Єремія

Розділ 1

1 Слова Єремії, сина Хілкії, зі священиків, що були в Анатоті, у землі Веніаміна:

2 До якого було слово Єшуа за днів Йосії, сина Амона, царя Юди, тринадцятого року його царювання.

3 Було воно також за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди, аж до переселення Єрусалима в полон п'ятого місяця.

4 Тоді слово Єшуа було до мене, кажучи:

5 Перш ніж Я утворив тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов із лона, Я освятив тебе й призначив тебе пророком для народів.

6 Тоді я сказав: О Єшуа! Ось я не вмію говорити, бо я дитина.

7 Але Єшуа сказав мені: Не кажи: Я дитина, бо ти підеш до всіх, до кого Я пошлю тебе, і все, що Я повелю тобі, ти говоритимеш.

8 Не бійся їхніх облич, бо Я з тобою, щоб визволяти тебе, говорить Єшуа.

9 Тоді Єшуа простяг Свою руку й торкнувся моїх уст. І Єшуа сказав мені: Ось Я вклав Мої слова в твої уста.

10 Дивись, Я сьогодні поставив тебе над народами й над царствами, щоб викорінювати, і ламати, і нищити, і руйнувати, щоб будувати й насаджувати.

11 І було слово Єшуа до мене, кажучи: Єреміє, що ти бачиш? І я сказав: Я бачу жезл мигдалевого дерева.

12 Тоді Єшуа сказав мені: Ти добре бачив, бо Я поспішу зі Своїм словом, щоб виконати його.

13 І слово Єшуа було до мене вдруге, кажучи: Що ти бачиш? І я сказав: Я бачу киплячий казан, і обличчя його — з боку півночі.

14 Тоді Ягве сказав мені: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.

15 Бо ось Я покличу всі родини царств півночі, говорить Ягве; і вони прийдуть, і кожен поставить свій престол при вході в брами Єрусалима, і проти всіх його мурів навколо, і проти всіх міст Юди.

16 І Я проголошу Мої суди проти них щодо всієї їхньої злоби, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і поклонялися творам своїх власних рук.

17 Ти ж підпережи свої стегна, і встань, і говори їм усе, що Я повелю тобі; не лякайся їхніх облич, щоб Я не збентежив тебе перед ними.

18 Бо ось Я зробив тебе сьогодні укріпленим містом, і залізним стовпом, і мідними мурами проти всієї землі, проти царів Юди, проти князів її, проти священиків її і проти народу землі.

19 І вони воюватимуть проти тебе, але не переможуть тебе, бо Я з тобою, говорить Єшуа, щоб визволяти тебе.

Розділ 2

1 І було слово Єшуа до мене, кажучи:

2 Іди й проголоси у вуха Єрусалима, кажучи: Так говорить Єшуа: Я пам’ятаю про тебе, про ласку твоєї молодості, про любов твого заручення, коли ти ходила за Мною в пустелі, у землі незасіяній.

3 Ізраїль — святиня для Ягве, початок Його врожаю; усі, хто пожирає його, завинять; зло прийде на них, говорить Ягве.

4 Слухайте слово Єшуа, о доме Якова, і всі родини дому Ізраїля:

5 Так говорить Єшуа: Яку несправедливість знайшли в Мені ваші батьки, що вони віддалилися від Мене, і пішли за марнотою, і стали марними?

6 І не сказали вони: Де Єшуа, що вивів нас із єгипетської землі, що водив нас пустелею, землею степів і ям, землею сухості й тіні смерті, землею, якою ніхто не проходив і де ніхто не жив?

7 І Я привів вас до родючої землі, щоб їсти її плід і її добро; та коли ви увійшли, ви осквернили Мою землю й зробили Мій спадок гидотою.

8 Священики не сказали: Де Єшуа? І ті, що тримаються закону, не знали Мене; пастирі також переступили проти Мене, а пророки пророкували Ваалом і ходили за тим, що не дає користи.

9 Тому Я ще судитимуся з вами, говорить Єшуа, і з дітьми ваших дітей Я судитимуся.

10 Бо перейдіть на острови Кіттіму й подивіться; і пошліть до Кедару, і розгляньте пильно, і подивіться, чи було таке.

11 Чи змінив народ своїх богів, які й не боги? А Мій народ змінив свою славу на те, що не дає користи.

12 Здивуйтеся над цим, о небеса, і жахніться, будьте дуже спустошені, говорить Ягве.

13 Бо Мій народ учинив два зла: вони покинули Мене, джерело живої води, і видовбали собі водойми, водойми розбиті, що не тримають води.

14 Чи Ізраїль раб? Чи він невільник, народжений у домі? Чому він став здобиччю?

15 Молоді леви ричали на нього й ревкли, і вони спустошили його землю; його міста спалені, без мешканця.

16 Також сини Нофу й Тахпанхесу розбили тім’я твоєї голови.

17 Чи не ти сама це собі вчинила тим, що покинула Єшуа, твого Єшуа, коли Він вів тебе дорогою?

18 А тепер що тобі до дороги до Єгипту, щоб пити води Шіхору? Або що тобі до дороги до Асирії, щоб пити води ріки?

19 Твоя власна злоба покарає тебе, і твої відступства докорять тобі; тож знай і побач, що це зло й гіркота, що ти покинула Єшуа, твого Єшуа, і що Мого страху немає в тобі, говорить Ягве військ.

20 Бо віддавна Я розламав твоє ярмо й розірвав твої пута; і ти сказала: Я не переступатиму; а на кожному високому пагорбі й під кожним зеленим деревом ти блукала, чинячи перелюб.

21 А Я насадив тебе як благородну лозу, цілком правдиве насіння; як же ти обернулася для Мене в вироджений пагін чужої лози?

22 Бо хоч ти вмиєшся лугом і візьмеш собі багато мила, та твоє беззаконня позначене переді Мною, говорить Ягве.

23 Як ти можеш сказати: Я не опоганилася, я не ходила за Ваалами? Подивись на свою дорогу в долині, пізнай, що ти вчинила: ти — прудка верблюдиця, що перетинає свої дороги;

24 Дика ослиця, звикла до пустелі, що в жадобі своїй вдихає вітер; у свій час хто відверне її? Усі, хто шукає її, не втомляться; у її місяць вони знайдуть її.

25 Стримай свою ногу, щоб не була босою, і своє горло від спраги; та ти сказала: Немає надії; ні, бо я покохала чужих і піду за ними.

26 Як злодій соромиться, коли його знайдуть, так осоромлений дім Ізраїлів; вони, їхні царі, їхні князі, їхні священики й їхні пророки.

27 Кажучи до дерева: Ти мій батько; і до каменя: Ти породив мене; бо вони обернули до Мене спину, а не обличчя; та в часі свого лиха вони скажуть: Устань і спаси нас.

28 А де твої боги, яких ти собі наробила? Нехай вони встануть, якщо можуть спасти тебе в часі твого лиха; бо за числом твоїх міст є твої боги, о Юдо.

29 Чому ви судитеся зі Мною? Ви всі переступили проти Мене, говорить Єшуа.

30 Надармо Я бив ваших дітей; вони не прийняли напоумлення; ваш власний меч пожер ваших пророків, як лев-нищитель.

31 О роде, розгляньте слово Єшуа. Чи був Я пустелею для Ізраїля? Землею темряви? Чому Мій народ каже: Ми самі собі пани; ми більше не прийдемо до Тебе?

32 Чи може дівчина забути свої прикраси, чи наречена своє вбрання? А Мій народ забув Мене — дні без ліку.

33 Як ти прикрашаєш свою дорогу, щоб шукати любові? Тому ти й злих навчила своїх доріг.

34 Також на полах твоїх знайдено кров душ убогих невинних; Я не знайшов її при таємному обшуку, а на всьому цьому.

35 А ти кажеш: Бо я невинна, напевно Його гнів відвернеться від мене. Ось Я судитимуся з тобою, бо ти кажеш: Я не згрішила.

36 Чому ти так багато вештаєшся, щоб змінити свою дорогу? Ти також будеш осоромлена Єгиптом, як була осоромлена Асирією.

37 Так, ти вийдеш від нього, і твої руки будуть на твоїй голові; бо Ягве відкинув твої надії, і ти не матимеш у них успіху.

Розділ 3

1 Кажуть: Якщо чоловік відпустить свою жінку, і вона піде від нього, і стане жінкою іншого чоловіка, чи повернеться він до неї знову? Чи не буде та земля дуже опоганена? А ти чинила перелюб із багатьма коханцями; та все ж повернися до Мене, говорить Єшуа.

2 Підведи свої очі на висоти й подивись, де не лягали з тобою. При дорогах ти сиділа для них, як араб у пустелі; і ти опоганила землю своїми перелюбами й своєю злобою.

3 Тому дощі були стримані, і не було пізнього дощу; а ти мала чоло блудниці, ти відмовилася соромитися.

4 Чи ж не кликатимеш ти відтепер до Мене: Мій батьку, Ти — провідник моєї молодості?

5 Чи Він затримає Свій гнів навіки? Чи збереже його до кінця? Ось ти говорила й чинила злі речі, як тільки могла.

6 І сказав мені Єшуа за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що вчинила відступниця Ізраїль? Вона пішла на кожну високу гору й під кожне зелене дерево, і там чинила перелюб.

7 І Я сказав, після того як вона вчинила все це: Повернися до Мене. Та вона не повернулася. І побачила це її зрадлива сестра Юда.

8 І Я побачив, коли з усіх причин, через які відступниця Ізраїль чинила перелюб, Я відпустив її й дав їй розвідного листа, та її зрадлива сестра Юда не побоялася, а пішла й також чинила перелюб.

9 І сталося через легкість її перелюбу, що вона осквернила землю й чинила перелюб із камінням і з деревом.

10 І при всьому цьому її зрадлива сестра Юда не повернулася до Мене всім своїм серцем, а тільки вдавано, говорить Єшуа.

11 І сказав мені Єшуа: Відступниця Ізраїль виправдала себе більше, ніж зрадлива Юда.

12 Іди й проголоси ці слова на північ і скажи: Повернися, відступнице Ізраїлю, говорить Єшуа; і Я не наведу Мого гніву на вас; бо Я милостивий, говорить Єшуа, і Я не триматиму гніву навіки.

13 Тільки визнай своє беззаконня, що ти переступила проти Єшуа, твого Єшуа, і розпорошила свої дороги до чужих під кожним зеленим деревом, і ви не слухалися Мого голосу, говорить Єшуа.

14 Поверніться, відступні діти, говорить Єшуа; бо Я одружений із вами; і Я візьму вас по одному з міста й по двоє з родини, і приведу вас до Сіону:

15 І Я дам вам пастирів за Моїм серцем, які пастимуть вас знанням і розумінням.

16 І станеться, коли ви розмножитеся й розродитеся на землі, у ті дні, говорить Ягве, більше не казатимуть: Ковчег завіту Ягве; і він не прийде на думку; і не згадуватимуть його; і не відвідуватимуть його; і цього більше не робитимуть.

17 У той час Єрусалим називатимуть престолом Ягве; і всі народи зберуться до нього, до імені Ягве, до Єрусалима; і не ходитимуть більше за впертістю свого злого серця.

18 У ті дні дім Юди ходитиме з домом Ізраїля, і вони прийдуть разом із північної землі до землі, яку Я дав у спадок вашим батькам.

19 А Я сказав: Як Я поставлю тебе між дітьми й дам тобі приємну землю, найкращий спадок полків народів? І Я сказав: Ти називатимеш Мене: Мій батьку; і не відвернешся від Мене.

20 Напевно, як жінка зрадливо відходить від свого чоловіка, так ви зрадливо вчинили зі Мною, о доме Ізраїлів, говорить Єшуа.

21 Голос чути було на висотах, плач і благання синів Ізраїля; бо вони скривили свою дорогу, і забули Єшуа, свого Єшуа.

22 Поверніться, відступні діти, і Я зцілю ваші відступства. Ось ми приходимо до Тебе; бо Ти — Єшуа, наш Єшуа.

23 Справді, надаремно сподіваються спасіння від пагорбів і від безлічі гір; справді, в Єшуа, нашому Єшуа, — спасіння Ізраїля.

24 Бо сором пожер працю наших батьків від нашої молодості; їхні отари й їхні череди, їхніх синів і їхніх дочок.

25 Ми лежимо у своєму соромі, і наше безчестя покриває нас; бо ми згрішили проти Єшуа, нашого Єшуа, ми й наші батьки, від нашої молодості й аж до цього дня, і не слухалися голосу Єшуа, нашого Єшуа.

Розділ 4

1 Якщо ти повернешся, о Ізраїлю, говорить Єшуа, повернися до Мене; і якщо ти відкинеш свої гидоти з-перед Мого обличчя, то не будеш хитатися.

2 І ти клястимешся: Живий Єшуа — у правді, у суді й у праведності; і народи благословлятимуться в Ньому, і Ним хвалитимуться.

3 Бо так говорить Єшуа до мужів Юди та Єрусалима: Розоріть собі цілину й не сійте між терниною.

4 Обріжтеся для Єшуа й відкиньте крайню плоть вашого серця, о мужі Юди й мешканці Єрусалима, щоб Моя лють не вийшла, як вогонь, і не палала так, що ніхто не погасить, через зло ваших учинків.

5 Проголосіть у Юді й оповістіть у Єрусалимі; і скажіть: Засурміть у сурму по землі; кличте, збирайтеся й кажіть: Зберіться, і ходімо до укріплених міст.

6 Підійміть прапор до Сіону; втікайте, не зупиняйтеся; бо Я наведу зло з півночі й велику руїну.

7 Лев вийшов зі своєї гущавини, і нищитель народів у дорозі; він вийшов зі свого місця, щоб зробити твою землю спустошеною; і твої міста будуть зруйновані, без мешканця.

8 Через це підпережіться веретищем, плачте й голосіть; бо палкий гнів Ягве не відвернувся від нас.

9 І станеться того дня, говорить Ягве, що загине серце царя й серце князів; і священики жахнуться, і пророки здивуються.

10 Тоді я сказав: О Ягве! Напевно Ти дуже ошукав цей народ і Єрусалим, кажучи: Ви матимете мир; а меч сягає аж до душі.

11 У той час скажуть цьому народові та Єрусалимові: Сухий вітер із височин у пустелі — до дочки Мого народу, не щоб віяти й не щоб чистити,

12 Навіть сильний вітер із тих місць прийде до Мене; тепер і Я вимовлю вироки проти них.

13 Ось він підійметься, як хмари, і його колісниці — як вихор; його коні прудкіші за орлів. Горе нам! Бо ми пограбовані.

14 О Єрусалиме, обмий своє серце від злоби, щоб ти спаслася. Доки твої марні думки ночуватимуть у тобі?

15 Бо голос сповіщає від Дана й оповіщає лихо від гори Єфрема.

16 Нагадуйте народам; ось оповіщайте проти Єрусалима, що сторожі приходять із далекої землі й підіймають свій голос проти міст Юди.

17 Як сторожі поля, вони проти неї навколо; бо вона повстала проти Мене, говорить Єшуа.

18 Твоя дорога й твої вчинки вчинили тобі це; це твоя злоба, бо вона гірка, бо вона сягає аж до твого серця.

19 О нутро моє, нутро моє! Я мучуся аж у серці; моє серце шумить у мені; я не можу мовчати, бо ти чула, о душе моя, звук сурми, тривогу війни.

20 Руїну за руїною проголошено; бо вся земля пограбована; раптом пограбовані мої намети, а мої завіси — вмить.

21 Доки я бачитиму прапор і чутиму звук сурми?

22 Бо Мій народ нерозумний, вони не пізнали Мене; вони діти безглузді, і вони не мають розуму; вони мудрі чинити зло, а чинити добро не вміють.

23 Я глянув на землю, і ось — вона порожня й пуста; і на небеса, і вони не мали світла.

24 Я глянув на гори, і ось — вони тремтіли, і всі пагорби легко хиталися.

25 Я глянув, і ось — не було людини, і всі небесні птахи порозліталися.

26 Я глянув, і ось — родюче місце стало пустелею, і всі його міста були зруйновані перед обличчям Ягве і від Його палкого гніву.

27 Бо так сказав Ягве: Вся земля буде спустошена; та Я не вчиню повного кінця.

28 Через це земля сумуватиме, а небеса вгорі почорніють; бо Я сказав це, Я постановив це, і не розкаюся, і не відвернуся від цього.

29 Усе місто втече від шуму вершників і лучників; вони підуть у гущавини й підіймуться на скелі; кожне місто буде покинуте, і жодна людина не житиме в ньому.

30 А коли ти будеш пограбована, що ти робитимеш? Хоч ти вдягнешся в кармазин, хоч прикрасиш себе золотими прикрасами, хоч розмалюєш своє обличчя фарбою, надаремно ти робитимеш себе гарною; твої коханці зневажатимуть тебе, шукатимуть твого життя.

31 Бо Я почув голос, як жінки в пологах, і муку, як та, що родить свою першу дитину, голос дочки Сіону, що лементує, простягає свої руки, кажучи: Горе ж мені тепер! Бо моя душа знемагає через убивць.

Розділ 5

1 Бігайте туди й сюди вулицями Єрусалима, і дивіться тепер, і пізнайте, і шукайте на його майданах, чи можете знайти чоловіка, чи є хто, хто чинить суд, хто шукає правди; і Я прощу йому.

2 І хоч вони кажуть: Живий Єшуа; напевно вони клянуться фальшиво.

3 О Ягве, чи ж не на правду Твої очі? Ти бив їх, та вони не боліли; Ти винищував їх, та вони відмовилися прийняти напоумлення; вони зробили свої обличчя твердішими за скелю; вони відмовилися повернутися.

4 Тому я сказав: Напевно це вбогі; вони нерозумні; бо вони не знають дороги Єшуа, ані суду свого Єшуа.

5 Піду я до вельмож і говоритиму до них; бо вони пізнали дорогу Єшуа і суд свого Єшуа; та ці всі разом розламали ярмо й розірвали пута.

6 Тому лев із лісу заб’є їх, а вовк вечорів пограбує їх, леопард чатуватиме над їхніми містами; кожен, хто вийде звідти, буде роздертий; бо їхніх переступів багато, і їхні відступства помножилися.

7 Як Я прощу тобі за це? Твої діти покинули Мене й клялися тими, хто не боги; коли Я наситив їх досхочу, вони тоді чинили перелюб і збиралися натовпами в домах блудниць.

8 Вони були, як годовані коні вранці; кожен іржав до жінки свого ближнього.

9 Чи ж Я не навідаю за це? говорить Ягве; і чи не помститься Моя душа такому народові, як цей?

10 Вийдіть на її мури й руйнуйте; та не чиніть повного кінця; заберіть її зубці; бо вони не Ягве.

11 Бо дім Ізраїлів і дім Юди вчинили дуже зрадливо проти Мене, говорить Єшуа.

12 Вони відреклися від Єшуа й сказали: Це не Він; і зло не прийде на нас; і ми не побачимо ані меча, ані голоду.

13 А пророки стануть вітром, і слова немає в них; так їм буде вчинено.

14 Тому так говорить Єшуа військ: Бо ви говорите це слово, ось Я вчиню Мої слова у твоїх устах вогнем, а цей народ — дровами, і він пожере їх.

15 Ось Я наведу на вас народ здалека, о доме Ізраїлів, говорить Ягве; це могутній народ, це стародавній народ, народ, чиєї мови ти не знаєш і не розумієш, що вони говорять.

16 Їхній сагайдак — як відкритий гріб; вони всі велетні.

17 І вони поїдять твоє жниво й твій хліб, що їх мали їсти твої сини й твої дочки; вони поїдять твої отари й твої череди; вони поїдять твої виноградники й твої фіґові дерева; вони зубожать мечем твої укріплені міста, на які ти покладалася.

18 Та навіть у ті дні, говорить Ягве, Я не вчиню з вами повного кінця.

19 І станеться, коли ви скажете: За що Ягве, наш Ягве, чинить нам усе це? Тоді ти відповіси їм: Як ви покинули Мене й служили чужим богам у вашій землі, так ви служитимете чужим у землі, що не ваша.

20 Проголосіть це в домі Якова й оповістіть це в Юді, кажучи:

21 Слухайте тепер це, о нерозумний народе, що не має розуміння; що має очі, а не бачить; що має вуха, а не чує:

22 Чи ви не боїтеся Мене? говорить Ягве; чи не тремтітимете перед Моїм обличчям, що Я поклав пісок за границю моря вічним наказом, що воно не може її перейти; і хоч його хвилі кидаються, та не можуть перемогти; хоч вони шумлять, та не можуть її перейти?

23 А цей народ має бунтівне й непокірне серце; вони відступили й пішли.

24 І вони не кажуть у своєму серці: Біймося тепер Ягве, нашого Ягве, що дає дощ, ранній і пізній, у свою пору; Він зберігає для нас призначені тижні жнив.

25 Ваші беззаконня відвернули це, і ваші гріхи стримали добро від вас.

26 Бо між Моїм народом знайдено безбожних людей; вони чигають, як той, хто ставить сільця; вони ставлять пастку, ловлять людей.

27 Як клітка повна птахів, так їхні доми повні омани; тому вони стали великими й збагатилися.

28 Вони погладшали, вони блищать; так, вони перебільшують учинки безбожного; вони не судять справи, справи сироти, а все ж процвітають; і права вбогого вони не судять.

29 Чи ж Я не навідаю за це? говорить Ягве; чи не помститься Моя душа такому народові, як цей?

30 Дивовижна й жахлива річ учинена на землі;

31 Пророки пророкують фальшиво, і священики панують через них; і Мій народ любить, щоб так було; а що ви робитимете наприкінці цього?

Розділ 6

1 О сини Веніаміна, збирайтеся, щоб утікати з-посеред Єрусалима, і засурміть у сурму в Текої, і підійміть вогняний знак у Бет-Гаккеремі; бо зло з’являється з півночі й велика руїна.

2 Я уподібнив дочку Сіону до гарної й ніжної жінки.

3 Пастирі зі своїми отарами прийдуть до неї; вони поставлять намети проти неї навколо; вони пастимуться, кожен на своєму місці.

4 Готуйте війну проти неї; уставайте, і ходімо опівдні. Горе нам! Бо день хилиться, бо тіні вечора простяглися.

5 Уставайте, і ходімо вночі, і руйнуймо її палаци.

6 Бо так сказав Ягве військ: Зрубуйте дерева й насипайте насип проти Єрусалима; це місто, що має бути навідане; воно цілком — гноблення посеред нього.

7 Як джерело виливає свої води, так вона виливає свою злобу; насильство й грабіж чути в ній; переді Мною постійно — журба й рани.

8 Напоумся, о Єрусалиме, щоб Моя душа не відступила від тебе; щоб Я не зробив тебе спустошеною, землею незаселеною.

9 Так говорить Ягве військ: Вони докладно обберуть останок Ізраїля, як виноградну лозу; поверни свою руку, як збирач винограду, до кошиків.

10 До кого я говоритиму й даватиму пересторогу, щоб вони почули? Ось їхнє вухо необрізане, і вони не можуть слухати; ось слово Єшуа для них — ганьба; вони не мають у ньому вподобання.

11 Тому я повен люті Ягве; я втомився стримуватися; Я виллю її на дітей на вулиці й на зібрання юнаків разом; бо навіть чоловік із жінкою будуть забрані, старий із тим, хто повен днів.

12 І їхні доми перейдуть до інших, разом із полями й жінками; бо Я простягну Мою руку на мешканців землі, говорить Ягве.

13 Бо від найменшого з них аж до найбільшого з них кожен віддався зажерливості; і від пророка аж до священика кожен чинить оману.

14 Вони також лікували ушкодження дочки Мого народу легковажно, кажучи: Мир, мир; а миру немає.

15 Чи їм було соромно, коли вони вчинили гидоту? Ні, їм зовсім не було соромно, і вони не вміли червоніти; тому вони впадуть між тими, хто падає; у часі, коли Я навідаю їх, вони будуть повалені, говорить Ягве.

16 Так говорить Єшуа: Станьте на дорогах і подивіться, і запитайте про давні стежки, де добра дорога, і ходіть нею, і ви знайдете спокій для ваших душ. Та вони сказали: Ми не ходитимемо нею.

17 Також Я поставив над вами сторожів, кажучи: Слухайте звук сурми. Та вони сказали: Ми не слухатимемо.

18 Тому слухайте, народи, і пізнай, о громадо, що є між ними.

19 Слухай, о земле: ось Я наведу зло на цей народ, сам плід їхніх думок, бо вони не слухалися Моїх слів, ані Мого закону, а відкинули його.

20 Навіщо приходить до Мене ладан із Шеви й запашна тростина з далекої землі? Ваші цілопалення неприємні, і ваші жертви не солодкі Мені.

21 Тому так говорить Ягве: Ось Я покладу камені спотикання перед цим народом, і батьки й сини разом упадуть на них; сусід і його приятель загинуть.

22 Так говорить Ягве: Ось народ приходить із північної землі, і великий народ буде підійнятий із кінців землі.

23 Вони вхопляться за лука й списа; вони жорстокі й не мають милосердя; їхній голос шумить, як море; і вони їздять на конях, вишикувані, як мужі на війну, проти тебе, о дочко Сіону.

24 Ми почули вістку про них; наші руки ослаблі; мука охопила нас і біль, як жінку в пологах.

25 Не виходь у поле й не ходи дорогою; бо меч ворога й страх — з кожного боку.

26 О дочко Мого народу, підпережися веретищем і качайся в попелі; справ собі жалобу, як за єдиним сином, найгіркіший лемент; бо грабіжник раптом прийде на нас.

27 Я поставив тебе вежею й твердинею серед Мого народу, щоб ти пізнавала й випробовувала їхню дорогу.

28 Вони всі — тяжкі бунтівники, що ходять з обмовами; вони — мідь і залізо; вони всі — нищителі.

29 Міх спалений, олово знищене вогнем; плавильник плавить надаремно; бо злі не відірвані.

30 Відкинутим сріблом називатимуть їх люди, бо Ягве відкинув їх.

Розділ 7

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Стань у брамі дому Ягве й проголоси там це слово й скажи: Слухайте слово Єшуа, усі юдеї, що входите в ці брами, щоб поклонятися Ягве.

3 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Виправте ваші дороги й ваші вчинки, і Я дам вам жити на цьому місці.

4 Не покладайтеся на оманливі слова, кажучи: Храм Ягве, храм Ягве, храм Ягве — це воно.

5 Бо якщо ви докладно виправите ваші дороги й ваші вчинки; якщо ви докладно чинитимете суд між чоловіком і його ближнім;

6 Якщо ви не гнобитимете чужинця, сироту й вдову, і не проливатимете невинної крові на цьому місці, і не ходитимете за іншими богами собі на шкоду:

7 Тоді Я дам вам жити на цьому місці, на землі, яку Я дав вашим батькам, на віки вічні.

8 Ось ви покладаєтеся на оманливі слова, що не можуть дати користи.

9 Чи ж ви крастимете, убиватимете й чинитимете перелюб, і клястиметеся фальшиво, і кадитимете Ваалові, і ходитимете за іншими богами, яких ви не знаєте;

10 І приходитимете, і ставатимете переді Мною в цьому домі, що названий Моїм іменем, і казатимете: Ми врятовані, щоб чинити всі ці гидоти?

11 Чи цей дім, що названий Моїм іменем, став у ваших очах печерою розбійників? Ось навіть Я бачив це, говорить Ягве.

12 Але йдіть тепер до Мого місця, що було в Шило, де Я спочатку поклав Моє ім’я, і подивіться, що Я вчинив йому за злобу Мого народу Ізраїля.

13 А тепер, бо ви вчинили всі ці діла, говорить Єшуа, і Я говорив до вас, устаючи рано й говорячи, та ви не слухали; і Я кликав вас, та ви не відповідали;

14 Тому Я вчиню цьому домові, що названий Моїм іменем, на який ви покладаєтеся, і місцю, яке Я дав вам і вашим батькам, як Я вчинив Шило.

15 І Я відкину вас з-перед Мого обличчя, як Я відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфрема.

16 Тому ти не молися за цей народ, і не підіймай крику, ані молитви за них, і не заступайся переді Мною; бо Я не почую тебе.

17 Чи ти не бачиш, що вони роблять у містах Юди й на вулицях Єрусалима?

18 Діти збирають дрова, а батьки розпалюють вогонь, а жінки місять тісто, щоб робити калачі цариці неба, і виливають литі жертви іншим богам, щоб гнівити Мене.

19 Чи вони гнівлять Мене? говорить Єшуа; чи не самих себе — на безчестя власних облич?

20 Тому так говорить Ягве: Ось Мій гнів і Моя лють виллються на це місце, на людину й на худобу, і на польові дерева, і на плід землі; і він палатиме й не погасне.

21 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Додайте ваші цілопалення до ваших жертв і їжте м’ясо.

22 Бо Я не говорив вашим батькам і не наказував їм того дня, коли Я вивів їх із єгипетської землі, щодо цілопалень чи жертв:

23 А цю річ Я наказав їм, кажучи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вашим Ягве, а ви будете Моїм народом; і ходіть усіма дорогами, що Я наказав вам, щоб вам було добре.

24 Та вони не послухалися й не прихилили свого вуха, а ходили за радами й за впертістю свого злого серця, і пішли назад, а не вперед.

25 Від дня, коли ваші батьки вийшли з єгипетської землі, аж до цього дня Я посилав до вас усіх Моїх слуг, пророків, щодня, устаючи рано й посилаючи їх:

26 Та вони не послухалися Мене й не прихилили свого вуха, а зробили свою шию твердою; вони вчинили гірше за своїх батьків.

27 Тому ти говоритимеш до них усі ці слова; та вони не послухаються тебе; ти також кликатимеш до них; та вони не відповідатимуть тобі.

28 А ти скажеш їм: Це народ, що не слухається голосу Ягве, свого Ягве, і не приймає напоумлення; правда загинула й відтята від їхніх уст.

29 Обріж своє волосся, о Єрусалиме, і кинь його геть, і здійми лемент на висотах; бо Ягве відкинув і покинув покоління Свого гніву.

30 Бо сини Юди вчинили зло в Моїх очах, говорить Єшуа; вони поставили свої гидоти в домі, що названий Моїм іменем, щоб опоганити його.

31 І вони збудували висоти Тофету, що в долині сина Гіннома, щоб палити своїх синів і своїх дочок у вогні; чого Я не наказував їм, і що не приходило Мені на серце.

32 Тому ось приходять дні, говорить Ягве, що він більше не називатиметься Тофет, ані долина сина Гіннома, а долина зарізу; бо ховатимуть у Тофеті, аж не буде місця.

33 І трупи цього народу будуть їжею для небесного птаства й для земної звірини; і ніхто не відганятиме їх.

34 Тоді Я вчиню, що замовкне в містах Юди й на вулицях Єрусалима голос радості й голос веселості, голос молодого й голос молодої; бо земля стане спустошеною.

Розділ 8

1 У той час, говорить Ягве, вони винесуть кості царів Юди, і кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалима з їхніх гробів:

2 І вони розкладуть їх перед сонцем, і місяцем, і всім небесним військом, яких вони любили, і яким вони служили, і за якими вони ходили, і яких вони шукали, і яким вони поклонялися; вони не будуть зібрані й не будуть поховані; вони будуть гноєм на поверхні землі.

3 І смерть буде вибрана радше, ніж життя, усім останком тих, хто залишився від цієї злої родини, що залишилися в усіх місцях, куди Я їх загнав, говорить Ягве військ.

4 Також ти скажеш їм: Так говорить Єшуа: Чи падають і не встають? Чи відвертається хто й не повертається?

5 Чому ж цей народ Єрусалима відступив вічним відступством? Вони міцно тримаються омани, вони відмовляються повернутися.

6 Я слухав і чув, та вони не говорять правдиво; жодна людина не розкаялася у своїй злобі, кажучи: Що я вчинив? Кожен повернувся до свого бігу, як кінь, що мчить у бій.

7 Так, лелека в небі знає свої призначені пори; і горлиця, і журавель, і ластівка дотримуються пори свого прильоту; а Мій народ не знає суду Ягве.

8 Як ви кажете: Ми мудрі, і закон Ягве з нами? Ось напевно надаремно він зроблений; перо писарів — надаремно.

9 Мудреці осоромлені, вони перелякані й піймані; ось вони відкинули слово Єшуа; і яка ж мудрість у них?

10 Тому Я віддам їхніх жінок іншим, а їхні поля тим, хто успадкує їх; бо кожен, від найменшого аж до найбільшого, відданий зажерливості; від пророка аж до священика кожен чинить оману.

11 Бо вони лікували ушкодження дочки Мого народу легковажно, кажучи: Мир, мир; а миру немає.

12 Чи їм було соромно, коли вони вчинили гидоту? Ні, їм зовсім не було соромно, і вони не вміли червоніти; тому вони впадуть між тими, хто падає; у часі їхнього навідання вони будуть повалені, говорить Ягве.

13 Я напевно винищу їх, говорить Ягве; не буде винограду на лозі, ані фіґ на фіґовому дереві, і листя зів’яне; і те, що Я дав їм, мине від них.

14 Чому ми сидимо нерухомо? Зберіться, і ходімо до укріплених міст, і мовчімо там; бо Ягве, наш Ягве, прирік нас на мовчання й дав нам напитися води жовчі, бо ми згрішили проти Ягве.

15 Ми чекали миру, та добра не прийшло; і пори оздоровлення, а ось — тривога!

16 Фиркання його коней було чути від Дана; уся земля затремтіла від звуку іржання його дужаків; бо вони прийшли й пожерли землю й усе, що в ній; місто й тих, хто живе в ньому.

17 Бо ось Я пошлю на вас змій, василисків, що не будуть замовлені, і вони кусатимуть вас, говорить Ягве.

18 Коли я хотів би потішити себе проти журби, моє серце мліє в мені.

19 Ось голос крику дочки Мого народу через тих, хто живе в далекій землі: Чи немає Єшуа в Сіоні? Чи немає її царя в ній? Чому вони гнівили Мене своїми різьбленими образами й чужими марнотами?

20 Жнива минули, літо закінчилося, а ми не спасені.

21 Через ушкодження дочки Мого народу я ушкоджений; я почорнів; жах охопив мене.

22 Чи немає бальзаму в Ґілеаді; чи немає там лікаря? Чому ж не відновлене здоров’я дочки Мого народу?

Розділ 9

1 О, коли б моя голова була водою, а мої очі — джерелом сліз, щоб я плакав удень і вночі за забитими дочки Мого народу!

2 О, коли б я мав у пустелі нічліг для подорожніх, щоб я покинув свій народ і пішов від них! Бо вони всі — перелюбники, зібрання зрадливих людей.

3 І вони натягають свої язики, як свого лука, для брехні; та вони не є хоробрими для правди на землі; бо вони переходять від зла до зла, і Мене не знають, говорить Єшуа.

4 Стережіться кожен свого ближнього й не довіряйте жодному братові; бо кожен брат цілком підступно підставить ногу, і кожен ближній ходитиме з обмовами.

5 І вони ошукуватимуть кожен свого ближнього й не говоритимуть правди; вони навчили свого язика говорити брехню й утомлюються, щоб чинити беззаконня.

6 Твоє мешкання — посеред омани; через оману вони відмовляються знати Мене, говорить Єшуа.

7 Тому так говорить Ягве військ: Ось Я перетоплю їх і випробую їх; бо як Я вчиню через дочку Мого народу?

8 Їхній язик — як випущена стріла; він говорить оману; устами говорять мирно до свого ближнього, а в серці чигають на нього.

9 Чи ж Я не навідаю їх за це? говорить Ягве; чи не помститься Моя душа такому народові, як цей?

10 За гори я здійму плач і лемент, а за пасовиська пустелі — жалобу, бо вони спалені, так що ніхто не може пройти ними; і люди не можуть чути голосу худоби; і небесне птаство, і звірина розлетілися; вони пішли.

11 І Я зроблю Єрусалим купами й лігвом шакалів; і міста Юди Я зроблю спустошеними, без мешканця.

12 Хто той мудрий чоловік, що зрозуміє це? І хто той, до кого говорили уста Єшуа, щоб він проголосив це, за що земля гине й спалена, як пустеля, що ніхто не проходить нею?

13 І Ягве каже: Бо вони покинули Мій закон, який Я поклав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили в ньому;

14 А ходили за впертістю свого власного серця й за Ваалами, чого їхні батьки навчили їх:

15 Тому так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я годуватиму їх, цей народ, полином і даватиму їм пити воду жовчі.

16 Я також розпорошу їх між поганами, яких не знали ані вони, ані їхні батьки; і Я пошлю меча за ними, аж поки Я не винищу їх.

17 Так говорить Ягве військ: Розважте й покличте плакальниць, і нехай вони прийдуть; і пошліть по вмілих жінок, і нехай вони прийдуть:

18 І нехай вони поспішать і здіймуть лемент за нас, щоб наші очі проливали сльози, а наші повіки виливали води.

19 Бо голос лементу чути із Сіону: Як ми пограбовані! Ми дуже осоромлені, бо ми покинули землю, бо наші мешкання викинули нас.

20 Та слухайте слово Єшуа, о жінки, і нехай ваше вухо прийме слово Його уст, і навчіть ваших дочок лементу, і кожна свого ближнього — жалоби.

21 Бо смерть увійшла в наші вікна й увійшла в наші палаци, щоб відтяти дітей іззовні й юнаків із вулиць.

22 Говори: Так говорить Ягве: Навіть трупи людей упадуть, як гній на відкритому полі, і як жменя за женцем, і ніхто не збере їх.

23 Так говорить Ягве: Нехай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і нехай могутній не хвалиться своєю могутністю, нехай багатий не хвалиться своїм багатством:

24 А хто хвалиться, нехай хвалиться цим, що він розуміє й знає Мене, що Я — Єшуа, який чинить милість, суд і праведність на землі; бо в цьому Я маю вподобання, говорить Єшуа.

25 Ось приходять дні, говорить Ягве, що Я покараю всіх обрізаних разом із необрізаними;

26 Єгипет, і Юду, і Едома, і синів Аммона, і Моава, і всіх, хто на краях, хто живе в пустелі; бо всі ці народи необрізані, і весь дім Ізраїлів необрізаний серцем.

Розділ 10

1 Слухайте слово, яке Єшуа говорить до вас, о доме Ізраїлів:

2 Так говорить Ягве: Не навчайтеся дороги поган і не лякайтеся небесних знаків; бо погани лякаються їх.

3 Бо звичаї народу — марнота; бо вирубують дерево з лісу, роботу рук ремісника, сокирою.

4 Прикрашають його сріблом і золотом; прикріплюють його цвяхами й молотками, щоб воно не рухалося.

5 Вони прямі, як пальма, та не говорять; їх неодмінно треба носити, бо вони не можуть ходити. Не бійтеся їх; бо вони не можуть чинити зла, і також у них немає — чинити добро.

6 Бо немає подібного до Тебе, о Ягве; Ти великий, і Твоє ім’я велике в могутності.

7 Хто не боявся б Тебе, о Царю народів? Бо Тобі це належить; бо між усіма мудрецями народів і в усіх їхніх царствах немає подібного до Тебе.

8 А вони всі разом — нерозумні й безглузді; дерево — наука марноти.

9 Срібло, розбите на пластини, привозять із Таршішу, а золото — з Уфазу, роботу ремісника й рук ливарника; синя й пурпурова — їхній одяг; вони всі — робота вмілих людей.

10 А Ягве — правдивий Ягве, Він — живий Ягве й вічний Цар; від Його гніву земля затремтить, і народи не зможуть витримати Його обурення.

11 Так скажете їм: боги, що не вчинили неба й землі, саме вони загинуть із землі й з-під цих небес.

12 Він учинив землю Своєю силою, Він утвердив світ Своєю мудрістю й розтягнув небеса Своїм розумом.

13 Коли Він подає Свій голос, є безліч вод на небесах, і Він підіймає випари з кінців землі; Він чинить блискавки з дощем і виводить вітер зі Своїх скарбниць.

14 Кожна людина нерозумна у своєму знанні; кожен ливарник осоромлений різьбленим образом; бо його литий образ — омана, і немає в них дихання.

15 Вони — марнота, діло омани: у час їхнього відвідання вони загинуть.

16 Не така, як вони, частка Якова, бо Він — Творець усього, а Ізраїль — жезло Його спадщини: Ягве військ — Його ім’я.

17 Збери з землі свої речі, мешканко фортеці.

18 Бо так говорить Ягве: Ось Я цього разу викину, немов із пращі, мешканців землі й доведу їх до тісноти, щоб вони відчули це.

19 Горе мені через мою поразу! Моя рана тяжка; але я сказав: Справді, це — горе, і я мушу його нести.

20 Мій намет спустошено, і всі мої шнури порвано: мої діти пішли від мене, і їх немає; немає вже кому розтягнути мій намет і розвісити мої завіси.

21 Бо пастирі стали нерозумними й не шукали Єшуа, тому вони не матимуть успіху, і всі їхні отари будуть розпорошені.

22 Ось надходить шум чутки й велике потрясіння з північного краю, щоб обернути міста Юди на пустку, на лігво шакалів.

23 О Ягве, я знаю, що дорога людини не в ній самій: не в людині, яка ходить, спрямовувати свої кроки.

24 О Ягве, карай мене, але судом; не у гніві Своєму, щоб Ти не обернув мене на ніщо.

25 Вилий Свою лють на народи, що не знають Тебе, і на родини, що не кличуть Твого імені, бо вони з’їли Якова, і пожерли його, і винищили його, і спустошили його оселю.

Розділ 11

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Слухайте слова цього заповіту й говоріть до мужів Юди та до мешканців Єрусалима;

3 І скажи їм: Так говорить Ягве Ізраїля: Проклятий чоловік, який не слухає слів цього заповіту,

4 Що Я заповів вашим батькам того дня, коли Я вивів їх із землі Єгипту, із залізної печі, кажучи: Слухайте Мого голосу й чиніть їх, згідно з усім, що Я заповідаю вам, — і будете Моїм народом, а Я буду вашим Ягве,

5 Щоб Я виконав клятву, якою Я поклявся вашим батькам, — дати їм землю, що тече молоком і медом, як це сьогодні. І відповів я й сказав: Нехай так буде, о Ягве.

6 Тоді Єшуа сказав мені: Проголоси всі ці слова в містах Юди й на вулицях Єрусалима, кажучи: Слухайте слова цього заповіту й виконуйте їх.

7 Бо Я наполегливо свідчив вашим батькам того дня, коли Я вивів їх із землі Єгипту, аж до цього дня, встаючи рано й свідчачи, кажучи: Слухайте Мого голосу.

8 Та вони не слухали й не прихилили свого вуха, а ходив кожен за впертістю свого злого серця, тому Я наведу на них усі слова цього заповіту, який Я заповів виконувати, а вони не виконували.

9 І Єшуа сказав мені: Знайдено змову серед мужів Юди й серед мешканців Єрусалима.

10 Вони повернулися до беззаконь своїх прабатьків, які відмовилися слухати Мої слова; і вони пішли за іншими богами, щоб служити їм: дім Ізраїля й дім Юди зламали Мого заповіту, якого Я уклав із їхніми батьками.

11 Тому так говорить Ягве: Ось Я наводжу на них зло, від якого вони не зможуть утекти; і хоч вони кликатимуть до Мене, Я не почую їх.

12 Тоді міста Юди й мешканці Єрусалима підуть і кликатимуть до богів, яким вони кадять, але ті зовсім не врятують їх у час їхнього лиха.

13 Бо за числом твоїх міст були твої боги, о Юдо; і за числом вулиць Єрусалима ви поставили жертовники тій ганебній речі, жертовники, щоб кадити Ваалові.

14 Тому не молися за цей народ і не піднось за них крику ані молитви, бо Я не почую їх у час, коли вони кликатимуть до Мене через своє лихо.

15 Що моїй улюбленій робити в Моєму домі, коли вона чинила розпусту з багатьма, а святе м’ясо відійшло від тебе? Коли ти чиниш зло, тоді ти радієш.

16 Ягве назвав твоє ім’я: Зелене оливне дерево, гарне, із добрим плодом; з шумом великого потрясіння Він запалив на ньому вогонь, і його гілки поламано.

17 Бо Ягве військ, що насадив тебе, проголосив зло проти тебе за зло дому Ізраїля й дому Юди, яке вони вчинили собі, щоб гнівити Мене, кадючи Ваалові.

18 І Єшуа дав мені знання про це, і я знав; тоді Ти показав мені їхні вчинки.

19 А я був, як ягня чи віл, якого ведуть на заріз, і не знав, що вони замислили задуми проти мене, кажучи: Знищімо дерево з його плодом і відріжмо його від землі живих, щоб його ім’я більше не згадувалося.

20 Але, о Ягве військ, що судиш праведно, що випробовуєш нирки й серце, дай мені побачити Твою помсту на них, бо Тобі я відкрив мою справу.

21 Тому так говорить Ягве про мужів Анатота, що шукають твоєї душі, кажучи: Не пророкуй іменем Ягве, щоб тобі не померти від нашої руки:

22 Тому так говорить Ягве військ: Ось Я покараю їх: юнаки помруть від меча, їхні сини й їхні дочки помруть від голоду,

23 І не буде в них остатку, бо Я наведу зло на мужів Анатота — рік їхнього відвідання.

Розділ 12

1 Ти праведний, о Ягве, коли я суджуся з Тобою; та нехай я поговорю з Тобою про Твої суди: Чому дорога безбожних успішна? Чому щасливі всі, що чинять вельми віроломно?

2 Ти насадив їх, і вони пустили коріння: вони ростуть, вони й приносять плід; Ти близький в їхніх устах і далекий від їхніх нирок.

3 А Ти, о Єшуа, знаєш мене: Ти бачив мене й випробував моє серце щодо Тебе; витягни їх, як овець на заріз, і приготуй їх на день зарізу.

4 Як довго земля буде в жалобі, а трава кожного поля в’янутиме через зло тих, що живуть у ній? Гине худоба й птахи, бо вони сказали: Він не побачить нашого останнього кінця.

5 Якщо ти біг із пішими, і вони тебе втомили, то як ти змагатимешся з кіньми? І якщо в мирній землі, де ти був безпечний, вони тебе втомили, то що ти робитимеш у повені Йордану?

6 Бо навіть твої брати й дім твого батька, навіть вони вчинили з тобою віроломно; вони й скликали натовп за тобою: не вір їм, хоч вони говорять тобі добрі слова.

7 Я покинув Мій дім, Я залишив Мою спадщину; Я віддав улюблену Моєї душі в руку її ворогів.

8 Моя спадщина стала для Мене, як лев у лісі; вона підняла проти Мене свій голос, тому Я зненавидів її.

9 Моя спадщина для Мене — як строкатий птах, птахи навколо проти неї; ходіть, збирайте всіх польових звірів, приходьте пожирати.

10 Багато пастирів знищили Мій виноградник, вони потоптали Мою частку, вони обернули Мою милу частку на спустошену пустелю.

11 Вони обернули її на пустку, і, спустошена, вона в жалобі до Мене; вся земля стала пусткою, бо жодна людина не бере цього до серця.

12 На всі високі місця через пустелю прийшли грабіжники, бо меч Ягве пожиратиме від одного кінця землі аж до другого кінця землі: жодне тіло не матиме миру.

13 Вони сіяли пшеницю, а пожнуть терня; вони мучили себе, та не матимуть користі, і будуть посоромлені за ваші врожаї через палкий гнів Ягве.

14 Так говорить Ягве проти всіх Моїх злих сусідів, що торкаються спадщини, яку Я дав у спадок Моєму народові Ізраїлеві: Ось Я вирву їх із їхньої землі й вирву дім Юди з-посеред них.

15 І станеться, після того як Я вирву їх, Я повернуся й змилуюся над ними, і приведу їх назад, кожного до його спадщини й кожного до його землі.

16 І станеться, якщо вони старанно навчаться доріг Мого народу, клястися Моїм іменем: Живий Ягве, — як вони навчили Мій народ клястися Ваалом, тоді вони будуть збудовані серед Мого народу.

17 А якщо вони не послухають, Я зовсім вирву й знищу той народ, говорить Ягве.

Розділ 13

1 Так сказав мені Єшуа: Піди й придбай собі лляний пояс, і опережи ним свої стегна, і не клади його у воду.

2 І я придбав пояс за словом Єшуа й поклав його на свої стегна.

3 І слово Єшуа було до мене вдруге, кажучи:

4 Візьми пояс, якого ти придбав і який на твоїх стегнах, і встань, піди до Євфрату й сховай його там у щілині скелі.

5 І я пішов і сховав його при Євфраті, як Єшуа наказав мені.

6 І сталося по багатьох днях, що Єшуа сказав мені: Встань, піди до Євфрату й візьми звідти пояс, якого Я наказав тобі сховати там.

7 Тоді я пішов до Євфрату, і викопав, і взяв пояс із місця, де я його сховав; і ось пояс був зіпсований, він ні до чого не був придатний.

8 Тоді слово Єшуа було до мене, кажучи:

9 Так говорить Ягве: Отак Я зіпсую гордість Юди й велику гордість Єрусалима.

10 Цей злий народ, що відмовляється слухати Мої слова, що ходить за впертістю свого серця й ходить за іншими богами, щоб служити їм і поклонятися їм, стане, як цей пояс, що ні до чого не придатний.

11 Бо як пояс прилягає до стегон чоловіка, так Я прилучив до Себе ввесь дім Ізраїля й ввесь дім Юди, говорить Єшуа, щоб вони були Мені за народ, і за ім’я, і за похвалу, і за славу; але вони не слухали.

12 Тому скажи їм це слово: Так говорить Ягве Ізраїля: Кожен глек буде наповнений вином; і вони скажуть тобі: Хіба ми не знаємо напевно, що кожен глек буде наповнений вином?

13 Тоді скажи їм: Так говорить Ягве: Ось Я наповню всіх мешканців цієї землі, навіть царів, що сидять на престолі Давида, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалима, — п’янством.

14 І Я розтрощу їх одного об одного, навіть батьків і синів разом, говорить Ягве: Я не помилую, і не пощаджу, і не змилуюся, але знищу їх.

15 Слухайте й прихиліть вухо; не будьте горді, бо Ягве говорив.

16 Віддайте славу Ягве, вашому Ягве, перш ніж Він наведе темряву, і перш ніж ваші ноги споткнуться на темних горах, і, коли ви чекатимете світла, Він оберне його на тінь смерти й зробить його густою темрявою.

17 А якщо ви не послухаєте цього, моя душа плакатиме в потайних місцях через вашу гордість; і моє око гірко плакатиме й заливатиметься слізьми, бо отара Ягве поведена в полон.

18 Скажи цареві й цариці: Упокоріться, сядьте долі, бо впадуть ваші князівства, вінець вашої слави.

19 Міста півдня будуть замкнуті, і ніхто їх не відчинить: Юда буде поведений у полон увесь, він буде цілком поведений у полон.

20 Підведи свої очі й побач тих, що йдуть із півночі: де отара, що була дана тобі, твоя прекрасна отара?

21 Що ти скажеш, коли Він покарає тебе? Бо ти навчила їх бути ватажками, начальниками над тобою; чи не охоплять тебе болі, як жінку в пологах?

22 І якщо ти скажеш у своєму серці: Чому прийшло це на мене? За велич твого беззаконня відкрито твої краї одежі й оголено твої п’яти.

23 Чи може етіоп змінити свою шкіру або леопард свої плями? Тоді й ви зможете чинити добро, ви, що звикли чинити зло.

24 Тому Я розпорошу їх, як полову, що розноситься вітром пустелі.

25 Це твоя доля, частка твоєї міри від Мене, говорить Ягве, бо ти забула Мене й поклалася на неправду.

26 Тому й Я відкрию краї твоєї одежі на твоє обличчя, щоб було видно твій сором.

27 Я бачив твої перелюби й твоє іржання, розпусту твого блуду й твої гидоти на пагорбах у полях. Горе тобі, о Єрусалиме! Чи не очистишся ти? Коли ж це вже буде?

Розділ 14

1 Слово Єшуа, що було до Єремії щодо посухи.

2 Юда в жалобі, і його брами знемагають; вони почорніли до землі, і крик Єрусалима піднявся вгору.

3 І їхні вельможі послали своїх слуг по воду: вони прийшли до водойм і не знайшли води; вони повернулися зі своїми порожніми посудинами; вони були посоромлені й збентежені й покрили свої голови.

4 Бо земля потріскалась, бо не було дощу на землі; землероби були посоромлені, вони покрили свої голови.

5 Так, і лань на полі народила й покинула, бо не було трави.

6 А дикі осли стояли на високих місцях, вони втягували повітря, як шакали; їхні очі знемагали, бо не було трави.

7 О Єшуа, хоч наші беззаконня свідчать проти нас, учини це ради Твого імені, бо наших відступств багато; ми згрішили проти Тебе.

8 О Надіє Ізраїля, його Спасителю в час недолі, чому Ти маєш бути, як чужинець у землі й як подорожній, що завертає переночувати?

9 Чому Ти маєш бути, як людина здивована, як дужий чоловік, що не може врятувати? Та Ти, о Єшуа, посеред нас, і ми звані Твоїм іменем; не залишай нас.

10 Так говорить Ягве цьому народові: Так вони полюбили блукати, не стримували своїх ніг, тому Ягве не приймає їх; Він тепер згадає їхнє беззаконня й відвідає їхні гріхи.

11 Тоді Ягве сказав мені: Не молися за цей народ на його добро.

12 Коли вони поститимуть, Я не почую їхнього крику; і коли вони принесуть цілопалення й приношення, Я не прийму їх, а винищу їх мечем, і голодом, і моровицею.

13 Тоді я сказав: О Ягве! Ось пророки кажуть їм: Ви не побачите меча й не матимете голоду, а Я дам вам певний мир на цьому місці.

14 Тоді Ягве сказав мені: Пророки пророкують неправду Моїм іменем: Я не посилав їх, і не наказував їм, і не говорив до них; вони пророкують вам неправдиве видіння й ворожбу, і марну річ, і оману свого серця.

15 Тому так говорить Ягве про пророків, що пророкують Моїм іменем, а Я не посилав їх, та вони кажуть: Меча й голоду не буде в цій землі: Від меча й голоду загинуть ті пророки.

16 А народ, якому вони пророкують, буде викинутий на вулиці Єрусалима через голод і меч, і не буде кому хоронити їх — їх, їхніх жінок, ані їхніх синів, ані їхніх дочок; бо Я виллю їхнє зло на них.

17 Тому скажи їм це слово: Нехай мої очі проливають сльози вночі й удень, і нехай не перестають, бо дівиця, дочка мого народу, розбита великою руїною, дуже тяжким ударом.

18 Якщо я вийду в поле, то ось — убиті мечем! А якщо ввійду в місто, то ось — хворі від голоду! Так, і пророк, і священик блукають по землі, якої не знають.

19 Чи Ти зовсім відкинув Юду? Чи Твоя душа зогидила Сіон? Чому Ти вразив нас, і немає для нас зцілення? Ми чекали миру, та немає добра; і часу зцілення, а ось — тривога!

20 Ми визнаємо, о Ягве, наше беззаконня й беззаконня наших батьків, бо ми згрішили проти Тебе.

21 Не відкидай нас ради Твого імені, не безчесть престолу Твоєї слави: пам’ятай, не ламай Свого заповіту з нами.

22 Чи є хто серед марнот народів, хто може дати дощ? Або чи можуть небеса дати зливи? Чи не Ти — Він, о Ягве, наш Ягве? Тому ми чекатимемо на Тебе, бо Ти вчинив усі ці речі.

Розділ 15

1 Тоді Ягве сказав мені: Хоч би Мойсей і Самуїл стали переді Мною, Моя душа не була б до цього народу: вижени їх з-перед Мого обличчя, і нехай вони вийдуть.

2 І станеться, якщо вони скажуть тобі: Куди нам вийти? — тоді скажи їм: Так говорить Ягве: Хто на смерть — на смерть, і хто на меч — на меч, і хто на голод — на голод, і хто в полон — у полон.

3 І Я призначу над ними чотири роди, говорить Ягве: меч, щоб убивати, і псів, щоб розривати, і птахів небесних, і звірів земних, щоб пожирати й нищити.

4 І Я зроблю їх пострахом для всіх царств землі через Манасію, сина Єзекії, царя Юди, за те, що він учинив в Єрусалимі.

5 Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? Або хто співчуватиме тобі? Або хто заверне, щоб запитати, як тобі?

6 Ти покинула Мене, говорить Ягве, ти пішла назад; тому Я простягну Свою руку проти тебе й знищу тебе; Я втомився жаліти.

7 І Я розвію їх віячкою в брамах землі; Я осирочу їх, Я знищу Мій народ, бо вони не повертаються зі своїх доріг.

8 Їхніх удів побільшало в Мене понад пісок морів: Я навів на них, на матір юнаків, грабіжника опівдні; Я навів на нього раптово падіння й жахи на місто.

9 Знемагає та, що народила сімох: вона віддала духа; її сонце зайшло, коли ще був день; вона була посоромлена й збентежена; а їхній остаток Я віддам під меч перед їхніми ворогами, говорить Ягве.

10 Горе мені, моя мати, що ти народила мене чоловіком сварки й чоловіком суперечки для всієї землі! Я нікому не позичав на лихву, і люди не позичали мені на лихву, та кожен із них проклинає мене.

11 Єшуа сказав: Справді, добре буде твоєму остаткові; справді, Я зроблю, що ворог добре проситиме тебе в час зла й у час недолі.

12 Чи може залізо зламати північне залізо й сталь?

13 Твоє майно й твої скарби Я віддам на грабіж без ціни, і то за всі твої гріхи, навіть у всіх твоїх межах.

14 І Я зроблю, що ти перейдеш зі своїми ворогами до землі, якої ти не знаєш, бо вогонь запалився в Моєму гніві, що горітиме на вас.

15 О Ягве, Ти знаєш: згадай мене й відвідай мене, і помстися за мене моїм гонителям; не забери мене у Своєму довготерпінні: знай, що ради Тебе я терпів ганьбу.

16 Твої слова знайшлися, і я з’їв їх; і Твоє слово було мені радістю й утіхою мого серця, бо я званий Твоїм іменем, о Ягве військ.

17 Я не сидів у зборі глузіїв і не радів; я сидів сам через Твою руку, бо Ти наповнив мене обуренням.

18 Чому мій біль постійний, а моя рана невиліковна, що відмовляється бути зціленою? Чи Ти будеш для мене зовсім, як оманливий, як води, що минають?

19 Тому так говорить Єшуа: Якщо ти повернешся, то Я поверну тебе, і ти стоятимеш переді Мною; і якщо ти відокремиш дороге від нікчемного, ти будеш, як Мої уста: нехай вони повернуться до тебе, а ти не повертайся до них.

20 І Я зроблю тебе для цього народу укріпленою мідною стіною; і вони воюватимуть проти тебе, але не переможуть тебе, бо Я з тобою, щоб рятувати тебе й визволяти тебе, говорить Єшуа.

21 І Я визволю тебе з руки злих, і викуплю тебе з руки грізних.

Розділ 16

1 Слово Єшуа було також до мене, кажучи:

2 Не бери собі жінки й не май синів ані дочок на цьому місці.

3 Бо так говорить Ягве про синів і про дочок, що народжуються на цьому місці, і про їхніх матерів, що народили їх, і про їхніх батьків, що породили їх у цій землі:

4 Вони помруть тяжкою смертю; їх не оплакуватимуть і не хоронитимуть, а будуть вони, як гній на поверхні землі, і будуть винищені мечем і голодом, а їхні трупи будуть поживою для птахів небесних і для звірів земних.

5 Бо так говорить Ягве: Не входь у дім жалоби й не йди плакати, ані співчувати їм, бо Я забрав Мій мир від цього народу, говорить Ягве, навіть милість і милосердя.

6 І помруть великі й малі в цій землі; їх не хоронитимуть, і люди не плакатимуть за ними, і не робитимуть собі нарізів, і не голитимуться за ними:

7 І люди не ламатимуть для них у жалобі, щоб потішити їх за померлим; і люди не дадуть їм пити чашу потіхи за їхнього батька чи за їхню матір.

8 Не входь також у дім бенкету, щоб сидіти з ними їсти й пити.

9 Бо так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я припиню на цьому місці на ваших очах і за ваших днів голос радости й голос веселости, голос молодого й голос молодої.

10 І станеться, коли ти покажеш цьому народові всі ці слова, а вони скажуть тобі: Чому Ягве проголосив усе це велике зло проти нас? Або що наше беззаконня? Або що наш гріх, який ми вчинили проти Ягве, нашого Ягве?

11 Тоді скажи їм: Тому що ваші батьки покинули Мене, говорить Ягве, і ходили за іншими богами, і служили їм, і поклонялися їм, а Мене покинули й не тримали Мого закону;

12 А ви чинили гірше за ваших батьків; бо ось ви ходите кожен за впертістю свого злого серця, щоб не слухати Мене:

13 Тому Я викину вас із цієї землі до землі, якої не знаєте ні ви, ні ваші батьки; і там ви служитимете іншим богам удень і вночі, де Я не виявляю вам милости.

14 Тому ось приходять дні, говорить Ягве, що більше не казатимуть: Живий Єшуа, що вивів синів Ізраїля із землі Єгипту;

15 Але: Живий Єшуа, що вивів синів Ізраїля з північної землі й з усіх земель, куди Він прогнав їх; і Я приведу їх назад до їхньої землі, яку Я дав їхнім батькам.

16 Ось Я пошлю багатьох рибалок, говорить Ягве, і вони ловитимуть їх; а потім Я пошлю багатьох мисливців, і вони полюватимуть на них з кожної гори, і з кожного пагорба, і зі щілин скель.

17 Бо Мої очі — на всіх їхніх дорогах: вони не сховані від Мого обличчя, і їхнє беззаконня не сховане від Моїх очей.

18 І спершу Я відплачу їхнє беззаконня й їхній гріх подвійно, бо вони осквернили Мою землю, вони наповнили Мою спадщину трупами своїх огидних і мерзенних речей.

19 О Єшуа, моя сило й моя фортеце, і мій притулку в день недолі, народи прийдуть до Тебе від країв землі й скажуть: Справді, наші батьки успадкували неправду, марноту й речі, у яких немає користи.

20 Чи може людина зробити собі богів, а вони — не боги?

21 Тому ось Я цього разу дам їм пізнати, Я дам їм пізнати Мою руку й Мою силу; і вони пізнають, що Моє ім’я — Ягве.

Розділ 17

1 Гріх Юди написаний залізним різцем і вістрям діаманта: він вирізьблений на таблиці їхнього серця й на рогах ваших жертовників;

2 Коли їхні діти згадують їхні жертовники й їхні ашери при зелених деревах на високих пагорбах.

3 О Моя горо в полі, Я віддам твоє майно й усі твої скарби на грабіж, і твої висоти за гріх, по всіх твоїх межах.

4 І ти, саме ти, втратиш свою спадщину, яку Я дав тобі; і Я зроблю, що ти служитимеш своїм ворогам у землі, якої ти не знаєш, бо ви запалили вогонь у Моєму гніві, що горітиме навіки.

5 Так говорить Ягве: Проклятий чоловік, що покладається на людину й робить тіло своєю рукою, а його серце відвертається від Ягве.

6 Бо він буде, як верес у пустелі, і не побачить, коли прийде добро, а житиме в сухих місцях у пустелі, у солоній землі й незаселеній.

7 Благословенний чоловік, що покладається на Єшуа і чия надія — Єшуа.

8 Бо він буде, як дерево, посаджене при водах, що пускає своє коріння при потоці, і не побачить, коли прийде спека, а його листя буде зелене; і в рік посухи він не турбуватиметься й не перестане приносити плід.

9 Серце лукаве понад усе й вкрай зіпсоване: хто може пізнати його?

10 Я, Ягве, досліджую серце, Я випробовую нирки, щоб віддати кожній людині за її дорогами й за плодом її вчинків.

11 Як куріпка сидить на яйцях і не висиджує їх, так той, хто набуває багатство, і не правдою, залишить його в половині своїх днів, а на кінці своєму буде безумним.

12 Славний високий престол від початку — це місце нашої святині.

13 О Єшуа, Надіє Ізраїля, усі, що покидають Тебе, будуть посоромлені, а ті, що відступають від Мене, будуть записані в землі, бо вони покинули Єшуа, джерело живих вод.

14 Зціли мене, о Єшуа, і я буду зцілений; врятуй мене, і я буду врятований, бо Ти — моя похвала.

15 Ось вони кажуть мені: Де слово Єшуа? Нехай воно прийде тепер.

16 Що до мене, я не квапився перестати бути пастирем, щоб іти за Тобою; і я не бажав дня нещастя; Ти знаєш: те, що вийшло з моїх уст, було праве перед Тобою.

17 Не будь мені жахом: Ти — моя надія в день зла.

18 Нехай будуть посоромлені ті, що переслідують мене, а я нехай не буду посоромлений; нехай вони жахнуться, а я нехай не жахнуся; наведи на них день зла й знищ їх подвійним знищенням.

19 Так сказав мені Єшуа: Піди й стань у брамі синів народу, якою входять царі Юди й якою вони виходять, і в усіх брамах Єрусалима;

20 І скажи їм: Слухайте слово Єшуа, царі Юди, і ввесь Юдо, і всі мешканці Єрусалима, що входите цими брамами:

21 Так говорить Ягве: Пильнуйте себе й не носіть тягаря в день суботній і не вносьте його брамами Єрусалима;

22 І не виносьте тягаря з ваших домів у день суботній і не робіть жодної праці, а святіть день суботній, як Я заповів вашим батькам.

23 Та вони не послухали й не прихилили свого вуха, а зробили свою шию твердою, щоб не слухати й не приймати настанови.

24 І станеться, якщо ви пильно слухатимете Мене, говорить Ягве, щоб не вносити тягаря брамами цього міста в день суботній, а святити день суботній, щоб не робити в ньому жодної праці,

25 Тоді входитимуть брамами цього міста царі й князі, що сидять на престолі Давида, їздячи в колісницях і на конях, вони й їхні князі, мужі Юди й мешканці Єрусалима; і це місто залишиться навіки.

26 І вони приходитимуть із міст Юди й з околиць Єрусалима, і з землі Веніаміна, і з долини, і з гір, і з півдня, приносячи цілопалення, і жертви, і хлібні приношення, і ладан, і приносячи жертви подяки до дому Ягве.

27 А якщо ви не послухаєте Мене, щоб святити день суботній і не носити тягаря, входячи брамами Єрусалима в день суботній, тоді Я запалю вогонь у його брамах, і він пожере палаци Єрусалима й не згасне.

Розділ 18

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Встань і зійди до дому гончаря, і там Я дам тобі почути Мої слова.

3 Тоді я зійшов до дому гончаря, і ось він робив роботу на кругах.

4 І посудина, яку він робив із глини, зіпсувалася в руці гончаря; тож він зробив її знову — іншу посудину, як здалося добре гончареві зробити її.

5 Тоді слово Єшуа було до мене, кажучи:

6 О доме Ізраїля, чи не можу Я вчинити з вами, як цей гончар? — говорить Єшуа. Ось, як глина в руці гончаря, так ви в Моїй руці, о доме Ізраїля.

7 Якої миті Я говоритиму про народ і про царство, щоб вирвати, і зламати, і знищити його;

8 Якщо той народ, проти якого Я проголосив, відвернеться від свого зла, Я пожалую щодо зла, яке Я думав учинити їм.

9 І якої миті Я говоритиму про народ і про царство, щоб збудувати й насадити його;

10 Якщо воно чинитиме зло в Моїх очах, щоб не слухати Мого голосу, тоді Я пожалую щодо добра, яким Я сказав, що поблагословлю їх.

11 Тож тепер іди, говори до мужів Юди й до мешканців Єрусалима, кажучи: Так говорить Ягве: Ось Я готую зло проти вас і замислюю задум проти вас: поверніться тепер кожен зі своєї злої дороги й зробіть добрими ваші дороги й ваші вчинки.

12 А вони сказали: Немає надії, а ми ходитимемо за нашими власними задумами, і кожен чинитиме впертість свого злого серця.

13 Тому так говорить Ягве: Запитайте тепер серед народів, хто чув такі речі: дівиця Ізраїля вчинила дуже жахливу річ.

14 Чи залишить людина сніг Ливану, що сходить зі скелі поля? Або чи будуть покинуті холодні текучі води, що приходять з іншого місця?

15 Бо Мій народ забув Мене, вони кадили марноті, і вони спіткнулися на своїх дорогах, на давніх стежках, щоб ходити стежками, дорогою неутоптаною;

16 Щоб обернути їхню землю на пустку й вічне посвистування; кожен, хто проходить повз неї, здивується й похитає своєю головою.

17 Я розпорошу їх, як східним вітром, перед ворогом; Я покажу їм спину, а не обличчя, у день їхнього нещастя.

18 Тоді вони сказали: Ходіть, замислимо задуми проти Єремії, бо закон не загине від священика, ані рада від мудрого, ані слово від пророка. Ходіть, уразімо його язиком і не зважаймо на жодне з його слів.

19 Зважай на мене, о Єшуа, і слухай голос тих, що сперечаються зі мною.

20 Чи відплачується злом за добро? Бо вони викопали яму для моєї душі. Пам’ятай, що я стояв перед Тобою, щоб говорити добро за них, щоб відвернути Твій гнів від них.

21 Тому віддай їхніх дітей голодові й вилий їхню кров силою меча; і нехай їхні жінки будуть осиротілі щодо дітей і вдовами; і нехай їхні мужі будуть убиті смертю; нехай їхні юнаки будуть вбиті мечем у битві.

22 Нехай буде чути крик із їхніх домів, коли Ти раптово наведеш на них загін, бо вони викопали яму, щоб схопити мене, і сховали пастки для моїх ніг.

23 Та Ти, Ягве, знаєш усю їхню раду проти мене, щоб убити мене: не прощай їхнього беззаконня й не стирай їхнього гріха зі Свого обличчя, а нехай вони будуть повалені перед Тобою; чини так із ними в час Свого гніву.

Розділ 19

1 Так говорить Ягве: Піди й придбай гончарний глиняний глек і візьми зі старших народу й зі старших священиків;

2 І вийди до долини сина Гіннома, що при вході східної брами, і проголоси там слова, які Я скажу тобі,

3 І скажи: Слухайте слово Єшуа, царі Юди й мешканці Єрусалима: Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я наводжу зло на це місце, від якого в кожного, хто почує, дзвенітиме в його вухах.

4 Бо вони покинули Мене й відчужили це місце, і кадили в ньому іншим богам, яких не знали ні вони, ні їхні батьки, ні царі Юди, і наповнили це місце кров’ю невинних;

5 Вони збудували також висоти Ваала, щоб палити своїх синів у вогні на цілопалення Ваалові, чого Я не наказував і не говорив, і що не приходило Мені на розум:

6 Тому ось приходять дні, говорить Ягве, що це місце більше не зватиметься Тофет ані Долина сина Гіннома, а Долина зарізу.

7 І Я зроблю безсилою раду Юди й Єрусалима на цьому місці; і Я зроблю, що вони впадуть від меча перед своїми ворогами й від руки тих, що шукають їхньої душі, а їхні трупи Я віддам на поживу птахам небесним і звірам земним.

8 І Я зроблю це місто пусткою й посвистуванням; кожен, хто проходить повз нього, здивується й свистітиме через усі його рани.

9 І Я зроблю, що вони їстимуть м’ясо своїх синів і м’ясо своїх дочок, і кожен їстиме м’ясо свого друга в облозі й у тісноті, якою їхні вороги й ті, що шукають їхньої душі, стиснуть їх.

10 Тоді розбий глек на очах мужів, що йдуть із тобою,

11 І скажи їм: Так говорить Ягве військ: Отак Я розіб’ю цей народ і це місто, як розбивають гончарну посудину, якої вже не можна зробити цілою знову; і вони хоронитимуть у Тофеті, аж поки не буде місця хоронити.

12 Так Я вчиню з цим місцем, говорить Ягве, і з його мешканцями, і навіть зроблю це місто, як Тофет:

13 І доми Єрусалима й доми царів Юди будуть осквернені, як місце Тофет, через усі доми, на дахах яких вони кадили всьому небесному війську й виливали литі приношення іншим богам.

14 Тоді Єремія прийшов із Тофета, куди Ягве послав його пророкувати; і він став у дворі дому Ягве й сказав усьому народові:

15 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я наводжу на це місто й на всі його містечка все зло, яке Я проголосив проти нього, бо вони зробили твердою свою шию, щоб не слухати Моїх слів.

Розділ 20

1 А Пашхур, син Іммера, священик, що був також головним начальником у домі Ягве, почув, що Єремія пророкував ці речі.

2 Тоді Пашхур ударив Єремію пророка й посадив його в колоду, що була у верхній брамі Веніаміна, яка при домі Ягве.

3 І сталося наступного дня, що Пашхур вивів Єремію з колоди. Тоді Єремія сказав йому: Ягве назвав твоє ім’я не Пашхур, а Магор-Міссавів.

4 Бо так говорить Ягве: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого й для всіх твоїх друзів; і вони впадуть від меча своїх ворогів, а твої очі побачать це; і всього Юду Я віддам у руку царя Вавилону, і він поведе їх у полон до Вавилону й поб’є їх мечем.

5 І Я віддам усю силу цього міста, і всю його працю, і всі його дорогоцінні речі, і всі скарби царів Юди Я віддам у руку їхніх ворогів, які пограбують їх, і візьмуть їх, і відвезуть їх до Вавилону.

6 А ти, Пашхуре, і всі, що живуть у твоєму домі, підете в полон; і ти прийдеш до Вавилону, і там помреш, і там будеш похований, ти й усі твої друзі, яким ти пророкував неправду.

7 О Ягве, Ти обманув мене, і я був обманутий; Ти сильніший за мене й переміг: я щодня на посміх, кожен глузує з мене.

8 Бо відколи я говорив, я кричав, я кричав: Насильство й грабіж! — бо слово Єшуа стало мені ганьбою й щоденним глузуванням.

9 Тоді я сказав: Не буду згадувати про Нього й не буду більше говорити Його іменем. Але Його слово було в моєму серці, як палаючий вогонь, замкнений у моїх кістках, і я втомився стримувати його, і не міг устояти.

10 Бо я чув ганьблення багатьох, жах звідусіль. Донесіть, — кажуть вони, — і ми донесемо на нього. Усі мої приятелі чатували на моє спотикання, кажучи: Може, він дасть себе звабити, і ми переможемо його й помстимося йому.

11 Але Єшуа зі мною, як дужий грізний, тому мої гонителі спіткнуться й не переможуть; вони будуть дуже посоромлені, бо не матимуть успіху: їхня вічна ганьба ніколи не забудеться.

12 Але, о Ягве військ, що випробовуєш праведного й бачиш нирки й серце, дай мені побачити Твою помсту на них, бо Тобі я відкрив мою справу.

13 Співайте Єшуа, хваліть Єшуа, бо Він визволив душу бідного з руки злочинців.

14 Проклятий день, у який я народився: нехай день, у який моя мати народила мене, не буде благословенний.

15 Проклятий чоловік, що приніс звістку моєму батькові, кажучи: Народилося тобі дитя чоловічої статі, — дуже його зрадувавши.

16 І нехай той чоловік буде, як міста, які Ягве зруйнував і не пожалів; і нехай він чує крик уранці й оклик опівдні;

17 Бо він не вбив мене від утроби, щоб моя мати була мені гробом, а її утроба завжди була вагітна мною.

18 Чому я вийшов з утроби, щоб бачити працю й смуток, щоб мої дні минали в соромі?

Розділ 21

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа, коли цар Седекія послав до нього Пашхура, сина Малкії, і Софонію, сина Маасеї, священика, кажучи:

2 Запитай, прошу тебе, Єшуа за нас; бо Навуходоносор, цар Вавилону, воює проти нас; може, Єшуа вчинить із нами за всіма Своїми чудесними ділами, щоб він відійшов від нас.

3 Тоді Єремія сказав їм: Так скажіть Седекії:

4 Так говорить Ягве Ізраїля: Ось Я поверну назад воєнну зброю, що у ваших руках, якою ви воюєте проти царя Вавилону й проти халдеїв, що облягають вас поза мурами, і Я зберу їх до середини цього міста.

5 І Я Сам воюватиму проти вас простягненою рукою й міцним раменом, навіть у гніві, і в люті, і у великому обуренні.

6 І Я вражу мешканців цього міста, і людину, і худобу: вони помруть від великої моровиці.

7 А потім, говорить Ягве, Я віддам Седекію, царя Юди, і його слуг, і народ, і тих, що залишилися в цьому місті від моровиці, від меча й від голоду, у руку Навуходоносора, царя Вавилону, і в руку їхніх ворогів, і в руку тих, що шукають їхньої душі; і він поб’є їх вістрям меча; він не пощадить їх, і не помилує, і не змилується.

8 А цьому народові скажи: Так говорить Ягве: Ось Я кладу перед вами дорогу життя й дорогу смерти.

9 Хто залишається в цьому місті, помре від меча, і від голоду, і від моровиці; а хто вийде й перейде до халдеїв, що облягають вас, той житиме, і його душа буде йому за здобич.

10 Бо Я обернув Моє обличчя проти цього міста на зло, а не на добро, говорить Ягве: воно буде віддане в руку царя Вавилону, і він спалить його вогнем.

11 А щодо дому царя Юди скажи: Слухайте слово Єшуа;

12 О доме Давида, так говорить Ягве: Чиніть суд уранці й визволяйте пограбованого з руки гнобителя, щоб Моя лють не вийшла, як вогонь, і не горіла так, що ніхто не зможе загасити, через зло ваших вчинків.

13 Ось Я проти тебе, мешканко долини й скеле рівнини, говорить Ягве, що кажете: Хто зійде проти нас? Або хто ввійде в наші оселі?

14 Але Я покараю вас за плодом ваших вчинків, говорить Ягве, і Я запалю вогонь у його лісі, і він пожере все навколо нього.

Розділ 22

1 Так говорить Ягве: Зійди до дому царя Юди й говори там це слово,

2 І скажи: Слухай слово Єшуа, царю Юди, що сидиш на престолі Давида, ти й твої слуги, і твій народ, що входите цими брамами:

3 Так говорить Ягве: Чиніть суд і праведність, і визволяйте пограбованого з руки гнобителя; і не чиніть кривди, не чиніть насильства чужинцеві, сироті ані вдові, і не проливайте невинної крові на цьому місці.

4 Бо якщо ви справді виконуватимете це, тоді входитимуть брамами цього дому царі, що сидять на престолі Давида, їздячи в колісницях і на конях, він і його слуги, і його народ.

5 А якщо ви не послухаєте цих слів, Я клянуся Собою, говорить Ягве, що цей дім стане руїною.

6 Бо так говорить Ягве домові царя Юди: Ти для Мене — Ґілеад і вершина Ливану; та справді Я оберну тебе на пустелю й на міста, що не будуть заселені.

7 І Я приготую проти тебе нищителів, кожного зі своєю зброєю; і вони зрубають твої добірні кедри й кинуть їх у вогонь.

8 І багато народів проходитиме повз це місто, і казатиме кожен своєму ближньому: Чому Ягве вчинив так із цим великим містом?

9 Тоді вони відповідатимуть: Тому що вони покинули заповіт Ягве, свого Ягве, і поклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за померлим і не співчувайте йому, а гірко плачте за тим, що йде геть, бо він більше не повернеться й не побачить своєї рідної землі.

11 Бо так говорить Ягве про Шаллума, сина Йосії, царя Юди, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із цього місця: Він більше не повернеться туди;

12 Але він помре на місці, куди його відвели в полон, і цієї землі вже не побачить.

13 Горе тому, хто будує свій дім неправдою, а свої світлиці — беззаконням; хто використовує працю свого ближнього без платні й не дає йому за його роботу;

14 Хто каже: Збудую собі просторий дім і великі світлиці, — і прорубує собі вікна; і він обшитий кедром і пофарбований червоною фарбою.

15 Чи ти царюватимеш, бо зачиняєшся в кедрі? Чи твій батько не їв і не пив, і чинив суд та правду, і тоді йому було добре?

16 Він судив справу бідного й нужденного; тоді було добре: чи ж не в тому — знати Мене? говорить Ягве.

17 Але твої очі й твоє серце — лише для твоєї користі, і щоб проливати невинну кров, і для гноблення, і для насильства, щоб чинити їх.

18 Тому так говорить Ягве про Єгоякима, сина Йосії, царя Юди: Не будуть його оплакувати, кажучи: О мій брате! або: О сестро! Не будуть його оплакувати, кажучи: О, пане! або: О його славо!

19 Його поховають, як ховають осла: витягнуть і викинуть за брами Єрусалима.

20 Підіймися на Ліван і кричи; і піднеси свій голос на Башані, і кричи з переходів: бо всі твої коханці розбиті.

21 Я говорив до тебе за твого добробуту; але ти сказала: Не слухатиму. Такою була твоя поведінка від твоєї юності, що ти не слухала Мого голосу.

22 Вітер розвіє всіх твоїх пастирів, а твої коханці підуть у полон: тоді ти справді будеш осоромлена й збентежена за все своє зло.

23 О мешканко Лівану, що звила гніздо в кедрах, якою жалюгідною ти будеш, коли прийдуть на тебе болі, муки, як у породіллі!

24 Як живий Я, говорить Ягве, хоч би Конія, син Єгоякима, царя Юди, був печаткою на Моїй правій руці, Я й звідти зірвав би тебе;

25 І віддам тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, чийого обличчя ти боїшся, саме в руку Навуходоносора, царя Вавилону, і в руку халдеїв.

26 І викину тебе й твою матір, що тебе породила, до іншого краю, де ви не народилися; і там ви помрете.

27 А до краю, куди вони прагнуть повернутися, туди вони не повернуться.

28 Чи цей чоловік, Конія, — зневажена розбита фігура? Чи він посудина, в якій немає вподобання? Чому їх викинуто, його й його насіння, і кинуто до краю, якого вони не знають?

29 О земле, земле, земле, слухай слово Єшуа.

30 Так говорить Ягве: Запишіть цього чоловіка бездітним, чоловіком, що не матиме успіху за своїх днів: бо ніхто з його насіння не матиме успіху, сидячи на престолі Давида й пануючи далі в Юді.

Розділ 23

1 Горе пастирям, що нищать і розпорошують овець Мого пасовиська! говорить Ягве.

2 Тому так говорить Ягве Ізраїля про пастирів, що пасуть Мій народ: Ви розпорошили Мою отару, і розігнали їх, і не відвідали їх: ось Я відвідаю вас за зло ваших учинків, говорить Ягве.

3 І Я зберу останок Моєї отари з усіх країв, куди Я їх вигнав, і поверну їх до їхніх кошав; і вони будуть плідні й розмножаться.

4 І поставлю над ними пастирів, які пастимуть їх: і вони більше не боятимуться, і не лякатимуться, і не буде в них нестачі, говорить Єшуа.

5 Ось приходять дні, говорить Ягве, коли Я поставлю Давидові праведну Парость, і Цар царюватиме й матиме успіх, і чинитиме суд та правду на землі.

6 За його днів Юда буде спасенний, а Ізраїль житиме безпечно: і це його ім’я, яким його називатимуть: ЄШУА НАША ПРАВЕДНІСТЬ.

7 Тому ось приходять дні, говорить Ягве, коли вже не казатимуть: Живий Єшуа, що вивів дітей Ізраїля з єгипетського краю;

8 Але: Живий Єшуа, що вивів і привів насіння дому Ізраїля з північного краю і з усіх країв, куди Я їх вигнав; і вони житимуть у своєму власному краю.

9 Моє серце розбите в мені через пророків; усі мої кості тремтять; я — як п’яний чоловік і як чоловік, якого здолало вино, через Ягве і через слова Його святості.

10 Бо край повен перелюбників; бо через прокляття край у жалобі; висохли пасовиська пустелі, і їхній біг злий, а їхня сила — неправда.

11 Бо і пророк, і священик — нечестиві; так, у Моєму домі Я знайшов їхнє зло, говорить Ягве.

12 Тому їхня дорога буде для них, як слизькі стежки в темряві: їх гнатимуть, і вони впадуть на них: бо Я наведу на них зло, рік їхнього відвідання, говорить Ягве.

13 І Я бачив безглуздя в пророків Самарії; вони пророкували Ваалом і зводили Мій народ, Ізраїля.

14 Бачив Я також у пророків Єрусалима жахливу річ: вони чинять перелюб і ходять у брехні: вони також зміцнюють руки злочинців, так що ніхто не повертається від свого зла; усі вони для Мене — як Содом, а його мешканці — як Гоморра.

15 Тому так говорить Ягве військ про пророків: Ось Я годуватиму їх полином і напою їх водою жовчі: бо від пророків Єрусалима вийшло нечестя на весь край.

16 Так говорить Ягве військ: Не слухайте слів пророків, що пророкують вам: вони роблять вас марними: вони говорять видіння свого власного серця, а не з уст Ягве.

17 Вони все кажуть тим, хто Мене зневажає: Ягве сказав: Ви матимете мир; і кажуть кожному, хто ходить за впертістю свого власного серця: Не прийде на вас зло.

18 Бо хто стояв у раді Ягве, і сприйняв, і почув Його слово? Хто звернув увагу на Його слово і почув його?

19 Ось вихор Ягве вийшов у люті, саме болісний вихор: він болісно впаде на голову безбожних.

20 Гнів Ягве не повернеться, аж поки Він не виконає, і аж поки не здійснить задумів Свого серця: в останні дні ви зрозумієте це досконало.

21 Я не посилав цих пророків, а вони побігли: Я не говорив до них, а вони пророкували.

22 А якби вони стояли в Моїй раді й дали Моєму народові почути Мої слова, то вони відвернули б їх від їхньої злої дороги і від зла їхніх учинків.

23 Хіба Я Єшуа лише зблизька, говорить Ягве, а не Ягве й здалека?

24 Чи може хто сховатися в таємних місцях, щоб Я його не побачив? говорить Ягве. Хіба Я не наповнюю неба й землі? говорить Ягве.

25 Я чув, що говорили пророки, які пророкують брехню Моїм ім’ям, кажучи: Мені снилося, мені снилося.

26 Як довго це буде в серці пророків, що пророкують брехню? Так, вони — пророки омани свого власного серця;

27 Які думають змусити Мій народ забути Моє ім’я своїми снами, які вони розповідають кожен своєму ближньому, як їхні батьки забули Моє ім’я заради Ваала.

28 Пророк, що має сон, нехай розповідає сон; а той, хто має Моє слово, нехай говорить Моє слово вірно. Що полова має до пшениці? говорить Ягве.

29 Хіба Моє слово не таке, як вогонь? говорить Ягве; і як молот, що розбиває скелю на шматки?

30 Тому ось Я — проти пророків, говорить Ягве, що крадуть Мої слова кожен у свого ближнього.

31 Ось Я — проти пророків, говорить Ягве, що вживають свої язики й кажуть: Він говорить.

32 Ось Я — проти тих, хто пророкує неправдиві сни, говорить Ягве, і розповідає їх, і зводить Мій народ своєю брехнею та своєю легковажністю; а Я не посилав їх і не велів їм: тому вони зовсім не принесуть користі цьому народові, говорить Ягве.

33 І коли цей народ, або пророк, або священик запитає тебе, кажучи: Який тягар Єшуа? — тоді скажи їм: Який тягар? Я навіть покину вас, говорить Ягве.

34 А щодо пророка, і священика, і народу, що скаже: Тягар Єшуа, — Я навіть покараю того чоловіка та його дім.

35 Так кажіть кожен своєму ближньому і кожен своєму братові: Що відповів Єшуа? і: Що сказав Єшуа?

36 І тягаря Єшуа більше не згадуйте: бо слово кожного чоловіка буде його тягарем; бо ви перекрутили слова живого Ягве, Ягве військ, нашого Ягве.

37 Так скажи пророкові: Що відповів тобі Єшуа? і: Що сказав Єшуа?

38 Але оскільки ви кажете: Тягар Єшуа; тому так говорить Ягве: Через те, що ви кажете це слово: Тягар Єшуа, а Я посилав до вас, кажучи: Не кажіть: Тягар Єшуа;

39 Тому ось Я, саме Я, зовсім забуду вас, і покину вас, і місто, що Я дав вам та вашим батькам, і викину вас зі Своєї присутності:

40 І наведу на вас вічну ганьбу і вічне безчестя, яке не забудеться.

Розділ 24

1 Єшуа показав мені, і ось два кошики смокв були поставлені перед храмом Ягве, після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, вивів у полон Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юди, і князів Юди, з теслярами й ковалями, з Єрусалима і привів їх до Вавилону.

2 Один кошик мав дуже добрі смокви, саме як смокви, що достигають першими: а інший кошик мав дуже погані смокви, яких не можна було їсти, такі вони були погані.

3 Тоді Єшуа сказав мені: Що ти бачиш, Єреміє? І я сказав: Смокви; добрі смокви — дуже добрі; а погані — дуже погані, що їх не можна їсти, такі вони погані.

4 І знову слово Єшуа було до мене, кажучи:

5 Так говорить Ягве, Ягве Ізраїля: Як ці добрі смокви, так Я визнаю тих, хто виведений у полон з Юди, кого Я вислав із цього місця до краю халдеїв, їм на добро.

6 Бо Я зверну Свої очі на них на добро, і поверну їх знову до цього краю: і збудую їх, і не зруйную; і насаджу їх, і не викореню.

7 І дам їм серце, щоб пізнати Мене, що Я — Єшуа: і вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Єшуа: бо вони повернуться до Мене всім своїм серцем.

8 А як погані смокви, яких не можна їсти, такі вони погані; певно так говорить Ягве: Так Я віддам Седекію, царя Юди, і його князів, і останок Єрусалима, що зостається в цьому краю, і тих, що живуть у єгипетському краї:

9 І віддам їх на те, щоб їх переміщували по всіх царствах землі, їм на шкоду, на ганьбу і приповідку, на посміховисько й прокляття в усіх місцях, куди Я їх вижену.

10 І пошлю на них меч, голод і моровицю, аж поки вони не будуть винищені з землі, яку Я дав їм та їхнім батькам.

Розділ 25

1 Слово, що було до Єремії про весь народ Юди четвертого року Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, що був першим роком Навуходоносора, царя Вавилону;

2 Яке Єремія пророк промовив до всього народу Юди і до всіх мешканців Єрусалима, кажучи:

3 Від тринадцятого року Йосії, сина Амона, царя Юди, аж до цього дня, це двадцять третій рік, слово Єшуа приходило до мене, і я говорив до вас, устаючи рано й промовляючи; але ви не слухали.

4 І Ягве посилав до вас усіх Своїх слуг пророків, устаючи рано й посилаючи їх; але ви не слухали й не прихилили свого вуха, щоб почути.

5 Вони казали: Поверніться тепер кожен від своєї злої дороги і від зла своїх учинків, і живіть у краю, що Ягве дав вам та вашим батькам на віки вічні:

6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм і поклонятися їм, і не гнівіть Мене творами своїх рук; і Я не вчиню вам шкоди.

7 Та ви не послухали Мене, говорить Ягве; щоб гнівити Мене творами своїх рук собі на шкоду.

8 Тому так говорить Ягве військ: Через те, що ви не слухали Моїх слів,

9 Ось Я пошлю і візьму всі родини півночі, говорить Ягве, і Навуходоносора, царя Вавилону, Мого слугу, і наведу їх на цей край, і на його мешканців, і на всі ці народи навколо, і зовсім винищу їх, і зроблю їх жахом, і посміховиськом, і вічними руїнами.

10 І заберу від них голос радості й голос веселощів, голос молодого й голос молодої, звук жорен і світло світильника.

11 І вся ця земля стане руїною й жахом; і ці народи служитимуть цареві Вавилону сімдесят років.

12 І станеться, коли сповниться сімдесят років, Я покараю царя Вавилону і той народ, говорить Ягве, за їхнє беззаконня, і край халдеїв, і зроблю його вічними руїнами.

13 І наведу на той край усі Свої слова, які Я промовив проти нього, саме все, що написано в цій книзі, що Єремія пророкував проти всіх народів.

14 Бо численні народи й великі царі також поневолять їх собі: і Я відплачу їм за їхніми вчинками і за творами їхніх власних рук.

15 Бо так говорить Ягве Ізраїля до мене: Візьми чашу вина цієї люті з Моєї руки й напої нею всі народи, до яких Я тебе посилаю.

16 І вони питимуть, і хитатимуться, і божеволітимуть через меч, який Я пошлю між них.

17 Тоді я взяв чашу з руки Ягве й напоїв усі народи, до яких Ягве послав мене:

18 Саме: Єрусалим і міста Юди, і його царів, і його князів, щоб зробити їх руїною, жахом, посміховиськом і прокляттям; як це є сьогодні;

19 Фараона, царя Єгипту, і його слуг, і його князів, і весь його народ;

20 І весь змішаний народ, і всіх царів краю Уц, і всіх царів краю филистимлян, і Ашкелон, і Газу, і Екрон, і останок Ашдоду,

21 Едома, і Моава, і дітей Аммона,

22 І всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і царів островів, що за морем,

23 Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, хто в найвіддаленіших закутках,

24 І всіх царів Арабії, і всіх царів змішаного народу, що живе в пустелі,

25 І всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів мідян,

26 І всіх царів півночі, далеких і близьких, одного з одним, і всі царства світу, що на поверхні землі: а цар Шешаху питиме після них.

27 Тому скажи їм: Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Пийте, і сп’янійте, і блюйте, і падайте, і більше не вставайте, через меч, який Я пошлю між вас.

28 І станеться, якщо вони відмовляться взяти чашу з твоєї руки, щоб пити, тоді скажи їм: Так говорить Ягве військ: Ви неодмінно питимете.

29 Бо ось Я починаю наводити зло на місто, яке назване Моїм ім’ям, а ви зостанетеся зовсім безкарними? Ви не зостанетеся безкарними: бо Я покличу меч на всіх мешканців землі, говорить Ягве військ.

30 Тому пророкуй проти них усі ці слова й скажи їм: Ягве заричить з висоти й подасть Свій голос зі Свого святого житла; Він могутньо заричить на Своє житло; Він подасть окрик, як ті, хто топче виноград, проти всіх мешканців землі.

31 Шум дійде аж до кінців землі; бо Ягве має спір із народами, Він судитиме всяке тіло; безбожних Він віддасть мечеві, говорить Ягве.

32 Так говорить Ягве військ: Ось зло піде від народу до народу, і великий вихор підніметься від країв землі.

33 І вбиті Ягве будуть того дня від одного кінця землі аж до другого кінця землі: їх не оплакуватимуть, не збиратимуть і не ховатимуть; вони будуть гноєм на поверхні землі.

34 Голосіть, пастирі, і кричіть; і качайтеся в попелі, ви, головні в отарі: бо сповнилися дні вашого забиття й ваших розпорошень; і ви впадете, як дорога посудина.

35 І пастирі не матимуть дороги втекти, ані головні в отарі — уникнути.

36 Буде чути голос крику пастирів і голосіння головних в отарі: бо Ягве спустошив їхнє пасовисько.

37 І мирні житла знищені через палкий гнів Ягве.

38 Він покинув Свою схованку, як лев: бо їхній край став руїною через лютість гнобителя і через Його палкий гнів.

Розділ 26

1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, прийшло це слово від Єшуа, кажучи:

2 Так говорить Ягве: Стань у дворі дому Ягве й промов до всіх міст Юди, що приходять поклонятися в домі Ягве, усі слова, які Я велю тобі промовити до них; не зменшуй жодного слова:

3 Може, вони послухають і повернеться кожен від своєї злої дороги, щоб Я пожалкував про зло, яке Я замислив учинити їм через зло їхніх учинків.

4 І скажи їм: Так говорить Ягве: Якщо ви не послухаєте Мене, щоб ходити в Моєму законі, який Я поклав перед вами,

5 Щоб слухати слова Моїх слуг пророків, яких Я посилав до вас, і устаючи рано, і посилаючи їх, але ви не слухали;

6 Тоді Я зроблю цей дім, як Шіло, і зроблю це місто прокляттям для всіх народів землі.

7 І священики, і пророки, і весь народ чули, як Єремія промовляв ці слова в домі Ягве.

8 І сталося, коли Єремія закінчив промовляти все, що Ягве велів йому промовити до всього народу, священики, і пророки, і весь народ схопили його, кажучи: Ти неодмінно помреш.

9 Чому ти пророкував ім’ям Ягве, кажучи: Цей дім буде, як Шіло, а це місто буде спустошене без мешканця? І весь народ зібрався проти Єремії в домі Ягве.

10 Коли князі Юди почули ці речі, вони прийшли з дому царя до дому Ягве й сіли при вході нової брами дому Ягве.

11 Тоді священики й пророки промовили до князів і до всього народу, кажучи: Цей чоловік вартий смерті; бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами.

12 Тоді Єремія промовив до всіх князів і до всього народу, кажучи: Ягве послав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста всі слова, які ви чули.

13 Тому тепер виправте свої дороги й свої вчинки, і слухайте голосу вашого Ягве; і Ягве пожалкує про зло, яке Він промовив проти вас.

14 А щодо мене, ось я у вашій руці: робіть зі мною, як здається добрим і слушним у ваших очах.

15 Але знайте напевно, що коли ви мене вб’єте, ви неодмінно наведете невинну кров на себе, і на це місто, і на його мешканців: бо справді Ягве послав мене до вас промовити всі ці слова у ваші вуха.

16 Тоді князі й весь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не вартий смерті: бо він промовляв до нас ім’ям нашого Ягве.

17 Тоді встали деякі зі старших краю й промовили до всякого збору народу, кажучи:

18 Михей морешетянин пророкував за днів Єзекії, царя Юди, і промовив до всього народу Юди, кажучи: Так говорить Ягве військ: Сіон буде розораний, як поле, а Єрусалим стане купами руїн, а гора дому — як узвишшя лісу.

19 Чи Єзекія, цар Юди, і вся Юда справді вбили його? Чи він не боявся Ягве, і не благав Ягве, і Ягве пожалкував про зло, яке Він промовив проти них? Так ми могли б учинити велике зло проти своїх душ.

20 І був також чоловік, що пророкував ім’ям Ягве, Урія, син Шемаї, з Кір’ят-Єаріму, який пророкував проти цього міста й проти цього краю за всіма словами Єремії.

21 І коли цар Єгояким, з усіма своїми могутніми мужами й усіма князями, почув його слова, цар шукав убити його: але коли Урія почув це, він злякався, і втік, і пішов до Єгипту;

22 І цар Єгояким послав мужів до Єгипту, саме Елнатана, сина Ахбора, і деяких мужів із ним до Єгипту.

23 І вони вивели Урію з Єгипту й привели його до царя Єгоякима; який убив його мечем і кинув його труп до гробів простого народу.

24 Проте рука Ахікама, сина Шафана, була з Єремією, щоб не віддати його в руку народу, щоб убити його.

Розділ 27

1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, прийшло це слово до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Так говорить Ягве до мене: Зроби собі пута й ярма й поклади їх собі на шию,

3 І пошли їх цареві Едому, і цареві Моава, і цареві дітей Аммона, і цареві Тиру, і цареві Сидону, рукою послів, що приходять до Єрусалима до Седекії, царя Юди;

4 І накажи їм сказати своїм панам: Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Так скажіть своїм панам;

5 Я створив землю, людину й худобу, що на поверхні землі, Своєю великою силою і Своєю простягнутою рукою, і дав її тому, кому це здалося слушним у Моїх очах.

6 І тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя Вавилону, Мого слуги; і польових звірів Я також дав йому, щоб служили йому.

7 І всі народи служитимуть йому, і його синові, і синові його сина, аж поки не прийде самий час його краю: і тоді численні народи й великі царі поневолять його собі.

8 І станеться, народ і царство, що не служитиме тому самому Навуходоносорові, цареві Вавилону, і що не покладе своєї шиї під ярмо царя Вавилону, той народ Я покараю, говорить Ягве, мечем, і голодом, і моровицею, аж поки не винищу їх його рукою.

9 Тому не слухайте своїх пророків, ані своїх ворожбитів, ані своїх сновидців, ані своїх чарівників, ані своїх заклиначів, що говорять вам, кажучи: Ви не служитимете цареві Вавилону:

10 Бо вони пророкують вам брехню, щоб віддалити вас від вашої землі; і щоб Я вигнав вас, і ви загинули.

11 А народи, що вкладуть свою шию під ярмо царя Вавилону й служитимуть йому, тих Я залишу ще в їхньому власному краю, говорить Ягве; і вони оброблятимуть його й житимуть у ньому.

12 Я промовив також до Седекії, царя Юди, за всіма цими словами, кажучи: Вкладіть свої шиї під ярмо царя Вавилону, і служіть йому та його народові, і живіть.

13 Чому ви помрете, ти й твій народ, від меча, від голоду й від моровиці, як Ягве промовив про народ, що не служитиме цареві Вавилону?

14 Тому не слухайте слів пророків, що говорять вам, кажучи: Ви не служитимете цареві Вавилону: бо вони пророкують вам брехню.

15 Бо Я не посилав їх, говорить Ягве, а вони пророкують брехню Моїм ім’ям; щоб Я вигнав вас, і щоб ви загинули, ви й пророки, що пророкують вам.

16 Також я промовив до священиків і до всього цього народу, кажучи: Так говорить Ягве: Не слухайте слів своїх пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось посуд дому Ягве тепер незабаром буде повернутий із Вавилону: бо вони пророкують вам брехню.

17 Не слухайте їх; служіть цареві Вавилону й живіть: чому це місто має стати руїною?

18 Але якщо вони пророки, і якщо слово Єшуа з ними, нехай тепер заступаються перед Ягве військ, щоб посуд, що зостався в домі Ягве, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі, не пішов до Вавилону.

19 Бо так говорить Ягве військ про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, що зостається в цьому місті,

20 Який Навуходоносор, цар Вавилону, не взяв, коли вивів у полон Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юди, з Єрусалима до Вавилону, і всю знать Юди та Єрусалима;

21 Так, так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля, про посуд, що зостається в домі Ягве, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі;

22 Їх відвезуть до Вавилону, і там вони будуть аж до дня, коли Я відвідаю їх, говорить Єшуа; тоді Я приведу їх нагору й поверну їх на це місце.

Розділ 28

1 І сталося того самого року, на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п’ятого місяця, що Ананія, син Азура, пророк, що був із Гівону, промовив до мене в домі Ягве, у присутності священиків і всього народу, кажучи:

2 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля, кажучи: Я розбив ярмо царя Вавилону.

3 Протягом двох повних років Я поверну на це місце весь посуд дому Ягве, що Навуходоносор, цар Вавилону, забрав із цього місця й переніс його до Вавилону:

4 І Я поверну на це місце Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юди, з усіма полоненими Юди, що пішли до Вавилону, говорить Ягве: бо Я розіб’ю ярмо царя Вавилону.

5 Тоді пророк Єремія сказав пророкові Ананії в присутності священиків і в присутності всього народу, що стояв у домі Ягве,

6 Саме пророк Єремія сказав: Амінь: нехай Єшуа так учинить: нехай Єшуа здійснить твої слова, які ти пророкував, щоб повернути посуд дому Ягве і всіх, хто виведений у полон, із Вавилону на це місце.

7 Проте послухай тепер це слово, яке я говорю у твої вуха й у вуха всього народу;

8 Пророки, що були переді мною й перед тобою віддавна, пророкували і проти багатьох країв, і проти великих царств, про війну, і про зло, і про моровицю.

9 Пророк, який пророкує про мир, коли слово пророка сповниться, тоді пророк стане відомим, що Ягве справді послав його.

10 Тоді пророк Ананія зняв ярмо з шиї пророка Єремії й розбив його.

11 І Ананія промовив у присутності всього народу, кажучи: Так говорить Ягве: Саме так Я розіб’ю ярмо Навуходоносора, царя Вавилону, з шиї всіх народів протягом двох повних років. І пророк Єремія пішов своєю дорогою.

12 Тоді слово Єшуа прийшло до пророка Єремії, після того, як пророк Ананія розбив ярмо з шиї пророка Єремії, кажучи:

13 Іди й скажи Ананії, кажучи: Так говорить Ягве: Ти розбив дерев’яні ярма; але ти зробиш за них залізні ярма.

14 Бо так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Я поклав залізне ярмо на шию всіх цих народів, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві Вавилону; і вони служитимуть йому: і польових звірів Я також дав йому.

15 Тоді пророк Єремія сказав пророкові Ананії: Послухай тепер, Ананіє: Ягве не посилав тебе; а ти змушуєш цей народ надіятися на брехню.

16 Тому так говорить Ягве: Ось Я викину тебе з поверхні землі: цього року ти помреш, бо ти навчав бунту проти Ягве.

17 І пророк Ананія помер того самого року сьомого місяця.

Розділ 29

1 А оце слова листа, що пророк Єремія послав із Єрусалима до останку старших, які були виведені в полон, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, якого Навуходоносор вивів у полон із Єрусалима до Вавилону;

2 (Після того, як Єгояхин цар, і цариця, і євнухи, князі Юди та Єрусалима, і теслярі, і ковалі вийшли з Єрусалима;)

3 Рукою Елеаси, сина Шафана, і Гемарії, сина Хілкії, (яких Седекія, цар Юди, послав до Вавилону до Навуходоносора, царя Вавилону), кажучи:

4 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля, до всіх, хто виведений у полон, кого Я вчинив виведеними з Єрусалима до Вавилону;

5 Будуйте доми й живіть у них; і насаджуйте сади й їжте їхні плоди;

6 Беріть дружин і народжуйте синів та дочок; і беріть дружин для своїх синів, і віддавайте своїх дочок за чоловіків, щоб вони народжували синів та дочок; щоб ви розмножилися там і не зменшувалися.

7 І шукайте миру міста, куди Я вчинив вас виведеними в полон, і моліться Ягве за нього: бо в його мирі ви матимете мир.

8 Бо так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Нехай ваші пророки й ваші ворожбити, що серед вас, не обманюють вас, і не слухайте своїх снів, які ви змушуєте снитися.

9 Бо вони пророкують вам неправдиво Моїм ім’ям: Я не посилав їх, говорить Ягве.

10 Бо так говорить Єшуа: Коли сповниться у Вавилоні сімдесят років, Я відвідаю вас і здійсню Своє добре слово щодо вас, учинивши, щоб ви повернулися на це місце.

11 Бо Я знаю думки, які Я думаю щодо вас, говорить Єшуа, думки миру, а не зла, щоб дати вам сподіваний кінець.

12 Тоді ви кликатимете до Мене, і підете, і молитиметеся до Мене, і Я слухатиму вас.

13 І ви шукатимете Мене й знайдете Мене, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.

14 І Я дам знайти Себе вам, говорить Єшуа: і відверну ваш полон, і зберу вас із усіх народів і з усіх місць, куди Я вигнав вас, говорить Єшуа; і поверну вас на місце, звідки Я вчинив вас виведеними в полон.

15 Через те, що ви казали: Ягве поставив нам пророків у Вавилоні;

16 Знайте, що так говорить Ягве про царя, що сидить на престолі Давида, і про весь народ, що живе в цьому місті, і про ваших братів, що не вийшли з вами в полон;

17 Так говорить Ягве військ: Ось Я пошлю на них меч, голод і моровицю, і зроблю їх, як мерзенні смокви, яких не можна їсти, такі вони погані.

18 І переслідуватиму їх мечем, голодом і моровицею, і віддам їх на переміщення по всіх царствах землі, на прокляття, і жах, і посміховисько, і ганьбу серед усіх народів, куди Я їх вигнав:

19 Через те, що вони не слухали Моїх слів, говорить Ягве, які Я посилав їм Своїми слугами пророками, устаючи рано й посилаючи їх; але ви не хотіли слухати, говорить Ягве.

20 Тому слухайте слово Єшуа, усі ви з полону, кого Я послав із Єрусалима до Вавилону:

21 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля, про Ахава, сина Колайї, і про Седекію, сина Маасеї, які пророкують вам брехню Моїм ім’ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя Вавилону; і він уб’є їх перед вашими очима;

22 І від них візьметься прокляття всіма полоненими Юди, що у Вавилоні, кажучи: Нехай Ягве вчинить тобі, як Седекії і як Ахавові, яких цар Вавилону спік на вогні;

23 Через те, що вони вчинили підлоту в Ізраїлі, і чинили перелюб із дружинами своїх ближніх, і говорили неправдиві слова Моїм ім’ям, яких Я їм не велів; саме Я знаю і є свідком, говорить Ягве.

24 Так промов також до Шемаї Негеламіта, кажучи:

25 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля, кажучи: Через те, що ти послав листи своїм ім’ям до всього народу, що в Єрусалимі, і до Софонії, сина Маасеї, священика, і до всіх священиків, кажучи:

26 Ягве вчинив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб ви були наглядачами в домі Ягве, для кожного чоловіка, що божеволіє й робить себе пророком, щоб ти вкидав його до в’язниці й у колодки.

27 Тепер же чому ти не докорив Єремії з Анатоту, який робить себе пророком для вас?

28 Бо тому він послав до нас у Вавилон, кажучи: Цей полон довгий: будуйте доми й живіть у них; і насаджуйте сади й їжте їхні плоди.

29 І священик Софонія прочитав цього листа у вуха пророка Єремії.

30 Тоді слово Єшуа прийшло до Єремії, кажучи:

31 Пошли до всіх, хто в полоні, кажучи: Так говорить Ягве про Шемаю Негеламіта: Через те, що Шемая пророкував вам, а Я не посилав його, і він учинив, щоб ви надіялися на брехню:

32 Тому так говорить Ягве: Ось Я покараю Шемаю Негеламіта і його насіння: він не матиме чоловіка, щоб жити серед цього народу; ані він не побачить добра, яке Я вчиню Своєму народові, говорить Ягве; бо він навчав бунту проти Ягве.

Розділ 30

1 Слово, що прийшло до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Так говорить Ягве Ізраїля, кажучи: Напиши собі всі слова, які Я промовив до тебе, у книгу.

3 Бо ось приходять дні, говорить Єшуа, коли Я поверну полон Свого народу Ізраїля та Юди, говорить Єшуа: і вчиню, щоб вони повернулися до краю, який Я дав їхнім батькам, і вони посідуть його.

4 А оце слова, що Єшуа промовив про Ізраїля й про Юду.

5 Бо так говорить Єшуа: Ми чули голос тремтіння, страху, а не миру.

6 Запитайте тепер і побачте, чи чоловік народжує дитину? Чому Я бачу кожного чоловіка з руками на своїх стегнах, як жінку в пологових муках, і всі обличчя обернулися на блідість?

7 Горе! Бо той день великий, так що немає подібного до нього: це саме час скорботи Якова, але він буде спасенний із нього.

8 Бо станеться того дня, говорить Єшуа військ, що Я розіб’ю його ярмо з твоєї шиї й розірву твої пута, і чужинці більше не поневолюватимуть його собі:

9 Але вони служитимуть своєму Єшуа і Давидові, своєму цареві, якого Я поставлю їм.

10 Тому не бійся, о Мій слуго Якове, говорить Єшуа; ані не лякайся, о Ізраїлю: бо ось Я спасу тебе здалека, і твоє насіння — з краю їхнього полону; і Яків повернеться, і буде в спокої, і буде тихий, і ніхто не лякатиме його.

11 Бо Я з тобою, говорить Єшуа, щоб спасти тебе: хоч Я вчиню повний кінець усім народам, куди Я розпорошив тебе, та тобі Я не вчиню повного кінця: але Я виправлю тебе в міру й не залишу тебе зовсім безкарним.

12 Бо так говорить Ягве: Твоя рана невиліковна, і твоя виразка тяжка.

13 Немає нікого, щоб заступитися за твою справу, щоб тебе перев’язати: ти не маєш лікувальних ліків.

14 Усі твої коханці забули тебе; вони не шукають тебе; бо Я поранив тебе раною ворога, карою жорстокого, за численність твого беззаконня; бо твої гріхи збільшилися.

15 Чому ти кричиш про своє страждання? Твій біль невиліковний за численність твого беззаконня: бо твої гріхи збільшилися, Я вчинив тобі ці речі.

16 Тому всі, хто пожирає тебе, будуть пожерті; і всі твої вороги, кожен із них, підуть у полон; і ті, хто грабує тебе, стануть здобиччю, і всіх, хто полює на тебе, Я віддам за здобич.

17 Бо Я поверну тобі здоров’я й вилікую тебе від твоїх ран, говорить Єшуа; бо вони назвали тебе Вигнанкою, кажучи: Це Сіон, якого ніхто не шукає.

18 Так говорить Єшуа: Ось Я поверну полон наметів Якова й змилосерджуся над його житлами; і місто буде збудоване на своєму власному пагорбі, а палац зостанеться за своїм звичаєм.

19 І з них вийде подяка й голос тих, хто веселиться: і Я розмножу їх, і їх не буде мало; Я також прославлю їх, і вони не будуть малими.

20 Їхні діти також будуть, як колись, а їхня громада буде утверджена переді Мною, і Я покараю всіх, хто їх гнобить.

21 І їхні вельможі будуть із них самих, а їхній володар вийде з-поміж них; і Я вчиню, щоб він наблизився, і він підійде до Мене: бо хто це, що поручився своїм серцем, щоб наблизитися до Мене? говорить Єшуа.

22 І ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Єшуа.

23 Ось вихор Ягве виходить із люттю, тривалий вихор: він болісно впаде на голову безбожних.

24 Палкий гнів Ягве не повернеться, аж поки Він не вчинить цього, і аж поки не здійснить задумів Свого серця: в останні дні ви зрозумієте це.

Розділ 31

1 Того самого часу, говорить Єшуа, Я буду Єшуа всіх родів Ізраїля, і вони будуть Моїм народом.

2 Так говорить Єшуа: Народ, що зостався від меча, знайшов ласку в пустелі; саме Ізраїль, коли Я йшов, щоб дати йому спочинок.

3 Єшуа з’явився мені віддавна, кажучи: Так, Я полюбив тебе вічною любов’ю: тому ласкавістю Я притягнув тебе.

4 Знову Я збудую тебе, і ти будеш збудована, о діво Ізраїля: ти знову прикрасишся своїми бубнами й вийдеш у танці тих, хто веселиться.

5 Ти ще насаджуватимеш виноградники на горах Самарії: садильники насаджуватимуть і їстимуть їх, як звичайні речі.

6 Бо буде день, коли вартові на горі Єфрема кричатимуть: Уставайте, і ходімо на Сіон до нашого Єшуа.

7 Бо так говорить Єшуа: Співайте з радістю за Якова й кричіть серед голови народів: проголошуйте, хваліть і кажіть: О Єшуа, спаси Свій народ, останок Ізраїля.

8 Ось Я приведу їх із північного краю й зберу їх із країв землі, і з ними сліпого й кульгавого, вагітну жінку й ту, що в пологових муках, разом: велика громада повернеться туди.

9 Вони прийдуть із плачем, і з благаннями Я поведу їх: Я вчиню, щоб вони ходили при ріках вод прямою дорогою, на якій вони не спотикнуться: бо Я — батько Ізраїлеві, а Єфрем — Мій первороджений.

10 Слухайте слово Єшуа, о народи, і проголошуйте його на далеких островах, і кажіть: Той, Хто розпорошив Ізраїля, збере його й стерегтиме його, як пастир свою отару.

11 Бо Єшуа визволив Якова й викупив його з руки того, хто був сильніший за нього.

12 Тому вони прийдуть і співатимуть на висоті Сіону, і потечуть разом до доброти Єшуа, за пшеницю, і за вино, і за олію, і за молодняк отари та череди: і їхня душа буде, як напоєний сад; і вони більше зовсім не сумуватимуть.

13 Тоді діва радітиме в танці, і юнаки, і старі разом: бо Я оберну їхню жалобу на радість, і потішу їх, і вчиню, щоб вони раділи після свого суму.

14 І Я насичу душу священиків жирністю, а Мій народ насититься Моєю добротою, говорить Єшуа.

15 Так говорить Єшуа: Голос було чути в Рамі, голосіння й гіркий плач; Рахіль, плачучи за своїми дітьми, відмовлялася бути потішеною за своїх дітей, бо їх немає.

16 Так говорить Єшуа: Стримай свій голос від плачу, а свої очі — від сліз: бо твоя праця буде винагороджена, говорить Єшуа; і вони повернуться з краю ворога.

17 І є надія в твоєму кінці, говорить Єшуа, що твої діти повернуться до своєї власної межі.

18 Я справді чув, як Єфрем бідкався так: Ти карав мене, і я був караний, як бичок, незвичний до ярма: наверни мене, і я навернуся; бо Ти — мій Єшуа.

19 Справді після того, як я навернувся, я покаявся; і після того, як я був навчений, я вдарив себе по стегну: я був осоромлений, так, навіть збентежений, бо я ніс ганьбу своєї юності.

20 Чи Єфрем — Мій дорогий син? Чи він — приємна дитина? Бо відколи Я говорив проти нього, Я досі справді пам’ятаю його: тому Моє нутро хвилюється за нього; Я неодмінно змилосерджуся над ним, говорить Єшуа.

21 Постав собі дороговкази, зроби собі високі купи: зверни своє серце до битої дороги, саме дороги, якою ти йшла: повернися знову, о діво Ізраїля, повернися знову до цих своїх міст.

22 Як довго ти блукатимеш, о відступна дочко? Бо Ягве створив нову річ на землі: жінка оточить чоловіка.

23 Так говорить Єшуа військ, Єшуа Ізраїля: Ще вживатимуть це слово в краю Юди і в його містах, коли Я поверну їхній полон: Нехай Єшуа благословить тебе, о житло правди, і горо святості.

24 І житимуть у самій Юді, і в усіх її містах разом, хлібороби й ті, хто виходить з отарами.

25 Бо Я наситив стомлену душу й наповнив кожну засмучену душу.

26 На це я прокинувся й побачив; і сон мій був мені солодкий.

27 Ось надходять дні, говорить Єшуа, коли Я засію дім Ізраїля й дім Юди насінням людини й насінням худоби.

28 І станеться: як Я пильнував над ними, щоб виривати, і ламати, і руйнувати, і нищити, і завдавати лиха, так пильнуватиму над ними, щоб будувати й насаджувати, говорить Єшуа.

29 У ті дні вже не казатимуть: Батьки їли кислий виноград, а в дітей на зубах оскома.

30 Але кожен помре за власне беззаконня: у кожної людини, що їстиме кислий виноград, на зубах буде оскома.

31 Ось надходять дні, говорить Єшуа, коли Я укладу з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт:

32 Не такий завіт, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипту; той Мій завіт вони зламали, хоч Я був їм чоловіком, говорить Єшуа:

33 Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля після тих днів, говорить Єшуа: Я вкладу Свій закон у їхнє нутро й напишу його на їхніх серцях; і буду їхнім Єшуа, а вони будуть Моїм народом.

34 І вже не навчатимуть більше кожен свого ближнього й кожен свого брата, кажучи: Пізнай Єшуа, бо всі вони знатимуть Мене, від найменшого з них до найбільшого з них, говорить Єшуа, бо Я прощу їхнє беззаконня й гріха їхнього більше не згадаю.

35 Так говорить Ягве, що дає сонце на світло вдень і постанови місяця й зір на світло вночі, що розділяє море, коли хвилі його ревуть; Ягве військ — ім'я Його:

36 Якщо ці постанови відійдуть з-перед Мене, говорить Ягве, тоді й насіння Ізраїля перестане бути народом переді Мною назавжди.

37 Так говорить Ягве: Якщо небо вгорі можна зміряти, а основи землі дослідити внизу, то й Я відкину все насіння Ізраїля за все, що вони зробили, говорить Ягве.

38 Ось надходять дні, говорить Єшуа, коли місто буде відбудоване для Єшуа від башти Хананеїла аж до брами на розі.

39 І мірна шнурівка піде далі навпроти нього на пагорб Ґарев і обійде до Ґоата.

40 І вся долина трупів і попелу, і всі поля аж до потока Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, будуть святістю для Єшуа; не буде воно вирване й не буде зруйноване більше навіки.

Розділ 32

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа десятого року Седекії, царя Юди, який був вісімнадцятим роком Навуходоносора.

2 Бо тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений на подвір'ї в'язниці, що в домі царя Юди.

3 Бо Седекія, цар Юди, ув'язнив його, кажучи: Чому ти пророкуєш і кажеш: Так говорить Ягве: Ось Я віддам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його;

4 І Седекія, цар Юди, не втече з руки халдеїв, але неодмінно буде відданий у руку вавилонського царя, і говоритиме з ним уста до уст, і очі його бачитимуть його очі;

5 І він поведе Седекію до Вавилона, і там він буде, аж поки Я не відвідаю його, говорить Ягве: хоч ви воюєте з халдеями, не матимете успіху.

6 І сказав Єремія: Слово Єшуа було до мене, кажучи:

7 Ось Ханамеїл, син Шаллума, твого дядька, прийде до тебе, кажучи: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо тобі належить право викупу, щоб купити його.

8 І прийшов до мене Ханамеїл, син мого дядька, на подвір'я в'язниці за словом Єшуа, і сказав мені: Купи, прошу тебе, моє поле, що в Анатоті, у землі Веніаміна, бо тобі належить право спадщини, і тобі належить викуп; купи його собі. Тоді я пізнав, що це було слово Єшуа.

9 І я купив поле в Ханамеїла, сина мого дядька, що в Анатоті, і відважив йому гроші — сімнадцять шеклів срібла.

10 І я підписав купчу, і запечатав її, і взяв свідків, і відважив йому гроші на вазі.

11 І я взяв купчу — і ту, що була запечатана за законом і звичаєм, і ту, що була відкрита:

12 І я дав купчу Варухові, синові Нерії, сина Маасеї, на очах Ханамеїла, сина мого дядька, і в присутності свідків, що підписали купчу книгу, перед усіма юдеями, що сиділи на подвір'ї в'язниці.

13 І я доручив Варухові перед ними, кажучи:

14 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Візьми ці купчі — цю купчу запечатану й цю купчу відкриту — і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони збереглися на багато днів.

15 Бо так говорить Єшуа військ, Єшуа Ізраїля: Знову купуватимуть доми, і поля, і виноградники в цій землі.

16 А коли я віддав купчу Варухові, синові Нерії, я помолився до Ягве, кажучи:

17 О Ягве! Ось Ти створив небо й землю Своєю великою силою й простягненою рукою, і немає нічого надто тяжкого для Тебе:

18 Ти чиниш милість тисячам і відплачуєш беззаконня батьків у лоно їхніх дітей після них; Великий, Могутній Ягве, Ягве військ — ім'я Його,

19 Великий у раді й могутній у ділі, бо очі Твої відкриті на всі дороги синів людських, щоб дати кожному за його дорогами й за плодом його вчинків:

20 Ти чинив знамення й чудеса в землі Єгипту аж до цього дня, і в Ізраїлі, і серед інших людей, і зробив Собі ім'я, як цього дня;

21 І Ти вивів Свій народ Ізраїля з землі Єгипту знаменнями й чудесами, і міцною рукою, і простягненою рукою, і великим страхом;

22 І дав їм цю землю, яку присягнув їхнім батькам дати їм, землю, що тече молоком і медом;

23 І вони ввійшли й посіли її, але не слухалися Твого голосу й не ходили за Твоїм законом; нічого з усього, що Ти наказав їм чинити, вони не зробили, тому Ти навів на них усе це лихо:

24 Ось насипи вже дійшли до міста, щоб здобути його, і місто віддане в руку халдеїв, що воюють проти нього, через меч, і голод, і моровицю; і що Ти говорив — сталося, і ось Ти бачиш це.

25 А Ти сказав мені, о Ягве: Купи собі поле за гроші й візьми свідків, хоч місто віддане в руку халдеїв.

26 Тоді слово Єшуа було до Єремії, кажучи:

27 Ось Я — Ягве, Ягве усякої плоті: чи є щось надто тяжке для Мене?

28 Тому так говорить Ягве: Ось Я віддам це місто в руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя Вавилона, і він здобуде його:

29 І халдеї, що воюють проти цього міста, прийдуть і підпалять це місто вогнем, і спалять його разом із домами, на дахах яких кадили Ваалові й виливали узливання іншим богам, щоб гнівити Мене.

30 Бо сини Ізраїля й сини Юди тільки зло чинили переді Мною від своєї молодості, бо сини Ізраїля тільки гнівили Мене ділом своїх рук, говорить Ягве.

31 Бо це місто було Мені приводом гніву Мого й люті Моєї від дня, коли вони збудували його, аж до цього дня, так що Я маю усунути його з-перед Свого обличчя,

32 Через усе зло синів Ізраїля й синів Юди, яке вони чинили, щоб гнівити Мене, — вони, їхні царі, їхні князі, їхні священики й їхні пророки, і мужі Юди, і мешканці Єрусалима.

33 І вони обернулися до Мене спиною, а не обличчям; хоч Я навчав їх, рано встаючи й навчаючи, та вони не слухали, щоб прийняти напоумлення.

34 Але вони поставили свої гидоти в домі, що зветься Моїм ім'ям, щоб опоганити його.

35 І вони збудували висоти Ваала, що в долині сина Гіннома, щоб проводити своїх синів і своїх дочок через вогонь для Молоха, чого Я їм не наказував і що не приходило Мені на думку, щоб вони чинили цю гидоту, доводячи Юду до гріха.

36 А тепер тому так говорить Ягве, Ягве Ізраїля, про це місто, про яке ви кажете: Воно буде віддане в руку вавилонського царя мечем, і голодом, і моровицею:

37 Ось Я зберу їх з усіх земель, куди Я вигнав їх у Своєму гніві, і в Своїй люті, і у великій гнівності, і поверну їх до цього місця, і дам їм жити безпечно:

38 І вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Єшуа:

39 І Я дам їм одне серце й одну дорогу, щоб вони боялися Мене назавжди, на добро їм і їхнім дітям після них:

40 І Я укладу з ними вічний завіт, що не відвернуся від них, щоб чинити їм добро, і вкладу Свій страх у їхні серця, щоб вони не відступали від Мене.

41 Так, Я радітиму над ними, щоб чинити їм добро, і насаджу їх у цій землі вірно, усім Своїм серцем і всією Своєю душею.

42 Бо так говорить Ягве: Як Я навів на цей народ усе це велике лихо, так наведу на них усе добро, яке Я їм обіцяв.

43 І поля купуватимуть у цій землі, про яку ви кажете: Вона спустошена, без людини й без худоби; вона віддана в руку халдеїв.

44 Мужі купуватимуть поля за гроші, і підписуватимуть купчі, і запечатуватимуть їх, і братимуть свідків у землі Веніаміна, і в околицях Єрусалима, і в містах Юди, і в містах гір, і в містах долини, і в містах півдня, бо Я поверну їхній полон, говорить Єшуа.

Розділ 33

1 І слово Єшуа було до Єремії вдруге, коли він ще був ув'язнений на подвір'ї в'язниці, кажучи:

2 Так говорить Ягве, що творить це, Ягве, що формує це, щоб утвердити його; Ягве — ім'я Його:

3 Поклич до Мене, і Я відповім тобі, і покажу тобі велике й могутнє, чого ти не знаєш.

4 Бо так говорить Ягве, Ягве Ізраїля, про доми цього міста й про доми царів Юди, зруйновані насипами й мечем:

5 Вони приходять воювати з халдеями, але це — щоб наповнити їх трупами людей, яких Я вразив у Своєму гніві й у Своїй люті, і за все зло яких Я сховав Своє обличчя від цього міста.

6 Ось Я принесу йому оздоровлення й лікування, і вилікую їх, і відкрию їм достаток миру й правди.

7 І Я поверну полон Юди й полон Ізраїля, і відбудую їх, як на початку.

8 І Я очищу їх від усього їхнього беззаконня, яким вони грішили проти Мене, і прощу всі їхні беззаконня, якими вони грішили й якими переступали проти Мене.

9 І воно буде Мені ім'ям радості, хвалою й честю перед усіма народами землі, які почують про все добро, що Я їм чиню; і вони боятимуться й тремтітимуть через усе добро й через увесь достаток, що Я йому готую.

10 Так говорить Єшуа: Знову буде чути на цьому місці, про яке ви кажете: Воно буде спустошене, без людини й без худоби, — у містах Юди й на вулицях Єрусалима, що спустошені, без людини, і без мешканця, і без худоби, —

11 Голос радості й голос веселості, голос жениха й голос нареченої, голос тих, що казатимуть: Хваліть Єшуа військ, бо Єшуа добрий, бо милість Його навіки, — і тих, що приноситимуть жертву хвали до дому Ягве. Бо Я поверну полон цієї землі, як на початку, говорить Єшуа.

12 Так говорить Єшуа військ: Знову на цьому місці, що спустошене, без людини й без худоби, і в усіх його містах буде осель пастухів, що вкладатимуть свої отари на спочинок.

13 У містах гір, і в містах низини, і в містах півдня, і в землі Веніаміна, і в околицях Єрусалима, і в містах Юди знову проходитимуть отари під руками того, хто їх лічить, говорить Єшуа.

14 Ось надходять дні, говорить Єшуа, коли Я виконаю те добре слово, що Я обіцяв домові Ізраїля й домові Юди.

15 У ті дні й того часу Я вирощу для Давида Гілку праведності, і він чинитиме суд і праведність на землі.

16 У ті дні Юда буде спасенний, а Єрусалим житиме безпечно, і ось ім'я, яким його називатимуть: Єшуа — наша праведність.

17 Бо так говорить Єшуа: У Давида ніколи не бракуватиме мужа, щоб сидіти на престолі дому Ізраїля;

18 І в священиків-левитів ніколи не бракуватиме мужа переді Мною, щоб приносити цілопалення, і запалювати хлібні жертви, і чинити жертву повсякчас.

19 І слово Єшуа було до Єремії, кажучи:

20 Так говорить Ягве: Якщо ви зможете зламати Мій завіт із днем і Мій завіт із ніччю, щоб не було дня й ночі у свій час,

21 Тоді може бути зламаний і Мій завіт із Давидом, Моїм рабом, щоб у нього не було сина, що царюватиме на його престолі, і з левитами-священиками, Моїми служителями.

22 Як військо небесне не може бути пораховано, а пісок морський не може бути зміряний, так Я розмножу насіння Давида, Мого раба, і левитів, що служать Мені.

23 І слово Єшуа було до Єремії, кажучи:

24 Чи не бачиш, що говорить цей народ, кажучи: Два роди, які Ягве вибрав, Він навіть відкинув їх? Так вони зневажають Мій народ, щоб він більше не був народом перед ними.

25 Так говорить Ягве: Якщо Мій завіт не стоїть із днем і ніччю, і якщо Я не встановив постанов неба й землі,

26 Тоді Я відкину насіння Якова й Давида, Мого раба, так що не візьму нікого з його насіння бути володарями над насінням Авраама, Ісака та Якова, бо Я поверну їхній полон і змилуюся над ними.

Розділ 34

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа, коли Навуходоносор, цар Вавилона, і все його військо, і всі царства землі його володіння, і всі народи воювали проти Єрусалима й проти всіх його міст, кажучи:

2 Так говорить Ягве, Ягве Ізраїля: Іди й скажи Седекії, цареві Юди, і перекажи йому: Так говорить Ягве: Ось Я віддам це місто в руку вавилонського царя, і він спалить його вогнем:

3 І ти не втечеш із його руки, але неодмінно будеш узятий і відданий у його руку; і твої очі побачать очі вавилонського царя, і він говоритиме з тобою уста до уст, і ти підеш до Вавилона.

4 Проте почуй слово Єшуа, о Седекіє, царю Юди: Так говорить Ягве про тебе: Ти не помреш від меча:

5 Але ти помреш у мирі, і як палили пахощі для твоїх батьків, давніх царів, що були перед тобою, так палитимуть для тебе, і оплакуватимуть тебе, кажучи: О володарю! Бо Я промовив це слово, говорить Ягве.

6 Тоді пророк Єремія промовив усі ці слова до Седекії, царя Юди, в Єрусалимі,

7 Коли військо вавилонського царя воювало проти Єрусалима й проти всіх міст Юди, що залишилися, проти Лахішу й проти Азеки, бо ці укріплені міста залишилися з міст Юди.

8 Ось слово, що було до Єремії від Єшуа після того, як цар Седекія уклав завіт з усім народом, що в Єрусалимі, щоб проголосити їм волю:

9 Щоб кожен відпустив свого раба і кожен свою невільницю, єврея чи єврейку, на волю, щоб ніхто не тримав у неволі їх, тобто юдея, свого брата.

10 І коли всі князі й увесь народ, що вступили в завіт, почули, що кожен має відпустити свого раба й кожен свою невільницю на волю, щоб ніхто більше не тримав їх у неволі, тоді вони послухалися й відпустили їх.

11 Але потім вони передумали й вернули рабів і невільниць, яких відпустили на волю, і примусили їх бути рабами й невільницями.

12 Тому слово Єшуа було до Єремії від Ягве, кажучи:

13 Так говорить Єшуа, Єшуа Ізраїля: Я уклав завіт з вашими батьками того дня, коли вивів їх із землі Єгипту, з дому рабів, кажучи:

14 Наприкінці семи років відпускайте кожен свого брата єврея, що був проданий тобі; і коли він служив тобі шість років, відпусти його від себе на волю. Але ваші батьки не слухали Мене й не нахилили свого вуха.

15 А ви сьогодні навернулися й зробили справедливе в Моїх очах, проголосивши волю кожен своєму ближньому, і уклали завіт переді Мною в домі, що зветься Моїм ім'ям:

16 Але ви передумали й опоганили Моє ім'я, і вернули кожен свого раба й кожен свою невільницю, яких ви відпустили на волю за їхнім бажанням, і примусили їх бути вам рабами й невільницями.

17 Тому так говорить Ягве: Ви не послухали Мене, проголошуючи волю кожен своєму братові й кожен своєму ближньому; ось Я проголошую вам волю, говорить Ягве, — до меча, до моровиці й до голоду, і зроблю вас страхіттям для всіх царств землі.

18 І Я віддам мужів, що переступили Мій завіт, що не виконали слів завіту, який вони уклали переді Мною, коли розрізали теля надвоє й пройшли між його частинами,

19 Князів Юди й князів Єрусалима, євнухів і священиків, і весь народ землі, що пройшли між частинами теляти;

20 Я віддам їх у руку їхніх ворогів і в руку тих, що шукають їхнього життя, а їхні трупи будуть поживою для птахів небесних і для звірів земних.

21 А Седекію, царя Юди, і його князів Я віддам у руку їхніх ворогів і в руку тих, що шукають їхнього життя, і в руку війська вавилонського царя, що відійшло від вас.

22 Ось Я накажу, говорить Ягве, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть проти нього, і здобудуть його, і спалять його вогнем, а міста Юди Я зроблю спустошенням без мешканця.

Розділ 35

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, кажучи:

2 Іди до дому рехавитів і говори з ними, і приведи їх до дому Єшуа, до однієї з кімнат, і дай їм пити вино.

3 І я взяв Яазанію, сина Єремії, сина Хавацінії, і його братів, і всіх його синів, і весь дім рехавитів;

4 І я привів їх до дому Єшуа, до кімнати синів Ханана, сина Їґдалії, чоловіка Ягве, що була біля кімнати князів, над кімнатою Маасеї, сина Шаллума, сторожа порога:

5 І я поставив перед синами дому рехавитів глеки, повні вина, і чаші, і сказав їм: Пийте вино.

6 Але вони сказали: Ми не питимемо вина, бо Йонадав, син Рехава, наш батько, наказав нам, кажучи: Не пийте вина — ні ви, ні ваші сини — навіки:

7 І дому не будуйте, і насіння не сійте, і виноградника не насаджуйте, і не майте нічого, але всі свої дні живіть у наметах, щоб ви жили багато днів на землі, де ви чужинці.

8 І ми послухалися голосу Йонадава, сина Рехава, нашого батька, в усьому, що він нам наказав, — не пити вина всі наші дні: ми, наші жінки, наші сини й наші дочки;

9 І не будувати домів, щоб жити в них; і не маємо ми ні виноградника, ні поля, ні насіння:

10 Але ми жили в наметах, і слухалися, і чинили за всім, що наказав нам Йонадав, наш батько.

11 А сталося, коли Навуходоносор, цар Вавилона, прийшов на цю землю, ми сказали: Ходім, підемо до Єрусалима зі страху перед військом халдеїв і зі страху перед військом сирійців. Так ми живемо в Єрусалимі.

12 Тоді слово Єшуа було до Єремії, кажучи:

13 Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Іди й скажи мужам Юди й мешканцям Єрусалима: Невже ви не приймете напоумлення, щоб слухати Моїх слів? говорить Ягве.

14 Слова Йонадава, сина Рехава, що він наказав своїм синам не пити вина, виконані, бо аж до цього дня вони не п'ють, але слухають наказу свого батька. А Я говорив до вас, рано встаючи й говорячи, та ви не слухали Мене.

15 І Я посилав до вас усіх Своїх рабів пророків, рано встаючи й посилаючи їх, кажучи: Верніться тепер кожен зі своєї злої дороги й виправте свої вчинки, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і ви житимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам. Але ви не нахилили свого вуха й не послухали Мене.

16 Бо сини Йонадава, сина Рехава, виконали наказ свого батька, який він їм наказав, а цей народ не послухав Мене:

17 Тому так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я наведу на Юду й на всіх мешканців Єрусалима все лихо, яке Я проголосив проти них, бо Я говорив до них, а вони не слухали, і кликав їх, а вони не відповідали.

18 А Єремія сказав домові рехавитів: Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: За те, що ви послухалися наказу Йонадава, вашого батька, і дотримали всіх його заповідей, і чинили за всім, що він вам наказав:

19 Тому так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: У Йонадава, сина Рехава, ніколи не бракуватиме мужа, щоб стояти переді Мною навіки.

Розділ 36

1 І сталося четвертого року Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, що це слово було до Єремії від Єшуа, кажучи:

2 Візьми собі сувій книги й напиши в ньому всі слова, що Я говорив тобі проти Ізраїля, і проти Юди, і проти всіх народів, від дня, коли Я говорив тобі, від днів Йосії, аж до цього дня.

3 Може, дім Юди почує все лихо, яке Я думаю вчинити їм, щоб кожен вернувся зі своєї злої дороги, щоб Я простив їхнє беззаконня й їхній гріх.

4 Тоді Єремія покликав Варуха, сина Нерії, і Варух написав з уст Єремії всі слова Єшуа, які Він говорив йому, на сувої книги.

5 І Єремія наказав Варухові, кажучи: Я ув'язнений, я не можу піти до дому Єшуа:

6 Тому піди ти й прочитай із сувою, який ти написав з моїх уст, слова Єшуа у вуха народу в домі Єшуа в день посту; і також прочитай їх у вуха всього Юди, що приходить зі своїх міст.

7 Може, вони принесуть своє благання перед Єшуа й вернуться кожен зі своєї злої дороги, бо великий гнів і лють, які Ягве проголосив проти цього народу.

8 І Варух, син Нерії, зробив за всім, що наказав йому пророк Єремія, читаючи в книзі слова Єшуа в домі Єшуа.

9 І сталося п'ятого року Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, дев'ятого місяця, що вони проголосили піст перед Єшуа для всього народу в Єрусалимі й для всього народу, що прийшов із міст Юди до Єрусалима.

10 Тоді Варух прочитав у книзі слова Єремії в домі Єшуа, у кімнаті Ґемарії, сина Шафана, писаря, на верхньому подвір'ї, при вході до Нової брами дому Єшуа, у вуха всього народу.

11 Коли Міхая, син Ґемарії, сина Шафана, почув із книги всі слова Єшуа,

12 Тоді він зійшов до дому царя, до кімнати писаря, і ось там сиділи всі князі: Елішама, писар, і Делая, син Шемаї, і Ельнатан, син Ахбора, і Ґемарія, син Шафана, і Седекія, син Хананії, і всі князі.

13 Тоді Міхая розповів їм усі слова, які він чув, коли Варух читав книгу у вуха народу.

14 Тому всі князі послали Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Куша, до Варуха, кажучи: Візьми в свою руку сувій, який ти читав у вуха народу, і прийди. І Варух, син Нерії, узяв сувій у свою руку й прийшов до них.

15 І вони сказали йому: Сідай тепер і прочитай його в наші вуха. І Варух прочитав його в їхні вуха.

16 І сталося, коли вони почули всі слова, вони перелякалися один перед одним і сказали Варухові: Ми неодмінно розповімо цареві всі ці слова.

17 І вони запитали Варуха, кажучи: Розкажи нам тепер: як ти написав усі ці слова з його уст?

18 Тоді Варух відповів їм: Він промовляв до мене всі ці слова своїми устами, а я писав їх чорнилом у книзі.

19 Тоді князі сказали Варухові: Іди, сховайся — ти й Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви.

20 І вони пішли до царя на подвір'я, а сувій поклали в кімнаті Елішами, писаря, і розповіли всі слова у вуха царя.

21 І цар послав Єгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елішами, писаря. І Єгудій прочитав його у вуха царя й у вуха всіх князів, що стояли біля царя.

22 А цар сидів у зимовому домі дев'ятого місяця, і перед ним горів вогонь у жаровні.

23 І сталося, коли Єгудій прочитав три чи чотири стовпці, цар відрізав їх писарським ножиком і кидав у вогонь, що був у жаровні, аж поки весь сувій не згорів у вогні жаровні.

24 Та вони не злякалися й не роздерли свого одягу — ні цар, ні жоден із його рабів, що чули всі ці слова.

25 Проте Ельнатан, і Делая, і Ґемарія благали царя, щоб він не палив сувою, але він не послухав їх.

26 Але цар наказав Єрахмеїлові, синові Гаммелеха, і Сераї, синові Азріїла, і Шелемії, синові Авдіїла, схопити писаря Варуха й пророка Єремію, та Єшуа сховав їх.

27 Тоді слово Єшуа було до Єремії після того, як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, кажучи:

28 Візьми собі знову інший сувій і напиши в ньому всі попередні слова, що були в першому сувої, який спалив Єгояким, цар Юди.

29 І скажи Єгоякимові, цареві Юди: Так говорить Ягве: Ти спалив цей сувій, кажучи: Чому ти написав у ньому, кажучи: Вавилонський цар неодмінно прийде й знищить цю землю, і припинить у ній людину й худобу?

30 Тому так говорить Ягве про Єгоякима, царя Юди: У нього не буде нікого, хто сидів би на престолі Давида, а його труп буде викинутий удень на спеку, а вночі на мороз.

31 І Я покараю його, і його насіння, і його рабів за їхнє беззаконня, і наведу на них, і на мешканців Єрусалима, і на мужів Юди все лихо, яке Я проголосив проти них, та вони не слухали.

32 Тоді Єремія взяв інший сувій і дав його писареві Варухові, синові Нерії, і той написав у ньому з уст Єремії всі слова книги, яку Єгояким, цар Юди, спалив у вогні, і до них було додано ще багато подібних слів.

Розділ 37

1 І цар Седекія, син Йосії, зацарював замість Конії, сина Єгоякима, якого Навуходоносор, цар Вавилона, зробив царем у землі Юди.

2 Але ні він, ні його раби, ні народ землі не слухали слів Єшуа, які Він говорив через пророка Єремію.

3 І цар Седекія послав Єгухала, сина Шелемії, і Софонію, сина Маасеї, священика, до пророка Єремії, кажучи: Помолися тепер до Єшуа за нас.

4 А Єремія входив і виходив серед народу, бо його ще не посадили до в'язниці.

5 Тоді військо фараона вийшло з Єгипту, і коли халдеї, що облягали Єрусалим, почули вістку про них, вони відійшли від Єрусалима.

6 Тоді слово Єшуа було до пророка Єремії, кажучи:

7 Так говорить Ягве, Ягве Ізраїля: Так скажіть цареві Юди, що послав вас до Мене запитати Мене: Ось військо фараона, що вийшло вам на допомогу, повернеться до Єгипту, до своєї землі.

8 І халдеї знову прийдуть, і воюватимуть проти цього міста, і здобудуть його, і спалять його вогнем.

9 Так говорить Ягве: Не обманюйте себе, кажучи: Халдеї неодмінно відійдуть від нас, бо вони не відійдуть.

10 Бо хоч би ви розбили все військо халдеїв, що воюють проти вас, і залишилися б серед них тільки поранені мужі, то й вони встали б кожен у своєму наметі й спалили б це місто вогнем.

11 І сталося, коли військо халдеїв відійшло від Єрусалима зі страху перед військом фараона,

12 Тоді Єремія вийшов з Єрусалима, щоб піти до землі Веніаміна, щоб виділитися там серед народу.

13 І коли він був у Брамі Веніаміна, там був начальник сторожі, на ім'я Їрія, син Шелемії, сина Хананії; і він схопив пророка Єремію, кажучи: Ти переходиш до халдеїв.

14 Тоді Єремія сказав: Це неправда, я не переходжу до халдеїв. Але він не послухав його, і Їрія схопив Єремію й привів його до князів.

15 І князі розгнівалися на Єремію, і побили його, і посадили його до в'язниці в домі Йонатана, писаря, бо вони зробили його в'язницею.

16 Коли Єремія ввійшов до підземелля й до келій, і Єремія пробув там багато днів,

17 Тоді цар Седекія послав і вивів його, і цар запитав його таємно у своєму домі й сказав: Чи є слово від Єшуа? І Єремія сказав: Є, бо, сказав він, ти будеш відданий у руку вавилонського царя.

18 І ще сказав Єремія цареві Седекії: Чим я провинився проти тебе, чи проти твоїх рабів, чи проти цього народу, що ви посадили мене до в'язниці?

19 Де тепер ваші пророки, що пророкували вам, кажучи: Вавилонський цар не прийде проти вас і проти цієї землі?

20 Тому почуй тепер, прошу тебе, о мій володарю, царю: нехай моє благання, прошу тебе, буде прийняте перед тобою, щоб ти не повертав мене до дому Йонатана, писаря, щоб я не помер там.

21 Тоді цар Седекія наказав, щоб Єремію помістили на подвір'ї в'язниці й щоб давали йому щодня шматок хліба з вулиці пекарів, аж поки не скінчиться весь хліб у місті. Так Єремія залишався на подвір'ї в'язниці.

Розділ 38

1 Тоді Шефатія, син Маттана, і Ґедалія, син Пашура, і Юхал, син Шелемії, і Пашур, син Малкії, почули слова, які Єремія говорив усьому народові, кажучи:

2 Так говорить Ягве: Хто залишиться в цьому місті, помре від меча, від голоду й від моровиці, а хто вийде до халдеїв, житиме, бо його життя буде йому за здобич, і він житиме.

3 Так говорить Ягве: Це місто неодмінно буде віддане в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його.

4 Тому князі сказали цареві: Благаємо тебе, нехай цей чоловік буде відданий на смерть, бо він ослаблює руки воїнів, що залишилися в цьому місті, і руки всього народу, говорячи їм такі слова, бо цей чоловік шукає не добра цьому народові, а лиха.

5 Тоді цар Седекія сказав: Ось він у вашій руці, бо цар — не той, хто може щось зробити проти вас.

6 Тоді вони взяли Єремію й кинули його до ями Малкії, сина Гаммелеха, що була на подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію на шнурах. А в ямі не було води, тільки болото, і Єремія загруз у болоті.

7 І коли Еведмелех, етіоп, один із євнухів, що був у домі царя, почув, що Єремію посадили до ями, а цар тоді сидів у Брамі Веніаміна,

8 Еведмелех вийшов із дому царя й промовив до царя, кажучи:

9 Мій володарю, царю, ці мужі вчинили зло в усьому, що вони зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і він може померти з голоду на місці, де він є, бо в місті вже немає хліба.

10 Тоді цар наказав Еведмелехові, етіопові, кажучи: Візьми звідси з собою тридцять чоловіків і витягни пророка Єремію з ями, поки він не помер.

11 І Еведмелех узяв із собою мужів, і пішов до дому царя під скарбницю, і взяв звідти старі ганчірки й старе подерте лахміття, і спустив їх на шнурах до ями, до Єремії.

12 І Еведмелех, етіоп, сказав Єремії: Поклади тепер ці старі ганчірки й подерте лахміття собі під пахви, під шнури. І Єремія зробив так.

13 І вони витягли Єремію на шнурах і підняли його з ями, і Єремія залишився на подвір'ї в'язниці.

14 Тоді цар Седекія послав і привів пророка Єремію до себе до третього входу, що в домі Єшуа, і цар сказав Єремії: Я запитаю тебе про одну річ; нічого не приховуй від мене.

15 Тоді Єремія сказав Седекії: Якщо я оголошу тобі, чи ти неодмінно не віддаси мене на смерть? І якщо я дам тобі пораду, чи ти послухаєш мене?

16 І цар Седекія присягнув таємно Єремії, кажучи: Як живий Ягве, що створив нам цю душу, я не віддам тебе на смерть і не віддам тебе в руку цих мужів, що шукають твого життя.

17 Тоді Єремія сказав Седекії: Так говорить Єшуа, Єшуа військ, Єшуа Ізраїля: Якщо ти справді вийдеш до князів вавилонського царя, то твоя душа житиме, і це місто не буде спалене вогнем, і ти житимеш, і твій дім:

18 Але якщо ти не вийдеш до князів вавилонського царя, тоді це місто буде віддане в руку халдеїв, і вони спалять його вогнем, а ти не втечеш із їхньої руки.

19 І цар Седекія сказав Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб вони не віддали мене в їхню руку й не знущалися з мене.

20 Але Єремія сказав: Вони не віддадуть тебе. Послухай, благаю тебе, голосу Єшуа, який я говорю тобі, і буде тобі добре, і твоя душа житиме.

21 Але якщо ти відмовишся вийти, ось слово, яке Єшуа показав мені:

22 І ось усі жінки, що залишилися в домі царя Юди, будуть виведені до князів вавилонського царя, і ті жінки казатимуть: Твої друзі підбурили тебе й перемогли тебе; твої ноги загрузли в болоті, а вони відвернулися назад.

23 І вони виведуть усіх твоїх жінок і твоїх дітей до халдеїв, а ти не втечеш із їхньої руки, але будеш узятий рукою вавилонського царя, і ти спричиниш спалення цього міста вогнем.

24 Тоді Седекія сказав Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.

25 Але якщо князі почують, що я говорив з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: Розкажи нам тепер, що ти сказав цареві, не приховуй від нас, і ми не віддамо тебе на смерть; і що сказав тобі цар,

26 Тоді ти скажеш їм: Я приніс своє благання перед царя, щоб він не повертав мене до дому Йонатана, щоб там померти.

27 Тоді всі князі прийшли до Єремії й запитали його, і він розповів їм за всіма цими словами, які наказав цар. І вони перестали говорити з ним, бо справа не була почута.

28 І Єремія перебував на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли Єрусалим був узятий, і він був там, коли Єрусалим був узятий.

Розділ 39

1 Дев'ятого року Седекії, царя Юди, десятого місяця, Навуходоносор, цар Вавилона, і все його військо прийшли проти Єрусалима й облягли його.

2 А одинадцятого року Седекії, четвертого місяця, дев'ятого дня місяця, місто було проламане.

3 І всі князі вавилонського царя ввійшли й сіли в Середній брамі: Нерґал-Шарецер, Самґар-Нево, Сарсехім, начальник євнухів, Нерґал-Шарецер, начальник магів, з усіма іншими князями вавилонського царя.

4 І сталося, коли Седекія, цар Юди, побачив їх і всіх воїнів, тоді вони втекли й вийшли з міста вночі, дорогою царського саду, брамою між двома мурами, і він пішов дорогою рівнини.

5 Але військо халдеїв погналося за ними й наздогнало Седекію на рівнинах Єрихону; і коли вони взяли його, вони привели його до Навуходоносора, царя Вавилона, до Рівли в землі Хамат, де той виніс суд над ним.

6 Тоді вавилонський цар повбивав синів Седекії в Рівлі перед його очима; також вавилонський цар повбивав усіх вельмож Юди.

7 І він виколов Седекії очі й закував його в кайдани, щоб відвести його до Вавилона.

8 І халдеї спалили вогнем дім царя й доми народу, і зруйнували мури Єрусалима.

9 Тоді Невузардан, начальник охорони, відвів у полон до Вавилона решту народу, що залишився в місті, і тих перебіжчиків, що перейшли до нього, з рештою народу, що залишився.

10 Але Невузардан, начальник охорони, залишив у землі Юди бідних із народу, що нічого не мали, і дав їм того ж часу виноградники й поля.

11 А Навуходоносор, цар Вавилона, дав наказ про Єремію Невузарданові, начальнику охорони, кажучи:

12 Візьми його й добре пильнуй його, і не чини йому жодного зла, але чини з ним так, як він скаже тобі.

13 І Невузардан, начальник охорони, послав, і Невушазван, начальник євнухів, і Нерґал-Шарецер, начальник магів, і всі князі вавилонського царя;

14 Вони послали й узяли Єремію з подвір'я в'язниці, і віддали його Ґедалії, синові Ахікама, сина Шафана, щоб він відвів його додому; і він жив серед народу.

15 А слово Єшуа було до Єремії, коли він був ув'язнений на подвір'ї в'язниці, кажучи:

16 Іди й скажи Еведмелехові, етіопові, кажучи: Так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїля: Ось Я наведу Свої слова на це місто на лихо, а не на добро, і вони сповняться того дня перед тобою.

17 Але Я визволю тебе того дня, говорить Єшуа, і ти не будеш відданий у руку мужів, яких ти боїшся.

18 Бо Я неодмінно визволю тебе, і ти не впадеш від меча, але твоє життя буде тобі за здобич, бо ти поклав надію на Мене, говорить Єшуа.

Розділ 40

1 Слово, що було до Єремії від Єшуа після того, як Невузардан, начальник охорони, відпустив його з Рами, коли взяв його, закутого в кайдани, серед усіх вигнанців Єрусалима й Юди, яких відводили в полон до Вавилона.

2 І начальник охорони взяв Єремію й сказав йому: Ягве проголосив це лихо на це місце.

3 І Ягве навів його й учинив так, як говорив, бо ви грішили проти Ягве й не слухали Його голосу, тому ця річ прийшла на вас.

4 А тепер ось я звільняю тебе сьогодні від кайданів, що були на твоїй руці. Якщо тобі вгодно піти зі мною до Вавилона — іди, і я добре пильнуватиму тебе; а якщо тобі не вгодно піти зі мною до Вавилона — залишся; ось уся земля перед тобою: куди тобі вгодно й куди зручно піти, туди йди.

5 І коли він ще не повернувся, він сказав: Повернися також до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафана, якого вавилонський цар поставив намісником над містами Юди, і живи з ним серед народу, або йди, куди тобі зручно піти. І начальник охорони дав йому харчі й дарунок і відпустив його.

6 Тоді Єремія пішов до Ґедалії, сина Ахікама, до Міцпи, і жив з ним серед народу, що залишився в землі.

7 І коли всі начальники військ, що були в полях, вони й їхні мужі, почули, що вавилонський цар поставив Ґедалію, сина Ахікама, намісником у землі й доручив йому чоловіків, і жінок, і дітей, і бідних землі, з тих, що не були відведені в полон до Вавилона,

8 Тоді вони прийшли до Ґедалії до Міцпи: Ізмаїл, син Нетанії, і Йоханан та Йонатан, сини Кареаха, і Серая, син Танхумета, і сини Ефая, нетофатита, і Єзанія, син маахатита, вони й їхні мужі.

9 І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафана, присягнув їм та їхнім мужам, кажучи: Не бійтеся служити халдеям; живіть у землі й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре.

10 А я ось житиму в Міцпі, щоб служити халдеям, які приходитимуть до нас; а ви збирайте вино, і літні плоди, і оливу, і складайте їх у свої посудини, і живіть у своїх містах, які ви зайняли.

11 Також коли всі юдеї, що були в Моаві, і серед аммонітян, і в Едомі, і що були в усіх землях, почули, що вавилонський цар залишив решту Юди і що він поставив над ними Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафана,

12 Тоді всі юдеї повернулися з усіх місць, куди вони були вигнані, і прийшли до землі Юди, до Ґедалії, до Міцпи, і зібрали дуже багато вина й літніх плодів.

13 І Йоханан, син Кареаха, і всі начальники військ, що були в полях, прийшли до Ґедалії до Міцпи,

14 І сказали йому: Чи ти справді знаєш, що Бааліс, цар аммонітян, послав Ізмаїла, сина Нетанії, щоб убити тебе? Але Ґедалія, син Ахікама, не повірив їм.

15 Тоді Йоханан, син Кареаха, говорив до Ґедалії в Міцпі таємно, кажучи: Дозволь мені піти, прошу тебе, і я вб'ю Ізмаїла, сина Нетанії, і ніхто не знатиме. Чому він має вбити тебе, щоб усі юдеї, зібрані до тебе, розпорошилися, а решта Юди загинула?

16 Але Ґедалія, син Ахікама, сказав Йохананові, синові Кареаха: Не роби цієї речі, бо ти говориш неправду про Ізмаїла.

Розділ 41

1 І сталося сьомого місяця, що Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішами, з царського насіння, і князі царя, десять мужів із ним, прийшли до Ґедалії, сина Ахікама, до Міцпи, і там вони їли разом хліб у Міцпі.

2 Тоді встав Ізмаїл, син Нетанії, і десять мужів, що були з ним, і вразили мечем Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафана, і вбили його, якого вавилонський цар поставив намісником над землею.

3 Ізмаїл також повбивав усіх юдеїв, що були з ним, із Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв, що там знаходилися, і воїнів.

4 І сталося другого дня після того, як він убив Ґедалію, і ніхто про це не знав,

5 Що прийшли деякі з Сихему, із Шило й із Самарії — вісімдесят чоловіків, із поголеними бородами, і роздертим одягом, і порізами на собі, з приношеннями й ладаном у своїй руці, щоб принести їх до дому Єшуа.

6 І Ізмаїл, син Нетанії, вийшов із Міцпи їм назустріч, ідучи й плачучи всю дорогу; і сталося, коли він зустрів їх, він сказав їм: Прийдіть до Ґедалії, сина Ахікама.

7 І сталося, коли вони ввійшли в середину міста, Ізмаїл, син Нетанії, повбивав їх і повкидав їх у середину ями — він і мужі, що були з ним.

8 Але знайшлося серед них десять чоловіків, що сказали Ізмаїлові: Не вбивай нас, бо ми маємо скарби в полі: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І він утримався й не повбивав їх серед їхніх братів.

9 А яма, до якої Ізмаїл повкидав усі трупи людей, яких він повбивав через Ґедалію, була та, що її зробив цар Аса зі страху перед Башею, царем Ізраїлевим; і Ізмаїл, син Нетанії, наповнив її вбитими.

10 Тоді Ізмаїл забрав у полон усю решту народу, що була в Міцпі, навіть царських дочок і ввесь народ, що залишився в Міцпі, якого Невузардан, начальник сторожі, доручив Ґедалії, синові Ахікама; і Ізмаїл, син Нетанії, забрав їх у полон і пішов, щоб перейти до аммонійців.

11 Та коли Йоханан, син Кареаха, і всі військові начальники, що були з ним, почули про все зло, що вчинив Ізмаїл, син Нетанії,

12 тоді вони взяли всіх людей і пішли битися з Ізмаїлом, сином Нетанії, і знайшли його при великих водах, що в Ґівоні.

13 І сталося, коли ввесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареаха, і всіх військових начальників, що були з ним, тоді вони зраділи.

14 І ввесь народ, що Ізмаїл забрав у полон із Міцпи, повернувся назад і пішов до Йоханана, сина Кареаха.

15 А Ізмаїл, син Нетанії, втік від Йоханана з вісьмома людьми й пішов до аммонійців.

16 Тоді Йоханан, син Кареаха, і всі військові начальники, що були з ним, взяли всю решту народу, яку він відібрав від Ізмаїла, сина Нетанії, з Міцпи, після того як той убив Ґедалію, сина Ахікама, саме дужих воїнів, і жінок, і дітей, і євнухів, яких він привів назад із Ґівону;

17 і вони пішли й оселилися в оселі Хімгама, що біля Вифлеєму, щоб іти й увійти до Єгипту,

18 через халдеїв, бо вони боялися їх, тому що Ізмаїл, син Нетанії, вбив Ґедалію, сина Ахікама, якого вавилонський цар поставив намісником у краю.

Розділ 42

1 Тоді всі військові начальники, і Йоханан, син Кареаха, і Єзанія, син Гошаї, і ввесь народ від малого аж до великого наблизилися

2 і сказали пророкові Єремії: Нехай, благаємо тебе, наше благання буде прийняте перед тобою, і помолися за нас до Єшуа, саме за всю цю решту, бо нас залишилося мало з багатьох, як твої очі бачать нас;

3 щоб Єшуа показав нам дорогу, якою нам ходити, і річ, яку нам чинити.

4 Тоді пророк Єремія сказав їм: Я почув вас; ось я помолюся до Єшуа за вашими словами, і станеться, що всяку річ, яку Єшуа відповість вам, я сповіщу вам; нічого не втаю від вас.

5 Тоді вони сказали Єремії: Нехай Ягве буде правдивим і вірним свідком між нами, якщо ми не вчинемо навіть за всіма речами, задля яких Ягве пошле тебе до нас.

6 Чи добре, чи зле, ми послухаємося голосу Ягве, до кого посилаємо тебе, щоб нам було добре, коли послухаємося голосу Ягве.

7 І сталося по десяти днях, і слово Єшуа прийшло до Єремії.

8 Тоді він покликав Йоханана, сина Кареаха, і всіх військових начальників, що були з ним, і ввесь народ від малого аж до великого,

9 і сказав їм: Так говорить Єшуа, Єшуа Ізраїлів, до якого ви послали мене, щоб подати ваше благання перед ним:

10 Якщо ви й далі перебуватимете в цьому краю, то Я збудую вас і не зруйную, і посаджу вас і не вирву, бо Я жалкую за те зло, що вчинив вам.

11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся; не бійтеся його, говорить Єшуа, бо Я з вами, щоб спасати вас і визволяти вас із його руки.

12 І Я виявлю вам милість, щоб він змилувався над вами й повернув вас до вашого краю.

13 Та якщо ви скажете: Не будемо жити в цьому краю, і не послухаєтеся голосу Ягве,

14 кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і не будемо голодні хліба, і там будемо жити, —

15 то тепер тому послухайте слова Єшуа, ви, решта Юди: Так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Якщо ви цілком звернете свої обличчя, щоб увійти до Єгипту й піти оселитися там,

16 то станеться, що меч, якого ви боялися, наздожене вас там, у єгипетському краю, а голод, якого ви лякалися, ітиме слідом за вами там, у Єгипті, і там ви помрете.

17 Так буде всім людям, що звернуть свої обличчя, щоб іти до Єгипту оселитися там: вони помруть від меча, від голоду й від пошесті, і ніхто з них не залишиться й не втече від зла, що Я наведу на них.

18 Бо так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Як мій гнів і моя лють вилилися на мешканців Єрусалиму, так моя лють виллється на вас, коли ви увійдете до Єгипту, і ви станете прокляттям, і подивом, і наругою, і ганьбою, і більше не побачите цього місця.

19 Ягве сказав про вас, о решто Юди: Не йдіть до Єгипту; знайте напевно, що я сьогодні перестеріг вас.

20 Бо ви обманювали у своїх серцях, коли послали мене до Єшуа, кажучи: Помолися за нас до Єшуа, і за всім, що Єшуа скаже, так сповісти нам, і ми вчинимо.

21 А тепер я сьогодні сповістив вам, та ви не послухалися голосу Ягве, ані нічого, задля чого він послав мене до вас.

22 Тож тепер знайте напевно, що ви помрете від меча, від голоду й від пошесті в тому місці, куди бажаєте піти й оселитися.

Розділ 43

1 І сталося, коли Єремія закінчив говорити до всього народу всі слова Єшуа, задля яких Ягве послав його до них, саме всі ці слова,

2 тоді промовив Азарія, син Гошаї, і Йоханан, син Кареаха, і всі горді люди, кажучи Єремії: Ти говориш неправду; Ягве не послав тебе сказати: Не йдіть до Єгипту оселитися там,

3 а Варух, син Нерії, підбурює тебе проти нас, щоб видати нас у руку халдеїв, щоб вони повбивали нас і забрали нас у полон до Вавилону.

4 І Йоханан, син Кареаха, і всі військові начальники, і ввесь народ не послухалися голосу Ягве, щоб жити в Юдиному краю.

5 А Йоханан, син Кареаха, і всі військові начальники взяли всю решту Юди, що повернулася з усіх народів, куди була розігнана, щоб жити в Юдиному краю,

6 саме чоловіків, і жінок, і дітей, і царських дочок, і кожну душу, що Невузардан, начальник сторожі, залишив із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафана, і пророка Єремію, і Варуха, сина Нерії.

7 І вони прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися голосу Ягве; так прийшли вони аж до Тахпанхесу.

8 Тоді слово Єшуа прийшло до Єремії в Тахпанхесі, кажучи:

9 Візьми велике каміння в свою руку й заховай його в глині цегельні, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей,

10 і скажи їм: Так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, вавилонського царя, мого слугу, і поставлю його трон на цьому камінні, що я заховав, і він розпростре над ним свій царський намет.

11 І коли він прийде, то вдарить єгипетський край і видасть тих, що на смерть, на смерть, і тих, що на полон, у полон, і тих, що на меч, під меч.

12 І Я запалю вогонь у домах богів Єгипту, і він спалить їх і забере їх у полон; і він зодягнеться єгипетським краєм, як пастух зодягається своєю одежею, і вийде звідти в мирі.

13 Він також поламає обеліски Бет-Шемешу, що в єгипетському краю, а доми богів єгиптян спалить вогнем.

Розділ 44

1 Слово, що прийшло до Єремії про всіх юдеїв, які живуть в єгипетському краю, які живуть у Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, кажучи:

2 Так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Ви бачили все зло, що Я навів на Єрусалим і на всі Юдині міста; і ось сьогодні вони спустошення, і ніхто не живе в них

3 через їхнє зло, що вони чинили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити й служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні ваші батьки.

4 Та Я посилав до вас усіх Моїх слуг пророків, рано встаючи й посилаючи, кажучи: О, не чиніть цієї огидної речі, яку Я ненавиджу!

5 Та вони не слухали й не прихилили свого вуха, щоб вернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.

6 Тому Моя лють і Мій гнів вилилися й запалали в Юдиних містах і на вулицях Єрусалиму, і вони стали спустошені й порожні, як цього дня.

7 Тому тепер так говорить Ягве, Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Чому ви чините це велике зло проти своїх душ, щоб вигубити в себе чоловіка й жінку, дитину й немовля з Юди, щоб не залишити вам нікого?

8 Тим, що ви гнівите Мене вчинками своїх рук, кадючи іншим богам в єгипетському краю, куди ви пішли жити, щоб вигубити самих себе й щоб стати прокляттям і ганьбою серед усіх народів землі?

9 Чи ви забули зло ваших батьків, і зло Юдиних царів, і зло їхніх жінок, і ваше власне зло, і зло ваших жінок, яке вони чинили в Юдиному краю й на вулицях Єрусалиму?

10 Вони не впокорилися аж до цього дня, і не боялися, і не ходили в Моєму законі та в Моїх установах, що Я дав перед вами й перед вашими батьками.

11 Тому так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Ось Я зверну Своє обличчя проти вас на зло, щоб вигубити всього Юду.

12 І Я візьму решту Юди, що звернула свої обличчя, щоб іти до єгипетського краю оселитися там, і всі вони загинуть і впадуть в єгипетському краю; вони загинуть від меча й від голоду, помруть від малого аж до великого від меча й від голоду, і стануть прокляттям, і подивом, і наругою, і ганьбою.

13 Бо Я покараю тих, що живуть в єгипетському краю, як Я покарав Єрусалим, мечем, голодом і пошестю,

14 так що ніхто з решти Юди, що пішла до єгипетського краю оселитися там, не втече й не залишиться, щоб вернутися до Юдиного краю, до якого вони мають бажання вернутися, щоб жити там, бо ніхто не вернеться, крім тих, що втечуть.

15 Тоді всі чоловіки, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі жінки, що стояли, велике зібрання, саме ввесь народ, що жив в єгипетському краю, у Патросі, відповіли Єремії, кажучи:

16 Щодо слова, що ти говорив нам в ім'я Єшуа, ми не послухаємо тебе.

17 А ми неодмінно вчинимо кожну річ, що виходить із наших власних уст: кадемо цариці неба й виливаємо їй литі жертви, як чинили ми, і наші батьки, наші царі й наші князі в Юдиних містах і на вулицях Єрусалиму, бо тоді ми мали достаток поживи, і нам було добре, і зла ми не бачили.

18 А відколи ми перестали кадити цариці неба й виливати їй литі жертви, нам бракує всього, і ми гинемо від меча й від голоду.

19 І коли ми кадемо цариці неба й виливаємо їй литі жертви, чи без наших чоловіків ми робили їй калачі, щоб поклонятися їй, і виливали їй литі жертви?

20 Тоді Єремія сказав усьому народові, чоловікам і жінкам, і всьому народові, що дав йому ту відповідь, кажучи:

21 Кадіння, що ви кадемо в Юдиних містах і на вулицях Єрусалиму, ви, і ваші батьки, ваші царі й ваші князі, і народ краю, — хіба Ягве не згадав їх, і хіба воно не прийшло Йому на думку?

22 Так що Ягве не міг більше терпіти через зло ваших учинків і через гидоти, що ви чинили; тому ваш край став спустошенням, і подивом, і прокляттям, без мешканця, як цього дня.

23 Тому що ви кадемо й тому що ви грішили проти Ягве, і не слухалися голосу Ягве, і не ходили в Його законі, ані в Його установах, ані в Його свідченнях, тому це зло спіткало вас, як цього дня.

24 І ще сказав Єремія всьому народові й усім жінкам: Послухайте слова Єшуа, ввесь Юдо, що в єгипетському краю:

25 Так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів, кажучи: Ви й ваші жінки і говорили своїми устами, і виконали своєю рукою, кажучи: Ми неодмінно виконаємо наші обітниці, що ми обіцяли, кадити цариці неба й виливати їй литі жертви; ви неодмінно здійсните свої обітниці й неодмінно виконаєте свої обітниці.

26 Тому послухайте слова Єшуа, ввесь Юдо, що живе в єгипетському краю: Ось Я присягнув Своїм великим ім'ям, говорить Ягве, що Моє ім'я більше не буде назване в устах жодного Юдиного чоловіка по всьому єгипетському краю, що каже: Живий Ягве.

27 Ось Я пильнуватиму над ними на зло, а не на добро, і всі Юдині чоловіки, що в єгипетському краю, загинуть від меча й від голоду, аж поки не буде їм кінця.

28 Та мала кількість тих, що втечуть від меча, вернеться з єгипетського краю до Юдиного краю, і вся решта Юди, що пішла до єгипетського краю оселитися там, пізнає, чиї слова встоять, Мої чи їхні.

29 І це буде вам знаком, говорить Ягве, що Я покараю вас на цьому місці, щоб ви знали, що Мої слова неодмінно встоять проти вас на зло:

30 Так говорить Ягве: Ось Я видам фараона Гофру, єгипетського царя, у руку його ворогів і в руку тих, що шукають його життя, як Я видав Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав його життя.

Розділ 45

1 Слово, що пророк Єремія говорив до Варуха, сина Нерії, коли той написав ці слова в книзі з уст Єремії, четвертого року Єгоякима, сина Йосії, Юдиного царя, кажучи:

2 Так говорить Ягве, Ягве Ізраїлів, до тебе, о Варуху:

3 Ти сказав: Горе мені тепер, бо Ягве додав смутку до мого болю; я знемагаю у своєму зітханні й не знаходжу спочинку.

4 Так скажеш йому: Ягве говорить так: Ось те, що Я збудував, Я зруйную, а те, що Я насадив, Я вирву, саме ввесь цей край.

5 А ти шукаєш собі великих речей? Не шукай, бо ось Я наведу зло на всяке тіло, говорить Ягве, а тобі дам твоє життя за здобич по всіх місцях, куди ти підеш.

Розділ 46

1 Слово Єшуа, що прийшло до пророка Єремії проти народів:

2 Проти Єгипту, проти війська фараона Нехо, єгипетського царя, що було біля ріки Євфрат у Кархемиші, якого Навуходоносор, вавилонський цар, побив четвертого року Єгоякима, сина Йосії, Юдиного царя.

3 Приготуйте малого й великого щита та наближайтеся до бою.

4 Сідлайте коней і сідайте, вершники, і ставайте у своїх шоломах; чистіть списи, зодягайте панцирі.

5 Чому Я бачив їх зляканими й відвернутими назад? І їхні дужи повалені й утікають щосили, і не оглядаються, бо страх навколо, говорить Ягве.

6 Нехай швидкий не втече й нехай дужий не врятується; вони спіткнуться й упадуть на півночі, біля ріки Євфрат.

7 Хто це підіймається, як повінь, чиї води хвилюються, як ріки?

8 Єгипет підіймається, як повінь, і його води хвилюються, як ріки; і він каже: Підіймуся й покрию землю, знищу місто та його мешканців.

9 Підіймайтеся, коні, і шаленійте, колісниці, і нехай вийдуть дужи: етіопи й лівійці, що тримають щита, і лідійці, що тримають і натягають лука.

10 Бо це день Ягве воїнств, день помсти, щоб помститися Своїм ворогам; і меч пожере, і насититься, і нап'ється їхньою кров'ю, бо Ягве воїнств має жертву в північному краю, біля ріки Євфрат.

11 Підійди до Ґілеаду й візьми бальзаму, о діво, дочко Єгипту; даремно ти вживатимеш багато ліків, бо ти не будеш вилікувана.

12 Народи почули про твій сором, і твій крик наповнив землю, бо дужий спіткнувся об дужого, і вони впали обидва разом.

13 Слово, що Єшуа говорив до пророка Єремії, як Навуходоносор, вавилонський цар, прийде й ударить єгипетський край.

14 Сповістіть у Єгипті й оголосіть у Міґдолі, і оголосіть у Нофі й у Тахпанхесі; скажіть: Стань твердо й приготуйся, бо меч пожере навколо тебе.

15 Чому твої дужи змітені? Вони не встояли, бо Єшуа прогнав їх.

16 Він зробив, що багато падало, так, один упав на одного; і вони сказали: Вставай, і вернімося знову до нашого народу й до краю нашого народження, від нищівного меча.

17 Там вони кричали: Фараон, єгипетський цар, лише шум; він проминув призначений час.

18 Як Я живу, говорить Цар, чиє ім'я — Ягве воїнств: Неодмінно, як Тавор серед гір і як Кармел біля моря, так він прийде.

19 О дочко, що живеш у Єгипті, приготуй собі речі на полон, бо Ноф стане пусткою й спустошенням без мешканця.

20 Єгипет — як дуже гарна телиця, та загибель приходить; вона приходить із півночі.

21 Також її найманці серед неї — як ситі телята, бо й вони відвернулися й утекли разом; вони не встояли, бо день їхнього нещастя прийшов на них, час їхнього відвідання.

22 Її голос піде, як зміїний; бо вони маршируватимуть із військом і прийдуть проти неї з сокирами, як дроворуби.

23 Вони вирубають її ліс, говорить Ягве, хоч його не можна дослідити, бо їх більше, ніж сарани, і вони незліченні.

24 Дочка Єгипту буде осоромлена; вона буде видана в руку північного народу.

25 Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів, говорить: Ось Я покараю множество Но, і фараона, і Єгипет, з їхніми богами та їхніми царями, саме фараона й усіх, що надіються на нього;

26 і Я видам їх у руку тих, що шукають їхнього життя, і в руку Навуходоносора, вавилонського царя, і в руку його слуг; а після того він буде заселений, як за давніх днів, говорить Ягве.

27 Та не бійся ти, о Мій слуго Якове, і не лякайся, Ізраїлю, бо ось Я спасу тебе здалека, а твоє насіння — з краю їхнього полону; і Яків вернеться, і буде в спокої та в безпеці, і ніхто не лякатиме його.

28 Не бійся ти, о Якове, Мій слуго, говорить Єшуа, бо Я з тобою; бо Я зроблю повний кінець усім народам, куди Я розігнав тебе, та тобі не зроблю повного кінця, а каратиму тебе в міру, та зовсім без кари тебе не залишу.

Розділ 47

1 Слово Єшуа, що прийшло до пророка Єремії проти филистимлян, перш ніж фараон побив Газу.

2 Так говорить Ягве: Ось води підіймаються з півночі й стануть розливною повінню, і заллють землю й усе, що в ній, місто й тих, що живуть у ньому; тоді люди кричатимуть, і всі мешканці краю голоситимуть

3 від шуму тупоту копит його дужих коней, від гуркоту його колісниць і від стукоту його коліс; батьки не оглянуться на дітей через ослаблення рук,

4 через день, що приходить, щоб пограбувати всіх филистимлян і щоб вигубити з Тиру й Сидону кожного помічника, що залишився, бо Ягве грабуватиме филистимлян, решту краю Кафтор.

5 Лисина прийшла на Газу; Ашкелон вигублений з рештою їхньої долини; доки ти різатимеш себе?

6 О ти, мечу Ягве, доки ти не заспокоїшся? Сховайся до своєї піхви, спочинь і будь тихий.

7 Як він може заспокоїтися, коли Ягве дав йому наказ проти Ашкелону й проти морського берега? Туди він призначив його.

Розділ 48

1 Проти Моава так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Горе Невові, бо він пограбований; Кір'ятаїм осоромлений і здобутий; Місґав осоромлений і наляканий.

2 Більше не буде хвали Моава; у Хешбоні вони задумали зло проти нього: Ходіть, і вигубмо його, щоб не був народом. Також ти будеш вигублений, о Мадмене; меч переслідуватиме тебе.

3 Голос крику буде з Хоронаїму: грабунок і велике знищення.

4 Моав знищений; його малі спричинили, що почуто крик.

5 Бо підйомом до Лухіту підійматиметься постійний плач; бо спуском до Хоронаїму вороги почули крик знищення.

6 Утікайте, спасайте своє життя й будьте, як ялівець у пустелі.

7 Бо тому що ти надіявся на свої вчинки й на свої скарби, ти також будеш здобутий; і Хемош піде в полон разом зі своїми священиками та своїми князями.

8 І грабіжник прийде на кожне місто, і жодне місто не втече; долина також загине, а рівнина буде знищена, як Ягве сказав.

9 Дайте крила Моавові, щоб він утік і відійшов, бо його міста стануть спустошенням, без нікого, хто жив би в них.

10 Проклятий, хто робить діло Ягве недбало, і проклятий, хто стримує свій меч від крові.

11 Моав був у безпеці від своєї молодості, і він осів на своїх дріжджах, і не був перелитий із посудини до посудини, і не йшов у полон; тому його смак залишився в ньому, а його запах не змінився.

12 Тому ось дні приходять, говорить Ягве, що Я пошлю до нього мандрівників, які змусять його мандрувати, і випорожнять його посудини, і розіб'ють їхні бутлі.

13 І Моав буде осоромлений через Хемоша, як дім Ізраїлів був осоромлений через Бет-Ел, їхню надію.

14 Як ви кажете: Ми дужи й сильні люди на війну?

15 Моав пограбований і вийшов зі своїх міст, а його вибрані юнаки пішли вниз на заріз, говорить Цар, чиє ім'я — Ягве воїнств.

16 Нещастя Моава близьке, щоб прийти, а його лихо дуже поспішає.

17 Усі, що навколо нього, оплакуйте його; і всі, що знаєте його ім'я, скажіть: Як зламався дужий жезл і прекрасна палиця!

18 Ти, дочко, що живеш у Дівоні, зійди зі своєї слави й сядь у спразі, бо грабіжник Моава прийде на тебе й знищить твої твердині.

19 О мешканко Ароеру, стань при дорозі й виглядай; запитай того, що втікає, і ту, що рятується, і скажи: Що сталося?

20 Моав осоромлений, бо він зламаний; голосіть і кричіть; сповістіть у Арноні, що Моав пограбований,

21 а суд прийшов на рівнинний край: на Холон, і на Ягац, і на Мефаат,

22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатайм,

23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

24 і на Керійот, і на Боцру, і на всі міста Моавового краю, далекі чи близькі.

25 Ріг Моава відтятий, а його рамено зламане, говорить Ягве.

26 Напоїть його п'яним, бо він величався проти Ягве; Моав також валятиметься у своєму блювотинні, і він також буде на посміх.

27 Бо хіба Ізраїль не був тобі на посміх? Хіба він був знайдений серед злодіїв? Бо відколи ти говорив про нього, ти підскакував від радості.

28 О ви, що живете в Моаві, залиште міста й живіть на скелі, і будьте, як голубка, що робить своє гніздо по боках отвору ями.

29 Ми чули про гордість Моава — він надзвичайно гордий — його пиху, і його зарозумілість, і його гордість, і пиху його серця.

30 Я знаю його лють, говорить Ягве, та не буде так; його брехні не здійснять того.

31 Тому Я голоситиму за Моавом і кричатиму за всім Моавом; Моє серце стогнатиме за людьми Кір-Хересу.

32 О винограде Сівми, Я плакатиму за тобою плачем Язеру; твої галузки перейшли море, вони сягають аж до Язерового моря; грабіжник упав на твої літні плоди й на твій виноградний збір.

33 І радість і веселість забрані з родючого поля й з Моавового краю; і Я зробив, що вино зникло з винотоку; ніхто не топтатиме з вигуком; їхній вигук не буде вигуком.

34 Від крику Хешбону аж до Ел'але й аж до Ягацу вони подали свій голос, від Цоару аж до Хоронаїму, як трилітня телиця; бо також води Німріму стануть спустошенням.

35 І ще Я зроблю, що в Моаві припиниться, говорить Ягве, той, хто приносить жертви на високих місцях, і той, хто кадить своїм богам.

36 Тому Моє серце звучатиме за Моавом, як сопілки, і Моє серце звучатиме, як сопілки, за людьми Кір-Хересу, бо багатства, що він набув, загинули.

37 Бо кожна голова буде лиса, а кожна борода обстрижена; на всіх руках будуть порізи, а на стегнах веретище.

38 Буде голосіння повсюди на всіх дахах Моава й на його вулицях, бо Я розбив Моава, як посудину, в якій немає вподоби, говорить Ягве.

39 Вони голоситимуть, кажучи: Як він зламаний! Як Моав відвернув спину з соромом! Так Моав стане посміхом і жахом для всіх, що навколо нього.

40 Бо так говорить Ягве: Ось він полетить, як орел, і розпростре свої крила над Моавом.

41 Керійот здобутий, а твердині захоплені зненацька, і серця дужих у Моаві того дня будуть, як серце жінки в її болях.

42 І Моав буде знищений, щоб не бути народом, бо він величався проти Ягве.

43 Страх, і яма, і пастка будуть на тобі, о мешканцю Моава, говорить Ягве.

44 Хто втече від страху, упаде до ями; а хто вийде з ями, буде схоплений у пастку, бо Я наведу на нього, саме на Моава, рік їхнього відвідання, говорить Ягве.

45 Ті, що втекли, стояли під тінню Хешбону через силу; та вогонь вийде з Хешбону, а полум'я — з середини Сігона, і пожере ріг Моава й тім'я голови бунтівних.

46 Горе тобі, о Моаве! Народ Хемоша гине, бо твої сини забрані в полон і твої дочки — у полон.

47 Та Я знову поверну полон Моава в останні дні, говорить Єшуа. Досі суд Моава.

Розділ 49

1 Про аммонійців так говорить Ягве: Хіба Ізраїль не має синів? Хіба він не має спадкоємця? Чому ж їхній цар успадковує Ґада, а його народ живе в його містах?

2 Тому ось дні приходять, говорить Ягве, що Я зроблю, що буде почуто військовий сигнал у Раббі аммонійців, і вона стане спустошеною купою, а її дочки будуть спалені вогнем; тоді Ізраїль успадкує тих, що були його спадкоємцями, говорить Ягве.

3 Голоси, о Хешбоне, бо Ай пограбований; кричіть, дочки Рабби, підпережіться веретищем, плачте й бігайте туди й назад попід огорожами, бо їхній цар піде в полон, а його священики й його князі разом.

4 Чому ти хвалишся долинами, твоєю плинною долиною, о відступна дочко, що надіялася на свої скарби, кажучи: Хто прийде до мене?

5 Ось Я наведу страх на тебе, говорить Ягве воїнств, від усіх, що навколо тебе; і ви будете вигнані, кожен просто вперед, і ніхто не збере того, хто блукає.

6 А після того Я знову поверну полон аммонських дітей, говорить Єшуа.

7 Про Едом так говорить Ягве воїнств: Хіба вже немає мудрості в Темані? Чи зникла рада в розумних? Чи їхня мудрість зникла?

8 Утікайте, відверніться, живіть глибоко, о мешканці Дедану, бо Я наведу нещастя Ісава на нього, час, коли Я відвідаю його.

9 Якби збирачі винограду прийшли до тебе, хіба вони не залишили б трохи недозбираного винограду? Якби злодії вночі, вони нищитимуть, аж поки матимуть досить.

10 Та Я оголив Ісава, Я відкрив його схованки, і він не зможе сховатися; його насіння пограбоване, і його брати, і його сусіди, і його немає.

11 Залиш своїх сиріт, Я збережу їх живими, а твої вдови нехай надіються на Мене.

12 Бо так говорить Ягве: Ось ті, чий суд не був пити з чаші, неодмінно пили; а ти той, хто цілком піде без кари? Ти не підеш без кари, а неодмінно питимеш із неї.

13 Бо Я присягнув Собою, говорить Ягве, що Боцра стане спустошенням, ганьбою, пусткою й прокляттям, а всі її міста стануть вічними руїнами.

14 Я почув вістку від Ягве, а посланець посланий до поган, кажучи: Зберіться разом і прийдіть проти неї, і встаньте на бій.

15 Бо ось Я зроблю тебе малим серед поган і зневаженим серед людей.

16 Твоя грізність обманула тебе, і гордість твого серця, о ти, що живеш у щілинах скелі, що тримаєш висоту пагорба; хоч би ти зробив своє гніздо так високо, як орел, Я скину тебе звідти, говорить Ягве.

17 Також Едом стане спустошенням; кожен, хто проходитиме біля нього, буде вражений і свистітиме над усіма його ранами.

18 Як при поваленні Содому й Гоморри та їхніх сусідніх міст, говорить Ягве, жоден чоловік не житиме там, і жоден людський син не перебуватиме в ньому.

19 Ось він підійметься, як лев, від розливу Йордану до оселі дужого, та Я раптом змушу його втекти від неї; і хто вибраний чоловік, що я поставлю над нею? Бо хто подібний до Мене? І хто призначить Мені час? І хто той пастир, що встоїть переді Мною?

20 Тому послухайте ради Ягве, яку Він прийняв проти Едому, і Його задумів, що Він задумав проти мешканців Теману: Неодмінно найменші з отари витягнуть їх; неодмінно Він спустошить їхні оселі з ними.

21 Земля затряслася від шуму їхнього падіння; при крику його шум був почутий у Червоному морі.

22 Ось він підійметься й полетить, як орел, і розпростре свої крила над Боцрою; і того дня серце дужих Едому буде, як серце жінки в її болях.

23 Про Дамаск. Хамат осоромлений, і Арпад, бо вони почули злі вісті; вони малодушні; на морі скорбота; воно не може заспокоїтися.

24 Дамаск ослаб, відвертається, щоб утікати, і страх охопив його; мука й болі схопили його, як жінку в пологах.

25 Як не залишене місто хвали, місто Моєї радості!

26 Тому її юнаки впадуть на її вулицях, і всі воїни будуть вигублені того дня, говорить Ягве воїнств.

27 І Я запалю вогонь у мурі Дамаску, і він пожере палаци Бен-Гадада.

28 Про Кедар і про царства Хацору, які Навуходоносор, вавилонський цар, поб'є, так говорить Ягве: Встаньте, підійдіть до Кедару й пограбуйте людей сходу.

29 Їхні намети й їхні отари вони заберуть; вони візьмуть собі їхні завіси, і ввесь їхній посуд, і їхніх верблюдів; і вони кричатимуть до них: Страх з кожного боку!

30 Утікайте, відійдіть дуже далеко, живіть глибоко, о мешканці Хацору, говорить Ягве, бо Навуходоносор, вавилонський цар, прийняв раду проти вас і задумав задум проти вас.

31 Встаньте, підійдіть до багатого народу, що живе без турботи, говорить Ягве, що не має ані воріт, ані засувів, що живе самотньо.

32 І їхні верблюди стануть здобиччю, а множество їхньої худоби — грабунком; і Я розвію на всі вітри тих, що на найдальших краях; і Я наведу їхнє нещастя з усіх його боків, говорить Ягве.

33 І Хацор стане житлом шакалів і спустошенням навіки; жоден чоловік не житиме там, і жоден людський син не перебуватиме в ньому.

34 Слово Єшуа, що прийшло до пророка Єремії проти Еламу на початку царювання Седекії, Юдиного царя, кажучи:

35 Так говорить Ягве воїнств: Ось Я зламаю лука Еламу, головне їхньої сили.

36 І на Елам Я наведу чотири вітри з чотирьох країв неба й розвію їх на всі ті вітри; і не буде народу, куди не прийдуть вигнанці Еламу.

37 Бо Я зроблю, що Елам налякається перед своїми ворогами й перед тими, що шукають їхнього життя; і Я наведу зло на них, саме Свій палкий гнів, говорить Ягве, і пошлю меча за ними, аж поки не вигублю їх;

38 і Я поставлю Свій трон в Еламі й вигублю звідти царя й князів, говорить Ягве.

39 Та станеться в останні дні, що Я знову поверну полон Еламу, говорить Єшуа.

Розділ 50

1 Слово, що Єшуа говорив проти Вавилону й проти краю халдеїв через пророка Єремію.

2 Сповістіть серед народів і оголосіть, і підійміть прапор; оголосіть і не втаюйте; скажіть: Вавилон здобутий, Бел осоромлений, Меродах розбитий на шматки; її ідоли осоромлені, її образи розбиті на шматки.

3 Бо з півночі підіймається народ проти неї, який зробить її край спустошенням, і ніхто не житиме в ньому; вони відійдуть, вони підуть, і людина, і худоба.

4 У ті дні й у той час, говорить Єшуа, Ізраїлеві діти прийдуть, вони й Юдині діти разом, ідучи й плачучи; вони підуть і шукатимуть Єшуа.

5 Вони питатимуть про дорогу до Сіону, звернувши туди свої обличчя, кажучи: Ходіть, і приєднаймося до Єшуа у вічному завіті, що не буде забутий.

6 Мій народ став загубленими вівцями; їхні пастирі звели їх на манівці, вони відвернули їх на гори; вони пішли з гори на пагорб, вони забули своє місце спочинку.

7 Усі, що знаходили їх, пожирали їх, а їхні вороги казали: Ми не винні, бо вони згрішили проти Ягве, оселі справедливості, саме Єшуа, надії їхніх батьків.

8 Вийдіть із середини Вавилону й вийдіть із краю халдеїв, і будьте, як козли перед отарами.

9 Бо ось Я підійму й наведу проти Вавилону зібрання великих народів із північного краю, і вони вишикуються проти неї; звідти вона буде здобута; їхні стріли будуть, як у дужого вправного чоловіка; жодна не вернеться даремно.

10 І Халдея стане здобиччю; усі, що грабують її, будуть задоволені, говорить Ягве.

11 Тому що ви раділи, тому що ви веселилися, о грабіжники Моєї спадщини, тому що ви розтовстіли, як телиця на траві, і ревете, як бики;

12 ваша мати буде дуже осоромлена; та, що породила вас, буде засоромлена; ось останній із народів буде пустелею, сухою землею й пустинею.

13 Через гнів Ягве він не буде заселений, а буде цілком спустошений; кожен, хто проходитиме біля Вавилону, буде вражений і свистітиме над усіма його ранами.

14 Вишикуйтеся проти Вавилону навколо; усі, що натягаєте лука, стріляйте в нього, не щадіть стріл, бо він згрішив проти Ягве.

15 Кричіть проти нього навколо; він подав свою руку; його основи впали, його мури повалені, бо це помста Ягве; помстіться йому; як він чинив, учиніть йому.

16 Вигубіть сіяча з Вавилону й того, що тримає серпа в час жнив; через страх перед нищівним мечем кожен відвернеться до свого народу, і кожен утече до свого краю.

17 Ізраїль — розпорошена вівця; леви прогнали його; спершу ассирійський цар пожер його, а наостанку цей Навуходоносор, вавилонський цар, поламав його кості.

18 Тому так говорить Ягве воїнств, Ягве Ізраїлів: Ось Я покараю вавилонського царя та його край, як Я покарав ассирійського царя.

19 І Я знову приведу Ізраїля до його оселі, і він пасеться на Кармелі й Башані, і його душа насититься на Єфремовій горі й у Ґілеаді.

20 У ті дні й у той час, говорить Єшуа, шукатимуть провини Ізраїля, і її не буде, і гріхів Юди, і їх не знайдуть, бо Я прощу тих, кого Я залишу.

21 Підійди проти краю Мератаїм, саме проти нього, і проти мешканців Пекоду; нищ і цілком знищ за ними, говорить Ягве, і вчини за всім, що Я наказав тобі.

22 Звук бою в краю й великого знищення.

23 Як молот усієї землі відтятий і зламаний! Як Вавилон став спустошенням серед народів!

24 Я поставив пастку на тебе, і ти також схоплений, о Вавилоне, а ти не знав; ти знайдений і також спійманий, бо ти боровся проти Ягве.

25 Єшуа відкрив Свою зброярню й виніс зброю Свого обурення, бо це діло Ягве воїнств у краю халдеїв.

26 Прийдіть проти неї з найдальшого краю, відкрийте її комори; киньте її, як копиці, і знищте її цілком; нехай нічого від неї не залишиться.

27 Забийте всіх її биків; нехай вони підуть вниз на заріз; горе їм, бо їхній день прийшов, час їхнього відвідання.

28 Голос тих, що втікають і рятуються з вавилонського краю, щоб сповістити на Сіоні помсту Ягве, помсту Його храму.

29 Покличте разом лучників проти Вавилону; усі, що натягаєте лука, отабортеся проти нього навколо; нехай ніхто з нього не втече; відплатіть йому за його вчинком; за всім, що він чинив, учиніть йому, бо він був гордий проти Ягве, проти Святого Ізраїлевого.

30 Тому її юнаки впадуть на її вулицях, і всі її воїни будуть вигублені того дня, говорить Ягве.

31 Ось Я проти тебе, о ти, найгордіший, говорить Ягве воїнств, бо твій день прийшов, час, коли Я відвідаю тебе.

32 І найгордіший спіткнеться й упаде, і ніхто не підійме його; і Я запалю вогонь у його містах, і він пожере все навколо нього.

33 Так говорить Ягве воїнств: Ізраїлеві діти й Юдині діти були гноблені разом, і всі, що забрали їх у полон, тримали їх міцно; вони відмовлялися відпустити їх.

34 Їхній Викупитель дужий; Єшуа воїнств — його ім'я; він наполегливо заступиться за їхню справу, щоб дати спочинок краєві й стривожити мешканців Вавилону.

35 Меч на халдеїв, говорить Ягве, і на мешканців Вавилону, і на її князів, і на її мудреців.

36 Меч на брехунів, і вони одуріють; меч на її дужих, і вони налякаються.

37 Меч на їхніх коней, і на їхні колісниці, і на ввесь мішаний народ, що серед неї, і вони стануть, як жінки; меч на її скарби, і вони будуть пограбовані.

38 Посуха на її води, і вони висохнуть, бо це край різьблених образів, і вони шаленіють над своїми ідолами.

39 Тому пустельні звірі з острівними звірами житимуть там, і сови житимуть у ньому; і він більше ніколи не буде заселений, ані не буде замешканий з покоління в покоління.

40 Як Ягве повалив Содом і Гоморру та їхні сусідні міста, говорить Ягве, так жоден чоловік не житиме там, і жоден людський син не перебуватиме в ньому.

41 Ось народ прийде з півночі, і великий народ, і багато царів підіймуться з країв землі.

42 Вони триматимуть лука й списа; вони жорстокі й не виявлять милості; їхній голос шумітиме, як море, і вони їздитимуть на конях, кожен вишикуваний, як чоловік на бій, проти тебе, о дочко Вавилону.

43 Вавилонський цар почув вістку про них, і його руки ослабли; мука схопила його, і болі, як у жінки в пологах.

44 Ось він підійметься, як лев, від розливу Йордану до оселі дужого, та Я раптом змушу їх утекти від неї; і хто вибраний чоловік, що я поставлю над нею? Бо хто подібний до Мене? І хто призначить Мені час? І хто той пастир, що встоїть переді Мною?

45 Тому послухайте ради Ягве, яку Він прийняв проти Вавилону, і Його задумів, що Він задумав проти краю халдеїв: Неодмінно найменші з отари витягнуть їх; неодмінно Він спустошить їхню оселю з ними.

46 Від шуму здобуття Вавилону земля затряслася, а крик почутий серед народів.

Розділ 51

1 Так говорить Ягве: Ось Я підійму проти Вавилону й проти тих, що живуть серед тих, що повстають проти Мене, нищівний вітер;

2 і пошлю до Вавилону віяльників, що віятимуть її й випорожнять її край, бо в день нещастя вони будуть проти неї навколо.

3 Проти того, що натягає, нехай лучник натягне свого лука, і проти того, що підіймається у своєму панцирі; і не щадіть її юнаків, знищте цілком усе її військо.

4 Так поляжуть убиті в краю халдеїв, і прошиті на її вулицях.

5 Бо Ізраїль не покинутий, ані Юда — своїм Єшуа, Єшуа військ, хоч їхній край був повний гріха проти Святого Ізраїлевого.

6 Тікайте з-посеред Вавилону, і рятуйте кожен свою душу; не гиніть через її провину, бо це час помсти Ягве; Він відплатить їй відплату.

7 Вавилон був золотою чашею в руці Ягве, що напоювала всю землю; народи пили її вино, тому народи збожеволіли.

8 Вавилон раптово впав і зруйнований; голоси за ним, візьміть бальзаму на його біль, може, він одужає.

9 Ми лікували Вавилон, та він не одужав; покиньте його, і ходімо кожен до свого краю, бо суд над ним сягнув неба й піднявся аж до хмар.

10 Ягве вивів нашу праведність; ходіть, і розповімо на Сіоні про діло Ягве.

11 Нагостріть стріли, зберіть щити: Ягве підняв духа мідійських царів, бо Його задум проти Вавилону — знищити його, бо це помста Ягве, помста за Його храм.

12 Поставте прапор на мурах Вавилону, підсильте сторожу, поставте вартових, приготуйте засідки, бо Ягве і задумав, і виконав те, що говорив проти мешканців Вавилону.

13 О ти, що живеш над багатьма водами, багата скарбами, прийшов твій кінець і міра твоєї жадібності.

14 Ягве військ присягнув Собою, кажучи: Неодмінно Я наповню тебе людьми, наче гусінню, і вони підіймуть проти тебе бойовий крик.

15 Він Своєю силою створив землю, Своєю мудрістю заснував світ, і Своїм розумом розпростер небо.

16 Коли Він подає Свій голос, — шум багатьох вод на небесах; і Він підіймає хмари з країв землі, творить блискавки з дощем і виводить вітер зі Своїх скарбниць.

17 Кожна людина безумна у своєму знанні; кожен ливарник осоромлений різьбленим образом, бо його литий образ — неправда, і немає в них дихання.

18 Вони — марнота, твір омани; у час їхнього покарання вони загинуть.

19 Частка Якова не така, як вони, бо Він — Творець усього, а Ізраїль — жезл Його спадщини; Ягве військ — Його ім'я.

20 Ти — Моя бойова сокира й Моя військова зброя, бо тобою Я розтрощу народи, і тобою Я знищу царства;

21 і тобою Я розтрощу коня та його вершника, і тобою Я розтрощу колісницю та її візника;

22 тобою також Я розтрощу чоловіка й жінку, і тобою Я розтрощу старого й молодого, і тобою Я розтрощу юнака й дівчину;

23 Я також розтрощу тобою пастуха та його отару, і тобою Я розтрощу орача та його пару волів, і тобою Я розтрощу воєвод і правителів.

24 І Я відплачу Вавилонові та всім мешканцям Халдеї за все їхнє зло, що вони вчинили на Сіоні перед вашими очима, говорить Ягве.

25 Ось Я — проти тебе, горо нищення, говорить Ягве, що нищиш усю землю; і Я простягну Свою руку на тебе, і скочу тебе зі скель, і зроблю тебе спаленою горою.

26 І не візьмуть із тебе каменя наріжного, ані каменя на підвалини, а будеш ти спустошена навіки, говорить Ягве.

27 Поставте прапор у краю, засурміть у сурму серед народів, приготуйте народи проти неї, скличте проти неї царства Арарату, Мінні та Ашкеназу; поставте проти неї воєводу, приведіть коней, як шорстку гусінь.

28 Приготуйте проти неї народи з мідійськими царями, її воєводами та всіма її правителями, і весь край його володіння.

29 І земля затремтить і засмутиться, бо кожен задум Ягве здійсниться проти Вавилону, щоб зробити вавилонський край спустошенням без мешканця.

30 Вавилонські воїни перестали воювати, вони залишилися у своїх твердинях; їхня сила вичерпалася, вони стали, як жінки; вони спалили її житла, її засуви поламано.

31 Гонець бігтиме назустріч гінцеві, а вісник — назустріч вісникові, щоб сповістити вавилонському цареві, що його місто здобуте з одного краю,

32 і що переправи зайняті, а очерети спалено вогнем, і воїни перелякані.

33 Бо так говорить Ягве військ, Ягве Ізраїлів: Дочка Вавилону — як тік; настав час молотити її; ще трохи, і прийде час її жнив.

34 Навуходоносор, цар вавилонський, пожер мене, розчавив мене, зробив мене порожньою посудиною, проковтнув мене, як дракон, наповнив своє черево моїми ласощами, вигнав мене.

35 Насильство, вчинене мені й моєму тілу, — на Вавилон, скаже мешканка Сіону; і кров моя — на мешканців Халдеї, скаже Єрусалим.

36 Тому так говорить Єшуа: Ось Я поведу твою справу й помщуся за тебе; і Я висушу її море, і зроблю її джерела сухими.

37 І Вавилон стане купами руїн, житлом драконів, жахом і посвистом, без мешканця.

38 Вони рикатимуть разом, як леви, гарчатимуть, як левенята.

39 Коли вони розпаляться, Я приготую їм учту й напою їх, щоб вони веселилися й заснули вічним сном і не прокинулися, говорить Ягве.

40 Я зведу їх, як ягнят, на заріз, як баранів із козлами.

41 Як узято Шешах! І як захоплено славу всієї землі! Як Вавилон став жахом серед народів!

42 Море піднялося на Вавилон; вона вкрита безліччю його хвиль.

43 Її міста стали спустошенням, сухою землею й пустелею, краєм, де не живе жоден чоловік і не проходить жоден людський син.

44 І Я покараю Бела у Вавилоні, і витягну з його уст те, що він проковтнув; і народи вже не потечуть до нього; так, мур Вавилону впаде.

45 Народе Мій, вийди з-посеред неї, і рятуйте кожен свою душу від палкого гніву Ягве.

46 Щоб серце ваше не слабло й ви не боялися чутки, що буде почута в краю; прийде чутка одного року, а потім другого року прийде чутка, і насильство в краю, правитель проти правителя.

47 Тому ось приходять дні, коли Я вчиню суд над різьбленими образами Вавилону, і весь її край буде осоромлений, і всі її вбиті поляжуть серед неї.

48 Тоді небо й земля, і все, що в них, співатимуть над Вавилоном, бо грабіжники прийдуть на неї з півночі, говорить Ягве.

49 Як Вавилон спричинив, що вбиті Ізраїля полягли, так у Вавилоні поляжуть убиті всієї землі.

50 Ви, що врятувалися від меча, ідіть геть, не стійте; згадайте Єшуа здалека, і нехай Єрусалим увійде у ваш розум.

51 Ми осоромлені, бо почули ганьбу; сором укрив наші обличчя, бо чужинці ввійшли у святині дому Єшуа.

52 Тому ось приходять дні, говорить Ягве, коли Я вчиню суд над її різьбленими образами, і по всьому її краю стогнатимуть поранені.

53 Хоч би Вавилон піднявся до неба, і хоч би він укріпив висоту своєї сили, та від Мене прийдуть на нього грабіжники, говорить Ягве.

54 Звук крику виходить із Вавилону, і велике руйнування — із краю халдеїв;

55 бо Ягве спустошив Вавилон і знищив у ньому гучний голос; коли її хвилі ревуть, як великі води, лунає шум їхнього голосу;

56 бо грабіжник прийшов на неї, на Вавилон, і її воїни захоплені, кожен їхній лук зламаний, бо Ягве відплат неодмінно відплатить.

57 І Я напою її князів і її мудреців, її воєвод і її правителів, і її воїнів, і вони заснуть вічним сном і не прокинуться, говорить Цар, ім'я якого — Ягве військ.

58 Так говорить Ягве військ: Широкі мури Вавилону будуть цілком зруйновані, а її високі брами будуть спалені вогнем; і народи трудитимуться надаремно, а люди — у вогні, і вони знесиляться.

59 Слово, яке пророк Єремія повелів Сераї, синові Нерії, сина Маасеї, коли він ішов із Седекією, царем Юди, до Вавилону четвертого року його царювання. А цей Серая був спокійним князем.

60 І Єремія записав у книзі все зло, що мало прийти на Вавилон, — усі ці слова, написані проти Вавилону.

61 І сказав Єремія до Сераї: Коли ти прийдеш до Вавилону, і побачиш, і прочитаєш усі ці слова,

62 тоді скажеш: О Ягве, Ти говорив проти цього місця, щоб винищити його, щоб ніхто не зостався в ньому — ні чоловік, ні худоба, — а щоб воно було спустошене навіки.

63 І станеться, коли ти скінчиш читати цю книгу, ти прив'яжеш до неї каменя й кинеш її в середину Євфрату;

64 і скажеш: Так потоне Вавилон і не підійметься від зла, що Я наведу на нього, і вони знесиляться. Досі — слова Єремії.

Розділ 52

1 Седекії був двадцять один рік, коли він почав царювати, і він царював одинадцять років у Єрусалимі. А ім'я його матері — Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

2 І він робив зло в очах Ягве, згідно з усім, що робив Єгояким.

3 Бо через гнів Ягве сталося в Єрусалимі та Юді, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя, що Седекія збунтувався проти вавилонського царя.

4 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов, він і все його військо, проти Єрусалима, і отаборився проти нього, і збудував проти нього укріплення навколо.

5 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.

6 А четвертого місяця, дев'ятого дня місяця, голод у місті посилився, так що не було хліба для народу краю.

7 Тоді місто було проломлене, і всі воїни втекли, і вийшли з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що була біля царського саду, — а халдеї були навколо міста, — і вони пішли дорогою рівнини.

8 Та халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію на єрихонських рівнинах, а все його військо розбіглося від нього.

9 І вони взяли царя й привели його до вавилонського царя в Рівлу, у краю Хамату, і він виніс над ним суд.

10 І вавилонський цар повбивав синів Седекії перед його очима; він повбивав також усіх князів Юди в Рівлі.

11 І він вибрав очі Седекії, і вавилонський цар закував його в кайдани, і відвів його до Вавилону, і посадив його у в'язницю аж до дня його смерті.

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, що був дев'ятнадцятим роком Навуходоносора, царя вавилонського, прийшов Невузардан, начальник варти, що служив вавилонському цареві, до Єрусалима,

13 і спалив дім Єшуа й дім царя; і всі доми Єрусалима, і всі доми вельмож спалив він вогнем;

14 І все халдейське військо, що було з начальником варти, зруйнувало всі мури Єрусалима навколо.

15 І Невузардан, начальник варти, вивів у полон декого з убогих народу, і решту народу, що зосталася в місті, і перебіжців, що перейшли до вавилонського царя, і решту простолюду.

16 Та Невузардан, начальник варти, залишив декого з убогих краю виноградарями й орачами.

17 Також мідні стовпи, що були в домі Єшуа, і підстави, і мідне море, що було в домі Єшуа, халдеї розбили й віднесли всю їхню мідь до Вавилону.

18 І казани, і лопатки, і щипці, і чаші, і ложки, і весь мідний посуд, яким служили, вони забрали.

19 І миски, і кадільниці, і чаші, і казани, і свічники, і ложки, і келихи; що було золоте — у золоті, і що було срібне — у сріблі, начальник варти забрав.

20 Два стовпи, одне море й дванадцять мідних волів, що були під підставами, які цар Соломон зробив у домі Єшуа, — міді всього цього посуду не було ваги.

21 А щодо стовпів: висота одного стовпа була вісімнадцять ліктів, і шнур у дванадцять ліктів охоплював його, а товщина його була чотири пальці; він був порожнистий.

22 І мідна капітель була на ньому, а висота однієї капітелі була п'ять ліктів, із сіткою та гранатовими яблуками на капітелях навколо, усе з міді. І другий стовп, і гранатові яблука були подібні до цих.

23 І було дев'яносто шість гранатових яблук з одного боку, а всіх гранатових яблук на сітці навколо було сто.

24 І начальник варти взяв Сераю, головного священика, і Софонію, другого священика, і трьох сторожів порога;

25 він узяв також із міста одного євнуха, що мав нагляд над воїнами, і сім чоловіків із тих, що були близькі до царя, що їх знайшли в місті, і головного писаря війська, що записував народ краю, і шістдесят чоловіків із народу краю, що їх знайшли серед міста.

26 І Невузардан, начальник варти, узяв їх і привів їх до вавилонського царя в Рівлу.

27 І вавилонський цар повбивав їх і віддав їх на смерть у Рівлі, у краю Хамату. Так Юда був виведений у полон зі свого краю.

28 Ось народ, який Навуходоносор вивів у полон: сьомого року — три тисячі юдеїв і двадцять три;

29 Вісімнадцятого року Навуходоносора він вивів у полон із Єрусалима вісімсот тридцять дві душі;

30 Двадцять третього року Навуходоносора Невузардан, начальник варти, вивів у полон із юдеїв сімсот сорок п'ять душ; усіх душ було чотири тисячі шістсот.

31 І сталося тридцять сьомого року полону Єгояхина, царя Юди, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, першого року свого царювання підняв голову Єгояхина, царя Юди, і вивів його з в'язниці,

32 і говорив із ним ласкаво, і поставив його престол вище престолу царів, що були з ним у Вавилоні,

33 і змінив його в'язничний одяг; і він постійно їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 А щодо його утримання, постійне утримання давалося йому від вавилонського царя, щоденна частка аж до дня його смерті, по всі дні його життя.