Євангеліє від Филипа

1. Єврей робить єврея наверненим, і звуть його прозелітом (новаком). Новак не робить іншого новака. Деякі є просто такими, як вони є, і вони роблять інших подібними до себе, щоб приймати. Для них достатньо, що вони просто є такими, як вони є.

2. Раб прагне лише бути звільненим. Він не сподівається досягти маєтку свого пана. Син діє як син (спадкоємець), але батько дає йому спадщину.

3. Ті, хто успадковує мертвих, є мертвими, і вони успадковують мертвих. Ті, хто успадковує живих, є живими. Вони успадковують і живих, і мертвих. Мертві не можуть успадкувати нічого. Як можуть мертві успадкувати щось? Коли мертвий успадковує живого, він не помре, а мертвий натомість житиме.

4. Язичник (невіруючий), який не вірить, не вмирає, бо він ніколи не був живим, тож він не міг померти. Той, хто повірив Істині, знайшов життя і перебуває в небезпеці померти, бо він тепер живий.

5. Від того дня, як прийшов Месія, космос був створений, міста збудовані (прикрашені), а мертві винесені (усунені).

6. У дні, коли ми були євреями, ми стали сиротами, маючи лише нашу Матір. Та коли ми повірили в Месію (і стали тими, що Месії), і Матір, і Отець прийшли до нас.

7. Ті, хто сіє взимку, жнуть улітку. Зима — це ця світова система. Літо — це інший вік або устроєння (що має прийти). Сіймо у світі (космосі), щоб ми жали влітку. Через це правильно для нас не молитися взимку. Те, що виходить із (слідує за) зими, — це літо. Якщо хтось жне взимку, він не збиратиме врожай, а натомість вирве його з корінням і не принесе плоду. Мало того, що воно не приносить узимку, але й у суботу його поле буде голим.

8. Месія прийшов, щоб одних повністю викупити, інших спасти (відновити й зцілити), а за інших бути умилостивленням (платою). Тих, хто був відчуженим, Він викупив. Він купує їх для Себе. Він спасає, зцілює й відновлює тих, хто приходить до Нього. Цих Він бажає заручити (у шлюб). Коли Він став явленим (у цьому світі), Він улаштував душу (з тілом), як бажав (і відклав Своє власне життя), але ще до цього, за часу початку світу, Він улаштував ціну за (за) Себе. Вона зійшла з неба для душі. У призначений Йому час Він прийшов, щоб повернути душу, яку Він заручив Собі, назад за (за) Себе. Вона опинилася під контролем розбійників, і вони взяли її в полон. Та Він спас її й заплатив ціну за (за) і добро, і зло світу.

9. Світло й тьма, життя і смерть, праве й ліве є братами. Неможливо, щоб одне було відокремлене від іншого. Вони не є ані добром, ані злом. Життя не є живим без смерті. Смерть не є смертю, якби хтось не був живим. Тому кожне окреме буде повернене до свого початку, як воно було від початку. Ті, хто виходить за межі світу, житимуть вічно і перебувають у вічній теперішності.

10. Імена, що даються світським речам, спричиняють велику плутанину. Вони викривляють наше сприйняття від реального до нереального. Той, хто чує слово «Yahweh», не думає про реальне, а натомість має хибні, упереджені уявлення. Те саме зі словами «Father», «Son», «Holy Spirit», «Life», «Light», «Resurrection» і «Church» (покликані), і всіма іншими словами. Вони не пригадують реального, а натомість викликають у думці упереджені, хибні уявлення.

Вони (Архонти) пізнали реальність людської смерті. Вони (Архонти), що перебувають у світовій системі, змусили їх (людей) думати про хибне уявлення. Якби вони були у вічності, вони не позначали б нічого як зло, ані не вміщували б речі у світські події (час і місце). Вони (люди) призначені для вічності.

11. Єдине ім'я, якого їм (людям) ніколи не слід вимовляти у світі, — це ім'я, яке Отець дав собі через Сина. Це ім'я Отця. Воно існує, щоб Він був піднесений над усім. Син не міг би стати Отцем, якби йому не було дано ім'я Отця. Це ім'я існує, щоб вони (люди) мали його у своїх думках. Вони (люди) ніколи не повинні вимовляти його. Ті, хто не має його, не можуть навіть помислити його. Але істина створила імена у світі задля нас. Неможливо було б пізнати істину без імен.

12. Лише Істина є істиною. Вона є єдиною річчю і безліччю речей. Істина навчає нас лише любові багатьма й різноманітними шляхами.

13. Ті, хто правив (нижчі боги), бажали обманути людину, бо знали, що людина споріднена з істинно добрими. Вони (Архонти) взяли позначення доброго й дали його тим, хто не є добрим. Вони зробили це, щоб через слова обманути людину й прив'язати її до тих, хто не є добрим. Коли вони отримують милість, їх забирають від тих, хто не є добрим, і вміщують серед добрих. Це ті, хто вічно пізнав самих себе. Правителі сили борються проти людини. Правителі не бажають взяти вільну людину й навіки поневолити її собі. Правителі сили борються проти людини. Правителі не хочуть, щоб вона була спасенна (пізнала саму себе), щоб люди не стали їхніми панами. Бо якщо людина буде спасенна, не буде потреби в жертві.

14. Коли почалося жертвоприношення, тварин приносили правлячим силам (Архонту / Деміургу). Їх приносили їм, доки жертовні тварини були ще живі. Але коли їх приносили, їх убивали. А Месія був принесений мертвим Ягве (верховному Ягве) і не мав бути вбитий.

15. Перш ніж прийшов Месія, у світі не було хліба. У раю, місці, де був Адам, було багато рослин на їжу диким тваринам, але рай не мав пшениці, щоб людина їла. Людину треба було годувати, як тварин. Але Месія, досконала людина, був посланий. Він приніс хліб небесний, щоб людина могла їсти, як належить.

16. Правителі (нижчі боги) думали, що те, що вони зробили (створили матеріальний світ), було з їхньої власної волі й сили, але Святий Дух діяв через них без їхнього відома, щоб виконати її волю.

17. Істина, що існує від початку, сіється всюди, і кожен бачить, як її сіють, але лише небагато хто бачить жнива.

18. Деякі кажуть, що Марія зачала (була запліднена) від Святий Дух. Вони помиляються. Вони не знають, що говорять. Як може жіноче запліднити інше жіноче? (Святий Дух є жіночою силою.) Марія — діва, якої жодна сила не осквернила. Вона є великою проблемою й прокляттям серед єврейських Апостолів і тих, хто при владі (церковних провідників). Правитель (нижчий бог), який намагається осквернити цю діву, сам оскверняється. Єшуа не сказав би: «мій отець на небі», якби він насправді не мав іншого отця (на землі). Він просто сказав би: «мій отець».

19. Єшуа каже учням: «Увійдіть до дому Отця, але нічого не вносьте й нічого не виносьте з дому Отця».

20. Єшуа — потаємне ім'я; Месія — явлене ім'я. Ім'я «Єшуа» не трапляється в жодній іншій мові. Його ім'я зветься «Єшуа». Арамейською його ім'я — Месія, а грецькою — Месія. Кожною мовою його звуть помазаним. Те, що він є Спасителем, міг би цілком осягнути лише він сам, бо саме Назарянин відкриває потаємні речі.

21. Месія має в собі все: людину, ангела, таїнство (таїнства) й Отця.

22. Ті, хто каже, що Єшуа спершу помер, а потім воскрес, помиляються. Йому треба було б спершу воскреснути (народитися), перш ніж він міг би померти. Якби він спершу не воскрес (не народився), він помер би, але Ягве живе й не може померти.

(Альтернативний переклад: Ті, хто каже, що Єшуа спершу помер, а потім воскрес, помиляються. Він спершу воскрес, а потім помер. Якщо хтось спершу не досягне воскресіння, він не помре. Як Ягве живе, так житиме й він.)

23. Ніхто не ховатиме щось надзвичайно цінне в чомусь показному (що привертало б увагу). Частіше щось великої вартості вміщують у кілька посудин, що нічого не варті. Так само є з (людською) душею. Це дорогоцінна річ, уміщена в нікчемне тіло.

24. Деякі бояться, що воскреснуть (із мертвих) голими. Тому вони бажають воскреснути в плоті. Вони не розуміють, що ті, хто обирає носити плоть, є голими (убогими духом). Ті, хто обирає скинути з себе плоть, — це ті, хто не є голим.

25. Плоть і кров не зможуть успадкувати царство Ягве. Що це таке, що не успадкує? Це те, що на кожному з нас (наша плоть). А те, що успадкує царство, — це те, що належить Єшуа і є від його плоті й крові. Тому він каже: «Хто не їсть моєї плоті й не п'є моєї крові, не має життя в собі». Що є його плоть? Це Слово, а його кров — Святий Дух. Хто прийняв це, має їжу, і питво, і одяг.

26. Я не згоден із тими, хто каже, що плоть не воскресне. Вони помиляються. Скажи мені, що воскресне, щоб ми могли вшанувати тебе. Ти кажеш, що це дух у плоті й світло, вміщене в плоті. Але що б ти не казав, немає нічого з названого тобою, що містилося б поза плоттю (матеріальним світом). Необхідно воскреснути в цій плоті, якщо все існує всередині плоті (і все існує як частина матеріального світу або пов'язане з ним).

27. У цьому світі ті, хто носить одяг, цінніші за одяг. У царстві Небес одяг цінніший за того, хто його носить.

28. Водою й вогнем очищується вся область через одкровення тих, хто їх відкриває, і через таємниці тих, хто їх зберігає. Та є речі, збережені в таємниці навіть усередині відкритих речей. Є вода у хрещенні й є вогонь в оливі помазання.

29. Єшуа застав їх усіх зненацька. Бо він не явив себе таким, яким був спочатку, а явив себе так, як вони були здатні його сприймати. Він явив себе всім по-своєму. Великим він явив себе великим. Малим він був малим. Він явив себе ангелам як ангел, а людству він був людиною. Деякі дивилися на нього й бачили самих себе. Але крізь усе це він приховував свої слова від усіх. Однак коли він явив себе своїм учням на горі, він з'явився у славі. Він не став малим. Він став великим, але також зробив учнів великими, щоб вони були здатні осягнути його велич.

30. Він сказав того дня під час свого подячного моління (в Євхаристії): «Ти поєднав досконале світло і Святий Дух разом з ангелами й образами».

31. Не ненавидь Агнця. Без нього неможливо побачити двері до кошари. Голі не прийдуть перед Царя.

32. Синів Небесної Людини більше, ніж синів земної людини. Якщо сини Адама численні, хоч вони й помирають, подумай, наскільки більше синів має Досконала Людина, і вони не помирають. І вони безперервно народжуються кожної миті часу.

33. Отець створює сина, але син не може створити сина, бо неможливо, щоб той, хто щойно народився, мав дитину. Син має братів, а не синів.

34. У речах є порядок. Усі, хто народжується у світі, народжені фізично. Деякі народжені духовно, годовані обіцянкою неба, яку передає досконале Слово з уст. Досконале Слово зачинається через поцілунок, і так вони народжуються. Є помазання — цілувати одне одного, щоб приймати зачаття від благодаті до благодаті.

35. Було три жінки на ім'я Марія (Гірка), які весь час ходили з Єшуа. Це були його мати, його сестра й Марія з Магдали, яка була його супутницею (товаришкою). Отже, його мати, його сестра й супутниця (товаришка) — усі звалися Марія.

36. «Отець» і «Син» — поодинокі імена; «Святий Дух» — подвійне ім'я, і воно всюди: вгорі й внизу, потаємне й явлене. Обитель Святий Дух явна, коли вона внизу. Коли вона вгорі, вона прихована.

(Альтернативний переклад: «Отець» і «Син» — поодинокі імена; «Святий Дух» — подвійне ім'я. Бо вони всюди: вони вгорі, вони внизу; вони приховані, вони явлені. Коли Святий Дух у явленому, він внизу. Коли він у прихованому, він вгорі.)

37. Святим служать злі сили (менші боги). Злі духи обмануті Святий Дух. Вони думають, що допомагають звичайній людині, коли служать святим. Один послідовник Єшуа колись попросив у нього щось від цього світу. Він відповів йому, кажучи: «Попроси свою Матір, і вона дасть тобі щось з іншої області».

38. Апостоли сказали учням: «Нехай уся наша жертва здобуде сіль». Вони назвали Софію (мудрість) сіллю, і без неї жодна жертва не може стати прийнятною.

39. Софія (мудрість) безплідна. Вона не має дітей, але її звуть Матір'ю. Інших знаходить (усиновлює) Святий Дух, і вона має багато дітей.

40. Те, що має Отець, належить Синові, але він не може володіти цим, коли він молодий (малий). Коли він досягне повноліття, усе, що має його отець, буде дано синові.

41. Ті, хто не йде шляхом, народжені від Духа, і вони блукають через неї. Цим самим духом (подихом або життєвою силою) вогонь палає й пожирає.

42. Земна мудрість — одне, а земна мудрість (смерть) — інше. Земна мудрість — це просто мудрість, але смерть — це мудрість смерті, а смерть — це та, хто розуміє смерть. Знайомство зі смертю — це мала мудрість.

43. Є тварини, як-от віл і осел, покірні людині. Є інші, що живуть у пустелі. Людина оре поле покірними тваринами й використовує врожай, щоб годувати себе, а також усіх тварин, свійських чи диких. Так само є з Досконалою Людиною. Через покірні сили вона оре й забезпечує існування всього. Вона спричиняє, щоб усе зійшлося в існування, добре чи зле, праве чи ліве.

44. Святий Дух — пастир, що веде кожного й кожну силу (нижчого правителя або менших богів), покірну, бунтівну чи дику. Вона керує ними, приборкує їх і тримає їх загнузданими, хочуть вони того чи ні.

45. Той, хто був створений (Адам), прекрасний. Не можна було б очікувати, що його діти будуть шляхетними. Якби він не був створений, а натомість народжений, можна було б очікувати, що його діти будуть шляхетними. Але він був і створений, і народжений. Хіба це шляхетність?

46. Перелюб стався спершу, а потім прийшло вбивство. І Каїн був зачатий у перелюбі, бо він був сином змія (Сатани). Він став убивцею, як і його батько. Він убив свого брата. Коли злягання відбувається між тими, хто не є подібними, це перелюб.

47. Ягве — фарбувальник. Як добра й справжня фарба глибоко проникає в тканину, щоб пофарбувати її назавжди зсередини (не поверхневий акт), так Ягве охрестив те, що Він фарбує, у незмивну фарбу, якою є вода.

48. Неможливо, щоб хтось бачив щось у реальному світі, якщо він не став його частиною. Це не так, як людина в цьому світі. Коли хтось дивиться на сонце, він може бачити його, не будучи його частиною. Він може бачити небо, або землю, або будь-що, не мусячи бути його частиною. Так є з цим світом, але в іншому світі ти мусиш стати тим, що бачиш (бачити те, чим стаєш). Щоб бачити дух, ти мусиш бути духом. Щоб бачити Месія, ти мусиш бути Месія. Щоб бачити Отця, ти мусиш бути Отцем. Так ти побачиш усе, крім себе. Якщо ти подивишся на себе, ти станеш тим, що бачиш.

49. Віра приймає, а любов дає. Ніхто не може прийняти без віри. Ніхто не може любити без давання. Вір — і приймеш. Люби — і даси. Якщо ти даєш без любові, ти нічого не приймеш. Хто не прийняв Єшуа, продовжує бути євреєм.

50. Апостоли, які прийшли перед нами, називали його Єшуа, Назарянин і Месія. З цих імен — Єшуа, Назарянин (обряду назореїв) і Месія — останнє ім'я є Месія, перше є Єшуа, а середнє — Викуп (викуплення або плата). «Назара» означає Істина. Отже, назорей є Істиною. Месія є Міряним, назорей (Істина) і Єшуа (Викуп) були виміряні (є мірою).

51. Перлина, кинута в багно, не варта менше, ніж була раніше. Якщо її помазати бальзамовою олією, її не цінують вище. Вона варта стільки, скільки її власник сприймає її вартою. Так само є з дітьми Ягве. Що б із ними не сталося, вони дорогоцінні в очах свого Отця.

52. Якщо ти скажеш, що ти єврей, це нікого не засмутить. Якщо ти скажеш, що ти римлянин, нікому не буде діла. Якщо ти заявиш, що ти грек, чужинець, раб або вільна людина, нікого це анітрохи не стурбує. Але якщо ти заявиш, що належиш Месія, усі звернуть увагу (стурбуються). Я сподіваюся отримати цей титул від нього. Мирські люди не змогли б витерпіти, коли почують це ім'я.

53. Ягве — людоїд (канібал), бо йому приносять у жертву людей. Перш ніж приносили в жертву людей, приносили тварин. Ті, кому їх приносять, не є богами.

54. Посудини зі скла й посудини з глини завжди роблять вогнем. Але якщо скляна посудина розіб'ється, її переливають, бо вона зроблена одним подихом. Якщо глиняна посудина розіб'ється, її знищують, бо вона постала без подиху.

55. Осел, що обертав жорно, пройшов сто миль, але коли його відв'язали, він був на тому самому місці, звідки почав. Є ті, хто вирушає в довгі подорожі, але не просувається. Коли настає вечір (коли подорож закінчується), вони не відкрили жодного міста, жодного села, жодного будівельного майданчика, жодної істоти (природної речі), жодної сили (правителя) й жодного ангела. Вони працювали й трудилися даремно (порожнеча).

56. Подячне моління (Євхаристія) є Єшуа. Бо арамейською його звуть фарісата, що означає «бути розпростертим». Це тому, що Єшуа прийшов розіп'яти світ.

57. Єшуа увійшов до місця, де Леві працював фарбувальником. Він узяв 72 барвники й кинув їх у чан. Коли він витягнув результат, він був чисто білим. Він сказав: «Ось так прийшов Син Людський. Він — фарбувальник».

58. Софія (Мудрість), яку звуть безплідною, є матір'ю ангелів. А супутницею (Супутницею) була Марія з Магдали. Єшуа любив Марію більше за всіх інших учнів і часто цілував її в уста (текст тут відсутній). Інші бачили його любов до Марії й запитали його: «Чому ти любиш її більше за всіх нас?» Спаситель відповів: «Чому я не люблю вас так само, як люблю її?» Поки сліпа людина й людина, яка бачить, обидві в темряві, немає різниці, але коли приходить світло, той, хто бачить, побачить світло, а той, хто сліпий, залишиться в темряві.

59. Єшуа каже: «Благословенний той, хто існував, перш ніж постав, бо він є, і був, і буде (триватиме)».

60. Верховенство людини не очевидне, а приховане. Через це вона є паном тварин, які сильніші (більші) за неї, способами і очевидними, і ні. Це дозволяє тваринам виживати. Але коли людина відходить від них, вони кусають, убивають і пожирають одне одного, бо не мають їжі. Тепер вони мають їжу, бо людина обробила землю.

61. Якщо хтось сходить у воду (хреститься) і виходить, нічого не прийнявши, але заявляє, що належить Месія, він позичив під це ім'я під високий відсоток. Але якщо хтось приймає Святий Дух, він отримав ім'я як дар. Хто прийняв дар, не мусить платити за нього або повертати його. Якщо ти позичив ім'я, ти муситимеш повернути його з відсотками, коли його вимагатимуть. Ось як діє таємниця.

62. Шлюб є таїнством і таємницею. Він величний. Бо світ заснований на людині, а людина заснована на шлюбі. Розглянь секс (чистий секс), він має велику силу, хоч його образ осквернений.

63. Серед проявів нечистих духів є чоловічі й жіночі. Чоловічі — це ті, хто злягається з душами, що мешкають у жіночій формі, а жіночі духи запрошують тих, хто мешкає в чоловічій формі, до сексу. Одного разу захоплений, ніхто не втікає, якщо не прийме і чоловічу, і жіночу силу, дану Нареченому з Нареченою. Сила видима у віддзеркаленій Шлюбній Світлиці. Коли нерозумні жінки бачать чоловіка, що сидить сам, вони стрибають на нього й підкорюють його, торкаються й обіймають його, і оскверняють його. Коли нерозумні чоловіки бачать красиву жінку, що сидить сама, вони бажають спокусити її, притягнути її бажанням і осквернити її. Але якщо духи бачать чоловіка, що сидить разом зі своєю жінкою, жіночий дух не може вдертися до чоловіка, а чоловічий дух не може вдертися до жінки. Коли образ і ангел злягаються, ніхто не може стати між чоловіком і жінкою.

64. Той, хто виходить зі світу, не може бути зупинений. Бо він колись був у світі, а тепер є понад і жаданням (бажанням), і страхом. Він подолав плоть і опанував заздрість і бажання. Якщо він не покине світ, прийдуть сили, що схоплять його, задушать його. Як хтось може втекти? Як він може боятися їх? Багато разів люди приходитимуть і казатимуть: «Ми вірні, і ми сховалися від нечистих і демонічних духів». Але якби їм було дано Святий Дух, жоден нечистий дух не прилип би до них. Не бійся плоті й не люби її. Якщо ти боїшся її, плоть стане твоїм паном. Якщо ти любиш її, плоть пожере тебе й зробить тебе нездатним рухатися.

65. Хтось існує або в цьому світі, або у воскресінні, або в переході між ними. Не будь знайдений у переході. У тому світі є і добро, і зло. Добро в ньому не є добром, а зло в ньому не є злом. Є зло після цього світу, яке є справді злом, і його звуть переходом. Це те, що звуть смертю. Поки ми в цьому світі, найкраще для нас народитися у воскресіння, щоб ми скинули плоть і знайшли спочинок, а не блукали в області переходу. Багато хто збивається зі шляху дорогою. Через це найкраще вийти зі світу, перш ніж хтось згрішив.

66. Деякі ані не бажають, ані не здатні діяти. Інші мають волю діяти, але для них найкраще, якщо вони не діють, бо дія, яку вони бажають вчинити, зробила б їх грішником. Не бажаючи вчинити праведну дію, справедливість утримується (справедливість не очевидна). Однак воля завжди передує дії. (Важить не дія, а воля.)

67. Апостол побачив у видінні людей, замкнених у палаючому домі, міцно зв'язаних вогняними узами, що кричали, коли полум'я виходило з їхнього дихання. У домі була вода, і вони кричали: «Води справді можуть спасти нас». Вони були введені в оману своїм бажанням. Це зветься крайньою темрявою.

(Альтернативний переклад: Апостол побачив у видінні людей, замкнених у палаючому домі, міцно зв'язаних вогняними узами, що лежали в полум'ї. Вода була, але вони не мали віри й не бажали бути спасенними. Вони отримали кару, бувши вкинуті в крайню темряву.)

68. Душа й дух народилися з води й вогню. З води, вогню й світла народжуються діти Шлюбної Світлиці. Вогонь є духом (помазанням), світло є вогнем, але не тим видом вогню, що має форму. Я говорю про інший вид, чия форма біла, і він проливає красу й пишноту.

69. Істина не прийшла у світ голою, а прийшла в образах і символах. Світ не прийняв би її інакше. Є переродження разом із його символами. Ніхто не може переродитися через символи. Що може підняти символ воскресіння або Шлюбна Світлиця з її символами? Треба увійти в істину через (справжній) образ (не символ або її образ). Істина — це це Відновлення. Добре для тих, хто не народжений, прийняти імена Отця, Сина й Святий Дух. Вони не могли б зробити цього самі. Хто не народжений від них, матиме ім'я (тих, що Месія) зняте з нього. Той, хто приймає їх, приймає помазання духу й помазання й силу хреста. Це те, що Апостоли звуть мати праве з лівим. Коли це станеться, ти більше не належиш Месія, ти будеш Месія.

70. Єшуа зробив усе через таїнства (таємниці або символи): було хрещення, помазання, подячне моління (Євхаристія), викуп (жертва або плата) і Шлюбна Світлиця.

71. Він каже: «Я прийшов зробити те, що всередині, таким самим, як те, що зовні, а те, що внизу, — як те, що вгорі. Я прийшов привести все це в одне місце». Він явив себе через образи й символи. Ті, хто каже, що Месія приходить із місця поза (вгорі), спантеличені.

72. Того, хто явлений на небі, звуть «тим, хто знизу». А Той, хто знає приховану річ, є Тим, хто над ним. Правильно було б сказати «внутрішнє й зовнішнє» або «це, що є поза зовнішнім». Через це Єшуа назвав руйнування «крайньою темрявою». Немає нічого поза нею. Він каже: «Мій Отець, який у таємниці». Він каже: «Увійди до своєї внутрішньої кімнати, зачини за собою двері й там молися своєму Отцеві, який у таємниці; Той, хто глибоко всередині». Той, хто всередині них усіх, є Повнотою. Поза Ним немає нічого глибшого всередині. Найглибше місце всередині зветься найвищим місцем.

73. Перед Месія деякі вийшли. Вони не змогли повернутися туди, звідки прийшли. Вони більше не змогли вийти туди, куди пішли. Тоді прийшов Месія. Тих, хто увійшов, він вивів, а тих, хто вийшов, він увів.

74. Коли Єва ще була всередині Адама (людини), смерті не було. Коли вона була відокремлена від нього, смерть почалася. Якби вона знову увійшла в нього і якби він прийняв її цілком, смерть припинилася б.

75. «Мій Ягве, мій Ягве, о Ягве, чому Ти покинув мене?» Він промовив ці слова на хресті. Він покинув (розділив) це місце й більше там не був.

76. Єшуа воскрес із мертвих. Він став таким, яким був, але його тіло було зроблене досконалим. Він був одягнений у справжню плоть. Наша плоть не справжня, а натомість образ справжньої плоті, як хтось бачить у дзеркалі.

77. Шлюбна Світлиця не для тварин, рабів або блудниць. Вона для вільних людей і дів.

78. Через Святий Дух ми народжуємося знову, зачаті в Месія, помазані в дусі, об'єднані всередині нас. Лише зі світлом ми можемо бачити себе відображеними у воді або дзеркалі. Ми хрестимося у воді й світлі. Саме світло є олією помазання.

79. У Єрусалимі було три жертовні передпокої. Один відкривався на захід і звався святим, інший відкривався на південь і звався святим святого, третій відкривався на схід і звався святим святих, куди мав входити лише первосвященик. Хрещення є святим, викуп (плата або викуплення) є святим святого, а святе святих є Шлюбною Світницею. Хрещення має в собі воскресіння й викуп. Викуп дозволяє увійти до Шлюбної Світлиці. Шлюбна Світлиця вивищена понад усе це. Ніщо не зрівняється.

80. Ті, хто молиться за Єрусалим, люблять Єрусалим. Вони в Єрусалимі й бачать його тепер. Їх звуть святим святих.

81. Перш ніж завіса Храму була розірвана, ми не могли бачити Шлюбну Світлицю. Усе, що ми мали, — це символ місця на небі. Коли завіса була розірвана зверху донизу, вона проклала шлях деяким піднятися.

82. Ті, хто був одягнений у Досконале Світло, не можуть бути побачені силами, і сили не можуть їх підкорити. Та хтось буде одягнений у світло в таїнстві (таємниці) сексу (союзу / буття об'єднаним).

83. Якби жінка не була відокремлена від чоловіка, жоден із них не помер би. Месія прийшов виправити помилку відокремлення, що сталася. Він зробив це, знову об'єднавши їх і давши життя тим, хто помер. Жінка об'єднується зі своїм чоловіком у Шлюбній Світлиці, і ті, хто об'єднався в Шлюбній Світлиці, більше не будуть розлучені. Єва відокремилася від Адама, бо вона не об'єдналася з ним у Шлюбній Світлиці.

84. Душа людини (Адама) була створена, коли в нього вдихнули подих (дух). Елементи надала його мати (Софія). Коли душа (розум або воля) стала духом і вони з'єдналися разом, він промовив слова, яких сили не могли зрозуміти. Вони заздрили йому, його духовній супутниці та його можливості. Вони хотіли все це для себе, але Шлюбна Світлиця була прихована від них.

85. Єшуа явився біля річки Йордан із повнотою царства Небес, яке існувало раніше за все. Ба більше, він був народжений як Син перед народженням. Він був помазаний і він помазував. Він був викуплений і він викупляв інших.

86. Правильно говорити про таємницю. Отець усіх них злягався з Дівою, яка зійшла вниз. Вогонь засяяв над ним того дня. Він відкрив силу Шлюбної Світлиці. Через цю силу його тіло постало того дня. Він вийшов у Шлюбній Світлиці у славі через сутність, що вийшла від Нареченого до Нареченої. Ось як Єшуа встановив усе. Це було в його серці. Так само правильно для кожного з учнів увійти до його спочинку.

87. Адам постав від двох дів, від Духа й від незайманої землі. Месія був народжений від діви, щоб помилка, що сталася на початку, була виправлена ним.

88. У раю було два дерева. Одне породило тварин, інше породило людину. Адам їв від дерева, що породило тварин, ставши твариною, він породив тварин. Через це тваринам поклонялися. Ягве створив людину, а люди створили богів і поклоняються своїм творінням. Було б доречніше, щоб боги поклонялися людству. Так було б, якби Адам не їв від дерева життя, що породило людей.

89. Діяння людини слідують за її здібностями. Це її сили й те, що вона робить з легкістю. Її результат — її діти, що вийшли з її часів спочинку. Її праця керується її працею, але у своєму спочинку вона породжує своїх синів. Це знак і символ: робити діла з силою й породжувати дітей у своєму спочинку.

90. У цьому світі раби змушені служити вільним. У царстві Небес вільні служитимуть рабам, а Наречений Шлюбної Світлиці служитиме гостям. Ті, хто від Шлюбної Світлиці, мають одне спільне ім'я між собою, це «спочинок», і вони не потребують жодного іншого. Споглядання символу приносить просвітлення й велику славу. У тих, хто в Світлиці (спочинку), слави сповнюються.

91. Увійди у воду, але не сходи у смерть, бо Месія викупить його, коли той, хто хреститься, вийде. Їх було покликано сповнитися в його імені. Бо він сказав: «Ми повинні сповнити всю праведність».

92. Ті, хто каже, що вони помруть, а потім воскреснуть, спантеличені. Якщо ти не приймеш воскресіння, поки живий, ти нічого не приймеш, коли помреш. Ось чому сказано, що Хрещення велике, бо ті, хто приймає його, житимуть.

93. Филип Апостол сказав: «Йосип Тесля посадив гай дерев, бо йому потрібне було дерево для його роботи (ремесла або торгівлі). Він сам зробив хрест із дерев, які посадив, і його спадкоємець висів на тому, що він посадив. Його спадкоємцем був Єшуа, а дерево було хрестом. Але дерево життя посеред саду (раю) є оливковим деревом. Із його серця походить помазання через оливкову олію, і від того походить воскресіння».

94. Цей світ пожирає трупи. Усе, з'їдене (у) світі, помирає. Істина пожирає життя, але якщо ти їсимеш істину, ти ніколи не помреш. Єшуа прийшов (звідти), принісши їжу. І тим, хто бажав її (кого він бажав), він дав життя, щоб вони ніколи не померли.

95. Ягве створив сад (рай). Людина жила там, але вони не мали Ягве у своїх серцях і тому піддалися бажанню. Цей сад — місце, де нам буде сказано: «Ви можете їсти це, але не їжте того, згідно з вашим бажанням». Це місце, де я оберу їсти різні речі там, як-от дерево пізнання, що вбило Адама. У цьому місці дерево пізнання дало життя людині. Тора є деревом. Вона має силу надавати пізнання добра й зла. Вона не усунула його від зла й не привела його до добра. Вона просто спричинила, щоб ті, хто їв від нього, померли. Смерть почалася, бо істина сказала: «Ти можеш їсти це, але не їж того». Це був початок смерті.

96. Помазання (миро) зроблене вищим за хрещення, бо від слова «миро» нас звуть християнами (тими, що Месія / помазаними), а не через слово «хрещення». І через миро він був названий Месія. Отець помазав Сина, а Син помазав Апостолів, а Апостоли помазали нас. Хто був помазаний, прийшов володіти всім, він має воскресіння, світло, хрест і Святий Дух. Отець дарував це йому в Шлюбній Світлиці. Отець дав це Синові, який прийняв це вільно. Отець був у Сині, а Син був в Отці. Це царство Небес.

97. Це було досконало сказано Єшуа: Деякі досягли царства Небес, сміючись. Вони вийшли зі світу радісними. Ті, хто належить Месія, хто зійшов у воду, одразу вийшов як пан усього. Він не сміявся, бо ставився до речей легковажно, а бо бачив, що все в цьому світі було нікчемним порівняно з царством Небес. Якщо він глузує зі світу й бачить його нікчемність, він вийде, сміючись.

98. Порівняно з Хлібом і чашею та олією помазання (миром); є інше, вище за них усіх.

99. Світ (система) почався через помилку. Той, хто зробив цей світ, бажав зробити його досконалим і вічним. Він зазнав невдачі (відпав / не довів до кінця) і не досяг своєї мети. Світ не вічний, але діти світу вічні. Вони були дітьми й здобули вічність. Ніхто не може прийняти вічність, якщо не стане дитиною. Чим більше ти нездатний приймати, тим більше ти будеш нездатний давати.

100. Чаша причастя (молитви) містить вино й воду. Вона подається як символ крові. Над нею (через кров) ми складаємо подяку. Її наповнює Святий Дух. Вона (кров) належить Досконалій Людині. Коли ми п'ємо, ми споживаємо Досконалу Людину.

101. Жива Вода є тілом. Правильно, щоб ми були одягнені в живе тіло (Живу Людину). Коли він сходить у воду, він роздягається, щоб бути одягненим у живу людину.

102. Кінь природно народжує коня, людина природно народжує людину, бог природно народжує бога. Наречений усередині Нареченої народжує дітей, які народжуються в Шлюбній Світлиці. Євреї не постали від греків (язичників), а християни (ті, що належать Месія) не походять від євреїв. Ті, хто породив християн, були названі обраним поколінням Святий Дух (живого Ягве). Справжня Людина, Син Людства, була насінням, що породило синів Людини. Це покоління є справжнім у світі. Це місце, де мешкають діти Шлюбної Світлиці.

103. Злягання відбувається в цьому світі, коли чоловік і жінка змішуються (сплітаються або переплітаються). Сила з'єднується зі слабкістю. У вічності відбувається інший вид змішування. Метафорично ми звемо його тими самими іменами, але він піднесений понад будь-яке ім'я, що ми можемо йому дати. Він перевершує грубу силу. Там, де немає сили, є ті, хто вищий за силу. Людина не може осягнути цього.

104. Одного немає, а інший є, але вони об'єднані. Це Той, хто не зможе прийти до тих, хто має серце з плоті. (Його тут немає, але Він існує. Однак Він не може мешкати в серці тих, хто прив'язаний до плотського світу.)

105. Перш ніж ти володітимеш усім знанням, хіба ти не повинен знати себе? Якщо ти не знаєш себе, як ти можеш насолоджуватися тими речами, що маєш? Лише ті, хто зрозумів самих себе, насолоджуватимуться речами, якими прийшли володіти.

106. Досконалу людину не можна захопити або побачити. Якби вони (Архонти) могли бачити її, вони могли б захопити її. Шлях до благодаті може прийти лише від досконалого світла. Якщо хтось не одягнений у досконале світло і воно не показується на ньому й у ньому, він не зможе вийти зі Світу як досконалий син Шлюбної Світлиці. Ми повинні бути вдосконалені, перш ніж вийдемо зі світу. Хто прийняв усе, перш ніж опанувати все, не зможе опанувати царство. Він піде до переходу (смерті) недосконалим. Лише Єшуа знає його долю.

107. Свята людина (священик) цілком свята, включно з її тілом. Якщо хтось благословляє хліб і освячує його, або чашу, або все інше, що він приймає, чому він також не освятить тіло?

108. Удосконалюючи воду Хрещення: так Єшуа змив смерть (усунув смерть із неї). Через це ми зійшли у воду, але не в смерть. Ми не вилиті у вітер (дух) світу. Щоразу, коли він дме, прийшла його зима. Коли Святий Дух дихає, прийшло літо.

109. Хто пізнає істину, стає вільним. Той, хто вільний, не повертається назад (не грішить), бо той, хто повертається назад (грішник), є рабом гріха. Істина є Матір'ю. Коли ми об'єднуємося з нею, це пізнання істини. Тих, хто звільнений від гріха (більше не мусить грішити), світ зве вільними. Саме пізнання істини підносить серця тих, хто звільнений від цього. Це те, що визволяє їх і ставить їх над усім світом. Любов будує (надихає). Той, хто був звільнений через це пізнання, є рабом любові, що служить тим, хто ще не був звільнений істиною. Знання робить їх здатними бути звільненими. Любов нічого не бере егоїстично. Як вона може, коли володіє всім? Вона не каже: «Це моє або те моє», а каже: «Усе це належить тобі».

110. Духовна любов є вином з ароматом. Усі, хто помазаний ним, насолоджуються ним. Ті, хто помазує себе ним (є близько до помазаних), також насолоджуються ним. Але коли помазані відходять, присутні, хто не помазаний, залишаються у власному смороді. Самарянин не дав пораненому нічого, крім вина й олії для помазання. Рани були зцілені, бо «любов покриває безліч гріхів».

111. Діти жінки схожі на чоловіка, який любить її. Якщо чоловік є її чоловіком, вони схожі на її чоловіка. Якщо чоловік є її незаконним коханцем, вони схожі на нього. Часто жінка матиме секс зі своїм чоловіком із обов'язку, але її серце з її коханцем, із яким вона також має секс. Діти такого союзу часто схожі на коханця. Ви, хто живе із Сином Ягве і також не любите світ, а любите лише Єшуа, матимете дітей, що виглядають як Єшуа, а не як світ.

112. Люди злягаються з людьми, коні злягаються з кіньми, осли злягаються з ослами. Подібне притягує подібне, і вони групуються разом. Духи об'єднуються з Духами, а думка (Слово) змішується з думкою (Словом), як Світло зливається зі Світлом. Якщо ти станеш людиною, люди любитимуть тебе. Якщо ти станеш духом, тоді Дух зіллється з тобою. Якщо ти станеш думкою (Словом), тоді думка (Слово) об'єднається з тобою. Якщо ти станеш просвітленим, тоді Світло зіллється з тобою. Якщо ти піднімешся над цим світом, тоді те, що згори, спочине на (в) тобі. Але якщо ти станеш як кінь, осел, віл, собака, вівця або будь-яка інша тварина, свійська чи дика, тоді ані людина, ані Дух, ані Слово (думка), ані Світло, ані ті, хто згори, ані ті, хто мешкає всередині, не зможуть любити тебе. Вони не зможуть спочивати в тобі, і вони не матимуть частки в твоїй спадщині, що має прийти.

113. Той, хто поневолений без своєї згоди, може бути звільнений. Той, хто був звільнений благодаттю свого пана, але потім продає себе назад у рабство, не може бути звільнений.

114. Землеробство в цьому світі відбувається через чотири елементи (землю, повітря, вогонь, воду). Врожаї збирають і забирають до комори лише якщо спершу є ґрунт, вода, вітер і світло. Жнива Ягве також відбуваються засобом чотирьох елементів: віри (довіри), надії (сподівання), любові (агапе) і знання (пізнання істини). Наш ґрунт — це віра, в яку ми вкорінюємося. Наша вода — це надія, якою ми годуємося. Вітер (дух) — це любов, через яку ми ростемо. Світло — це істина, що спричиняє наше дозрівання. Але саме Благодать спричиняє, щоб ми стали царями всього неба. Їхні душі серед благословенних, бо вони живуть в Істині.

115. Єшуа, Месія, прийшов до всіх нас, але не поклав на нас жодного тягаря. Така людина досконала й благословенна. Він є Словом Ягве. Запитай нас про нього, і ми скажемо тобі, що його праведність важко визначити або описати. Завдання настільки велике забезпечує невдачу.

116. Як він дасть спочинок кожному; великому чи малому, віруючому чи ні? Він дає спочинок усім. Є ті, хто намагається здобути, допомагаючи багатим. Ті, хто бачить себе багатими, вибагливі. Вони не приходять із власної волі. Не засмучуй їх або когось. Природно бажати робити добро, але зрозумій, що багаті можуть прагнути спричинити горе, а той, хто прагне робити добро, міг би дратувати тих, хто думає, що вони багаті.

117. Домовласник придбав усе. Він мав дітей, рабів, худобу, собак і свиней. Він також мав пшеницю, ячмінь, солому, сіно, м'ясо, олію й жолуді. Він був мудрим і знав, що кожному потрібно їсти. Він годував своїх дітей хлібом і м'ясом. Він годував рабів олією із зерном. Худобі давали ячмінь, солому й сіно. Собаки отримували кістки, а свині діставали жолуді й недоїдки хліба. Так само є з учнем Ягве. Якщо він мудрий, він розуміє учнівство. Тілесні форми не обмануть його, але він розумітиме стан душ навколо нього. Він говоритиме з кожною людиною на її власному рівні. У світі є багато видів тварин у людській формі. Він повинен розпізнати кожну. Якщо людина є свинею, нагодуй її жолудями. Якщо людина є волом, нагодуй її ячменем із соломою й сіном; якщо собакою, кинь їй кістки. Якщо людина є рабом, нагодуй її простою їжею, а синам подай досконалу й повну їжу.

118. Є Син Людський і є син Людини. Єшуа є Сином Людським, і його син творить через нього. Ягве дав Сину Людському силу творити; він також дав йому здатність мати дітей. Те, що створене, — через творіння. Народжені є потомством (дитиною або спадкоємцем). Творіння не може розмножуватися, але діти можуть творити. Та вони кажуть, що творіння розмножується, однак дитина є творінням. Отже, потомство творіння не є його синами, а натомість є творіннями. Той, хто творить, діє відкрито й видимий. Той, хто породжує, робить це таємно й ховається від інших. Той, хто творить, робить це на видноті. Той, хто породжує, робить своїх дітей (сина) таємно.

119. Ніхто не здатний знати, якого дня чоловік і жінка злягаються. Лише вони знають, бо шлюб у цьому світі є таїнством (таємницею) для тих, хто взяв дружину. Якщо акт нечистого (звичайного) шлюбу прихований, чистий (непорочний) шлюб є глибшою таємницею (таїнством) і прихований ще більше. Він не плотський (звичайний), а чистий (неосквернений). Він не заснований на похоті. Він заснований на справжній любові (агапе). Він не є частиною темряви або ночі. Він є частиною світла. Шлюб (акт), який бачать (відкритий або виставлений), стає вульгарністю (звичайним або проституцією), а наречена відмовилася від блуду (акту) не лише якщо вона має секс з іншим чоловіком, але також якщо вона втікає зі Шлюбної Світлиці й її бачать. Вона може бути побачена (відкрити себе) лише своєму батькові, своїй матері, супутнику (другові) нареченого й нареченому. Лише їм дозволено входити до шлюбної світлиці щодня. Інші прагнутимуть почути її голос або насолодитися її парфумами (ароматом олії помазання). Нехай вони годуються, як собаки, недоїдками, що падають зі столу. Лише ті, хто від Нареченого, належать із Нареченою у Шлюбній Світлиці. Ніхто не зможе побачити Нареченого або Наречену, якщо він не стане таким, як (з) ними.

120. Коли Аврааму було дозволено (зрадів, побачивши, ким він був) побачити (істину), він обрізав плоть крайньої плоті, щоб показати нам, що правильно (необхідно) зректися (вбити) плоть цього світу.

121. Доки нутрощі людини вміщені, людина живе й здорова. Якщо її нутрощі відкриті й вона випатрана, людина помре. Так само з деревом. Якщо його коріння вкрите, воно житиме й ростиме; але якщо його коріння відкрите, дерево засохне й помре. Так само з усім, народженим у цьому світі. Так є з усім явленим (видимим) і прихованим (невидимим). Доки коріння зла приховане, воно сильне, але щойно зло відкрите, воно знищується й помирає. Ось чому Слово каже: «Уже сокиру покладено до кореня дерева». Вона не лише зрубає дерево, бо це дозволило б йому знову прорости, сокира піде вниз у землю й розітне сам корінь. Єшуа викорінив те, що інші лише частково зрубали. Нехай кожен із нас копає глибоко, аж до кореня зла, що всередині його серця, й вирве його з корінням. Якщо ми зможемо просто розпізнати зло, ми зможемо викорінити його. Однак якщо зло залишається нерозпізнаним, воно вкоріниться в нас і принесе свій плід у наших серцях. Воно зробить зло нашим паном, а ми будемо його рабами. Зло бере нас у полон і примушує робити те, чого ми не хочемо робити. Зло примушує нас не робити того, що ми повинні робити. Поки воно нерозпізнане, воно керує нами.

122. Невігластво є матір'ю всього зла. Зло закінчується сум'яттям і смертю. Істина подібна до невігластва. Якщо вона прихована, вона спочиває в собі, але коли вона відкрита, вона розпізнана й сильніша за невігластво й помилку. Істина перемагає й визволяє нас від сум'яття. Слово сказало: «Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас». Невігластво прагне зробити нас своїми рабами, але знання є свободою. Розпізнавши істину, ми знайдемо плоди істини у своїх серцях. Якщо ми приєднаємося до істини, ми будемо сповнені.

123. Тепер ми маємо видимі (істоти) речі творіння й кажемо, що видимі речі (істоти) є могутніми й почесними, але невидимі речі слабкі й негідні нашої уваги. Природа істини інша. У ній видимі речі (істоти) слабкі й нікчемні, але невидимі є могутніми й почесними. Мудрість невидимого Ягве не може бути відома нам, якщо він не набуває видимої форми способами, до яких ми звикли. Та таємниці істини відкриті в образах і символах, але Шлюбна Світлиця прихована, як і Святе Святих.

124. Завіса Храму спершу приховувала, як Ягве керував творінням. Щойно завіса була розірвана й речі всередині (Святе Святих) були відкриті, дім мав бути покинутий, залишений і зруйнований. Та вся Божественність (Божество) мала відійти, не до святих святих, бо вона не змогла злитися зі світлом ані об'єднатися з повною повнотою. Вона мала бути під крилами хреста, у його розпростертих руках. Це ковчег, який буде спасінням для нас, коли руйнування води переповнить (наздожене) їх.

125. Ті, хто зі священицького племені, зможуть увійти за завісу Храму разом із Первосвящеником. Це символізувалося тим фактом, що завіса була розірвана не лише вгорі (а була розірвана зверху донизу). Якби вона була розірвана лише вгорі, вона була б відкрита лише тим, хто згори (з вищої області). Якби вона була розірвана лише внизу, вона була б відкрита лише тим, хто знизу (з нижчої області). Але вона була розірвана зверху донизу. Ось чому завіса є найдивовижнішою. Бо для нас, хто під ними, щоб ми могли увійти в таємницю істини, і нікчемна. Вони смиренні й неповні порівняно з досконалою славою. Це слава слав і сила сил. Через неї досконале відкрито для нас, і вона містить таємниці істини. Ба більше, Святі Святих були відкриті й розкриті, а Шлюбна Світлиця запросила нас увійти.

126. Доки зло приховане й не повністю вичищене з-поміж дітей Святий Дух, воно залишається потенційною загрозою. Діти можуть бути поневолені супротивником, але коли буде побачене Досконале Світло, воно виллє олію помазання на нього й у нього, і раби будуть звільнені, і раби будуть викуплені назад.

127. Кожна рослина, не посіяна моїм небесним Отцем, буде вирвана з корінням. Ті, хто був відчужений, будуть об'єднані, а порожні будуть наповнені.

128. Кожен, хто входить до шлюбної світлиці, запалить (народиться в) Світло. Це подібно до шлюбу, який відбувається вночі. Вогонь палає й видимий у темряві, але гасне перед ранком. Таємниці (таїнства) шлюбу звершуються у світлі дня, і це світло ніколи не помирає.

129. Якщо хтось стане дитиною Шлюбної Світлиці, він прийме Світло. Якщо хтось не прийме його в цьому місці, він не зможе прийняти його в жодному іншому місці. Той, хто прийняв це Світло, не буде побачений і не захоплений. Ніхто у світі не зможе потурбувати його. Коли він покине світ, він уже прийме істину в образах і символах. Світ став вічністю, бо для нього повнота вічна. Вона відкрита лише такій людині. Істина не прихована в темряві або ночі. Істина прихована в досконалому дні й святому світлі.