхнім батькам дати нам, землю, що тече молоком і медом.

7 А їхніх дітей, яких Він поставив на їхнє місце, їх обрізав Єгошуа; бо вони були необрізані, бо їх не обрізували по дорозі.

8 І сталося, коли вони закінчили обрізувати весь народ, що вони залишилися на своїх місцях у таборі, аж поки не видужали.

9 І сказав Єшуа Єгошуа: Цього дня Я скотив ганьбу Єгипту з вас. Тому ім'я того місця називається Ґілґал аж до цього дня.

10 І отаборилися сини Ізраїля в Ґілґалі, і справляли Пасху чотирнадцятого дня місяця ввечері на рівнинах Єрихону.

11 І їли вони зі старого зерна землі наступного дня після Пасхи, прісні коржі та пражене зерно того самого дня.

12 І манна припинилася наступного дня, після того як вони їли зі старого зерна землі; і не було більше манни в синів Ізраїля; а їли вони з плодів землі Ханаану того року.

13 І сталося, коли Єгошуа був біля Єрихону, що він підвів свої очі й глянув, і ось, стояв перед ним чоловік із оголеним мечем у своїй руці; і підійшов Єгошуа до нього, і сказав йому: Чи ти за нас, чи за наших ворогів?

14 І він сказав: Ні; але я тепер прийшов як вождь війська Єшуа. І впав Єгошуа обличчям до землі, і поклонився, і сказав йому: Що каже мій Єшуа своєму рабові?

15 І вождь війська Єшуа сказав Єгошуа: Скинь своє взуття зі своєї ноги, бо місце, на якому ти стоїш, святе. І Єгошуа зробив так.

Розділ 6

1 А Єрихон був міцно зачинений через синів Ізраїля: ніхто не виходив і ніхто не входив.

2 І сказав Єшуа Єгошуа: Дивись, Я дав у твою руку Єрихон, і його царя, і могутніх воїнів.

3 І обійдете місто, усі воїни, і обійдете довкола міста один раз. Так роби шість днів.

4 І сім священиків нестимуть перед ковчегом сім труб із баранячих рогів; а сьомого дня обійдете місто сім разів, і священики засурмлять у труби.

5 І буде: коли вони довго сурмитимуть у баранячий ріг, і коли ви почуєте звук труби, весь народ крикне гучним криком; і мур міста впаде рівно, і народ підніметься, кожен прямо перед собою.

6 І покликав Єгошуа, син Нуна, священиків, і сказав їм: Візьміть ковчег завіту, і нехай сім священиків несуть сім труб із баранячих рогів перед ковчегом Ягве.

7 І сказав він народові: Ідіть і обійдіть місто, і нехай озброєні йдуть перед ковчегом Ягве.

8 І сталося, коли Єгошуа сказав народові, що сім священиків, які несли сім труб із баранячих рогів, пішли перед Єшуа і засурмили в труби; а ковчег завіту Ягве йшов за ними.

9 І озброєні чоловіки йшли перед священиками, що сурмили в труби, а задня сторожа йшла за ковчегом, і священики йшли й сурмили в труби.

10 І наказав Єгошуа народові, кажучи: Не кричіть, і не здіймайте шуму вашим голосом, і нехай жодне слово не вийде з ваших уст, аж до того дня, коли я скажу вам кричати; тоді кричіть.

11 І ковчег Ягве обійшов місто, обійшовши його один раз; і вони прийшли до табору й ночували в таборі.

12 І встав Єгошуа рано вранці, і священики взяли ковчег Ягве.

13 І сім священиків, що несли сім труб із баранячих рогів перед ковчегом Ягве, йшли постійно й сурмили в труби; і озброєні чоловіки йшли перед ними; а задня сторожа йшла за ковчегом Ягве, і священики йшли й сурмили в труби.

14 І другого дня вони обійшли місто один раз і повернулися до табору; так вони робили шість днів.

15 І сталося сьомого дня, що вони встали рано, на світанку дня, і обійшли місто тим самим чином сім разів; тільки того дня вони обійшли місто сім разів.

16 І сталося сьомого разу, коли священики засурмили в труби, Єгошуа сказав народові: Кричіть, бо Єшуа дав вам місто.

17 І місто буде закляте, воно й усе, що в ньому, для Ягве; тільки Рахав блудниця житиме, вона й усі, хто з нею в домі, бо вона сховала посланців, яких ми послали.

18 А ви, у всякому разі, стережіться заклятого, щоб ви не стали заклятими, коли візьмете із заклятого, і не зробили табір Ізраїля прокляттям, і не завдали йому біди.

19 А все срібло, і золото, і посуд із міді та заліза освячені для Ягве; вони увійдуть до скарбниці Ягве.

20 І народ крикнув, коли священики засурмили в труби; і сталося, коли народ почув звук труби, і народ крикнув гучним криком, що мур упав рівно, і народ піднявся в місто, кожен прямо перед собою, і вони взяли місто.

21 І вони повністю знищили все, що було в місті, і чоловіка, і жінку, молодого й старого, і вола, і вівцю, і осла, вістрям меча.

22 А Єгошуа сказав двом чоловікам, що розвідували край: Увійдіть до дому блудниці й виведіть звідти жінку й усе, що вона має, як ви присягли їй.

23 І юнаки, що були розвідниками, увійшли й вивели Рахав, і її батька, і її матір, і її братів, і все, що вона мала; і вивели всю її рідню, і залишили їх поза табором Ізраїля.

24 І спалили вони місто вогнем і все, що в ньому; тільки срібло, і золото, і посуд із міді та заліза вони поклали до скарбниці дому Ягве.

25 І зберіг Єгошуа Рахав блудницю живою, і дім її батька, і все, що вона мала; і вона живе в Ізраїлі аж до цього дня; бо вона сховала посланців, яких Єгошуа послав розвідати Єрихон.

26 І закляв їх Єгошуа того часу, кажучи: Проклятий чоловік перед Ягве, хто встане й збудує це місто Єрихон; на своєму первістку він закладе його основу, і на своєму наймолодшому синові поставить його брами.

27 І був Єшуа з Єгошуа; і слава його розійшлася по всьому краю.

Розділ 7

1 Але сини Ізраїля вчинили провину щодо заклятого; бо Ахан, син Кармі, син Завді, син Зераха, з племені Юди, узяв із заклятого; і гнів Ягве запалав на синів Ізраїля.

2 І послав Єгошуа чоловіків з Єрихону до Аю, що біля Бет-Авену, на схід від Бет-Елу, і промовив до них, кажучи: Підіть і огляньте край. І чоловіки пішли й оглянули Ай.

3 І повернулися вони до Єгошуа, і сказали йому: Нехай не весь народ іде; але нехай близько двох чи трьох тисяч чоловіків підуть і поразять Ай; і не змушуйте весь народ трудитися туди, бо їх мало.

4 І пішло туди з народу близько трьох тисяч чоловіків; і вони втекли перед чоловіками Аю.

5 І чоловіки Аю поразили з них близько тридцяти шести чоловіків; бо вони гнали їх від брами аж до Шевариму й били їх на спуску; тому серця народу розтанули й стали як вода.

6 І роздер Єгошуа свій одяг, і впав на землю обличчям перед ковчегом Ягве аж до вечора, він і старші Ізраїля, і посипали порохом свої голови.

7 І сказав Єгошуа: О горе, о Ягве, навіщо Ти взагалі перевів цей народ через Йордан, щоб віддати нас у руку амореїв, щоб знищити нас? О, якби ми вдовольнилися, о Ягве, і жили по той бік Йордану!

8 О Ягве, що я скажу, коли Ізраїль обертає спину перед своїми ворогами!

9 Бо ханаанеї й усі мешканці землі почують про це, і оточать нас довкола, і витнуть наше ім'я із землі; і що Ти зробиш Твоєму великому імені?

10 І сказав Ягве Єгошуа: Устань; навіщо ти так лежиш на своєму обличчі?

11 Ізраїль згрішив, і вони також порушили Мій завіт, який Я наказав їм; бо вони навіть узяли із заклятого, і також украли, і також приховали, і поклали це навіть серед своїх власних речей.

12 Тому сини Ізраїля не могли встояти перед своїми ворогами, а обернули спину перед своїми ворогами, бо вони стали заклятими; і Я більше не буду з вами, хіба що ви знищите закляте з-посеред себе.

13 Устань, освяти народ і скажи: Освятіться на завтра; бо так каже Ягве Ізраїля: Закляте є серед тебе, о Ізраїлю; ти не можеш устояти перед своїми ворогами, аж поки не забереш закляте з-посеред себе.

14 Уранці, отже, ви будете приведені за вашими племенами; і буде: плем'я, яке візьме Ягве, підійде за своїми родами; і рід, який візьме Ягве, підійде за домами; і дім, який візьме Ягве, підійде чоловік за чоловіком.

15 І буде: той, хто буде взятий із заклятим, буде спалений вогнем, він і все, що він має; бо він порушив завіт Ягве, і бо він учинив безглуздя в Ізраїлі.

16 І встав Єгошуа рано вранці, і привів Ізраїля за їхніми племенами; і було взяте плем'я Юди;

17 І він привів рід Юди; і він узяв рід зархіїв; і він привів рід зархіїв чоловік за чоловіком; і був узятий Завді;

18 І він привів його дім чоловік за чоловіком; і був узятий Ахан, син Кармі, син Завді, син Зераха, з племені Юди.

19 І сказав Єгошуа Аханові: Сину мій, віддай, прошу тебе, славу Ягве Ізраїля й учини Йому визнання; і скажи мені тепер, що ти зробив; не приховуй цього від мене.

20 І відповів Ахан Єгошуа, і сказав: Справді я згрішив проти Ягве Ізраїля, і так і так я зробив;

21 Коли я побачив серед здобичі гарний вавилонський одяг, і двісті шеклів срібла, і злиток золота вагою п'ятдесят шеклів, тоді я пожадав їх і взяв їх; і ось, вони сховані в землі посеред мого намету, а срібло під ним.

22 І послав Єгошуа посланців, і вони побігли до намету; і ось, це було сховане в його наметі, а срібло під ним.

23 І взяли вони це з середини намету, і принесли до Єгошуа, і до всіх синів Ізраїля, і розклали це перед Ягве.

24 І взяв Єгошуа, і весь Ізраїль із ним, Ахана, сина Зераха, і срібло, і одяг, і злиток золота, і його синів, і його дочок, і його волів, і його ослів, і його овець, і його намет, і все, що він мав; і привели їх до долини Ахор.

25 І сказав Єгошуа: Навіщо ти завдав нам біди? Ягве завдасть тобі біди цього дня. І весь Ізраїль укаменував його камінням, і спалив їх вогнем, після того як вони укаменували їх камінням.

26 І підняли над ним велику купу каміння аж до цього дня. І Ягве відвернувся від лютості Свого гніву. Тому ім'я того місця було назване: Долина Ахор, аж до цього дня.

Розділ 8

1 І сказав Єшуа Єгошуа: Не бійся й не жахайся; візьми з собою весь військовий народ і встань, підійди до Аю; дивись, Я дав у твою руку царя Аю, і його народ, і його місто, і його землю;

2 І зробиш Аю та його цареві, як ти зробив Єрихонові та його цареві; тільки здобич його й худобу його візьмете собі за здобич; влаштуй собі засідку на місто позаду нього.

3 І встав Єгошуа, і весь військовий народ, щоб підійти до Аю; і вибрав Єгошуа тридцять тисяч могутніх воїнів і послав їх уночі.

4 І наказав він їм, кажучи: Дивіться, ви ляжете в засідку проти міста, позаду міста; не відходьте дуже далеко від міста, але будьте всі готові;

5 А я і весь народ, що зі мною, наблизимося до міста; і буде, коли вони вийдуть проти нас, як першого разу, що ми втечемо перед ними,

6 (Бо вони вийдуть за нами,) аж поки ми не відтягнемо їх від міста; бо вони скажуть: Вони втікають перед нами, як першого разу; тому ми втечемо перед ними.

7 Тоді ви встанете із засідки й захопите місто; бо Єшуа, ваш Єшуа, віддасть його у вашу руку.

8 І буде, коли ви візьмете місто, що ви підпалите місто вогнем; за наказом Єшуа ви зробите. Дивіться, я наказав вам.

9 І послав їх Єгошуа; і вони пішли лягти в засідку й перебували між Бет-Елом і Аєм, на західному боці Аю; а Єгошуа ночував тієї ночі серед народу.

10 І встав Єгошуа рано вранці, і перелічив народ, і пішов, він і старші Ізраїля, перед народом до Аю.

11 І весь народ, військовий народ, що був із ним, пішов і наблизився, і прийшов перед місто, і отаборився на північному боці Аю; а між ними й Аєм була долина.

12 І взяв він близько п'яти тисяч чоловіків і поставив їх лягти в засідку між Бет-Елом і Аєм, на західному боці міста.

13 І коли вони поставили народ, увесь табір, що був на півночі міста, і їхніх, що чекали в засідці на заході міста, Єгошуа пішов тієї ночі в середину долини.

14 І сталося, коли цар Аю побачив це, що вони поспішили й встали рано, і чоловіки міста вийшли проти Ізраїля на битву, він і весь його народ, у призначений час, перед рівниною; але він не знав, що позаду міста проти нього були ті, що чекали в засідці.

15 І Єгошуа й увесь Ізраїль вдали, ніби вони розбиті перед ними, і втекли дорогою пустелі.

16 І весь народ, що був в Аю, був скликаний разом, щоб гнатися за ними; і вони гналися за Єгошуа й були відтягнуті від міста.

17 І не лишилося чоловіка в Аю чи Бет-Елі, який не вийшов би за Ізраїлем; і вони залишили місто відчиненим і гналися за Ізраїлем.

18 І сказав Єшуа Єгошуа: Простягни спис, що у твоїй руці, до Аю, бо Я дам його у твою руку. І простягнув Єгошуа спис, що він мав у своїй руці, до міста.

19 І засідка швидко встала зі свого місця, і вони побігли, щойно він простягнув свою руку; і увійшли в місто, і взяли його, і поспішили й підпалили місто вогнем.

20 І коли чоловіки Аю глянули позаду себе, вони побачили, і ось, дим міста піднявся до неба, і вони не мали сили втікати ні сюди, ні туди; а народ, що втікав до пустелі, обернувся на гонителів.

21 І коли Єгошуа й увесь Ізраїль побачили, що засідка взяла місто, і що дим міста піднявся, тоді вони обернулися знову й побили чоловіків Аю.

22 А інші вийшли з міста проти них; тож вони опинилися посеред Ізраїля, одні з цього боку, а інші з того боку; і вони побили їх, так що не дали жодному з них лишитися чи втекти.

23 А царя Аю вони взяли живим і привели його до Єгошуа.

24 І сталося, коли Ізраїль закінчив убивати всіх мешканців Аю в полі, у пустелі, де вони гнали їх, і коли вони всі впали від вістря меча, аж поки не загинули, що всі ізраїльтяни повернулися до Аю й поразили його вістрям меча.

25 І сталося, що всіх, хто впав того дня, і чоловіків, і жінок, було дванадцять тисяч, усі чоловіки Аю.

26 Бо Єгошуа не відтягнув своєї руки назад, якою він простягнув спис, аж поки повністю не знищив усіх мешканців Аю.

27 Тільки худобу й здобич того міста Ізраїль узяв собі за здобич, за словом Єшуа, яке Він наказав Єгошуа.

28 І спалив Єгошуа Ай і зробив його купою навіки, спустошенням аж до цього дня.

29 А царя Аю він повісив на дереві аж до вечора; і щойно сонце зайшло, Єгошуа наказав, щоб вони зняли його труп із дерева й кинули його при вході до брами міста, і підняли на ньому велику купу каміння, що лишається аж до цього дня.

30 Тоді Єгошуа збудував жертовник Ягве Ізраїля на горі Евал,

31 Як Мойсей, раб Ягве, наказав синам Ізраїля, як написано в книзі закону Мойсея, жертовник із цілих каменів, на який ніхто не піднімав заліза; і вони принесли на ньому цілопалення Ягве й принесли мирні жертви.

32 І він написав там на камінні копію закону Мойсея, яку він написав перед синами Ізраїля.

33 І весь Ізраїль, і їхні старші, і урядовці, і їхні судді стояли з цього боку ковчега й з того боку перед священиками, левитами, що несли ковчег завіту Ягве, як приходько, так і той, хто народився серед них; половина їх навпроти гори Ґерізім, а половина їх навпроти гори Евал; як Мойсей, раб Ягве, наказав раніше, щоб вони благословили народ Ізраїля.

34 А потім він прочитав усі слова закону, благословення й прокляття, за всім, що написано в книзі закону.

35 Не було слова з усього, що наказав Мойсей, якого Єгошуа не прочитав би перед усією громадою Ізраїля, з жінками, і малими дітьми, і приходьками, що перебували серед них.

Розділ 9

1 І сталося, коли всі царі, що були по цей бік Йордану, на горах, і в долинах, і на всіх берегах великого моря навпроти Ливану, хіттей, і аморей, ханааней, періззей, хіввей і євусей, почули про це;

2 Що вони зібралися разом, щоб воювати з Єгошуа та з Ізраїлем, однодушно.

3 І коли мешканці Ґівона почули, що зробив Єгошуа Єрихонові та Аю,

4 Вони вчинили хитро, і пішли, і вдали, ніби вони посли, і взяли старі мішки на своїх ослів, і винні бурдюки, старі, і продерті, і полатані;

5 І старе й полатане взуття на свої ноги, і старий одяг на себе; а весь хліб їхніх припасів був сухий і запліснявілий.

6 І прийшли вони до Єгошуа до табору в Ґілґал, і сказали йому й чоловікам Ізраїля: Ми прийшли з далекого краю; тож тепер укладіть із нами угоду.

7 І сказали чоловіки Ізраїля хіввеям: Може, ви живете серед нас; і як ми укладемо з вами угоду?

8 І сказали вони Єгошуа: Ми твої раби. І сказав їм Єгошуа: Хто ви? І звідки ви прийшли?

9 І сказали вони йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби через ім'я Єшуа, твого Єшуа; бо ми чули славу Його, і все, що Він зробив у Єгипті,

10 І все, що Він зробив двом царям амореїв, що були за Йорданом, Сигонові, цареві Хешбону, і Огові, цареві Башану, що був в Аштароті.

11 Тому наші старші й усі мешканці нашого краю промовили до нас, кажучи: Візьміть із собою припаси на дорогу, і йдіть їм назустріч, і скажіть їм: Ми ваші раби; тож тепер укладіть із нами угоду.

12 Цей наш хліб ми взяли гарячим як наші припаси з наших домів того дня, коли вийшли йти до вас; але тепер, ось, він сухий, і він запліснявілий;

13 І ці бурдюки вина, які ми наповнили, були нові; і ось, вони продерті; і цей наш одяг і наше взуття стали старими через дуже довгу дорогу.

14 І чоловіки взяли з їхніх припасів, і не запитали поради при устах Ягве.

15 І уклав Єгошуа мир із ними, і уклав із ними угоду, щоб дати їм жити; і князі громади присягли їм.

16 І сталося наприкінці трьох днів, після того як вони уклали з ними угоду, що вони почули, що ті їхні сусіди, і що вони живуть серед них.

17 І вирушили сини Ізраїля, і прийшли до їхніх міст третього дня. А їхні міста були: Ґівон, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

18 І не поразили їх сини Ізраїля, бо князі громади присягли їм Ягве Ізраїля. І вся громада нарікала на князів.

19 Але всі князі сказали всій громаді: Ми присягли їм Ягве Ізраїля; тож тепер ми не можемо торкнутися їх.

20 Ось що ми зробимо їм: ми навіть дамо їм жити, щоб не було гніву на нас через присягу, яку ми присягли їм.

21 І князі сказали їм: Нехай живуть; але нехай будуть рубачами дров і носіями води для всієї громади; як князі обіцяли їм.

22 І покликав їх Єгошуа, і промовив до них, кажучи: Навіщо ви обдурили нас, кажучи: Ми дуже далеко від вас; коли ви живете серед нас?

23 Тож тепер ви прокляті, і ніхто з вас не буде звільнений від того, щоб бути рабами, і рубачами дров, і носіями води для дому мого Ягве.

24 І відповіли вони Єгошуа, і сказали: Бо твоїм рабам було докладно розказано, як Ягве, твій Ягве, наказав Своєму рабові Мойсеєві дати вам усю землю й знищити всіх мешканців землі перед вами; тому ми дуже боялися за наше життя через вас і зробили цю річ.

25 А тепер, ось, ми в твоїй руці; як здається добрим і правильним у твоїх очах вчинити з нами, вчиняй.

26 І так він учинив їм, і врятував їх із руки синів Ізраїля, що вони не вбили їх.

27 І зробив їх Єгошуа того дня рубачами дров і носіями води для громади й для жертовника Ягве, аж до цього дня, на місці, яке Він мав би вибрати.

Розділ 10

1 І сталося, коли Адоніцедек, цар Єрусалиму, почув, як Єгошуа взяв Ай і повністю знищив його; як він зробив Єрихонові та його цареві, так він зробив Аю та його цареві; і як мешканці Ґівона уклали мир з Ізраїлем і були серед них;

2 Що вони дуже злякалися, бо Ґівон був великим містом, як одне з царських міст, і бо він був більший за Ай, і всі його чоловіки були могутні.

3 Тому Адоніцедек, цар Єрусалиму, послав до Гогама, царя Хеврону, і до Пір'ама, царя Ярмуту, і до Яфії, царя Лахішу, і до Девіра, царя Еґлону, кажучи:

4 Прийдіть до мене й допоможіть мені, щоб ми поразили Ґівон; бо він уклав мир із Єгошуа та з синами Ізраїля.

5 Тому п'ять царів амореїв, цар Єрусалиму, цар Хеврону, цар Ярмуту, цар Лахішу, цар Еґлону, зібралися разом і піднялися, вони й усі їхні війська, і отаборилися перед Ґівоном, і воювали проти нього.

6 І чоловіки Ґівона послали до Єгошуа до табору до Ґілґалу, кажучи: Не віднімай своєї руки від своїх рабів; прийди до нас швидко, і врятуй нас, і допоможи нам; бо всі царі амореїв, що живуть у горах, зібралися проти нас.

7 І піднявся Єгошуа з Ґілґалу, він і весь військовий народ із ним, і всі могутні воїни.

8 І сказав Єшуа Єгошуа: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку; жоден чоловік із них не встоїть перед тобою.

9 І Єгошуа прийшов до них несподівано, і йшов усю ніч із Ґілґалу.

10 І Єшуа привів їх у замішання перед Ізраїлем, і поразив їх великою поразкою в Ґівоні, і гнав їх дорогою, що піднімається до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки й до Маккеди.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на спуску до Бет-Хорону, що Єшуа скинув на них велике каміння з неба аж до Азеки, і вони померли; тих, хто помер від каміння граду, було більше, ніж тих, кого сини Ізраїля вбили мечем.

12 Тоді промовив Єгошуа до Єшуа того дня, коли Єшуа віддав амореїв перед синами Ізраїля, і сказав він перед очима Ізраїля: Сонце, спинися над Ґівоном; і ти, Місяцю, у долині Айялон.

13 І сонце спинилося, і місяць стояв, аж поки народ не помстився своїм ворогам. Чи не написано це в книзі Яшера? І сонце стояло посеред неба й не поспішало заходити близько цілого дня.

14 І не було такого дня перед тим чи після того, щоб Єшуа послухав голос чоловіка; бо Єшуа воював за Ізраїля.

15 І повернувся Єгошуа, і весь Ізраїль із ним, до табору до Ґілґалу.

16 Але ці п'ять царів утекли й сховалися в печері в Маккеді.

17 І було сказано Єгошуа, кажучи: Знайдено п'ять царів, що сховалися в печері в Маккеді.

18 І сказав Єгошуа: Прикотіть велике каміння до отвору печери й поставте біля нього чоловіків, щоб стерегли їх;

19 А ви не спиняйтеся, а женіться за вашими ворогами й бийте їхніх останніх; не дозволяйте їм увійти до їхніх міст; бо Єшуа, ваш Єшуа, віддав їх у вашу руку.

20 І сталося, коли Єгошуа й сини Ізраїля закінчили вражати їх дуже великою поразкою, аж поки вони не загинули, що решта, яка лишилася з них, увійшла до укріплених міст.

21 І весь народ повернувся до табору до Єгошуа в Маккеду в мирі; ніхто не ворухнув язиком проти жодного з синів Ізраїля.

22 Тоді сказав Єгошуа: Відкрийте отвір печери й виведіть до мене тих п'ять царів із печери.

23 І вони зробили так, і вивели до нього тих п'ять царів із печери: царя Єрусалиму, царя Хеврону, царя Ярмуту, царя Лахішу й царя Еґлону.

24 І сталося, коли вони вивели тих царів до Єгошуа, що Єгошуа покликав усіх чоловіків Ізраїля й сказав начальникам воїнів, що ходили з ним: Підійдіть, поставте ваші ноги на шиї цих царів. І вони підійшли й поставили свої ноги на їхні шиї.

25 І сказав їм Єгошуа: Не бійтеся й не жахайтеся, будьте сильні й мужні; бо так Єшуа зробить усім вашим ворогам, проти яких ви воюєте.

26 А потім Єгошуа поразив їх, і вбив їх, і повісив їх на п'яти деревах; і вони висіли на деревах аж до вечора.

27 І сталося в час заходу сонця, що Єгошуа наказав, і вони зняли їх із дерев, і кинули їх у печеру, в якій вони ховалися, і поклали велике каміння на отвір печери, що лишається аж до самого цього дня.

28 І того дня Єгошуа взяв Маккеду, і поразив її вістрям меча, і її царя він повністю знищив, їх і всі душі, що були в ній; він не дав нікому лишитися; і зробив цареві Маккеди, як зробив цареві Єрихону.

29 Тоді Єгошуа перейшов від Маккеди, і весь Ізраїль із ним, до Лівни, і воював проти Лівни;

30 І Єшуа віддав також її та її царя в руку Ізраїля; і він поразив її вістрям меча, і всі душі, що були в ній; він не дав нікому лишитися в ній; але зробив її цареві, як зробив цареві Єрихону.

31 І перейшов Єгошуа від Лівни, і весь Ізраїль із ним, до Лахішу, і отаборився проти нього, і воював проти нього;

32 І Єшуа віддав Лахіш у руку Ізраїля, який узяв його другого дня, і поразив його вістрям меча, і всі душі, що були в ньому, за всім, що він зробив Лівні.

33 Тоді Горам, цар Ґезеру, піднявся допомогти Лахішу; і Єгошуа поразив його та його народ, аж поки не залишив йому нікого.

34 І від Лахішу Єгошуа перейшов до Еґлону, і весь Ізраїль із ним; і вони отаборилися проти нього й воювали проти нього;

35 І вони взяли його того дня, і поразили його вістрям меча, і всі душі, що були в ньому, він повністю знищив того дня, за всім, що він зробив Лахішу.

36 І піднявся Єгошуа від Еґлону, і весь Ізраїль із ним, до Хеврону; і вони воювали проти нього;

37 І вони взяли його, і поразили його вістрям меча, і його царя, і всі його міста, і всі душі, що були в ньому; він не залишив нікого, за всім, що він зробив Еґлонові; а знищив його повністю, і всі душі, що були в ньому.

38 І повернувся Єгошуа, і весь Ізраїль із ним, до Девіру; і воював проти нього;

39 І він узяв його, і його царя, і всі його міста; і вони поразили їх вістрям меча й повністю знищили всі душі, що були в ньому; він не залишив нікого; як він зробив Хевронові, так він зробив Девіру та його цареві; як він зробив також Лівні та її цареві.

40 І поразив Єгошуа весь край гір, і півдня, і долини, і джерел, і всіх їхніх царів; він не залишив нікого, а повністю знищив усе, що дихало, як наказав Ягве Ізраїля.

41 І поразив їх Єгошуа від Кадеш-Барнеа аж до Гази, і весь край Ґошен, аж до Ґівона.

42 І всіх цих царів та їхню землю Єгошуа взяв за один раз, бо Єшуа Ізраїля воював за Ізраїля.

43 І повернувся Єгошуа, і весь Ізраїль із ним, до табору до Ґілґалу.

Розділ 11

1 І сталося, коли Явін, цар Хацору, почув ті речі, що він послав до Йовава, царя Мадону, і до царя Шімрону, і до царя Ахшафу,

2 І до царів, що були на півночі гір, і рівнин на південь від Кіннерету, і в долині, і в межах Дору на заході,

3 І до ханаанея на сході й на заході, і до аморея, і хіттея, і періззея, і євусея в горах, і до хіввея під Хермоном у землі Міцпи.

4 І вони вийшли, вони й усі їхні війська з ними, багато народу, як пісок, що на березі моря, за безліччю, з кіньми й колісницями дуже багатьма.

5 І коли всі ці царі зійшлися разом, вони прийшли й отаборилися разом при водах Мерому, щоб воювати проти Ізраїля.

6 І сказав Єшуа Єгошуа: Не бійся через них; бо завтра близько цього часу Я віддам їх усіх убитими перед Ізраїлем; ти підріжеш жили їхнім коням і спалиш їхні колісниці вогнем.

7 І прийшов Єгошуа, і весь військовий народ із ним, проти них при водах Мерому несподівано; і вони напали на них.

8 І Єшуа віддав їх у руку Ізраїля, який поразив їх і гнав їх аж до великого Сидону, і до Місрефот-Маїму, і до долини Міцпи на схід; і вони били їх, аж поки не залишили їм нікого.

9 І Єгошуа зробив їм, як Єшуа сказав йому; він підрізав жили їхнім коням і спалив їхні колісниці вогнем.

10 І Єгошуа того часу повернувся назад, і взяв Хацор, і поразив його царя мечем; бо Хацор раніше був головою всіх тих царств.

11 І вони поразили всі душі, що були в ньому, вістрям меча, повністю знищуючи їх; не лишилося жодного, хто дихав би; і він спалив Хацор вогнем.

12 І всі міста тих царів, і всіх їхніх царів Єгошуа взяв, і поразив їх вістрям меча, і він повністю знищив їх, як наказав Мойсей, раб Ягве.

13 А щодо міст, що стояли непохитно у своїй силі, Ізраїль жодного з них не спалив, тільки Хацор; його спалив Єгошуа.

14 І всю здобич цих міст, і худобу сини Ізраїля взяли собі за здобич; а кожну людину вони побили вістрям меча, аж поки не винищили їх, не залишивши нікого, хто дихає.

15 Як Ягве наказав Мойсеєві, Своєму рабові, так Мойсей наказав Єгошуа, і так зробив Єгошуа; він не залишив невиконаним нічого з усього, що Ягве наказав Мойсеєві.

16 І взяв Єгошуа всю ту землю, гори, і всю південну країну, і всю землю Ґошен, і долину, і рівнину, і гору Ізраїля, і її долину;

17 аж від гори Халак, що підіймається до Сеїру, аж до Баал-Ґада в Ливанській долині під горою Хермон; і всіх їхніх царів він захопив, і побив їх, і повбивав їх.

18 Єгошуа вів війну довгий час з усіма тими царями.

19 Не було міста, яке уклало б мир із синами Ізраїля, крім хіввеїв, мешканців Ґів’ону; усіх інших вони взяли в бою.

20 Бо від Ягве було зробити їхні серця запеклими, щоб вони вийшли проти Ізраїля на бій, щоб він винищив їх цілковито, і щоб вони не мали милості, але щоб він винищив їх, як Ягве наказав Мойсеєві.

21 І в той час прийшов Єгошуа, і винищив Анакових синів із гір, із Хеврону, із Девіру, із Анаву, і з усіх гір Юди, і з усіх гір Ізраїля; Єгошуа винищив їх цілковито разом із їхніми містами.

22 Не залишилося жодного з Анакових синів у землі синів Ізраїля; тільки в Газі, у Ґаті та в Ашдоді вони залишилися.

23 І взяв Єгошуа всю землю, за всім тим, що Ягве сказав Мойсеєві; і дав її Єгошуа Ізраїлеві у спадщину за їхніми поділами за їхніми племенами. І земля спочила від війни.

Розділ 12

1 А оце царі землі, яких побили сини Ізраїля і посіли їхню землю по той бік Йордану в бік сходу сонця, від річки Арнон аж до гори Хермон, і всю рівнину на сході:

2 Сихон, цар амореїв, що жив у Хешбоні й панував від Ароеру, що на березі річки Арнон, і від середини річки, і від половини Ґілеаду, аж до річки Яббок, що є границею синів Аммона;

3 і від рівнини до моря Хіннерет на сході, і аж до моря рівнини, Солоного моря на сході, дорогою до Бет-Єшімоту; і від півдня, під Ашдот-Пісґою:

4 і границя Ога, царя Башану, що був із останку велетнів, що жив в Аштароті та в Едреї,

5 і панував на горі Хермон, і в Салсі, і в усьому Башані, аж до границі ґешурців і маахатців, і половині Ґілеаду, границі Сихона, царя Хешбону.

6 Їх побив Мойсей, раб Ягве, і сини Ізраїля; і дав її Мойсей, раб Ягве, у володіння рувимлянам, і гадянам, і половині племені Манасії.

7 А оце царі краю, яких побив Єгошуа і сини Ізраїля по цей бік Йордану на заході, від Баал-Ґада в Ливанській долині аж до гори Халак, що підіймається до Сеїру; і дав її Єгошуа племенам Ізраїля у володіння за їхніми поділами;

8 у горах, і в долинах, і в рівнинах, і при джерелах, і в пустелі, і в південній країні; хіттеї, амореї, і ханаанеї, ферезеї, хіввеї та євусеї:

9 Цар Єрихону, один; цар Аю, що біля Бет-Елу, один;

10 Цар Єрусалиму, один; цар Хеврону, один;

11 Цар Ярмуту, один; цар Лахішу, один;

12 Цар Еґлону, один; цар Ґезеру, один;

13 Цар Девіру, один; цар Ґедеру, один;

14 Цар Хорми, один; цар Араду, один;

15 Цар Лівни, один; цар Адулламу, один;

16 Цар Маккеди, один; цар Бет-Елу, один;

17 Цар Таппуаху, один; цар Хеферу, один;

18 Цар Афеку, один; цар Лашарону, один;

19 Цар Мадону, один; цар Хацору, один;

20 Цар Шімрон-Мерону, один; цар Ахшафу, один;

21 Цар Таанаху, один; цар Меґіддо, один;

22 Цар Кедешу, один; цар Йокнеаму Кармельського, один;

23 Цар Дору в краї Дор, один; цар народів Ґілґалу, один;

24 Цар Тірци, один; усіх царів — тридцять один.

Розділ 13

1 І був Єгошуа старий і ввійшов у літа; і сказав йому Ягве: Ти старий і ввійшов у літа, а землі залишається ще дуже багато, щоб посісти її.

2 Оце земля, що ще залишається: усі границі филистимлян, і весь Ґешур,

3 від Шіхору, що перед Єгиптом, аж до границь Екрону на північ, що зараховується до ханаанеїв: п’ять володарів филистимських; газці, і ашдодці, ешкалонці, ґатці та екронці; також аввеї:

4 від півдня, вся земля ханаанеїв, і Меара, що біля сидонян, аж до Афеку, до границь амореїв:

5 і земля ґівлеїв, і весь Ливан, у бік сходу сонця, від Баал-Ґада під горою Хермон аж до входу до Хамату.

6 Усіх мешканців гірської країни від Ливану аж до Місрефот-Маїму, і всіх сидонян, — їх Я вижену з-перед синів Ізраїля; тільки розділи її жеребом ізраїльтянам у спадщину, як Я наказав тобі.

7 Тож тепер розділи цю землю у спадщину дев’яти племенам і половині племені Манасії,

8 з якими рувимляни і гадяни одержали свою спадщину, яку дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Єшуа;

9 від Ароеру, що на березі річки Арнон, і міста, що посередині річки, і всієї рівнини Медеви аж до Дівону;

10 і всі міста Сихона, царя амореїв, що царював у Хешбоні, аж до границі синів Аммона;

11 і Ґілеад, і границю ґешурців і маахатців, і всю гору Хермон, і весь Башан аж до Салхи;

12 усе царство Ога в Башані, що царював в Аштароті і в Едреї, що залишився з останку велетнів; бо їх побив Мойсей і вигнав їх.

13 Однак сини Ізраїля не вигнали ґешурців ані маахатців; але ґешурці і маахатці живуть серед ізраїльтян аж до цього дня.

14 Тільки племенам Левія він не дав спадщини; жертви Ягве Ізраїля, принесені вогнем, є їхньою спадщиною, як Він сказав їм.

15 І дав Мойсей племені синів Рувима спадщину за їхніми родинами.

16 І їхня границя була від Ароеру, що на березі річки Арнон, і міста, що посередині річки, і всієї рівнини біля Медеви;

17 Хешбон, і всі його міста, що на рівнині; Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,

18 і Ягаца, і Кедемот, і Мефаат,

19 і Кір’ятаїм, і Сівма, і Церет-Шахар на горі долини,

20 і Бет-Пеор, і Ашдот-Пісґа, і Бет-Єшімот,

21 і всі міста рівнини, і все царство Сихона, царя амореїв, що царював у Хешбоні, якого побив Мойсей із князями Мідіяну, Еві, і Рекемом, і Цуром, і Хуром, і Ревою, що були володарями Сихона, які жили в країні.

22 Також Валаама, сина Беора, віщуна, сини Ізраїля вбили мечем серед убитих ними.

23 А границею синів Рувима був Йордан і його границя. Це була спадщина синів Рувима за їхніми родинами, міста і їхні села.

24 І дав Мойсей спадщину племені Ґада, синам Ґада за їхніми родинами.

25 І їхня границя була Язер, і всі міста Ґілеаду, і половина землі синів Аммона, аж до Ароеру, що перед Раббою;

26 і від Хешбону аж до Рамат-Міцпи, і Бетонім; і від Маханаїму аж до границі Девіру;

27 і в долині Бет-Гарам, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, решта царства Сихона, царя Хешбону, Йордан і його границя, аж до краю моря Хіннерет по той бік Йордану на схід.

28 Це спадщина синів Ґада за їхніми родинами, міста і їхні села.

29 І дав Мойсей спадщину половині племені Манасії; і це було володіння половини племені синів Манасії за їхніми родинами.

30 І їхня границя була від Маханаїму, весь Башан, усе царство Ога, царя Башану, і всі села Яїра, що в Башані, шістдесят міст:

31 і половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едреї, міста царства Ога в Башані, належали синам Махіра, сина Манасії, половині синів Махіра за їхніми родинами.

32 Це країни, які Мойсей розділив у спадщину на рівнинах Моаву, по той бік Йордану, біля Єрихону, на схід.

33 А племені Левія Мойсей не дав жодної спадщини: Ягве Ізраїля був їхньою спадщиною, як Він сказав їм.

Розділ 14

1 А оце країни, які сини Ізраїля успадкували в землі Ханаан, які Елеазар, священик, і Єгошуа, син Нуна, і голови батьків племен синів Ізраїля розділили їм у спадщину.

2 Жеребом була їхня спадщина, як Ягве наказав рукою Мойсея, для дев’яти племен і для половини племені.

3 Бо Мойсей дав спадщину двох племен і половини племені по той бік Йордану; а левитам він не дав спадщини серед них.

4 Бо сини Йосифа були двома племенами, Манасія та Єфрем; тому вони не дали левитам частки в землі, крім міст для проживання, з їхніми пасовищами для їхньої худоби і для їхнього майна.

5 Як Ягве наказав Мойсеєві, так сини Ізраїля зробили, і вони розділили землю.

6 Тоді сини Юди прийшли до Єгошуа в Ґілґал; і Халев, син Єфунне, кенезей, сказав йому: Ти знаєш те, що Ягве сказав Мойсеєві, чоловікові Ягве, про мене й про тебе в Кадеш-Барнеа.

7 Мені було сорок років, коли Мойсей, раб Єшуа, послав мене з Кадеш-Барнеа вивідати землю; і я приніс йому вістку знову, як було в моєму серці.

8 Та мої брати, що ходили зі мною, розтопили серце народу; а я цілковито йшов слідом за Єшуа, моїм Єшуа.

9 І присягнув Мойсей того дня, кажучи: Справді земля, по якій ходили твої ноги, буде твоєю спадщиною і твоїх дітей навіки, бо ти цілковито йшов слідом за Єшуа, моїм Єшуа.

10 І ось тепер Єшуа зберіг мене живим, як Він сказав, ці сорок і п’ять років, відколи Ягве промовив це слово до Мойсея, коли сини Ізраїля блукали в пустелі; і ось тепер мені цього дня вісімдесят і п’ять років.

11 Я ще такий сильний цього дня, як був того дня, коли Мойсей послав мене; як моя сила була тоді, так і тепер моя сила, для війни, і щоб виходити, і щоб приходити.

12 Тож тепер дай мені цю гору, про яку Ягве говорив того дня; бо ти чув того дня, що Анакові сини були там, і що міста були великі й укріплені; якщо Єшуа буде зі мною, то я зможу вигнати їх, як сказав Ягве.

13 І поблагословив його Єгошуа, і дав Халеву, синові Єфунне, Хеврон у спадщину.

14 Тому Хеврон став спадщиною Халева, сина Єфунне, кенезея, аж до цього дня, бо він цілковито йшов слідом за Єшуа Ізраїля.

15 А ім’я Хеврону раніше було Кір’ят-Арба; Арба був великим чоловіком серед Анакових синів. І земля спочила від війни.

Розділ 15

1 Оце був жереб племені синів Юди за їхніми родинами; аж до границі Едому пустеля Цін на південь була крайньою частиною південної границі.

2 А їхня південна границя була від берега Солоного моря, від затоки, що дивиться на південь:

3 і вона виходила на південний бік до Маале-Акраббіму, і проходила до Ціну, і підіймалася на південному боці до Кадеш-Барнеа, і проходила до Хецрону, і підіймалася до Адару, і повертала до Каркаа:

4 звідти вона проходила до Ацмону, і виходила до річки Єгипту; і виходи тієї границі були при морі; це буде вашою південною границею.

5 А східна границя була Солоне море, аж до кінця Йордану. А їхня границя в північній частині була від затоки моря при крайньому кінці Йордану:

6 і границя підіймалася до Бет-Хоґли, і проходила на північ від Бет-Арави; і границя підіймалася до каменя Богана, сина Рувима:

7 і границя підіймалася до Девіру від долини Ахор, і так на північ, дивлячись до Ґілґалу, що перед підйомом до Адумміму, що на південному боці річки; і границя проходила до вод Ен-Шемешу, і її виходи були при Ен-Роґелі:

8 і границя підіймалася долиною сина Гіннома до південного боку євусея; це Єрусалим; і границя підіймалася до вершини гори, що лежить перед долиною Гіннома на захід, що при кінці долини велетнів на північ:

9 і границя була проведена від вершини гори до джерела води Нефтоах, і виходила до міст гори Єфрон; і границя була проведена до Баали, що є Кір’ят-Єарім:

10 і границя повертала від Баали на захід до гори Сеїр, і проходила до боку гори Єарім, що є Кесалон, на північному боці, і спускалася до Бет-Шемешу, і проходила до Тімни:

11 і границя виходила до боку Екрону на північ; і границя була проведена до Шікрону, і проходила до гори Баала, і виходила до Явнеїлу; і виходи границі були при морі.

12 А західна границя була до великого моря і його берега. Це границя синів Юди навколо за їхніми родинами.

13 А Халеву, синові Єфунне, він дав частку серед синів Юди, за наказом Ягве до Єгошуа, — місто Арби, батька Анака, це місто — Хеврон.

14 І вигнав звідти Халев трьох синів Анака: Шешая, і Ахімана, і Талмая, дітей Анака.

15 І він пішов звідти до мешканців Девіру; а ім’я Девіру раніше було Кір’ят-Сефер.

16 І сказав Халев: Хто поб’є Кір’ят-Сефер і візьме його, тому я дам Ахсу, мою дочку, за дружину.

17 І взяв його Отніїл, син Кеназа, брат Халева; і він дав йому Ахсу, свою дочку, за дружину.

18 І сталося, коли вона прийшла до нього, вона намовила його просити в її батька поле; і вона злізла з осла; і Халев сказав їй: Чого ти хочеш?

19 Вона відповіла: Дай мені благословення; бо ти дав мені південну землю; дай мені також джерела води. І він дав їй верхні джерела і нижні джерела.

20 Це спадщина племені синів Юди за їхніми родинами.

21 А крайні міста племені синів Юди в бік границі Едому на південь були Кавцеїл, і Едер, і Яґур,

22 і Кіна, і Дімона, і Адада,

23 і Кедеш, і Хацор, і Ітнан,

24 Ціф, і Телем, і Беалот,

25 і Хацор, Хадатта, і Керійот, і Хецрон, що є Хацор,

26 Амам, і Шема, і Молада,

27 і Хацар-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Палет,

28 і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйот’я,

29 Баала, і Іїм, і Ацем,

30 і Елтолад, і Кесіл, і Хорма,

31 і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,

32 і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон; усіх міст — двадцять і дев’ять, з їхніми селами:

33 А в долині Ештаол, і Цор’а, і Ашна,

34 і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах, і Енам,

35 Ярмут, і Адуллам, Сохо, і Азека,

36 і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм; чотирнадцять міст з їхніми селами:

37 Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,

38 і Діл’ан, і Міцпе, і Йоктеїл,

39 Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,

40 і Каббон, і Лахмам, і Кітліш,

41 і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда; шістнадцять міст з їхніми селами:

42 Лівна, і Етер, і Ашан,

43 і Їфтах, і Ашна, і Незів,

44 і Кеїла, і Ахзів, і Мареша; дев’ять міст з їхніми селами:

45 Екрон з його містечками і його селами:

46 від Екрону аж до моря, усе, що лежало біля Ашдоду, з їхніми селами:

47 Ашдод з його містечками і його селами, Газа з її містечками і її селами, аж до річки Єгипту, і великого моря, і його границі:

48 А в горах Шамір, і Яттір, і Сохо,

49 і Данна, і Кір’ят-Санна, що є Девір,

50 і Анав, і Ештемо, і Анім,

51 і Ґошен, і Холон, і Ґіло; одинадцять міст з їхніми селами:

52 Арав, і Дума, і Еш’ан,

53 і Янум, і Бет-Таппуах, і Афека,

54 і Хумта, і Кір’ят-Арба, що є Хеврон, і Ціор; дев’ять міст з їхніми селами:

55 Маон, Кармел, і Ціф, і Ютта,

56 і Їзреел, і Йокдеам, і Заноах,

57 Каїн, Ґів’а, і Тімна; десять міст з їхніми селами:

58 Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,

59 і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон; шість міст з їхніми селами:

60 Кір’ят-Баал, що є Кір’ят-Єарім, і Рабба; два міста з їхніми селами:

61 У пустелі Бет-Арава, Міддін, і Сехаха,

62 і Нівшан, і Місто Солі, і Ен-Ґеді; шість міст з їхніми селами.

63 А щодо євусеїв, мешканців Єрусалиму, сини Юди не могли вигнати їх; але євусеї живуть із синами Юди в Єрусалимі аж до цього дня.

Розділ 16

1 І жереб синів Йосифа випав від Йордану біля Єрихону, до води Єрихону на схід, до пустелі, що підіймається від Єрихону через гору Бет-Ел,

2 і виходить від Бет-Елу до Лузу, і проходить до границь Архі до Атароту,

3 і спускається на захід до границі Яфлеті, аж до границі нижнього Бет-Хорону, і до Ґезеру; і його виходи при морі.

4 І сини Йосифа, Манасія та Єфрем, узяли свою спадщину.

5 А границя синів Єфрема за їхніми родинами була така: границя їхньої спадщини на східному боці була Атарот-Аддар, аж до верхнього Бет-Хорону;

6 і границя виходила до моря до Міхметату на північному боці; і границя повертала на схід до Таанат-Шіло, і проходила повз нього на схід до Яноаху;

7 і вона спускалася від Яноаху до Атароту, і до Наарату, і доходила до Єрихону, і виходила при Йордані.

8 Границя виходила від Таппуаху на захід до річки Кана; і її виходи були при морі. Це спадщина племені синів Єфрема за їхніми родинами.

9 І окремі міста для синів Єфрема були серед спадщини синів Манасії, усі міста з їхніми селами.

10 І вони не вигнали ханаанеїв, що жили в Ґезері; але ханаанеї живуть серед єфремлян аж до цього дня, і служать під даниною.

Розділ 17

1 Був також жереб для племені Манасії; бо він був первістком Йосифа; а саме для Махіра, первістка Манасії, батька Ґілеаду; бо він був чоловіком війни, тому він мав Ґілеад і Башан.

2 Був також жереб для решти синів Манасії за їхніми родинами; для синів Авіезера, і для синів Хелека, і для синів Асріїла, і для синів Шехема, і для синів Хефера, і для синів Шеміди; це були чоловічі діти Манасії, сина Йосифа, за їхніми родинами.

3 Але Целофхад, син Хефера, сина Ґілеаду, сина Махіра, сина Манасії, не мав синів, тільки дочок; і оце імена його дочок: Махла, і Ноа, Хоґла, Мілка і Тірца.

4 І вони підійшли до Елеазара, священика, і перед Єгошуа, сином Нуна, і перед князями, кажучи: Ягве наказав Мойсеєві дати нам спадщину серед наших братів. Тому за наказом Ягве він дав їм спадщину серед братів їхнього батька.

5 І випало десять часток Манасії, крім землі Ґілеаду і Башану, що були по той бік Йордану;

6 бо дочки Манасії мали спадщину серед його синів; а решта синів Манасії мала землю Ґілеаду.

7 І границя Манасії була від Ашера до Міхметату, що лежить перед Шехемом; і границя йшла праворуч до мешканців Ен-Таппуаху.

8 Манасія мав землю Таппуах; але Таппуах на границі Манасії належав синам Єфрема;

9 і границя спускалася до річки Кана, на південь від річки; ці міста Єфрема є серед міст Манасії; границя Манасії також була на північному боці річки, і її виходи були при морі:

10 На південь це було Єфремове, а на північ це було Манасіїне, і море є його границею; і вони сходилися в Ашері на півночі, і в Іссахарі на сході.

11 І Манасія мав в Іссахарі і в Ашері Бет-Шеан і його містечка, і Ївлеам і його містечка, і мешканців Дору і його містечок, і мешканців Ен-Дору і його містечок, і мешканців Таанаху і його містечок, і мешканців Меґіддо і його містечок, аж три країни.

12 Та сини Манасії не могли вигнати мешканців тих міст; але ханаанеї захотіли жити в тій землі.

13 Та сталося, коли сини Ізраїля зміцніли, вони поставили ханаанеїв під данину, але цілковито не вигнали їх.

14 І говорили сини Йосифа до Єгошуа, кажучи: Чому ти дав мені тільки один жереб і одну частку у спадщину, коли я — великий народ, оскільки Єшуа поблагословив мене досі?

15 І Єгошуа відповів їм: Якщо ти великий народ, то підійди до лісистої країни, і вирубай собі там у землі ферезеїв і велетнів, якщо гора Єфрема занадто вузька для тебе.

16 І сказали сини Йосифа: Гори нам недостатньо; а всі ханаанеї, що живуть у землі долини, мають залізні колісниці, і ті, що з Бет-Шеану і його містечок, і ті, що з долини Їзреел.

17 І Єгошуа промовив до дому Йосифа, до Єфрема та до Манасії, кажучи: Ти великий народ і маєш велику силу; ти не матимеш тільки одного жереба:

18 але гора буде твоєю; бо це ліс, і ти вирубаєш його; і його виходи будуть твоїми; бо ти виженеш ханаанеїв, хоч вони мають залізні колісниці, і хоч вони сильні.

Розділ 18

1 І вся громада синів Ізраїля зібралася в Шіло, і поставила там скинію зібрання. І земля була підкорена перед ними.

2 І залишалося серед синів Ізраїля сім племен, які ще не одержали своєї спадщини.

3 І сказав Єгошуа синам Ізраїля: Як довго ви будете зволікати, щоб піти посісти землю, яку дав вам Ягве ваших батьків?

4 Дайте з-посеред себе по три чоловіки на кожне плем’я; і я пошлю їх, і вони встануть, і пройдуть землю, і опишуть її за їхньою спадщиною; і вони прийдуть знову до мене.

5 І вони розділять її на сім частин: Юда залишиться у своїй границі на півдні, а дім Йосифа залишиться у своїх границях на півночі.

6 Тож опишіть землю на сім частин, і принесіть опис сюди до мене, щоб я кинув для вас жереб тут перед Ягве, нашим Ягве.

7 Але левити не мають частки серед вас; бо священство Ягве — їхня спадщина; а Ґад, і Рувим, і половина племені Манасії одержали свою спадщину по той бік Йордану на схід, яку дав їм Мойсей, раб Єшуа.

8 І чоловіки встали, і пішли; і Єгошуа наказав тим, що пішли описувати землю, кажучи: Ідіть і ходіть по землі, і опишіть її, і прийдіть знову до мене, щоб я тут кинув для вас жереб перед Ягве в Шіло.

9 І чоловіки пішли, і пройшли землю, і описали її за містами на сім частин у книзі, і прийшли знову до Єгошуа до табору в Шіло.

10 І кинув Єгошуа для них жереб у Шіло перед Ягве; і там Єгошуа розділив землю синам Ізраїля за їхніми поділами.

11 І жереб племені синів Веніаміна вийшов за їхніми родинами; і границя їхнього жереба вийшла між синами Юди і синами Йосифа.

12 І їхня границя на північному боці була від Йордану; і границя підіймалася до боку Єрихону на північному боці, і підіймалася через гори на захід; і її виходи були при пустелі Бет-Авен.

13 І границя проходила звідти до Лузу, до боку Лузу, що є Бет-Ел, на південь; і границя спускалася до Атарот-Аддару, біля гори, що лежить на південному боці нижнього Бет-Хорону.

14 І границя була проведена звідти, і огинала кут моря на південь, від гори, що лежить перед Бет-Хороном на південь; і її виходи були при Кір’ят-Баалі, що є Кір’ят-Єарім, місто синів Юди; це була західна частина.

15 А південна частина була від кінця Кір’ят-Єаріму, і границя виходила на захід, і виходила до колодязя вод Нефтоаху:

16 і границя спускалася до кінця гори, що лежить перед долиною сина Гіннома, і що в долині велетнів на півночі, і спускалася до долини Гіннома, до боку Євуса на південь, і спускалася до Ен-Роґелу,

17 і була проведена від півночі, і виходила до Ен-Шемешу, і виходила до Ґелілоту, що навпроти підйому Адумміму, і спускалася до каменя Богана, сина Рувима,

18 і проходила до боку навпроти Арави на північ, і спускалася до Арави:

19 і границя проходила до боку Бет-Хоґли на північ; і виходи границі були при північній затоці Солоного моря при південному кінці Йордану; це була південна границя.

20 А Йордан був її границею на східному боці. Це була спадщина синів Веніаміна, за її границями навколо, за їхніми родинами.

21 А містами племені синів Веніаміна за їхніми родинами були Єрихон, і Бет-Хоґла, і долина Кеціц,

22 і Бет-Арава, і Цемараїм, і Бет-Ел,

23 і Аввім, і Пара, і Офра,

24 і Кефар-Гааммонай, і Офні, і Ґева; дванадцять міст з їхніми селами:

25 Ґів’он, і Рама, і Беерот,

26 і Міцпе, і Кефіра, і Моца,

27 і Рекем, і Їрпеїл, і Тарала,

28 і Цела, Елеф, і Євус, що є Єрусалим, Ґів’ат, і Кір’ят; чотирнадцять міст з їхніми селами. Це спадщина синів Веніаміна за їхніми родинами.

Розділ 19

1 І другий жереб вийшов Симеонові, племені синів Симеона за їхніми родинами; і їхня спадщина була всередині спадщини синів Юди.

2 І вони мали у своїй спадщині Беер-Шеву, і Шеву, і Моладу,

3 і Хацар-Шуал, і Балу, і Ацем,

4 і Елтолад, і Бетул, і Хорму,

5 і Ціклаґ, і Бет-Маркавот, і Хацар-Сусу,

6 і Бет-Леваот, і Шарухен; тринадцять міст і їхні села:

7 Аїн, Ріммон, і Етер, і Ашан; чотири міста і їхні села:

8 і всі села, що були навколо цих міст аж до Баалат-Бееру, Рамату півдня. Це спадщина племені синів Симеона за їхніми родинами.

9 Із частки синів Юди була спадщина синів Симеона; бо частка синів Юди була для них завеликою; тому сини Симеона мали свою спадщину всередині їхньої спадщини.

10 І третій жереб вийшов для синів Завулона за їхніми родинами; і границя їхньої спадщини була до Саріду:

11 і їхня границя підіймалася до моря, і Марала, і доходила до Даббешету, і доходила до річки, що перед Йокнеамом;

12 і повертала від Саріду на схід у бік сходу сонця до границі Кіслот-Тавору, і тоді виходила до Даверату, і підіймалася до Яфії,

13 і звідти проходила на схід до Ґітта-Хеферу, до Ітта-Каціну, і виходила до Ріммон-Метоару до Неи;

14 і границя огинає її на північному боці до Ханнатону; і її виходи в долині Їфтах-Ел:

15 і Каттат, і Нагалал, і Шімрон, і Їд’ала, і Бет-Лехем; дванадцять міст з їхніми селами.

16 Це спадщина синів Завулона за їхніми родинами, ці міста з їхніми селами.

17 І четвертий жереб вийшов Іссахарові, для синів Іссахара за їхніми родинами.

18 І їхня границя була до Їзреелу, і Кесуллот, і Шунем,

19 і Хафраїм, і Шіхон, і Анахарат,

20 і Раббіт, і Кішйон, і Авец,

21 і Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец;

22 і границя доходить до Тавору, і Шагаціми, і Бет-Шемешу; і виходи їхньої границі були при Йордані; шістнадцять міст з їхніми селами.

23 Це спадщина племені синів Іссахара за їхніми родинами, міста і їхні села.

24 І п’ятий жереб вийшов для племені синів Ашера за їхніми родинами.

25 І їхня границя була Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ахшаф,

26 і Аламмелех, і Амад, і Міш’ал; і доходить до Кармелу на захід, і до Шіхор-Лівнату;

27 і повертає у бік сходу сонця до Бет-Даґону, і доходить до Завулона, і до долини Їфтах-Ел у бік північного боку Бет-Емеку, і Неїїла, і виходить до Кавулу ліворуч,

28 і Хеврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана, аж до великого Сидону;

29 і тоді границя повертає до Рами, і до міцного міста Тиру; і границя повертає до Хоси; і її виходи при морі від границі до Ахзіву:

30 Умма також, і Афек, і Рехов; двадцять і два міста з їхніми селами.

31 Це спадщина племені синів Ашера за їхніми родинами, ці міста з їхніми селами.

32 Шостий жереб вийшов синам Нефталима, синам Нефталима за їхніми родинами.

33 І їхня границя була від Хелефу, від Аллону до Цаананніму, і Адамі, Некев, і Явнеїл, аж до Лакуму; і її виходи були при Йордані:

34 і тоді границя повертає на захід до Азнот-Тавору, і виходить звідти до Хуккоку, і доходить до Завулона на південному боці, і доходить до Ашера на західному боці, і до Юди при Йордані у бік сходу сонця.

35 А укріплені міста — Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат, і Хіннерет,

36 і Адама, і Рама, і Хацор,

37 і Кедеш, і Едреї, і Ен-Хацор,

38 і Їрон, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шемеш; дев’ятнадцять міст з їхніми селами.

39 Це спадщина племені синів Нефталима за їхніми родинами, міста і їхні села.

40 І сьомий жереб вийшов для племені синів Дана за їхніми родинами.

41 І границею їхньої спадщини були Цор’а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,

42 і Шаалавбін, і Аялон, і Їтла,

43 і Елон, і Тімната, і Екрон,

44 і Елтеке, і Ґіббетон, і Баалат,

45 і Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Ріммон,

46 і Ме-Яркон, і Раккон, з границею перед Яфо.

47 А границя синів Дана вийшла для них занадто малою; тому сини Дана пішли воювати проти Лешему, і взяли його, і побили його вістрям меча, і посіли його, і жили в ньому, і назвали Лешем Даном, за ім’ям Дана, їхнього батька.

48 Це спадщина племені синів Дана за їхніми родинами, ці міста з їхніми селами.

49 Коли вони закінчили ділити землю в спадщину за їхніми границями, сини Ізраїля дали спадщину Єгошуа, синові Нуна, серед себе:

50 За словом Ягве вони дали йому місто, якого він просив, а саме Тімнат-Серах на горі Єфремовій; і він збудував місто й оселився в ньому.

51 Ось спадщини, які Елеазар священик, і Єгошуа, син Нуна, і голови батьків племен синів Ізраїля розділили жеребом у спадщину в Шило перед Ягве, при дверях скинії заповіту. Так вони закінчили поділ краю.

Розділ 20

1 І Ягве також промовив до Єгошуа, кажучи:

2 Промов до синів Ізраїля, кажучи: Призначте собі міста сховища, про які Я говорив вам через Мойсея:

3 Щоб туди міг утекти вбивця, який уб'є когось ненавмисно й не хотячи; і вони будуть вам сховищем від месника за кров.

4 І коли той, хто втікає до одного з тих міст, стане при вході до брами міста й викладе свою справу до вух старійшин того міста, вони візьмуть його до міста до себе й дадуть йому місце, щоб він жив серед них.

5 І якщо месник за кров поженеться за ним, то вони не видадуть вбивцю в його руку, бо він ударив свого ближнього не хотячи й не ненавидів його перед тим.

6 І він житиме в тому місті, аж поки стане перед громадою на суд, і аж до смерті первосвященика, який буде в ті дні; тоді вбивця повернеться й прийде до свого міста й до свого дому, до міста, звідки він утік.

7 І вони призначили Кедеш у Галілеї на горі Нефталимовій, і Сихем на горі Єфремовій, і Кір'ят-Арбу, що є Хеврон, на горі Юдиній.

8 А по той бік Йордану при Єрихоні на схід вони призначили Бецер у пустелі на рівнині з племені Рувима, і Рамот у Ґілеаді з племені Ґада, і Ґолан у Башані з племені Манасії.

9 Це були міста, призначені для всіх синів Ізраїля й для чужинця, що мешкає серед них, щоб кожен, хто вб'є когось ненавмисно, міг утекти туди й не померти від руки месника за кров, аж поки стане перед громадою.

Розділ 21

1 Тоді підійшли голови батьків левитів до Елеазара священика, і до Єгошуа, сина Нуна, і до голів батьків племен синів Ізраїля;

2 І вони промовили до них у Шило в ханаанському краї, кажучи: Ягве повелів через Мойсея дати нам міста, щоб жити в них, разом із їхніми передмістями для нашої худоби.

3 І сини Ізраїля дали левитам зі своєї спадщини, за наказом Ягве, ці міста та їхні передмістя.

4 І вийшов жереб для родів кегатян; і сини Аарона священика, що були з левитів, отримали жеребом від племені Юди, і від племені Симеона, і від племені Веніямина тринадцять міст.

5 А решта синів Кегата отримали жеребом від родів племені Єфрема, і від племені Дана, і від половини племені Манасії десять міст.

6 А сини Ґершона отримали жеребом від родів племені Іссахара, і від племені Асира, і від племені Нефталима, і від половини племені Манасії в Башані тринадцять міст.

7 Сини Мерарі за їхніми родами отримали від племені Рувима, і від племені Ґада, і від племені Завулона дванадцять міст.

8 І сини Ізраїля дали жеребом левитам ці міста з їхніми передмістями, як Ягве повелів через Мойсея.

9 І вони дали від племені синів Юди й від племені синів Симеона ці міста, які тут названі поіменно.

10 Які мали сини Аарона, що були з родів кегатян, які були з синів Левія, бо їхнім був перший жереб.

11 І вони дали їм місто Арби, батька Анака, — місто це Хеврон, — у гірському краї Юди, разом із його передмістями навколо нього.

12 А поля міста та його оселі вони дали Калеву, синові Єфунне, у його володіння.

13 Так вони дали синам Аарона священика Хеврон з його передмістями, щоб був містом сховища для вбивці; і Лівну з її передмістями,

14 І Яттір із його передмістями, й Ештемоа з її передмістями,

15 І Холон із його передмістями, і Девір із його передмістями,

16 І Аїн із його передмістями, і Ютту з її передмістями, і Бет-Шемеш із його передмістями; дев'ять міст від тих двох племен.

17 А від племені Веніямина: Ґів'он із його передмістями, Ґеву з її передмістями,

18 Анатот із його передмістями й Алмон із його передмістями; чотири міста.

19 Усіх міст синів Аарона, священиків, було тринадцять міст із їхніми передмістями.

20 А роди синів Кегата, левитів, що залишилися від синів Кегата, — саме вони мали міста свого жереба від племені Єфрема.

21 Бо вони дали їм Сихем із його передмістями на горі Єфремовій, щоб був містом сховища для вбивці; і Ґезер із його передмістями,

22 І Ківцаїм із його передмістями, і Бет-Хорон із його передмістями; чотири міста.

23 А від племені Дана: Елтеке з його передмістями, Ґіббетон із його передмістями,

24 Айялон із його передмістями, Ґат-Ріммон із його передмістями; чотири міста.

25 А від половини племені Манасії: Таанах із його передмістями і Ґат-Ріммон із його передмістями; два міста.

26 Усіх міст було десять із їхніми передмістями для родів синів Кегата, що залишилися.

27 А синам Ґершона, з родів левитів, від другої половини племені Манасії вони дали Ґолан у Башані з його передмістями, щоб був містом сховища для вбивці; і Беештеру з її передмістями; два міста.

28 А від племені Іссахара: Кішон із його передмістями, Даверат із його передмістями,

29 Ярмут із його передмістями, Ен-Ґаннім із його передмістями; чотири міста.

30 А від племені Асира: Мішал із його передмістями, Авдон із його передмістями,

31 Хелкат із його передмістями й Рехов із його передмістями; чотири міста.

32 А від племені Нефталима: Кедеш у Галілеї з його передмістями, щоб був містом сховища для вбивці; і Хаммот-Дор із його передмістями, і Картан із його передмістями; три міста.

33 Усіх міст ґершонян за їхніми родами було тринадцять міст із їхніми передмістями.

34 А родам синів Мерарі, решти левитів, від племені Завулона: Йокнеам із його передмістями і Карту з її передмістями,

35 Дімну з її передмістями, Нагалал із його передмістями; чотири міста.

36 А від племені Рувима: Бецер із його передмістями і Ягцу з її передмістями,

37 Кедемот із його передмістями і Мефаат із його передмістями; чотири міста.

38 А від племені Ґада: Рамот у Ґілеаді з його передмістями, щоб був містом сховища для вбивці; і Маханаїм із його передмістями,

39 Хешбон із його передмістями, Язер із його передмістями; чотири міста всього.

40 Отже всіх міст для синів Мерарі за їхніми родами, що залишилися з родів левитів, було за їхнім жеребом дванадцять міст.

41 Усіх міст левитів серед володіння синів Ізраїля було сорок вісім міст із їхніми передмістями.

42 Ці міста були кожне з його передмістями навколо них; так було з усіма цими містами.

43 І Ягве дав Ізраїлеві всю землю, яку Він присягнув дати їхнім батькам; і вони посіли її й оселилися в ній.

44 І Ягве дав їм спокій навколо, за всім тим, що Він присягнув їхнім батькам; і не встояв жоден чоловік з усіх їхніх ворогів перед ними; Єшуа віддав усіх їхніх ворогів у їхню руку.

45 Не пропало нічого з усякої доброї речі, яку Ягве говорив до дому Ізраїля; усе збулося.

Розділ 22

1 Тоді Єгошуа покликав рувимлян, і ґадян, і половину племені Манасії,

2 І сказав їм: Ви зберегли все, що повелів вам Мойсей, раб Єшуа, і слухалися мого голосу в усьому, що я повелів вам:

3 Ви не покинули ваших братів ці багато днів аж до цього дня, а виконали обов'язок заповіді Ягве, вашого Ягве.

4 А тепер Ягве, ваш Ягве, дав спокій вашим братам, як Він обіцяв їм; тож тепер повертайтеся й ідіть до ваших наметів і до землі вашого володіння, яку дав вам Мойсей, раб Єшуа, по той бік Йордану.

5 Тільки ретельно пильнуйте виконувати заповідь і закон, які доручив вам Мойсей, раб Єшуа, — любити Єшуа, вашого Єшуа, і ходити всіма Його дорогами, і дотримуватися Його заповідей, і приліплятися до Нього, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею.

6 І Єгошуа благословив їх і відпустив їх; і вони пішли до своїх наметів.

7 А одній половині племені Манасії Мойсей дав володіння в Башані, а другій його половині дав Єгошуа серед їхніх братів по цей бік Йордану на захід. І коли Єгошуа відпустив також їх до їхніх наметів, тоді він благословив їх,

8 І промовив до них, кажучи: Повертайтеся з великим багатством до ваших наметів, і з дуже великою худобою, зі сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже великою кількістю одежі; розділіть здобич ваших ворогів із вашими братами.

9 І сини Рувима, і сини Ґада, і половина племені Манасії повернулися й відійшли від синів Ізраїля з Шило, що в ханаанському краї, щоб іти до краю Ґілеаду, до землі їхнього володіння, якою вони заволоділи, за словом Ягве через Мойсея.

10 І коли вони прийшли до околиць Йордану, що в ханаанському краї, сини Рувима, і сини Ґада, і половина племені Манасії збудували там жертівника при Йордані, великого на вигляд жертівника.

11 І сини Ізраїля почули, як казали: Ось сини Рувима, і сини Ґада, і половина племені Манасії збудували жертівника навпроти ханаанського краю, в околицях Йордану, при переході синів Ізраїля.

12 І коли сини Ізраїля почули про це, уся громада синів Ізраїля зібралася в Шило, щоб іти війною проти них.

13 І сини Ізраїля послали до синів Рувима, і до синів Ґада, і до половини племені Манасії, до краю Ґілеаду, Пінхаса, сина Елеазара священика,

14 І з ним десять князів, від кожного головного дому по князеві з усіх племен Ізраїля; і кожен був головою дому своїх батьків серед тисяч Ізраїля.

15 І вони прийшли до синів Рувима, і до синів Ґада, і до половини племені Манасії, до краю Ґілеаду, і промовили до них, кажучи:

16 Так каже вся громада Єшуа: Що це за провина, яку ви вчинили проти Єшуа Ізраїля, відвернувшись сьогодні від слідування за Єшуа, тим що ви збудували собі жертівника, щоб повстати сьогодні проти Єшуа?

17 Хіба мало нам беззаконня Пеора, від якого ми не очистилися аж до цього дня, хоча була поразка в громаді Єшуа,

18 А ви сьогодні маєте відвернутися від слідування за Єшуа? І станеться, оскільки ви повстаєте сьогодні проти Ягве, що завтра Він розгнівається на всю громаду Ізраїля.

19 Однак, якщо земля вашого володіння нечиста, то перейдіть до землі володіння Єшуа, де перебуває скинія Єшуа, і візьміть володіння серед нас; але не повставайте проти Єшуа й не повставайте проти нас, будуючи собі жертівника, крім жертівника Єшуа, нашого Єшуа.

20 Хіба Ахан, син Зераха, не вчинив провини щодо заклятої речі, і гнів упав на всю громаду Ізраїля? І той чоловік не загинув сам у своєму беззаконні.

21 Тоді сини Рувима, і сини Ґада, і половина племені Манасії відповіли й сказали до голів тисяч Ізраїля:

22 Ягве богів, Ягве богів, Він знає, і Ізраїль — він довідається; якщо це в бунті або якщо в провині проти Єшуа, — не спасай нас цього дня!

23 Що ми збудували собі жертівника, щоб відвернутися від слідування за Єшуа, або щоб приносити на ньому цілопалення чи хлібну жертву, або щоб приносити на ньому мирні жертви, — нехай Сам Ягве зажадає того;

24 І якщо ми не зробили цього радше зі страху перед цим, кажучи: Колись ваші сини можуть сказати нашим синам, кажучи: Що вам до Єшуа Ізраїля?

25 Бо Ягве зробив Йордан границею між нами й вами, сини Рувима та сини Ґада; ви не маєте частки в Єшуа; так ваші сини змусять наших синів перестати боятися Єшуа.

26 Тому ми сказали: Приготуймося тепер збудувати собі жертівника, не для цілопалення й не для жертви:

27 А щоб він був свідком між нами й вами та нашими поколіннями після нас, щоб ми могли чинити служіння Єшуа перед Ним із нашими цілопаленнями, і з нашими жертвами, і з нашими мирними жертвами; щоб ваші сини не сказали нашим синам колись: Ви не маєте частки в Єшуа.

28 Тому ми сказали, що станеться, коли вони так скажуть нам або нашим поколінням колись, то ми зможемо сказати знову: Погляньте на взірець жертівника Єшуа, який зробили наші батьки, не для цілопалень і не для жертв; а він — свідок між нами й вами.

29 Хай боронить Ягве, щоб ми повстали проти Єшуа й відвернулися сьогодні від слідування за Єшуа, щоб будувати жертівника для цілопалень, для хлібних жертв чи для жертв, крім жертівника Єшуа, нашого Єшуа, що перед Його скинією.

30 І коли Пінхас священик, і князі громади, і голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почули слова, які говорили сини Рувима, і сини Ґада, і сини Манасії, це було до вподоби їм.

31 І Пінхас, син Елеазара священика, сказав до синів Рувима, і до синів Ґада, і до синів Манасії: Сьогодні ми пізнаємо, що Єшуа серед нас, бо ви не вчинили цієї провини проти Єшуа; тепер ви врятували синів Ізраїля від руки Ягве.

32 І Пінхас, син Елеазара священика, і князі повернулися від синів Рувима й від синів Ґада, з краю Ґілеаду, до ханаанського краю, до синів Ізраїля, і принесли їм відповідь.

33 І річ була до вподоби синам Ізраїля; і сини Ізраїля благословили Єшуа й не мали наміру йти проти них на битву, щоб знищити землю, у якій жили сини Рувима й Ґада.

34 І сини Рувима та сини Ґада назвали жертівника Ед, бо він буде свідком між нами, що Єшуа є Єшуа.

Розділ 23

1 І сталося через довгий час після того, як Ягве дав спокій Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, що Єгошуа постарів і ввійшов у літа.

2 І Єгошуа покликав усього Ізраїля, і їхніх старійшин, і їхніх голів, і їхніх суддів, і їхніх урядовців, і сказав їм: Я постарів і ввійшов у літа:

3 А ви бачили все, що Єшуа, ваш Єшуа, зробив усім цим народам через вас, бо Єшуа, ваш Єшуа, — Він Той, Хто воював за вас.

4 Ось я розділив вам жеребом ці народи, що залишилися, у спадщину для ваших племен, від Йордану, з усіма народами, яких я вигубив, аж до великого моря на захід.

5 А Єшуа, ваш Єшуа, — Він вижене їх з-перед вас і прожене їх з-перед вашого обличчя; і ви посядете їхню землю, як Ягве, ваш Ягве, обіцяв вам.

6 Тож будьте дуже мужні, щоб дотримуватися й виконувати все, що написане в книзі закону Мойсея, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч;

7 Щоб ви не входили між ці народи, ці, що залишаються серед вас; і не згадуйте імені їхніх богів, і не змушуйте клястися ними, і не служіть їм, і не вклоняйтеся їм:

8 А приліпляйтеся до Єшуа, вашого Єшуа, як ви чинили аж до цього дня.

9 Бо Єшуа вигнав з-перед вас великі й сильні народи; а щодо вас, жоден чоловік не зміг устояти перед вами аж до цього дня.

10 Один чоловік із вас гнатиме тисячу, бо Єшуа, ваш Єшуа, — Він Той, Хто воює за вас, як Він обіцяв вам.

11 Тож добре пильнуйте себе, щоб любити Єшуа, вашого Єшуа.

12 Бо якщо ви в будь-який спосіб відвернетеся назад і приліпитеся до решти цих народів, саме цих, що залишаються серед вас, і будете ріднитися з ними шлюбами, і входити до них, а вони до вас:

13 Знайте напевно, що Єшуа, ваш Єшуа, більше не виганятиме жодного з цих народів з-перед вас; а вони будуть для вас сіткою й пасткою, і бичами по ваших боках, і терням у ваших очах, аж поки ви не загинете з цієї доброї землі, яку Ягве, ваш Ягве, дав вам.

14 І ось сьогодні я йду дорогою всієї землі; а ви знаєте всіма вашими серцями й усіма вашими душами, що не пропало жодне слово з усіх добрих слів, які Ягве, ваш Ягве, говорив про вас; усе збулося для вас, і не пропало з того жодне слово.

15 Тож станеться, що як прийшло на вас усе добре, яке Ягве, ваш Ягве, обіцяв вам, так Ягве наведе на вас усе зле, аж поки Він не знищить вас із цієї доброї землі, яку Ягве, ваш Ягве, дав вам.

16 Коли ви переступите заповіт Ягве, вашого Ягве, який Він повелів вам, і підете й служитимете іншим богам, і вклонятиметеся їм, тоді запалає гнів Ягве проти вас, і ви швидко загинете з доброї землі, яку Він дав вам.

Розділ 24

1 І Єгошуа зібрав усі племена Ізраїля до Сихема й покликав старійшин Ізраїля, і їхніх голів, і їхніх суддів, і їхніх урядовців; і вони стали перед Єшуа.

2 І Єгошуа сказав до всього народу: Так каже Єшуа Ізраїля: Ваші батьки жили по той бік річки в давні часи, а саме Терах, батько Авраама й батько Нахора, і вони служили іншим богам.

3 І Я взяв вашого батька Авраама з того боку річки, і провів його по всьому ханаанському краю, і розмножив його насіння, і дав йому Ісаака.

4 І Я дав Ісаакові Якова та Ісава; і Я дав Ісавові гору Сеїр, щоб посів її; а Яків і його сини зійшли до Єгипту.

5 Я послав також Мойсея та Аарона, і Я вражав Єгипет, за тим, що Я зробив серед них; а потім Я вивів вас.

6 І Я вивів ваших батьків із Єгипту; і ви прийшли до моря; і єгиптяни гналися за вашими батьками з колісницями та верхівцями аж до Червоного моря.

7 І коли вони закричали до Єшуа, Він поклав темряву між вами та єгиптянами, і навів на них море, і покрив їх; і ваші очі бачили, що Я зробив у Єгипті; і ви жили в пустелі довгий час.

8 І Я привів вас до землі аморейців, які жили по той бік Йордану; і вони воювали з вами; і Я дав їх у вашу руку, щоб ви посіли їхню землю; і Я знищив їх з-перед вас.

9 Тоді Балак, син Ціпора, цар Моава, повстав і воював проти Ізраїля, і послав і покликав Валаама, сина Беора, щоб проклясти вас:

10 Але Я не захотів слухати Валаама; тому він усе ж благословив вас; так Я врятував вас із його руки.

11 І ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона; і мужі Єрихона воювали проти вас, аморейці, і перізейці, і ханаанці, і хіттеї, і ґірґашейці, хіввейці та євусеї; і Я віддав їх у вашу руку.

12 І Я послав шершня перед вами, який вигнав їх з-перед вас, а саме двох царів аморейців; але не твоїм мечем і не твоїм луком.

13 І Я дав вам землю, над якою ви не трудилися, і міста, яких ви не будували, а ви живете в них; із виноградників та оливкових садів, яких ви не насаджували, ви їсте.

14 Тож тепер бійтеся Єшуа й служіть Йому в щирості та в правді; і відкиньте богів, яким служили ваші батьки по той бік річки та в Єгипті; і служіть Єшуа.

15 А якщо зле у ваших очах служити Єшуа, виберіть собі сьогодні, кому ви служитимете: чи богам, яким служили ваші батьки, що були по той бік річки, чи богам аморейців, у землі яких ви живете; а я та мій дім — ми служитимемо Єшуа.

16 І народ відповів і сказав: Хай боронить Ягве, щоб ми покинули Єшуа, щоб служити іншим богам;

17 Бо Єшуа, наш Єшуа, — Він Той, Хто вивів нас і наших батьків із єгипетської землі, з дому неволі, і Хто зробив ті великі знамена перед нашими очима, і зберіг нас на всій дорозі, якою ми йшли, і серед усіх народів, через яких ми проходили:

18 І Єшуа вигнав з-перед нас усі народи, а саме аморейців, що жили в землі; тому й ми служитимемо Єшуа, бо Він — наш Єшуа.

19 І Єгошуа сказав до народу: Ви не можете служити Ягве, бо Він — святий Ягве; Він — ревнивий Ягве; Він не простить ваших переступів ані ваших гріхів.

20 Якщо ви покините Ягве й служитимете чужим богам, тоді Він відвернеться й зробить вам зло, і винищить вас, після того як Він зробив вам добро.

21 І народ сказав до Єгошуа: Ні, а ми служитимемо Єшуа.

22 І Єгошуа сказав до народу: Ви свідки проти самих себе, що ви вибрали собі Єшуа, щоб служити Йому. І вони сказали: Ми свідки.

23 Тож тепер відкиньте, сказав він, чужих богів, що серед вас, і прихиліть ваше серце до Єшуа Ізраїля.

24 І народ сказав до Єгошуа: Єшуа, нашого Єшуа, ми служитимемо, і голосу Його ми слухатимемося.

25 І Єгошуа уклав заповіт із народом того дня й дав їм постанову та суд у Сихемі.

26 І Єгошуа написав ці слова в книзі закону Ягве, і взяв великого каменя, і поставив його там під дубом, що був при святині Єшуа.

27 І Єгошуа сказав до всього народу: Ось цей камінь буде нам свідком, бо він чув усі слова Єшуа, які Він говорив до нас; він буде тому свідком проти вас, щоб ви не відреклися вашого Єшуа.

28 І Єгошуа відпустив народ, кожного до його спадщини.

29 І сталося після цих речей, що Єгошуа, син Нуна, раб Єшуа, помер, бувши ста десяти років.

30 І вони поховали його в границі його спадщини в Тімнат-Сераху, що на горі Єфремовій, на північному боці гори Ґааш.

31 І Ізраїль служив Єшуа по всі дні Єгошуа і по всі дні старійшин, які пережили Єгошуа і які знали всі діла Єшуа, що Він зробив для Ізраїля.

32 А кості Йосипа, які сини Ізраїля винесли з Єгипту, вони поховали в Сихемі, на ділянці поля, яку Яків купив у синів Хамора, батька Сихема, за сто срібняків; і вона стала спадщиною синів Йосипа.

33 І Елеазар, син Аарона, помер; і вони поховали його на пагорбі, що належав Пінхасові, його синові, який був даний йому на горі Єфремовій.