Естер

Розділ 1

1 І сталося за днів Ахашвероша (це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Ефіопії над ста двадцятьма сімома провінціями):

2 Що в ті дні, коли цар Ахашверош сидів на престолі свого царства, що в Шушані, палаці,

3 Третього року свого царювання він зробив бенкет для всіх своїх князів і своїх слуг; сила Персії й Мідії, вельможі й князі провінцій були перед ним:

4 Коли він показував багатство свого славного царства й честь своєї пречудової величності багато днів, аж сто вісімдесят днів.

5 А коли ці дні минули, цар зробив для всього народу, що перебував у Шушані, палаці, і для великого, і для малого, бенкет на сім днів у дворі саду царського палацу;

6 Де були білі, зелені й сині завіси, прикріплені шнурами з тонкого льону й пурпуру до срібних кілець і мармурових стовпів; ложа були із золота й срібла, на помості з червоного, і синього, і білого, і чорного мармуру.

7 І давали їм пити в золотих посудинах (посудини були різні одна від одної) і царського вина вдосталь, за царським станом.

8 А пиття було за законом; ніхто не примушував, бо так повелів цар усім урядовцям свого дому, щоб чинили за вподобанням кожного чоловіка.

9 Також цариця Вашті зробила бенкет для жінок у царському домі, що належав цареві Ахашверошеві.

10 Сьомого дня, коли серце царя розвеселилося від вина, він повелів Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті й Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом євнухам, що служили перед обличчям царя Ахашвероша,

11 Привести царицю Вашті перед царя в царській короні, щоб показати народові й князям її красу, бо вона була гарна на вигляд.

12 Але цариця Вашті відмовилася прийти за царським повелінням через його євнухів; тому цар дуже розгнівався, і гнів його запалав у ньому.

13 Тоді цар сказав мудрецям, що знали часи (бо такий був звичай царя щодо всіх, хто знав закон і суд:

14 А найближчі до нього були Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, семеро князів Персії й Мідії, що бачили царське обличчя й сиділи першими в царстві);

15 Що нам зробити з царицею Вашті за законом, бо вона не виконала повеління царя Ахашвероша через євнухів?

16 І Мемухан відповів перед царем і князями: Цариця Вашті провинилася не тільки перед царем, але й перед усіма князями й перед усім народом, що в усіх провінціях царя Ахашвероша.

17 Бо цей вчинок цариці дійде до всіх жінок, так що вони зневажатимуть своїх чоловіків у своїх очах, коли буде сповіщено: Цар Ахашверош повелів привести царицю Вашті перед нього, але вона не прийшла.

18 Так само й пані Персії й Мідії скажуть цього дня всім царським князям, що чули про вчинок цариці. Тому виникне надто багато зневаги й гніву.

19 Якщо цареві вгодно, нехай вийде від нього царське повеління, і нехай буде записане між законами персів і мідян, щоб не було змінене: щоб Вашті більше не приходила перед царя Ахашвероша; і нехай цар дасть її царський стан іншій, кращій за неї.

20 А коли царський указ, який він видасть, буде проголошений по всьому його царству (бо воно велике), усі дружини віддаватимуть своїм чоловікам шану, і великому, і малому.

21 І слово було вгодне цареві й князям; і цар зробив за словом Мемухана:

22 Бо він послав листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції за її письмом, і до кожного народу за його мовою, що кожен чоловік має панувати у своєму домі, і що це має бути проголошене мовою кожного народу.

Розділ 2

1 Після цих подій, коли гнів царя Ахашвероша вщух, він згадав про Вашті, і що вона зробила, і що було постановлено проти неї.

2 Тоді сказали царські слуги, що служили йому: Нехай пошукають для царя гарних молодих дівчат:

3 І нехай цар призначить урядовців в усіх провінціях свого царства, щоб вони зібрали всіх гарних молодих дівчат до Шушана, палацу, до жіночого дому, під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа жінок; і нехай дадуть їм їхні засоби для очищення:

4 І дівчина, яка сподобається цареві, нехай буде царицею замість Вашті. І слово було вгодне цареві, і він так і зробив.

5 У Шушані, палаці, був один юдей, на ім’я Мордехай, син Яіра, сина Шім’ї, сина Кіша, веніяминівець;

6 Якого було виселено з Єрусалима з полоном, що був виселений з Єхонією, царем Юди, якого виселив Навуходоносор, цар Вавилону.

7 І він виховав Гадассу, тобто Естер, дочку свого дядька, бо вона не мала ні батька, ні матері, а дівчина була гарна й вродлива; і Мордехай, коли її батько й мати померли, взяв її собі за дочку.

8 І сталося, коли було почуто царське повеління й його указ, і коли багато дівчат було зібрано до Шушана, палацу, під нагляд Гегая, Естер також було взято до царського дому, під нагляд Гегая, сторожа жінок.

9 І дівчина сподобалася йому, і здобула в нього ласку; і він швидко дав їй її засоби для очищення, і те, що їй належало, і сім дівчат, яких годилося дати їй, із царського дому; і він помістив її та її дівчат у найкраще місце жіночого дому.

10 Естер не виявила ні свого народу, ні свого роду, бо Мордехай наказав їй, щоб вона не виявляла цього.

11 А Мордехай ходив щодня перед подвір’ям жіночого дому, щоб довідатися, як Естер, і що з нею буде.

12 А коли приходила черга кожній дівчині йти до царя Ахашвероша, після того, як вона пробула дванадцять місяців, за звичаєм жінок (бо так сповнялися дні їхнього очищення: шість місяців оливою мирри, і шість місяців пахощами, та іншими засобами для очищення жінок);

13 Тоді так приходила кожна дівчина до царя; усе, чого вона бажала, давалося їй, щоб іти з нею з жіночого дому до царського дому.

14 Увечері вона приходила, а вранці поверталася до другого жіночого дому, під нагляд Шаашгаза, царського євнуха, що стеріг наложниць; вона більше не приходила до царя, хіба що цар уподобав її, і її було покликано на ім’я.

15 А коли прийшла черга Естер, дочки Авігаїла, дядька Мордехая, який узяв її собі за дочку, йти до царя, вона не вимагала нічого, крім того, що призначив Гегай, царський євнух, сторож жінок. І Естер здобула ласку в очах усіх, хто бачив її.

16 І Естер було взято до царя Ахашвероша, до його царського дому, десятого місяця, це місяць Тевет, сьомого року його царювання.

17 І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона здобула в його очах ласку й прихильність понад усіх дівчат; і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.

18 І цар зробив великий бенкет для всіх своїх князів і своїх слуг, бенкет Естер; і він зробив полегшення провінціям, і роздав дари, за царським станом.

19 А коли дівчат було зібрано вдруге, Мордехай сидів при царській брамі.

20 Естер ще не виявила ні свого роду, ні свого народу, як наказав їй Мордехай, бо Естер виконувала повеління Мордехая, як тоді, коли виховувалася в нього.

21 У ті дні, коли Мордехай сидів при царській брамі, двоє царських євнухів, Бігтан і Тереш, із тих, що стерегли поріг, розгнівалися й задумали накласти руку на царя Ахашвероша.

22 І ця річ стала відома Мордехаєві, і він розповів про неї цариці Естер; а Естер сповістила про це царя від імені Мордехая.

23 І справу було розслідувано, і виявилося так; і обох їх було повішено на дереві, і це було записано в книзі хронік перед царем.

Розділ 3

1 Після цих подій цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедати, агагіянина, і підніс його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.

2 І всі царські слуги, що при царській брамі, схилялися й вклонялися Гаманові, бо так наказав про нього цар. А Мордехай не схилявся й не вклонявся.

3 Тоді царські слуги, що при царській брамі, сказали Мордехаєві: Чому ти переступаєш царське повеління?

4 І сталося, коли вони говорили йому щодня, а він не слухав їх, вони розповіли Гаманові, щоб побачити, чи встоїть справа Мордехая, бо він розповів їм, що він юдей.

5 І коли Гаман побачив, що Мордехай не схиляється й не вклоняється йому, Гаман сповнився гніву.

6 І він погордував накласти руку на самого Мордехая, бо йому розповіли про народ Мордехая; і Гаман задумав вигубити всіх юдеїв, що по всьому царству Ахашвероша, народ Мордехая.

7 Першого місяця, це місяць Нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидали Пур, тобто жереб, перед Гаманом із дня на день і з місяця на місяць, до дванадцятого місяця, це місяць Адар.

8 І Гаман сказав цареві Ахашверошеві: Є один народ, розпорошений і розсіяний між народами в усіх провінціях твого царства; і їхні закони відмінні від законів усіх народів, а царських законів вони не виконують, тому цареві не личить залишати їх.

9 Якщо цареві вгодно, нехай буде написано, щоб їх вигубити; а я відважу десять тисяч талантів срібла до рук тих, що провадять цю справу, щоб внести до царських скарбниць.

10 І цар зняв свого персня зі своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедати, агагіянинові, ворогові юдеїв.

11 І цар сказав Гаманові: Срібло дається тобі, також і той народ, щоб зробити з ними, як добре в твоїх очах.

12 І було покликано царських писарів тринадцятого дня першого місяця, і було написано все, як наказав Гаман, до царських сатрапів, і до правителів, що над кожною провінцією, і до князів кожного народу, кожній провінції її письмом, і кожному народові його мовою; в імені царя Ахашвероша було написано, і запечатано царським перснем.

13 І листи було розіслано через гінців до всіх царських провінцій, щоб вигубити, вбити й винищити всіх юдеїв, і молодого, і старого, малих дітей і жінок, одного дня, тринадцятого дня дванадцятого місяця, це місяць Адар, а їхнє майно взяти на грабіж.

14 Відпис цього написання, як указ, мав бути виданий у кожній провінції, був оголошений усім народам, щоб вони були готові на той день.

15 Гінці вийшли, покваплені царським повелінням, а указ було видано в Шушані, палаці. А цар та Гаман сіли пити, а місто Шушан було в тривозі.

Розділ 4

1 Коли Мордехай довідався про все, що сталося, Мордехай роздер свою одежу, і зодягнув веретище й попіл, і вийшов на середину міста, і закричав гірким голосним криком;

2 І прийшов аж перед царську браму, бо ніхто не міг увійти до царської брами, зодягнений у веретище.

3 А в кожній провінції, куди тільки доходило царське повеління та його указ, було велике жалобування серед юдеїв, і піст, і плач, і голосіння; і багато хто лежав на веретищі та в попелі.

4 І прийшли служниці Естер та її євнухи, і розповіли їй. І цариця сильно засмутилася, і послала одежу, щоб зодягнути Мордехая й зняти з нього його веретище, але він не прийняв.

5 Тоді Естер покликала Гатаха, одного з царських євнухів, якого він призначив служити їй, і дала йому наказ до Мордехая, щоб довідатися, що це і чому це.

6 І Гатах вийшов до Мордехая на міську вулицю, що перед царською брамою.

7 І Мордехай розповів йому про все, що спіткало його, і про суму срібла, що Гаман обіцяв відважити до царських скарбниць за юдеїв, щоб вигубити їх.

8 Також він дав йому відпис написання указу, виданого в Шушані на їх вигублення, щоб показати Естер, і розповісти їй, і наказати їй, щоб вона пішла до царя благати його й просити перед ним за свій народ.

9 І прийшов Гатах, і розповів Естер слова Мордехая.

10 І знову Естер сказала Гатахові, і дала йому наказ до Мордехая;

11 Усі царські слуги й народ царських провінцій знають, що кожному, чоловікові чи жінці, хто прийде до царя до внутрішнього двору, не будучи покликаним, один йому закон — його вбити, хіба що тому, до кого цар простягне золотий скіпетр, щоб він жив; а мене не кликано прийти до царя ось уже тридцять днів.

12 І вони переказали Мордехаєві слова Естер.

13 Тоді Мордехай наказав відповісти Естер: Не думай у своїй душі, що ти одна з усіх юдеїв врятуєшся в царському домі.

14 Бо якщо ти справді мовчатимеш цього часу, то розширення й визволення прийде для юдеїв з іншого місця, а ти й дім твого батька загинете. І хто знає, чи не на такий час, як цей, ти досягла царства?

15 Тоді Естер наказала відповісти Мордехаєві:

16 Іди, збери всіх юдеїв, що перебувають у Шушані, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень. І я та мої служниці також будемо так постити; і так я піду до царя, хоч це й не за законом; і якщо загину, то загину.

17 І Мордехай пішов, і зробив усе так, як наказала йому Естер.

Розділ 5

1 І сталося третього дня, Естер зодягла царську одежу, і стала на внутрішньому дворі царського дому, навпроти царського дому; а цар сидів на своєму царському престолі в царському домі, навпроти входу до дому.

2 І сталося, коли цар побачив царицю Естер, що стояла на дворі, вона здобула ласку в його очах; і цар простягнув Естер золотий скіпетр, що був у його руці. І Естер наблизилася, і доторкнулася до кінця скіпетра.

3 І цар сказав їй: Чого тобі, царице Естер, і яке твоє прохання? Воно буде дано тобі, аж до половини царства.

4 І Естер відповіла: Якщо цареві вгодно, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на бенкет, що я приготувала для нього.

5 Тоді цар сказав: Поквапте Гамана, щоб він зробив, як сказала Естер. І цар та Гаман прийшли на бенкет, що приготувала Естер.

6 І цар сказав Естер на бенкеті вина: Яке твоє прохання? І воно буде задоволене тобі. І яке твоє бажання? Аж до половини царства, і воно буде виконане.

7 Тоді Естер відповіла й сказала: Моє прохання й моє бажання таке:

8 Якщо я знайшла ласку в очах царя, і якщо цареві вгодно задовольнити моє прохання й виконати моє бажання, нехай прийде цар та Гаман на бенкет, що я приготую для них, і завтра я зроблю, як сказав цар.

9 І Гаман вийшов того дня радісний і з веселим серцем; але коли Гаман побачив Мордехая при царській брамі, що він не встав і не зрушив перед ним, він сповнився обурення на Мордехая.

10 Та Гаман стримався; а коли прийшов додому, послав і покликав своїх друзів і свою жінку Зереш.

11 І Гаман розповів їм про славу свого багатства, і про численність своїх дітей, і про все, чим цар звеличив його, і як він підніс його понад князів і царських слуг.

12 І Гаман сказав ще: Так, цариця Естер не привела нікого з царем на бенкет, що приготувала, крім мене; і завтра я також запрошений до неї разом із царем.

13 Та все це нічого не варте для мене, доки я бачу Мордехая, юдея, що сидить при царській брамі.

14 Тоді його жінка Зереш і всі його друзі сказали йому: Нехай зроблять шибеницю, заввишки п’ятдесят ліктів, а завтра скажи цареві, щоб повісили на ній Мордехая; тоді йди весело з царем на бенкет. І ця річ сподобалася Гаманові, і він звелів зробити шибеницю.

Розділ 6

1 Тієї ночі цар не міг спати, і він наказав принести книгу пам’ятних записів хронік; і їх було прочитано перед царем.

2 І знайдено записаним, що Мордехай доніс на Бігтану й Тереша, двох царських євнухів, сторожів порога, що задумали накласти руку на царя Ахашвероша.

3 І цар сказав: Яку честь і велич було зроблено Мордехаєві за це? Тоді царські слуги, що служили йому, сказали: Нічого не зроблено йому.

4 І цар сказав: Хто на дворі? А Гаман прийшов на зовнішній двір царського дому, щоб сказати цареві, щоб повісити Мордехая на шибениці, яку він приготував для нього.

5 І царські слуги сказали йому: Ось Гаман стоїть на дворі. І цар сказав: Нехай увійде.

6 І Гаман увійшов. І цар сказав йому: Що зробити чоловікові, якого цар бажає вшанувати? А Гаман подумав у своєму серці: Кого цар бажав би вшанувати більше, ніж мене?

7 І Гаман відповів цареві: Для чоловіка, якого цар бажає вшанувати,

8 Нехай принесуть царську одежу, яку носить цар, і коня, на якому їздить цар, і царську корону, що кладеться на його голову;

9 І нехай цю одежу й коня буде передано до рук одного з найзнатніших царських князів, щоб вони зодягли чоловіка, якого цар бажає вшанувати, і провели його на коні через міську вулицю, і проголошували перед ним: Так робиться чоловікові, якого цар бажає вшанувати.

10 Тоді цар сказав Гаманові: Поквапся, і візьми одежу й коня, як ти сказав, і зроби так Мордехаєві, юдеєві, що сидить при царській брамі; не пропусти нічого з усього, що ти сказав.

11 І взяв Гаман одежу й коня, і зодягнув Мордехая, і провів його на коні через міську вулицю, і проголошував перед ним: Так робиться чоловікові, якого цар бажає вшанувати.

12 І Мордехай повернувся до царської брами. А Гаман поспішив до свого дому в жалобі, з покритою головою.

13 І Гаман розповів своїй жінці Зереш і всім своїм друзям про все, що спіткало його. Тоді його мудреці й його жінка Зереш сказали йому: Якщо Мордехай, перед яким ти почав падати, з насіння юдеїв, ти не переможеш його, а неодмінно впадеш перед ним.

14 І коли вони ще говорили з ним, прийшли царські євнухи, і поквапилися привести Гамана на бенкет, що приготувала Естер.

Розділ 7

1 І прийшов цар та Гаман бенкетувати з царицею Естер.

2 І цар знову сказав Естер другого дня на бенкеті вина: Яке твоє прохання, царице Естер? І воно буде дано тобі. І яке твоє бажання? І воно буде виконане, аж до половини царства.

3 Тоді цариця Естер відповіла й сказала: Якщо я знайшла ласку в твоїх очах, о царю, і якщо цареві вгодно, нехай буде дароване мені моє життя за моїм проханням, і мій народ за моїм бажанням:

4 Бо ми продані, я й мій народ, на вигублення, на вбивство й на загибель. А якби ми були продані за рабів і за рабинь, я мовчала б, хоч ворог не міг би надолужити царської шкоди.

5 Тоді цар Ахашверош відповів і сказав цариці Естер: Хто він, і де він, що наважився у своєму серці зробити так?

6 І Естер сказала: Противник і ворог — цей нечестивий Гаман. Тоді Гаман злякався перед царем і царицею.

7 І цар, уставши в своєму гніві від бенкету вина, пішов до палацового саду; а Гаман став, щоб просити за своє життя в цариці Естер, бо він бачив, що царем ухвалено зло проти нього.

8 Тоді цар повернувся з палацового саду до місця бенкету вина; а Гаман упав на ложе, на якому була Естер. Тоді цар сказав: Чи він хоче зґвалтувати й царицю переді мною в домі? Як тільки слово вийшло з царських уст, вони закрили Гаманові обличчя.

9 І Харвона, один із євнухів, сказав перед царем: Ось і шибениця, заввишки п’ятдесят ліктів, яку Гаман зробив для Мордехая, що говорив добре для царя, стоїть у домі Гамана. Тоді цар сказав: Повісьте його на ній.

10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготував для Мордехая. Тоді царський гнів ущух.

Розділ 8

1 Того дня цар Ахашверош дав цариці Естер дім Гамана, ворога юдеїв. А Мордехай прийшов перед царя, бо Естер розповіла, ким він їй доводиться.

2 І цар зняв свого персня, якого забрав у Гамана, і дав його Мордехаєві. А Естер поставила Мордехая над домом Гамана.

3 І Естер знову говорила перед царем, і впала до його ніг, і благала його зі сльозами відвернути зло Гамана, агагіянина, і його задум, що він задумав проти юдеїв.

4 Тоді цар простягнув золотий скіпетр до Естер. І Естер устала, і стала перед царем,

5 І сказала: Якщо цареві вгодно, і якщо я знайшла ласку перед ним, і річ видається правою перед царем, і я приємна в його очах, нехай буде написано скасувати листи, задумані Гаманом, сином Гаммедати, агагіянином, що він написав, щоб вигубити юдеїв, що в усіх царських провінціях:

6 Бо як я зможу витерпіти й бачити зло, що спіткає мій народ? Або як я зможу витерпіти й бачити загибель мого роду?

7 Тоді цар Ахашверош сказав цариці Естер і юдеєві Мордехаєві: Ось я дав Естер дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що він простягнув свою руку на юдеїв.

8 А ви напишіть про юдеїв, як добре у ваших очах, у царському імені, і запечатайте царським перснем, бо написання, що написане в царському імені й запечатане царським перснем, ніхто не може скасувати.

9 Тоді було покликано царських писарів того часу, третього місяця, це місяць Сіван, двадцять третього дня його; і було написано все, як наказав Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і до заступників, і до правителів провінцій, що від Індії аж до Ефіопії, ста двадцяти семи провінцій, кожній провінції її письмом, і кожному народові його мовою, і до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.

10 І він написав в імені царя Ахашвероша, і запечатав царським перснем, і розіслав листи через гінців на конях, вершників на мулах, верблюдах і молодих дромадерах:

11 У яких цар дозволив юдеям, що в кожному місті, зібратися разом і стати за своє життя, вигубити, вбити й винищити всю силу народу й провінції, що нападали б на них, і малих дітей, і жінок, а їхнє майно взяти на грабіж,

12 Одного дня в усіх провінціях царя Ахашвероша, а саме тринадцятого дня дванадцятого місяця, це місяць Адар.

13 Відпис цього написання, як указ, мав бути виданий у кожній провінції, був оголошений усім народам, і щоб юдеї були готові на той день помститися своїм ворогам.

14 І гінці, що їхали на мулах і верблюдах, вийшли, покваплені й пригнані царським повелінням. А указ було видано в Шушані, палаці.

15 А Мордехай вийшов від царя в царській одежі з синього й білого, і з великою золотою короною, і в одежі з тонкого льону й пурпуру; а місто Шушан раділо й веселилося.

16 У юдеїв було світло, і радість, і веселість, і честь.

17 А в кожній провінції й у кожному місті, куди тільки доходило царське повеління та його указ, у юдеїв була радість і веселість, бенкет і добрий день. І багато хто з народу краю стали юдеями, бо страх перед юдеями напав на них.

Розділ 9

1 А дванадцятого місяця, це місяць Адар, тринадцятого дня його, коли царське повеління та його указ наблизилися до виконання, у день, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними (а сталося навпаки, що юдеї запанували над тими, хто їх ненавидів);

2 Юдеї зібралися у своїх містах по всіх провінціях царя Ахашвероша, щоб накласти руку на тих, що шукали їхнього лиха; і ніхто не міг встояти перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.

3 І всі правителі провінцій, і сатрапи, і заступники, і царські урядовці допомагали юдеям, бо страх перед Мордехаєм напав на них.

4 Бо Мордехай був великий у царському домі, і слава про нього розійшлася по всіх провінціях, бо цей чоловік Мордехай ставав дедалі більшим.

5 І юдеї побили всіх своїх ворогів ударом меча, і вбивством, і вигубленням, і зробили з тими, хто їх ненавидів, як хотіли.

6 А в Шушані, палаці, юдеї вбили й вигубили п’ятсот чоловіків.

7 І Паршандату, і Далфона, і Аспату,

8 І Порату, і Адалію, і Арідату,

9 І Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Ваєзату,

10 Десятьох синів Гамана, сина Гаммедати, ворога юдеїв, убили вони; але на грабіж не простягнули своєї руки.

11 Того дня число вбитих у Шушані, палаці, було принесено перед царя.

12 І цар сказав цариці Естер: Юдеї вбили й вигубили в Шушані, палаці, п’ятсот чоловіків і десятьох синів Гамана; що ж вони зробили в решті царських провінцій? Тепер яке твоє прохання? І воно буде дано тобі. Або яке твоє подальше бажання? І воно буде виконане.

13 Тоді Естер сказала: Якщо цареві вгодно, нехай буде дозволено юдеям, що в Шушані, робити й завтра за указом цього дня, а десятьох синів Гамана нехай повісять на шибениці.

14 І цар наказав так зробити; і указ було видано в Шушані, і повісили десятьох синів Гамана.

15 І юдеї, що в Шушані, зібралися також чотирнадцятого дня місяця Адара, і вбили в Шушані триста чоловіків; але на здобич не простягнули своєї руки.

16 А решта юдеїв, що в царських провінціях, зібралися, і стали за своє життя, і мали спокій від своїх ворогів, і вбили зі своїх ненависників сімдесят п’ять тисяч, але на здобич не простягнули своєї руки,

17 Тринадцятого дня місяця Адара; а чотирнадцятого дня його вони відпочили, і зробили його днем бенкету й радості.

18 А юдеї, що в Шушані, зібралися тринадцятого дня його й чотирнадцятого дня його; а п’ятнадцятого дня його вони відпочили, і зробили його днем бенкету й радості.

19 Тому сільські юдеї, що живуть у неукріплених містах, зробили чотирнадцятий день місяця Адара днем радості й бенкету, і добрим днем, і посилання дарунків один одному.

20 І Мордехай записав ці події, і розіслав листи до всіх юдеїв, що в усіх провінціях царя Ахашвероша, і близьких, і далеких,

21 Щоб встановити серед них, щоб вони святкували чотирнадцятий день місяця Адара і п’ятнадцятий день його щороку,

22 Як дні, коли юдеї відпочили від своїх ворогів, і як місяць, що обернувся для них зі смутку на радість і з жалоби на добрий день; щоб вони робили їх днями бенкету й радості, і посилання дарунків один одному, і подарунків убогим.

23 І юдеї прийняли робити те, що почали, і як написав їм Мордехай;

24 Бо Гаман, син Гаммедати, агагіянин, ворог усіх юдеїв, задумав проти юдеїв вигубити їх, і кинув Пур, тобто жереб, щоб винищити їх і вигубити їх;

25 Та коли Естер прийшла перед царя, він наказав листами, щоб його злочинний задум, що він задумав проти юдеїв, обернувся на його голову, і щоб його та його синів повісили на шибениці.

26 Тому вони назвали ці дні Пурім, від назви Пур. Через усі слова цього листа, і через те, що вони бачили щодо цієї справи, і що спіткало їх,

27 Юдеї постановили, і взяли на себе, і на своє насіння, і на всіх, що приєдналися до них, щоб не минулося, щоб вони святкували ці два дні за їхнім написанням і за їхнім призначеним часом щороку;

28 І щоб ці дні пам’яталися й святкувалися в кожному поколінні, у кожній родині, у кожній провінції й у кожному місті; і щоб ці дні Пурім не зникли з-поміж юдеїв, і пам’ять про них не загинула з їхнього насіння.

29 Тоді цариця Естер, дочка Авігаїла, і юдей Мордехай написали з усією владою, щоб затвердити цього другого листа про Пурім.

30 І він розіслав листи до всіх юдеїв, до ста двадцяти семи провінцій царства Ахашвероша, зі словами миру й правди,

31 Щоб затвердити ці дні Пурім у їхні призначені часи, як встановили їм юдей Мордехай і цариця Естер, і як вони постановили для себе й для свого насіння, справи постів і їхнього волання.

32 І указ Естер затвердив ці справи Пурім; і це було записано в книгу.

Розділ 10

1 І цар Ахашверош наклав данину на землю й на острови моря.

2 А всі діяння його сили й його могутності, і розповідь про велич Мордехая, якою цар звеличив його, хіба вони не записані в книзі хронік царів Мідії й Персії?

3 Бо юдей Мордехай був другим по царі Ахашвероші, і великий серед юдеїв, і приємний для численних своїх братів, шукаючи добра для свого народу й говорячи мир усьому своєму насінню.